Справа№ 640/10659/18
н/п 1-кп/640/795/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018220000000071 від 06.03.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ліпки, Кирєєвського району Тульської області, освіти середньо спеціальної, розлученого, раніше судимого, інваліда 3групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1
у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 110-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Угода про визнання винуватості була досягнута під час досудового провадження.
Згідно обвинувальногоакту громадянин України ОСОБА_5 , на початку травня 2018 року, більш точної дати слідством не встановлено, з особистих політичних переконань, виник злочинний умисел, спрямований на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, або захоплення державної влади, шляхом перерахування грошових коштів з метою їх подальшого використання при підтримці армії самопроголошеної «Донецької народної Республіки» (далі - «ДНР»).
Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Згідно ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ст. 5 Конституції України, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Згідно ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Ст. 8 Конституції України зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
18.01.2018за №2268-УІІІприйнято ЗаконУкраїни «Проособливості державноїполітики іззабезпечення державногосуверенітету Українина тимчасовоокупованих територіяху Донецькійта Луганськійобластях»,який затверджуєфакт порушеннядержавного суверенітетуУкраїни,зміну межтериторії тадержавного кордонуУкраїни напорушення порядку,встановленого КонституцієюУкраїни,шляхом тимчасовоїокупації частинитериторії Україниза допомогоюзбройних формуваньРосійської Федерації,що складаютьсяз регулярнихз`єднань іпідрозділів,підпорядкованих Міністерствуоборони РФ,підрозділів таспеціальних формувань,підпорядкованих іншимсиловим відомствамРосійської Федерації,їхніх радників,інструкторів таіррегулярних незаконнихзбройних формувань,озброєних бандта групнайманців,створених,підпорядкованих,керованих тафінансованих РосійськоюФедерацією,а такожза допомогоюокупаційної адміністраціїРосійської Федерації,яку складаютьїї державніоргани іструктури,функціонально відповідальніза управліннятимчасово окупованимитериторіями України,та підконтрольніРосійській Федераціїсамопроголошені органи,які узурпуваливиконання владнихфункцій натимчасово окупованихтериторіях України,відзначаючи,що діїРосійської Федераціїна територіїокремих районівДонецької таЛуганської областей,Автономної РеспублікиКрим таміста Севастополягрубо порушуютьпринципи танорми міжнародногоправа,зокрема шляхом:систематичного недодержаннярежиму припиненнявогню тапродовження обстрілівцивільних об`єктівта інфраструктури,що спричиняютьчисленні жертвисеред цивільногонаселення,військовослужбовців ЗбройнихСил Українита іншихутворених відповіднодо законівУкраїни військовихформувань;продовження практикипротиправного затриманняі утриманнягромадян Українина тимчасовоокупованих територіях,їх незаконноговивезення таутримання натериторії РосійськоїФедерації;намагань поширитиросійське законодавство,у томучислі податкове,на територіїокремих районівДонецької таЛуганської областей,Автономної РеспублікиКрим таміста Севастополя,висування незаконнихвимог щодоперереєстрації підприємствта стягненнякоштів накористь окупаційноїадміністрації РосійськоїФедерації в окремих районах Донецької та Луганської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі; запровадження російського рубля як єдиної валюти на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; свавільного застосування російських освітніх стандартів у навчальних закладах, запровадження на підприємствах в окремих районах Донецької та Луганської областей, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі «зовнішнього управління» та визнання незаконних ідентифікаційних документів та реєстраційних знаків транспортних засобів на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; організації та здійснення насильницьких зникнень, катувань, нелюдського поводження або покарання, позасудових страт стосовно цивільного населення, українських військовослужбовців та заручників та ін.
В подальшому ОСОБА_5 , переслідуючи зазначену злочинну мету, приблизно 10-15 травня 2018 року (більш точної дати слідством не встановлено) за допомогою можливостей Інтернету, знайшов сайт юридичної особи - Донецький міський благодійний фонд «ДОБРОТА» (ЄДРПОУ 25334481, м. Донецьк, б-р Шевченка буд. 73), на розрахункові рахунки якого, надходили різноманітні грошові кошти, які за допомогою різноманітних платіжних систем оплати і переказів, перераховувались до фонду «Гуманитарные волонтеры Новороссии» (місце Донецьк) з метою допомоги та підтримки діяльності зазначених організацій на сході України у вигляді закупівлі спорядження, обмундирування та медикаментів т.з. підрозділу НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади республіканської гвардії «ДНР - Бригада «Купол», діяльність яких пов`язана з насильницькою зміною чи поваленням конституційного ладу або захоплення державної влади. На теперішній час ДМБФ «ДОБРОТА» перереєстровано за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70, але за вказаною юридичною адресою фактично не знаходиться та не здійснює діяльності, проте в мережі Інтернет має свій сайт.
Таким чином, ретельно ознайомившись з сайтом та інформацією щодо діяльності зазначеної організації ОСОБА_5 зрозумів, що через дану організацію можливо перерахувати грошові кошти на підтримку армії псевдодержавного самоутворення «Донецької народної республіки». Після цього, попередньо зі свого телефону НОМЕР_3 , здійснив дзвінок на номер телефону благодійної організації «Доброта», а саме: НОМЕР_4 (який був вказаний на сайти організації) та під час спілкування з невстановленим слідством представником даної організації (жіночої статі) повідомив про свої наміри перерахувати грошові кошти з метою підтримки армій «Донецької народної республіки» (далі - «ДНР»).
Відповідно дозаяви ВерховноїРади України«Про визнанняУкраїною юрисдикціїМіжнародного кримінальногосуду щодоскоєння злочинівпроти людяностіта воєннихзлочинів вищимипосадовими особамиРосійської Федераціїта керівникамитерористичних організацій«ДНР» та«ЛНР»,які призвелидо особливотяжких наслідківта масовоговбивства українськихгромадян»,схвалену постановоюВерховної РадиУкраїни №145-УІІІвід 04.02.2015;заяви ВерховноїРади України«Про відсічзбройної агресіїРосійської Федераціїта подоланняїї наслідків»,схвалену постановоюВерховної РадиУкраїни №337-VIII від 21.04.2015, визначено «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями.
Учасники «ДНР» на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Основною метою діяльності вказаного незаконного псевдодержавного утворення є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР».
В подальшому, 22.05.2018 року ОСОБА_5 слідуючи в м. Харкові по вул. Олесі Гончара, б. 2, зайшов до супермаркету «SPAR», де за допомогою встановленого там банківського терміналу, що належить ПАТ КБ «ПриватБанк», об 13:55:02 годині здійснив від свого іменні перерахування грошових коштів у сумі 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) гривень, зазначивши отримувачем грошових коштів «Доброта ДМБФ» та вказавши призначення платежу: «Помощь армии ДНР», після чого отримав чек за №TS203187 (код квитанції: 1237-5005- 2245-9514).
Отже, з урахуванням зазначеного ОСОБА_5 будучи достовірно обізнаним про існування терористичної організації «Донецька народна республіка», діяльність якої пов`язана на сам перед з вчиненням дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи умисно, здійснив фінансування цих дій шляхом перерахунку грошових коштів у сумі 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) гривень.
В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав винуватим себеу вчиненнізлочину,передбачених ч.2ст.110-2 ККУкраїни, щиро розкаявся, зазначив, що він розуміє вимоги Закону, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 472, 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовано, в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.
Враховуючи,що обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор відділупрокуратури Харківськоїобласті радникюстиції ОСОБА_3 усудовому засіданні під час провадженнядосягли угодипро визнаннявинуватості від19листопада 2018року,підписали її,при цьому ОСОБА_5 беззаперечно визнавсвою винуватістьу вчиненні кримінальногоправопорушення завказаних обставин,між ним тапрокурором була досягнутадомовленість про призначення покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.110-2 КК України 5 / п`ять / років позбавлення волі з конфіскацією майна та права займатись підприємницькою діяльністю на два роки, застосувати ст. 75 КК України та звільнити від призначеного покарання з випробуванням.
У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст.ст. 473, 474 КПК України.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Судом достовірно встановлено, що:
1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає можливість укладення угоди;
2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особи обвинувачених.
За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.110 - 2 КК України.
При призначені покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, дані про особу.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України, скоєний злочин за ч.2 ст. 110-2 КК України є тяжким злочином.
Судом встановлено,що ОСОБА_5 раніше судимий, на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи.
Обставиною,яка пом`якшуєвідповідальність ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_5 судом не встановлено.
З урахуванням даних які характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 , обставини, що пом`якшує покарання, стан здоров`я, суд вважає призначити ОСОБА_5 покарання не пов`язане з позбавленням волі з застосуванням ст. 75 КК України.
Суд, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки передбачені ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таким чином, суд вважає, що угоду про визнання винуватості укладену 19.11.2018 року належить затвердити, ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 110-2 КК України, тобто фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.
Згідно зі ст. 77 КК у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік є вичерпним, а тому додаткове покарання - конфіскація майна, при застосуванні ст.. 75 КК України, не призначається.
Позовні вимоги по справі не заявлені.
Судових витрат по справі не має.
Речові доказ по справі банківський чек « Приватбанк» за №IS203187 / код квитанції 1237-5005-2245-9514 / від 22.05.2018 року, на якому позначено платником ОСОБА_5 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 394, 472, 474, 475 КПК України, суд , -
УХВАЛИВ:
Угоду про визнання винуватості укладену 19 листопада 2018 року між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурором відділу 04/4 прокуратури області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 220182200000000 від 06.03.2018 року затвердити.
ОСОБА_5 визнати винниму вчиненнізлочину, передбаченого ч.2ст.110-2КК України та призначити покарання 5/п`ять /років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на 2 / два / роки.
В силуст.75КК України ОСОБА_5 звільнити відвідбування призначеногоосновного покараннястроком на 3 /три/ роки, якщо протягом зазначеного строку він не вчинит нового злочину.
В порядкуст.76КК Українипокласти на ОСОБА_5 обов`язки передбачені ст. 76 КК України:
1/. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
2/. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Позовні вимоги по справі не заявлені.
Судові витрати по справі відсутні.
Речови доказ по справі - банківський чек « Приватбанк» за №IS203187 / код квитанції 1237-5005-2245-9514 / від 22.05.2018 року, на якому позначено платником ОСОБА_5 , зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний західвідносно ОСОБА_5 необирався.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченого КПК України, з підстав, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
Суддя -
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 78064688 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Сенаторов В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні