Справа № 627/1223/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2018 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі :
головуючого судді - Каліберди В.А.,
з участю секретаря - В'юнник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватної агрофірми Ватал про розірвання договорів оренди землі,
в с т а н о в и в :
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПА Ватал про розірвання договорів оренди землі.
В обґрунтування позову вказав, що у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2015 року серії НАР №669870 та НАР №669869 він отримав у спадщину земельні ділянки площею 0,0977 га, кадастровий номер 623583200:04:000:0695 та площею 2,9234 га кадастровий номер 6323583200:01:000:0102 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №754186 після смерті ОСОБА_2.
За життя, 01.11.2007 року ОСОБА_1 уклала та підписала Договір оренди землі №514/721-к та Договір оренди землі №515/721с-к з приватною агрофірмою ВАТАЛ . Вказані договора оренди землі були зареєстровані у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель 23.05.2008 року вчинене записи №040869900045 та 040869900046 відповідно.
Позивач успадкувавши земельні ділянки, які перебувають в оренді у ПА Ватал звернувся до суду з позовом, оскільки вважає, що відповідач не в повному обсязі та не своєчасно сплачував та сплачує орендну плату, не переглядає розмір орендної плати, що є істотним порушенням договору, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог прохав достроково розірвати вказані договори оренди землі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та прохав їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та прохала відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №754186 ОСОБА_2 являлася власником земельної ділянки площею 2,9232 га та 0,0977 га, які розташовані на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області та мають цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
01 листопада 2007 року ОСОБА_2 та приватна агрофірма Ватал уклали договір оренди землі №514/721-к, згідно якого ОСОБА_2 передала в строкове платне користування строком на 15 років земельну ділянку площею 2,9234 га ПА Ватал . Вказаний договір зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23.05.2008 року за №040869900045.
23 травня 2008 року актом прийому - передачі об'єкта оренди за договором оренди від 01.11.2007 року №514/721-к, земельна ділянка передана відповідачу.
Також, 01 листопада 2007 року ОСОБА_2 та приватна агрофірма Ватал уклали договір оренди землі №515/721с-к, згідно якого ОСОБА_2 передала в строкове платне користування строком на 15 років земельну ділянку площею 0,0977 га ПА Ватал . Вказаний договір зареєстрований у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23.05.2008 року за №040869900046.
23 травня 2008 року актом прийому - передачі об'єкта оренди за договором оренди від 01.11.2007 року №515/721 с -к, земельна ділянка передана відповідачу.
09 лютого 2015 року ОСОБА_2 померла та як вбачається зі свідоцтв про право на спадщину за законом серії НАР №669869 та серії НАР №669870 від 07 листопада 2015 року вказані земельні ділянки успадкував ОСОБА_1, тобто позивач по справі.
Відповідно до п.38 договорів оренди землі від 01.11.2007 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч.3 та ч.4 статті встановлює, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Обов'язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
Відповідно до ст.ст. 21,22 Закону України Про оренду землі (чинних на час виникнення правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та
комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону
України "Про плату за землю") ( 2535-12 ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором
оренди.
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Як вбачається з п.п.9-13 спірних договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 692 грн. 09 коп. та 7 грн. 91 коп. в рік, у тому числі: в грошовій формі або рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем, по її собівартості, але не вище державних закупівеьних цін чи послуг. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що в кожному окремому випадку у вигляді додатку укладається між сторонами цього договору та є невід'ємною його частиною.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця.
Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Як вбачається з пояснень представника відповідача ПА Ватал одразу, після отримання документального підтвердження отримання позивачем у спадок земельних ділянок, було виплачено ОСОБА_1 належну йому орендну плату, на підтвердження чого надала довідку про нарахування орендної плати за спірними договорами оренди землі, видаткові касові ордера від 03.04.2018 року та фіскальні чеки Укрпошта .
Також факт отримання орендної плати позивачем підтвердив в судовому засіданні і представник позивача, в зв'язку з чим він відмовився від позовних вимог щодо стягнення заборгованості по спірним договорам оренди землі.
