Рішення

від 20.11.2018 по справі 468/1126/18-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1126/18-ц

2/468/502/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря Рижньової О.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за №468/1126/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним (треті особи: Комунальне підприємство Баштанське районне бюро технічної інвентаризації , приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору дарування 1/2 частини житлового будинку недійсним. На обґрунтування вимог позивач в позові зазначив, що між сторонами було укладено договір дарування від 10.12.2011 року № 922, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, за яким позивач ОСОБА_1 подарувала відповідачу ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області. В договорі було вказано, що дана частина будинку належала позивачу на підставі рішення Баштанського місцевого суду Миколаївської області від 29.08.2001 року по справі №2-592/2001. При цьому, за вказаним судовим рішенням за позивачем було визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Добре Баштанського району Миколаївської області. У зв'язку з тим, що в судовому рішенні був вказаний інший населений пункт, позивач вважає, що при укладенні оспореного нею договору дарування вона не мала права власності на дану частку та не мала права розпоряджатись нею, а нотаріус при посвідченні договору вказані обставини проігнорував, тому позивач вважає договір дарування таким, що за своїм змістом суперечить вимогам ст. 317 ч.1, 717 ЦК України, тому просила визнати його недійсним. Про вказані невідповідності позивач дізналась в 2018 році при оформленні спадщини після померлого співвласника ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що оспорений позивачем договір є дійсним та його предметом була саме належна на той час позивачу частка в будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області.

Комунальне підприємство Баштанське районне бюро технічної інвентаризації (третя особа) про час та місце розгляду справи повідомлялось вчасно та належним чином, надало заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 (третя особа) в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вказав, що за оформленням договору дарування від 10.12.2011 року до нотаріуса зверталась саме позивач та сама отримувала і надавала нотаріусу необхідні для такого оформлення документи, втому числі і рішення суду від 29.08.2001 року і відомості про реєстрацію права власності позивача на підставі цього рішення суду. При цьому, в с. Доброму відсутня вулиця Залізнична, крім того на час звернення позивача до нотаріуса за нею належним чином було зареєстроване право власності на частину будинку саме по Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, при обговоренні істотних умов майбутнього договору позивач однозначно вказувала на своє бажання подарувати свою частку саме в цьому нерухомому майні, тому нотаріус, керуючись відомостями про реєстрацію прав власності дарувальника на майно, що планувалось подарувати, вирішив, що є всі законні підстави для посвідчення договору дарування. У зв'язку з цим третя особа вважала, що відсутні підстави для задоволення позову.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі матеріали (копію рішення Баштанського місцевого суду Миколаївської області від 29.08.2001 року по справі №2-592/2001; копію витягу про державну реєстрацію прав від 27.10.2011 року; договір дарування від 10.12.2011 року №922; витяг про державну реєстрацію прав від 24.12.2011 року; копію технічного паспорту на житловий будинок; копію свідоцтва про шлюб; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.08.2001 року по справі № 2-591/2001; копію свідоцтва про розірвання шлюбу; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3; копію паспорта позивача ОСОБА_1; копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 №128/2017; копію нотаріальної справи приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо посвідчення договору дарування від 10.12.2011 року; копію реєстраційної справи КП Баштанське РБТІ на житловий будинок по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками доказів, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2011 року між позивачем ОСОБА_1 (дарувальником) та відповідачем ОСОБА_3 (обдаровуваним) було укладено договір дарування 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною прилеглих до нього господарських та побутових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Миколаївська область Баштанський район с. Новоєгорівка вул. Залізнична, 3, який був посвідчений приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 922.

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав, виданим Баштанським районним бюро технічної інвентаризації №31812650 від 27.10.2011 року право власності на 1/2 частину житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 34988462) було зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 на підставі рішення Баштанського місцевого суду від 29.08.2001 року №2-592/2001.

Аналогічні відомості викладені в п. 4 договору дарування від 10.12.2011 року.

Згідно з рішенням Баштанського місцевого суду від 29.08.2001 року по справі №2-592/2001, суд, розглянувши спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, зробив висновок, що спірний будинок є спільною сумісною власністю подружжя та вирішив визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по вул. Залізничній, 3 в с. Добре Баштанського району Миколаївської області.

На підставі договору дарування від 10.12.2011 року №922 за відповідачем ОСОБА_3 24.12.2011 року Баштанським районним бюро технічної інвентаризації зареєстроване право власності на 1/2 частину житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області.

Оспорюючи дійсність вказаного договору дарування, позивач посилається на те, що рішенням Баштанського місцевого суду від 29.08.2001 року по справі №2-592/2001, який вказаний в договорі як підстава належності дарувальнику права власності на 1/2 частину житлового будинку, за позивачем не визнавалось право власності на частину житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, оскільки в тексті рішення вказано про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Добре Баштанського району Миколаївської області.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, виходячи з положень ст. 81 ЦПК України та ст. 204 ЦК України саме позивач, оспорюючи дійсність укладеного правочину, який є дійсним за презумпцією, має належними допустимими та достатніми доказами довести обґрунтованість своїх вимог.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України Про нотаріат (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

Згідно зі ст. 1, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

За ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Аналіз заявлених позивачем в обґрунтування позову обставин через призму комплексного аналізу наданих суду доказів (рішення Баштанського місцевого суду Миколаївської області від 29.08.2001 року по справі №2-592/2001, витягу про державну реєстрацію прав від 27.10.2011 року, договору дарування від 10.12.2011 року №922, витягу про державну реєстрацію прав від 24.12.2011 року, технічного паспорту на житловий будинок, копії спадкової справи після смерті ОСОБА_5 №128/2017, копії нотаріальної справи приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо посвідчення договору дарування від 10.12.2011 року, копії реєстраційної справи КП Баштанське РБТІ на житловий будинок по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка) дає підстави суду для однозначного висновку, що на час укладення оспореного позивачем договору дарування від 10.12.2011 року вона була власником саме 1/2 частини житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, отриманої нею в наслідок поділу спільного майна подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а в самому рішенні суду була допущена описка в частині назви населеного пункту, які відносились до однієї Добренської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

При цьому, допущена судом в судовому рішенні описка, хоч і не була виправлена в порядку, передбаченому процесуальним законом, проте не змінила обсяг та зміст матеріальних правовідносин та не вплинула на відповідні реєстраційні дії по реєстрації прав власності сторін на частину нерухомого майна, а визначальним для нотаріуса при посвідченні договору дарування відповідно до ст. 55 Закону України Про нотаріат , ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ч.4 ст. 334 ЦК України був саме факт реєстрації права власності дарувальника на майно, яке він відчужує.

Аналіз вказаних фактів та наданих суду доказів вказує на те, що при укладенні договору дарування від 10.12.2011 року зміст договору не суперечив ЦК України , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач при цьому при укладенні оспореного нею правочину мала необхідний обсяг прав на розпорядження належною їй частиною нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких, що оспорений позивачем договір дарування не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України та які б спростували встановлену законом презумпцію правомірності правочину.

Вищенаведене вказує на необхідність відмови в задоволенні позову через необґрунтованість позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 141; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини житлового будинку по вул. Залізничній, 3 в с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області від 10.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за №922 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (вул. Залізнична, 3 с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Відповідач: ОСОБА_3 (вул. Молодіжна, 21 с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).

Треті особи: Приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 (вул. Героїв Небесної Сотні, 42 м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області);

Комунальне підприємство Баштанське районне бюро технічної інвентаризації (вул. Полтавська, 8/1 м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 19301324).

Повне судове рішення складене 23.11.2018 року.

суддя: