Ухвала

від 23.11.2018 по справі 553/253/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/253/18

Провадження № 1-кп/553/118/2018

У Х В А Л А

Іменем України

23.11.2018м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12018170030000039 від 08.01.2018 року та №12018170030000449 від 07.05.2018 року з обвинувальним актом та відповідними додатками за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив на наявності ризиків передбаченихст. 177 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти клопотання прокурора.

Заслухавши прокурора, обвинувачену, вивчивши наявні у суду матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 04.10.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 60 днів.

Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1статті 183 КПК Українипередбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченої в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці її проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовження застосування щодо обвинуваченої виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи те, що на даний час обвинувачена ОСОБА_4 утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань «№23» Міністерства юстиції України в неї закінчується строк тримання під вартою, обставини які стали підставою для обрання щодо обвинуваченої вищевказаного запобіжного заходу не змінились, суд приходить до висновку щодо необхідності продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбаченіст. 177 КПК України.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 23 листопада2018 року 12 год. 18 хв. по 22 січня 2019 року 12 год. 18 хв. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1