Згідно з п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Таким чином позивач не довів систематичний характер несплати орендної плати, що відповідно до ст. 141 Земельного Кодексу , є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, про що свідчить правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №146цс12.
Окрім цього, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 отримував в ПА Ватал орендну плату за належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, при цьому він лише цікавився щодо отримання орендної плати після смерті матері, однак правовстановлюючих документів на підтвердження успадкування земельної ділянки після смерті матері не надавав.
Також, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що ним також була успадкована земельна ділянка, яка перебуває в оренді ПА Ватал та після її успадкування він надав ОСОБА_3 оригінали правовстановлюючих документів, після чого підписав додаткову угоду до договору оренди землі та після цього отримував орендну плату.
Також, однією із підстав розірвання спірних договорів оренди землі позивач вказує порушення відповідачем п.13 договорів, а саме перегляд розміру орендної плати, однак це не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, а саме наданим представником відповідача розрахунком орендної плати, з якого вбачається, що:
- ОСОБА_1 за договорами оренди № 515/721с-к від 01.11.2007р. та № 514/721-к від 01.11.2007 р. була нарахована орендна плата з урахуванням індексу інфляції:
-за 2015 рік в сумі 5500,00 грн. в тому числі прибутковий податок 18 % - 990,00 грн., військовий збір 1,5 % - 82,50 грн.;
-за 2016 рік в сумі 8074,54 грн. в тому числі прибутковий податок 18 % - 1453,42 грн., військовий збір 1,5 % - 121,12 грн.;
-за 2017 рік в сумі 10807,45 грн. в тому числі прибутковий податок 18 % - 1945,34 грн., військовий збір 1,5 % - 162,11 грн.
Орендну плату було перераховано через відділення поштового зв'язку від 03.04.2018 року за видатковими касовими ордерами №120 від 03.04.2018 у сумі 6500,00 грн. за 2016 рік , видатковим касовим ордером №121 від 03.04.2018 року у сумі 13127,50 грн. за 2015, 2017 роки.
Тобто, враховуючи вищевикладене, відповідачем взагалі було виплачено орендної плати позивачу в більшому розмірі, ніж позивач прохав стягнути з відповідача ПА Ватал , оскільки як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 прохав стягнути з ПА Ватал заборгованість по орендній платі по двом договором оренди на загальну суму 7525,02 грн., натомість як ПА Ватал було виплачено позивачу в оренду плату в розмірі 19627,50 грн.
Також, позивач зазначає, що відповідач нехтував правом орендодавця на отримання орендної плати в натуральній формі (п.9 договорів) та не укладав Додаткових угод до зазначених договорів в частині визначення номенклатури, кількості та вартості продукції, яка поставляється в рахунок орендної плати. Як наслідок відсутності у договорах зазначеної вище істотної умови (регламентується ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі ) відповідач в односторонньому порядку встановлює номенклатуру, кількість та вартість продукції, чим порушує права орендодавця, визначені законом, однак матеріали справи не містять доказів щодо виявлення позивачем бажання на отримання орендної плати в натуральній формі, натомість позивач отримав орендну плату в грошовій формі без зауважень, в зв'язку з чим його представник відмовився від позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договорами оренди землі.
Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно п.36 договорів оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
З урахуванням ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.15 ЦК України (чинних на час звернення до суду з позовом) правом на зверненням до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд у таких справах повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
З 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .
Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29; справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було доведено сукупності вказаних обставин та не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені ним вимоги, а саме, що ПА Ватал порушені умови ст.15 Закону України Про оренду землі стосовно орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її невиплату, тому виходячи із недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України , суд ,-
у х в а л и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватної агрофірми Ватал про розірвання договорів оренди землі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).
Приватна агрофірма Ватал (місцезнаходження: вул. Леніна № 7, с. В'язова, Краснокутського району, Харківської області, код ЄДРПОУ: 30653974).
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Краснокутський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2018 |
Оприлюднено | 25.11.2018 |
Номер документу | 78065131 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краснокутський районний суд Харківської області
Каліберда В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні