Рішення

від 12.11.2018 по справі 910/9294/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2018Справа № 910/9294/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовомКомунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Теплоінновації Про стягнення 591 676,21 грн

Представники сторін:

від позивача: Новік Г.Г.; Гонтаровський В.П.;

від відповідача: Жуль В.І.; Романюк С.П.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради Кагарликтепломережа звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоінновації про стягнення 591 676, 21 грн заборгованості за договором № 0305 від 25.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про транспортування теплової енергії в гарячій воді № 0305 від 12.07.18 щодо оплати послуг по транспортуванню теплової енергії.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що в умовах пункту 5.4 договору сторони погодили, що межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку 1 договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. Проте, в доданому до договору акті розподілу балансової належності теплової енергії від 25.01.2016 (додаток № 1 до договору транспортування) не зазначено жодних необхідних відомостей, які повинні в ньому міститися, крім зазначення сторін договору. Схема розмежування теплових мереж взагалі відсутня, як і будь-яка інша інформація про таке розмежування. Відповідачем зазначається, що саме позивачем було порушені умови договору транспортування, оскільки ним не було надано Схеми балансової належності теплової мережі, як це передбачено п. 5.4 Договору. У зв'язку з відсутністю схем розмежування, у ТОВ Теплоінновації відсутнє право виставляти рахунок-фактуру за надані послуги з транспортування теплової енергії та акт здачі-прийняття робіт, доказом чого, зокрема, є лист, яким відповідач звертався до КП КОР Кагарликтепломережа з проханням надати схему балансової приналежності труб теплової мережі. КП КОР Кагарликтепломережа у своїй позовній заяві посилається на те, що відповідачем було проігноровано істотні умови договору та не було подано позивачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Проте на вимогу КП КОР Кагарликтепломережа надати письмову інформацію про обсяг теплової енергії, виробленої та переданої для транспортування, ТОВ Теплоінновації надало лист про те, що не мало змоги надати КП КОР Кагарликтепломережа акти виконаних робіт за договором, виходячи з того, що деякі зі споживачів мають власні теплові мережі, відповідно, по ним КП КОР Кагарликтепломережа не транспортує теплову енергію для ТОВ Теплоінновації . Таким чином, відповідач просив позивача вказати межу балансової належності теплових мереж КП КОР Кагарликтепломережа і надати інформацію, до яких саме споживачів теплової енергії здійснювалося транспортування теплової енергії по трубам теплової мережі КП КОР Кагарликтепломережа . Саме у зв'язку з вищевикладеним ТОВ Теплоінновації не сплачувало платежі за укладеним договором, так як вважає їх необґрунтованими та безпідставними без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2018 позовну заяву Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоінновації про стягнення 591 676,21 грн заборгованості за договором № 0305 від 25.05.2016 залишено без руху.

30.07.2018 від Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 було відкрито провадження у справі № 910/9294/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; вирішено здійснювати розгляд справи № 910/9294/18 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 03.09.2018.

У підготовчому засіданні 03.09.2018 судом розглянуто та частково задоволено усне клопотання відповідача про витребування доказів по справі.

У зв'язку з частковим задоволенням клопотання відповідача про витребування доказів по справі, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 24.09.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

17.09.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про виконання вимог протокольної ухвали та долучення до матеріалів справи жоказів, що підтверджують право власності на теплові мережі.

У судовому засіданні 24.09.2018 судом було поставлено ухвалу про продовження строків підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 22.10.2018, які занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 22.10.2018 позивачем були подані додаткові докази по справі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав додаткові докази по справі.

У судовому засіданні 22.10.2018 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 05.11.2018, які занесено до протоколу судового засідання.

01.11.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

01.11.2018 через канцелярію суду від Комунального закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня надійшло клопотання про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Також 01.11.2018 від ТОВ Теплоінновації надійшло клопотання про залучення до участі у справі Комунального підприємства Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 05.11.2018 підтримав подане через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі Кагарлицьку центральну районну лікарню третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача та Комунального закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору з огляду на те, що рішення в даній справі не вплине на права та обов'язки останнього.

У підготовчому засіданні, призначеному на 05.11.2018, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 05.11.2018, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2018.

В судовому засіданні 12.11.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 12.11.2018 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до статей 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів у відповідності до статей 217, 218 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, подих сторонами.

