Рішення

від 09.10.2018 по справі 183/2421/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2421/18

№ 2/183/2105/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Макаренко А.О.

за участю:

представника позивача Сипало М.А.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Фермерського господарства Дар до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар до Фермерського господарства Дар , ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

в с т а н о в и в :

25 квітня 2018 року Фермерське господарство Дар звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Ухвалою суду від 26 квітня 2018 року відкрите провадження у справі.

30 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар звернулося до суду з зустрічним позовом до Фермерського господарства Дар , ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Ухвалою суду від 07 червня 2018 року справа за первісним позовом Фермерського господарства Дар до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним і справа за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар до Фермерського господарства Дар , ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним були об'єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року було закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

На обґрунтування вимог Фермерське господарство Дар посилалося на те, що господарство є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого пов'язана із вирощуванням сільськогосподарських культур. Виробництво здійснюється на земельних ділянках, орендованих господарством у фізичних осіб.

03.08.2009 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У відповідності до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено сторонами на строк 5 років з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація договору проведена 03.08.2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК, про що вчинено запис № 04-09-126-04216.

Таким чином, договір оренди землі укладено між сторонами з 03.08.2009 р. по 03.08.2014 р.

Фермерське господарство Дар посилалося на те, що воно належним чином виконував умови договору оренди, в тому числі, своєчасно сплачував орендну плату.

Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, Фермерське господарство Дар подовжувало і продовжує безперешкодно використовувати земельну ділянку ОСОБА_3 проти чого остання не заперечує. ОСОБА_3 ані до закінчення строку договору, ані після, не повідомила позивача про небажання продовжувати орендні відносини. Між сторонами не було складено акту повернення земельної ділянки, про що відповідач не наполягає до теперішнього часу. Позивач здійснює обробіток земельної ділянки, нараховує та виплачує орендну плату, відраховує податки та збори, передбачені чинним законодавством.

Фермерське господарство Дар неодноразово зверталося до ОСОБА_3 з листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки. До листа-повідомлення позивач додавав проект додаткової угоди про поновлення договору та внесення змін до нього, однак відповідач відповіді на вказані листи позивачеві не надіслав, хоча оренді відносини між сторонами на теперішній час фактично тривають.

За таких обставин Фермерське господарство Дар вимушене було звернутися до суду із позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 року у справі № 183/5603/17 позов Фермерського господарства Дар до ОСОБА_3 про визнання поновленим договору оренди землі був задоволений, судом винесене рішення, відповідно до якого визнаний поновленим на 5 років, до 03.08.2019 року договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 03.08.2009 р., відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Після отримання рішення суду про поновлення договору оренди землі, 24.04.2018 року позивач з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що 06.04.2017 року ОСОБА_3, не зважаючи на триваючи орендні відносини із позивачем, уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 із Товариством з обмеженою відповідальністю Агроволодар , який зареєстрований державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу відповідно до рішення індексний номер 35035091 від 04.05.2017, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 20243135.

Фермерське господарство Дар в заяві зазначило, що укладення відповідачами договору оренди землі порушує права господарства на користування спірною земельною ділянкою.

Так, ОСОБА_3 не мала права укладати договір оренди земельної ділянки до припинення орендних відносин з позивачем.

Враховуючи наведене, посилаючись на вимоги Закону України Про оренду землі , ст.ст. 203, 215 ЦК України, Фермерське господарство Дар просило суд визнати недійсним договір оренди землі № 18/11 від 26.04.2017 р., укладений між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агроволодар , відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35035091 від 04.05.2017 р., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 20243135.

В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс посилалося на те, що 03.08.2009 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , (в редакції, яка діяла на момент укладання договору оренди між ФГ Дар та ОСОБА_3 передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в Оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Частиною 2 статті 15 Закону України Про оренду землі , передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В Договорі оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 03.08.2009 року, укладеного між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_3 відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме: індексація орендної плати, форма платежу, порядок внесення і перегляду орендної плати (абзац 3 ч. 1 ст. 15 Закону); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю (абзац 6 ч. 1 ст. 15 Закону); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини (абзац 9 ч. 1 ст. 15 Закону).

Згідно із ст. 17 Закону, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Виходячи із змісту первісного позову та доданих до нього документів, між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_3 не було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди - земельної ділянки, що суперечить положенням ст. 17 Закону України Про оренду землі .

Відсутність в Договорі оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 03.08.2009 року укладеного між Фермерським господарством Дар та ОСОБА_3 трьох істотних умов, передбачених ст.15 ЗУ Про оренду землі та порушення вимог ст. 17 Закону є підставою для визнання Договору 223 недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведене, в зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Феликс просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, укладений 03.08.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні представник позивача - Фермерського господарства Дар підтримав позов, посилався на підстави звернення до суду, викладені в заяві, просив суд задовольнити вимоги. Зустрічний позов не визнав, посилаючись на те, що станом на дату укладення договору оренди між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар не було стороною договору, не мала жодних прав щодо спірної земельної ділянки, тому, договір жодним чином не порушує прав та інтересів товариства.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, була належним чином повідомлена про місце, дату і час розгляду справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар в судовому засідання позов не визнав, посилався на те, що право оренди Фермерського господарства Дар на спірну земельну ділянку станом на дату укладенні договору оренди землі між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агроволодар не було зареєстроване, тому, відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним. Зустрічні позовні вимоги підтримав позов, посилався на підстави звернення до суду, викладені в заяві, просив суд задовольнити вимоги, зазначивши, що договір оренди землі, укладений між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_3 не містить ряду істотних умов, що є підставою визнання зазначеного договору недійсним.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори.

