Постанова

від 21.11.2018 по справі 522/12564/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7704/18

Номер справи місцевого суду: 522/12564/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Бєляєвої А.О.

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_2

представник позивача - ОСОБА_3

відповідачі -приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кірнас Ірина Володимирівна, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужний

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кірнас Ірини Володимирівни, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужний про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2018 року (суддяБойчук А.Ю.)

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., ОСББ Жемчужний про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 409/1000 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (стара адреса АДРЕСА_1, Розпорядження Приморської районної адміністрації №3821 від 23.12.2005 р.). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №91119292 від 04.07.2017 р, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. 07.06.2017 р. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35563209, а саме права власності за ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення АДРЕСА_1. Підставою винесення зазначеного рішення про реєстрацію права власності є Витяг з протоколу загальних зборів, серія та номер:1/02, виданий 11.02.2017 року ОСББ Жемчужний .

Позивачка вважає, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. всупереч вимогам ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень безпідставно здійснила державну реєстрацію прав та їх обтяжень (рішення номер 20795761) нежитлового приміщення АДРЕСА_1, за ОСББ Жемчужний ЄДРПОУ: 37352306, оскільки реєстрація права власності на нежитлове приміщення № 107 за вищевказаною адресою проведено на підставі Витягу з протоколів загальних зборів, серія та номер: 1/02, виданий 11.02.2017 року ОСББ Жемчужний , що суперечить ст. 27 Закону.

На підставі вищевикладеного, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35563209 від 07.06.2017 р., щодо: реєстрації права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1; номер запису про право власності: 20795761, підстава виникнення права власності: Витяг з протоколу загальних зборів, серія та номер: 1/02, виданий 11.02.2017, видавник: ОСББ Жемчужний; Власники: ОСББ Жемчужний , код ЄДРПОУ: 37352306, додаткові відомості: код 177049632040.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., ОСББ Жемчужний про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3, представник ОСОБА_2подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_3, представника ОСОБА_2зазначає, що реєстраційна дія щодо реєстрації права власності за ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 вчинена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. з порушенням вимог Закону, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 409/1000 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (стара адреса АДРЕСА_1, Розпорядження Приморської районної адміністрації №3821 від 23.12.2005 р.), що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення № 836 від 08.09.2016 року та договором про внесення змін до договору №858 від 15.09.2016 року, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Андріадіс В.Ю. та Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 67963653 тіл 13.09.2016 р. та №68154599 від 15.09.2016 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №91119292 від 04.07.2017 р, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. 07.06.2017 р. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35563209, а саме права власності за ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Підставою винесення зазначеного рішення про реєстрацію права власності є Витяг з протоколу загальних зборів, серія та номер:1/02, виданий 11.02.2017 року ОСББ Жемчужний .

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, суд виходив з того, що позивачем не доведено порушення приватним нотаріусом Кірнас І.В. положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-1V та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, у частині реєстрації права власності на підставі неналежних документів.

Відповідно до ст.8, ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.6 постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав.

Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до статті 7 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно зі ст. 5 вищезазначеного закону нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (стаття 7 Закону України Про нотаріат ).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст. 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства. Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву. Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-1V, Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Тобто, державний реєстратор під час прийняття рішення про реєстрацію права власності керується нормами Закону № 1952-1V та приписами Порядку №1127 зобов'язаний провести державну реєстрацію за умови надання заявником в повному обсязі документів. подання яких встановлено законодавством для відповідної державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-1V державний реєстратор під час прийнятті рішення встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин нав'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Статтею 11 Закону визначено, що Державний реєстратор самостійно приймає рішення а результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Після поставлення заявником підпису на заяві уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник реєструє заяву в базі даних заяв, пунктами 9,10 Порядку №1127 встановлено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. З оригіналів документів державний реєстратор, уповноважена особа обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Судом обґрунтовано не були взяті до уваги посилання позивача на те, що приватний нотаріус повинен був відмовити в державній реєстрації права власності за ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень , виходячи з наступного.

Статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені підстави з яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Пункти 2, 3 ч. 1 вищевказаної статті передбачають, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою, а також подані документи які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку предметом регулювання цього Закону є (відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

На загальних зборах ОСББ Жемчужний , які відбулися 11 лютого 2017 року, було прийнято рішення про передачу співвласниками у власність ОСББ Жемчужний нежилого приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 58,1 кв.м. та зареєструвати право власності на вказане приміщення за ОСББ Жемчужний . Вказана обставина підтверджується витягом з протоколу № 1/02 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Жемчужний від 11.02.2017 року.

Висновки суду про те, що співвласники багатоквартирного будинку скористалися своїм законним правом і передали у власність ОСББ Жемчужний вищевказане нежитлове приміщення, після чого право власності на нього було зареєстровано у встановленому законом порядку відповідають вимогам Закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Пункт другий цієї ж статті встановлює, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З витребуваних судом копій документів реєстраційної справи № 1268653051101 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення АДРЕСА_1, вбачається, що представник ОСББ Жемчужний на підставі довіреності звернувся з заявою про проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, площею 58,1 кв.м., під АДРЕСА_1. На підтвердження права ОСББ Жемчужний суду був наданий витяг з протоколу загальних зборів ОСББ Жемчужний №1/02 від 11.02.2017 року про передачу співвласниками у власність ОСББ Жемчужний зазначеного приміщення, для визначення характеристик квартири - технічний паспорт. Витяг з протоколу оформлений відповідно до чинного законодавства України, містить підпис Голови та секретаря зборів, які скріплені печаткою ОСББ.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежиле приміщення, площею 58, 1 кв.м., під АДРЕСА_1, не зареєстровано за іншою особою.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру рухомого майна відсутні обтяження, які перешкоджають реєстрації права власності на нерухоме майно.

Частина 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наводить перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності. Пункт 14 вказаної статті зазначає, що Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Тобто, стаття 27 Закону не містить вичерпний перелік підстав для реєстрації права власності.

Частина 7 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку вказує на те, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом.

Тобто, документом, на підставі якого за ОСББ Жемчужний було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 107 є протокол загальних зборів ОСББ Жемчужний від 11.02.2017 року, витяг з якого було надано приватному нотаріусу для здійснення державної реєстрації.

Також суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем до ОСББ Жемчужний , як співвідповідача по даній справі позовних вимог, не заявлено. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тобто, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

Оскільки, ОСББ Жемчужний не є належним відповідачем по даній справі, суд вірно зазначив, що зазначення його в позові у якості відповідача є безпідставним.

Крім того, з обґрунтування позовних вимог позивачем не доведено, що зареєстроване на її ім'я право власності на частку розміром 409/1000 на нежиле приміщення першого поверху під АДРЕСА_2, порушене державною реєстрацією права власності ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення, площею 58,1 кв.м., під АДРЕСА_1. Ці приміщення мають різні адреси, різні загальні площі, різні плани приміщень і немає жодної підстави вважати їх одним і тим же приміщенням.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до вірного висновку про відмову у задоволені позову, ОСОБА_2, оскільки позовна заява є необґрунтованою.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 про те, що реєстраційна дія щодо реєстрації права власності за ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 вчинена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. з порушенням вимог Закону, так як приватний нотаріус повинен був відмовити у державній реєстрації права власності за ОСББ Жемчужний на нежитлове приміщення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки рішення про передачу співвласниками у власність ОСББ Жемчужний нежилого приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 58,1 кв.м. та зареєструвати право власності на вказане приміщення за ОСББ Жемчужний було прийнято на загальних зборах ОСББ Жемчужний , що підтверджується витягом з протоколу № 1/02 загальних зборів ОСББ Жемчужний від 11.02.2017 року, тобто співвласники багатоквартирного будинку скористалися своїм законним правом і передали у власність ОСББ Жемчужний вищевказане нежитлове приміщення, після чого право власності на нього було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 22 листопада 2018 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

О.Г. Журавльов

---

Ю.І. Кравець