У судовому засіданні 12.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2016 між Комунальним підприємством Київської обласної ради Кагарликтепломережа (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплоінновації було укладено договір про транспортування теплової енергії в гарячій воді № 0305, відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води, що вироблятиметься замовником по трубам теплової мережі, що перебуває на балансі виконавця (або його правонаступника), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору № 0305.

За умовами п. 1.2 договору, теплова енергія у вигляді гарячої води підлягає транспортуванню від модульної котельні замовника, що встановлена за адресою: м. Кагарлик, вул. Паркова (Воровського), 10, район будинку №10, до внутрішньобудинкових мереж наступних споживачів: Кагарлицької центральної районної лікарні (теплове навантаження - 0,7864 Гкал/год), Кагарлицького районного центру зайнятості (теплове навантаження - 0,0112 Гкал/год), Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (теплове навантаження -0,1415 Гкал/год) та житлового будинку по вул. Паркова, 4 (теплове навантаження 0,0147 Гкал/год). Протяжність теплових мереж 637 м.п.

За умовами п. 1.3 договору, межа балансової належності тепломережі встановлюється Сторонами шляхом складання та підписання Акту розподілу балансової належності теплової мережі (Додаток №1).

За умовами п. 1.4 договору, виконавець з використанням власної виробничої бази забезпечує необхідне обслуговування та ремонт тепломережі, що використовується для транспортування теплової енергії відповідно до цього договору.

Розрахунки за надані послуги з транспортування теплової мережі проводяться Замовником на підставі рахунків-фактур та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), що виставляються виконавцем у порядку, передбаченому у розділі 6 договору (п. 1.5 договору).

Протягом терміну дії даного договору замовник виробляє теплову енергію у вигляді гарячої води у обсягах, передбачених в Додатку №2, та під тиском подає в теплову мережу виконавця для надання якісних послуг з транспортування теплової енергії до споживачів.

За умовами п. 5.1 договору, облік теплової енергії, виробленої замовником та передані виконавцю для надання послуг з її транспортування проводиться приладом обліку теплової енергії, встановленому в модульній котельні замовника на межі балансової належності тепломереж.

Протягом опалювального сезону замовник зобов'язаний забезпечити цілодобовий доступ представників виконавця до приладу обліку теплової енергії для фіксування його показників (п. 5.2 договору).

Замовник щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, подає виконавцю письмову інформацію про обсяг теплової енергії, виробленої та переданої виконавцю для транспортування протягом звітного місяця (п. 5.3 договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 1 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4 договору).

Згідно п. 6.1 договору, розрахунки за надані послуги з транспортування теплової енергії проводяться виключно в грошовій формі з розрахунку 81,05 за 1 Гкал переданої виконавцю теплової енергії з врахуванням податку на додану вартість.

За умовами п. 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Виконавець до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, виставляє замовнику рахунок-фактуру за надані послуги з транспортування теплової енергії з врахуванням інформації про обсяг теплової енергії, наданої замовником та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (п.6.4 договору).

Замовник повинен розглянути їх протягом 10-ти робочих днів, підписати, та/або надати мотивовану відмову у підписанні у письмовому вигляді із зазначенням причин відмови та умов для здійснення перерахунку (п. 6.5 договору).

Якщо терміни розгляду розрахункового документу порушено, або відмова в його підписанні не містить причин та/або умов, визначених п 6.4, розрахунковий документ вважається підписаним у редакції виконавця (п. 6.6 договору).

Замовник протягом 30-ти банківських днів з дня отримання рахунку сплачує виконавцю вартість наданих послуг з транспортування теплової енергії) (п. 6.7 договору).

За умовами п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня підписання та діє до 23.05.2019.

Позивачем в обґрунтування поданого позову зазначено що рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради № 172 від 11.09.2017 Про коригування тарифу на транспортування теплової енергії , було збільшено ціну за одиницю товару. Тариф на транспортування теплової енергії ТОВ Теплоіновації тепловими мережами КП КОР Кагарликтепломережа на 2017-2018 становив у розмірі 345,24 із ПДВ за 1 Гкал.

Позивачем зазначено, що відповідач всупереч умов договору проігноровано істотні умови договору та не надав позивачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

В свою чергу позивач звернувся з інформаційними запитами до споживачів послуг ТОВ Теплоіновації та отримав інформацію щодо обсягів споживання теплової енергії.

Зокрема, на запит позивача Комунальний заклад Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня надали копії актів приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання укладених між ТОВ Теплоінновації та Кагарлицькою центральною районною лікарнею, зокрема акт №87 від 01 листопада 2017 року згідно з яким за жовтень 2017 року надано 101,073 Гкал., акт № 106 від 06 грудня 2017 року згідно з яким надано за листопад 2017 року 226,854 Гкал, акт № 125 від 18 грудня 2017 року і акт № 127 від 19 грудня 2017 відповідно до яких за грудень 2017 року було надано 101,07 Гкал. Таким чином за жовтень, листопад та грудень 2017 року КЗ КРР Кагарлицька ЦРЛ було спожито загалом 429,627 Гкал теплової енергії.

За 2018 рік КЗ КРР Кагарлицька ЦРЛ позивачу були надані акти приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання, зокрема, акт № 7 від 02 квітня 2018 згідно з яким за січень 2018 КЗ КРР Кагарлицька ЦРЛ надано 686,111 Гкал., акт № 25 від 02 квітня 2018 згідно з яким за лютий 2018 року надано 373,943 Гкал, акт № 48 від 05 квітня 2018 згідно з яким за березень надано 84,3683 Гкал. Таким чином за січень, лютий та березень 2018 КЗ КРР Кагарлицька ЦРЛ було отримано загалом 1 144,4223 Гкал теплової енергії.

Комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицького району на запит позивача надав копії актів приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання, а саме: акт № 11 від 03 квітня 2018 відповідно до якого йому було надано 50,232 Гкал за січень 2018 року, акт № 30 від 03 квітня 2018 згідно з яким в лютому 2018 було надано 33,526 Гкал та акт № 53 від 03 квітня 2018 згідно якого кількість наданих Гкал березні 2018 року складає 33,1114. Таким чином за січень, лютий, та березень 2018 року Комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицького району отримав загалом 116,872 Гкал теплової енергії.

Кагарлицький районний центр зайнятості на запит позивача надав інформацію листом від 17.01.2018 № 38/01-09 про кількість спожитої теплової енергії, яка у жовтні 2017 становила 0,73 Гкал, у листопаді 2017 - 3,43 Гкал, та у грудні - 4,813 Гкал. Загальна кількість спожитої теплової у заманені місяці становила 8.973 Гкал.

Листом від 19.04.2018 № 102/01-09 Кагарлицьким районним центром зайнятості було надано акт № 12 від 31 січня 2018 згідно з яким за січень 2018 було надано 3,887 Гкал, акт № 21 від 28 лютого 2018 відповідно до якого за лютий 2018 року надано 4,63 Гкал, акт № 47 від 11 квітня 2018 згідно з яким надано за березень 2018 - 1,801 Гкал, акт № 55 від 01 квітня 2018 згідно з яким надано за березень 2018 2,899 Гкал та акт № 64 від 11 квітня 2018 згідно з яким у квітні 2018 надано 0,7 Гкал теплової енергії. Таким чином за січень, лютий, березень та квітень 2018 Кагарлицьким районним центром зайнятості було спожито загалом 13,917 Гкал теплової енергії.

З огляду на вищенаведене, в сукупності позивачем відповідачу відповідно до договору № 0305 від 25.05.2016 були надані послуги по транспортуванню теплової енергії в гарячій кількістю 1 713,8113 гігакалорій.

Позивачем стверджується, що на даний час відповідачем в порушення п. 3.1 договору порушено зобов'язання в частині оплати позивачу коштів за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги у сумі 591 676,21 грн з розрахунку 345,24 грн (з ПДВ) за 1 Гкал х 1713,8113 Гкал.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоінновації про стягнення 591 676, грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що в умовах пункту 5.4 договору сторони погодили, що в межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку 1 договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. Проте, в доданому до договору акті розподілу балансової належності теплової енергії від 25.05.2016 (додаток № 1 до договору транспортування) не зазначено жодних необхідних відомостей, які повинні в ньому міститися, крім зазначення сторін договору. Схема розмежування теплових мереж взагалі відсутня, як і будь-яка інша інформація про таке розмежування. Відповідачем зазначається, що саме позивачем було порушені умови договору транспортування, оскільки ним не було надано схеми балансової належності теплової мережі, як це передбачено п. 5.4 Договору. У зв'язку з відсутністю схем розмежування, у ТОВ Теплоінновації відсутнє право виставляти рахунок-фактуру за надані послуги з транспортування теплової енергії та акт здачі-прийняття робіт, доказом чого, зокрема, є лист, яким відповідач звертався до КП КОР Кагарликтепломережа з проханням надати схему балансової приналежності труб теплової мережі. КП КОР Кагарликтепломережа у своїй позовній заяві посилається на те, що відповідачем було проігноровано істотні умови договору та не було подано позивачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Проте на вимогу КП КОР Кагарликтепломережа надати письмову інформацію про обсяг теплової енергії, виробленої та переданої для транспортування, ТОВ Теплоінновації надало мотивований лист про те, що не мало змоги надати КП КОР Кагарликтепломережа акти виконаних робіт за договором, виходячи з того, що деякі зі споживачів мають власні теплові мережі, відповідно, по ним КП КОР Кагарликтепломережа не транспортує теплову енергію для ТОВ Теплоінновації . Таким чином, відповідач просив позивача вказати межу балансової належності теплових мереж КП КОР Кагарликтепломережа і надати інформацію, до яких саме споживачів теплової енергії здійснювалося транспортування теплової енергії по трубам теплової мережі КП КОР Кагарликтепломережа . Саме у зв'язку з вищевикладеним ТОВ Теплоінновації не сплачувало платежі за укладеним договором, так як вважає їх необґрунтованими та безпідставними без правовстановлюючих документів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір про транспортування теплової енергії в гарячій воді № 0305 від 26.05.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З умов вищезазначеного договору вбачається, що сторонами було погоджено, що виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги з транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води, що вироблятиметься замовником по трубам теплової мережі, що перебуває на балансі виконавця (або його правонаступника), а замовник зобов'язувався внести плату за надані послуги з транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Сторонами було погоджено, що теплова енергія у вигляді гарячої води підлягає транспортуванню від модульної котельні замовника, що встановлена за адресою: м. Кагарлик, вул. Паркова (Воровського), 10, район будинку №10, до внутрішньобудинкових мереж наступних споживачів: Кагарлицької центральної районної лікарні (теплове навантаження-0,7864 Гкал/год), Кагарлицького районного центру зайнятості (теплове навантаження - 0,0112 Гкал/год), Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (теплове навантаження -0,1415 Гкал/год) та житлового будинку по вул. Паркова, 4 (теплове навантаження 0,0147 Гкал/год). Протяжність теплових мереж 637 м.п.

За умовами п. 5.1 договору, облік теплової енергії, виробленої замовником та передані виконавцю для надання послуг з її транспортування проводиться приладом обліку теплової енергії, встановленому в модульній котельні Замовника на межі балансової належності тепломереж.

Протягом опалювального сезону замовник зобов'язаний забезпечити цілодобовий доступ представників Виконавця до приладу обліку теплової енергії для фіксування його показників (п. 5.2 договору).

Замовник щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, подає виконавцю письмову інформацію про обсяг теплової енергії, виробленої та переданої виконавцю для транспортування протягом звітного місяця (п. 5.3 договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 1 до Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4 договору).

Сторонами в додатку № 1 до Договору про транспортування теплової енергії в гарячій воді від 25.05.2016 (Акт розподілу балансової належності теплових мереж) було погоджено про визначення меж балансової належності.

В умовах пункту 6.4 договору сторони погодили, що виконавець до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, виставляє замовнику рахунок-фактуру за надані послуги з транспортування теплової енергії з врахуванням інформації про обсяг теплової енергії, наданої замовником та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (п.6.4 договору).

Отже з умов вищезазначеного договору вбачається, що підставою для виставлення позивачем відповідачу рахунку на оплату є надання останнім інформації про обсяг теплової енергії, яка була надана замовником його споживачем.

Відповідачем у своєму відзиві на позов підтвердив факт його бездіяльності щодо надання позивачу інформації з об'ємів протранспортованої теплової енергії. В обґрунтування такої бездіяльності послався на те, що він не погоджується з межею балансової належності теплових мереж КП КОР Кагарликтепломережа , оскільки постачання частини теплової енергії відбувалося по тепловим мережам, які не перебувають на балансі КП КОР Кагарликтепломережа . Зокрема, відповідачем зазначено про те, що частина теплової енергії транспортувалася тепловими мережами Комунального закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня .

В підтвердження вищезазначеного відповідачем було надано рішення Кагарлицької районної ради від 11.10.2018, згідно якого зобов'язано Комунальний заклад Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня взяти на облік теплові мережі, якими здійснюється постачання теплової енергії, які знаходяться на території Комунального закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня .

Також надано довідку від 19.10.2018 Комунального закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня згідно якої у останнього на балансі обліковується стальний трубопровід по постачанню теплової енергії в кількості 230 погонних метрів.

Проте, заперечення відповідача щодо належності частини теплових мереж Комунальному закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня , спростовуються наявним в матеріалах справи документами з огляду на нижченаведене.

В матеріалах справи міститься лист Комунальної установи Київської обласної ради Фонд комунального майна № 328 від 05.10.2018 в якому зазначено, що згідно даних Переліку нерухомого майна яке власністю сіл, селищ, міст Київської області на нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області станом н 31.12.2017 на балансі Комунального підприємства Київської обласної рад Кагарликтепломережа обліковується теплові мережі, які знаходяться на території Комунального закладу Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня за адресою вул. Паркова, 10, м. Кагарлик Кагарлицький район, Київська область.

Згідно зі Статутом КП КОР Кагарликтепломережа , затвердженим рішенням КОР, майно, закріплене за КП КОР Кагарликтепломережа , спільною власністю територіальних громад області і належить йому на праві господарського відання.

Зокрема до зазначеного листа було додано акт від 19.09.1989 про приймання-передачу з балансу Кагарлицької центральної лікарні на баланс Об'єднання теплових мереж Київтеплокомуненерго котельні та теплових мереж по вул. Воровського (Паркова), 10.

Згідно зазначеного акту на баланс Об'єднання теплових мереж Київтеплокомуненерго були передані теплові мережі протяжністю 745 м.п в двотрубному розрахунку.

Наказом управління житлово-комунального господарства обласного виробничого об'єднання теплових мереж Київтеплокомуненерго Київської обласної державної адміністрації від 12.10.1993 № 163 вирішено створити Кагарлицький район теплових мереж з підпорядкуванням Київтеплокомуненерго . При цьому, вирішено передати на баланс Кагарлицького району теплових мереж основні та оборотні фонди по м. Кагарлик.

Відповідно до наказу Обласного управління житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації № 7 від 11.01.1999 вирішено з 15.01.1999 у складі об'єднання Київтеплокомуненерго з правами юридичних осіб створити комунальні підприємства теплових мереж, зокрема, Кагарликтепломережа .

До зазначеного листа також додані Рішення Київської обласної ради від 27.11.2007 Про внесення змін до статутів підприємств Комунального обласного виробничого об'єднання теплових мереж Київської обласної ради Київтеплокомуненерго відповідно до якого вирішено викласти у новій редакції, зокрема, статут Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа .

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують перебування теплових мереж по яким здійснювалося постачання теплової енергії для споживачів ТОВ Теплоінновації (Кагарлицької центральної районної лікарні, Кагарлицького районного центру зайнятості, Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1) на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа .

При цьому, з наданого відповідачем рішення Кагарлицької районної ради від 11.10.2018 про передачу Комунальному підприємству Кагарлицької районної ради Кагарлицька центральна районна лікарня теплових мереж які знаходяться на території лікарні було прийнято лише у жовтні 2018, тобто поза межами періоду за який позивач просить стягнути заборгованість.

Також судом зазначається, що твердження відповідача про відсутність акта розподілу балансової належності теплової енергії спростовується наявним в матеріалах справи Додатком № 1 до Договору про транспортування теплової енергії в гарячій воді від 25.05.2016 (Акт розподілу балансової належності теплових мереж), в якому було погоджено визначення меж балансової належності.

З огляду на те, що саме діями відповідача спричинено неможливість виставлення позивачем рахунків на оплату за надані послуги, з урахуванням того, що позивачу було відомо про об'єми протранспортованої позивачем теплової енергії, то суд вважає, що строк виконання зобов'язання відповідачем своїх зобов'язань по договору про транспортування теплової енергії в гарячі воді № 0305 від 25.05.2016 настав.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок позовних вимог, та встановлено, що останній є арифметично вірним та відповідає доказам, які наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Комунального підприємства Київської міської ради Кагарликтепломережа та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоінновації 591 676,21 грн заборгованості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоінновації (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 22-Б, код ЄДРПОУ 38863962) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Миру, 16, код ЄДРПОУ 20622074) 591 676,21 грн основного боргу та судовий збір у розмірі 8 875,14 грн.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено та підписано 22.11.2018

Суддя Спичак О.М.