У відповідності до ч.1 ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що 03.08.2009 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У відповідності до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено сторонами на строк 5 років з моменту державної реєстрації.

Оскільки державна реєстрація договору проведена 03.08.2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК, про що вчинено запис № 04-09-126-04216, суд приходить до висновку, що договір оренди землі укладено між сторонами з 03.08.2009 р. по 03.08.2014 р.

У відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що 12.02.2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було винесене рішення у справі № 183/5603/17 за позовом Фермерського господарства Дар до ОСОБА_3 про визнання поновленим договору оренди землі.

Судом встановлено, що після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 03.08.2009 року, Фермерське господарство Дар подовжувало і продовжує безперешкодно використовувати земельну ділянку ОСОБА_3., проти чого остання не заперечує. ОСОБА_3 не повідомляла позивача про небажання продовжувати орендні відносини. Між сторонами не було складено акту повернення земельної ділянки, про що відповідач не наполягає до теперішнього часу, позивач здійснює обробіток земельної ділянки, нараховує та виплачує орендну плату, відраховує податки та збори, передбачені чинним законодавством. Фермерське господарство Дар неодноразово зверталося до ОСОБА_3 з листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки. До листа-повідомлення позивач додавав проект додаткової угоди про поновлення договору та внесення змін до нього, однак відповідач відповіді на вказані листи позивачеві не надіслав, хоча оренді відносини між сторонами на теперішній час фактично тривають.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 року позов Фермерського господарства Дар до ОСОБА_3 про визнання поновленим договору оренди землі був задоволений, судом визнаний поновленим на 5 років, до 03.08.2019 року договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 03.08.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Фермерське господарство Дар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що Фермерське господарство Дар має право користування на умовах оренди, земельною ділянкою площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_3 до 03.08.2019 року.

Судом встановлено, що 26.04.2017 р. між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агроволодар був укладений договір оренди землі № 18/11, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35035091 від 04.05.2017 р., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 20243135.

Пунктом 3 частини 1 статті 395 ЦК України визначено, що одним з видів речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

У відповідності до ч.1 ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

На підставі ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин).

Оскільки Фермерське господарство Дар станом на дату укладення оспорюваного договору оренди землі, мало право користування земельною ділянкою на умовах оренди, суд приходить до висновку, що відповідачі не мали права укладати між собою договір оренди землі, в зв'язку з чим, договір оренди землі № 18/11 від 26.04.2017 р., який укладений між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агроволодар належить визнати недійсним, оскільки він не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та порушує право позивача, як орендаря.

Стосовно зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар , суд приходить до наступного.

Згідно приписів ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , (в редакції, яка діяла на момент укладання договору оренди між ФГ Дар та ОСОБА_3І.) передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в Оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Частиною 2 статті 15 Закону України Про оренду землі визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 03.08.2009 року, який укладено між ОСОБА_3 і Фермерським господарством Дар не містить істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме: індексація орендної плати, форма платежу, порядок внесення і перегляду орендної плати (абзац 3 ч. 1 ст. 15 Закону); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю (абзац 6 ч. 1 ст. 15 Закону); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини (абзац 9 ч. 1 ст. 15 Закону).

Крім того, на підставі ст. 17 Закону, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Фермерським господарством Дар не надано суду доказів наявності акту приймання-передачі земельної ділянки, оформленої орендодавцем та орендарем.

В той же час, статтею 2 Цивільного - процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно приписів ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар не було стороною договору оренди землі, укладеного 03.08.2009 року між Фермерським господарством Дар і ОСОБА_3, не мало жодних прав щодо спірної земельної ділянки станом на дату укладення оскаржуваного договору, суд приходить до висновку, що зазначений договір жодним чином не порушує прав, свобод чи законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар , в зв'язку з чим, в задоволенні зустрічних позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Фермерського господарства Дар (ЄДРПОУ 20209819, місцезнаходження: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1), Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар (ЄДРПОУ 40419480, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 18/11 від 26.04.2017 р., укладений між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) і Товариством з обмеженою відповідальністю Агроволодар (ЄДРПОУ 40419480, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8), відповідно до якого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар (ЄДРПОУ 40419480, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8) прийняло на умовах оренди земельну ділянку площею 3,650 га., кадастровий номер НОМЕР_3, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35035091 від 04.05.2017 р., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис про інше речове право за № 20243135.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар (ЄДРПОУ 40419480, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8) до Фермерського господарства Дар (ЄДРПОУ 20209819, місцезнаходження: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне), ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар (ЄДРПОУ 40419480, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, 8) на користь Фермерського господарства Дар (ЄДРПОУ 20209819, місцезнаходження: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне) судові витрати в сумі 1 321,50 грн. (одна тисяча триста двадцять грн. 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Фермерського господарства Дар (ЄДРПОУ 20209819, місцезнаходження: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне) судові витрати в сумі 1 321,50 грн. (одна тисяча триста двадцять грн. 50 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2018 року.

Суддя Д.І. Городецький