Рішення

від 23.11.2018 по справі 728/1308/18

БАХМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 728/1308/18

Номер провадження 2/728/460/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко П.І.

за участю:

секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Агропромбуд

вимоги позивача: про витребування майна з чужого незаконного володіння

учасники справи:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_3 (договір про надання правової допомоги від 25 липня 2018 року)

від відповідача - ОСОБА_4 (довідка з ЄДРПОУ)

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ОСОБА_5 виклад позиції позивача та відповідача.

1. 26 липня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства Агропромбуд (далі відповідач або ПрАТ Агропромбуд ) з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Свої вимоги обґрунтував тим, що 1 квітня 2015 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна - плит перекриття залізобетонних в кількості 20 штук та блоків фундаментних в кількості 25 штук, що знаходилися по вулиці Східній, б. 94 м. Бахмач Чернігівської області на території Бахмацького заводоуправління - цегельного заводу.

В листопаді 2015 року зазначені плити перекриття та блоки були вивезені із території Бахмацького заводоуправління головою правління ПрАТ Агропромбуд ОСОБА_7, мотивуючи тим, що останній є правонаступником Бахмацького заводоуправління, не знаючи про те, що дані будівельні матеріали мають власника та продані.

Про факт незаконного заволодіння зазначеними будівельними матеріалами було повідомлено працівників поліції, за результатами розгляду якого було рекомендовано розглянути дане питання в судовому порядку.

Оскільки плити перекриття та блоки, на які позивач набув право власності, не повернуті керівником ПрАТ Агропромбуд , постало питання щодо захисту своїх порушених прав в судовому порядку.

3. Виходячи з наведених обставин позивач просив:

?визнати право власності на будівельні матеріали, а саме: плити перекриття залізобетонні в кількості 20 штук та блоки фундаментні в кількості 25 штук за позивачем;

?витребувати у ПрАТ Агропромбуд та повернути позивачу плити перекриття залізобетонні в кількості 20 штук та блоки фундаментні в кількості 25 штук, та усунути перешкоду у користуванні майном.

4. Представник відповідача у поданому запереченні проти позовної заяви (а.с.19-20) позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, договір купівлі-продажу № 1 від 1 квітня 2015 року визнати недійсним.

Зміст заперечень зводиться до того, що ОСОБА_6 уклав з тодішньою дирекцією Бахмацького заводоуправління цегельних заводів договір купівлі-продажу для розбирання будівель та споруд від 28 березня 2015 року, не зробивши державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, не сплативши вартості розібраних будівель та споруд, у липні місяці 2015 року найманими працівниками та спецтехнікою розпочав незаконне розбирання будівель та споруд, не маючи права на це майно. Договір купівлі-продажу № 1 від 1 квітня 2015 року, укладений між позивачем та ОСОБА_6, акт прийому передачі до договору № 1 та розписка від 2 квітня 2015 року були складені заднім числом, коли ще не було в наявності плит перекриття залізобетонних 20 шт. та блоків фундаментних 25 шт., так як розбиралися будівлі та споруди Бахмацького заводоуправління цегельних заводів ОСОБА_6 з липня по грудень 2015 року.

Бахмацьке заводоуправління цегельних заводів знаходиться в оперативному управлінні Бахмацького райагробуду, а відповідач є правонаступником Бахмацького райагробуду.

Представником відповідача, після отримання інформації про розкрадання основних засобів заводоуправління цегельних заводів, з території заводоуправління було вивезено блоки БСЛ-40ПА-2 шт., плити покриття СПР60-300 - 7 шт., а не 25 шт. фундаментних блоків та 20 шт. плит перекриття, які шахрайським шляхом указував у позовній заяві позивач.

Крім того, 31 березня 2016 року позивач уже звертався з аналогічною позовною заявою до Бахмацького районного суду Чернігівської області, за результатами розгляду якої позов залишено без розгляду.

ІІ. Пояснення учасників справи.

5.Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві.

Позивач зазначив, що акт прийому-передачі плит було підписано, але продавець реально плити не передав, оскільки вони знаходились на території підприємства, яке їх протиправно привласнило.

6.Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі навівши мотиви викладені у запереченні (див. пункт 4).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7.Згідно із договором купівлі - продажу №1 (рухомого майна) від 1 квітня 2015 року (а.с.4) позивач придбав у ОСОБА_6 рухоме майно - плити перекриття залізобетонні в кількості 20 шт. та блоки фундаментальні в кількості 25 штук, що знаходяться в м. Бахмач Чернігівської області, вулиця Східна, б. 94 (територія Бахмацького заводоуправління) за ціною 25 000 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).

8.Актом прийому-передачі до договору № 1 (рухомого майна) від 1 квітня 2015 року (а.с.4, зворот) підтверджується, що ОСОБА_6 передав, а позивач прийняв плити перекриття залізобетонні в кількості 20 шт., блоки фундаментальні в кількості 25 штук, що знаходяться в м. Бахмач Чернігівської області, вулиця Східна, б. 94 (територія Бахмацького заводоуправління) та провів повний розрахунок.

9.Відповідно до розписки від 2 квітня 2015 року (а.с.5) ОСОБА_6 отримав кошти в сумі 25 000 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) за залізобетонні плити перекриття в кількості 20 шт. та фундаментні блоки в кількості 25 штук згідно договору купівлі - продажу від 1 квітня 2015 року.

10. 6 червня 2016 року позивач звернувся із заявою про вчинення злочину (а.с.8) до Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області, в якій зазначив, що відповідачем в листопаді 2015 року без документів було демонтовано цегляну споруду на території непрацюючого Бахмацького заводоуправління (цегляного заводу) та відчужено залізобетонні плити та блоки.

11.Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 8 грудня 2017 року (а.с.6-7) скаргу позивача на постанову слідчого Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 12016270070000499 від 7 червня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України задоволено, постанову про закриття кримінального провадження скасовано, матеріали направлено до Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області для проведення досудового розслідування.

12. Відповідно до наказу № 97 від 7 квітня 1988 року (а.с.21-22) Бахмацьке заводоуправління цегельних заводів знаходиться в оперативному управлінні Бахмацького райагробуду (пункт 2, абзац 7-8).

13. Згідно із статутом ПрАТ Агропромбуд (а.с.27-34) відповідач є правонаступником Бахмацького райагробуду (пункт 1. 11.).

ІV. Оцінка Суду.

А. Загальні принципи.

14. Між сторонами спору виникли правовідносини, пов'язані із захистом права власності на майно, яке є об'єктом цивільних правовідносин (стаття 177 Цивільного кодексу України (далі ЦК)).

15. Виходячи із змісту статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. А положеннями статей 15, 16 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 4, 5, 13 ЦПК).

16. В свою чергу, нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності (стаття 386 ЦК).

Зокрема право власності може бути захищено шляхом речово-правових засобів: пред'явлення віндикаційного та негаторного позовів; також шляхом допоміжно речово-правових засобів захисту, у формі пред'явлення позову про визнання права власності тощо.

17. Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Позивач в позовній заяві виділив три способи захисту права власності (див. пункт 3): це визнання права власності, витребування майна та усунення перешкод у користуванні майном.

18. Так виходячи із змісту статті 391 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

19. А стаття 387 ЦК надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, при цьому, віндикація як спосіб захисту права власності застосовується, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майном.

Змістом віндикаційного позову є витребування саме того майна, яке вибуло із законного володіння власника. Підставою відникаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, тобто факти, які доводять право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його у відповідача.

Таким чином, виходячи з положень статті 387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

20. Положеннями статті 391 ЦК передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння.

Даний спосіб захисту права власності реалізується шляхом пред'явлення негаторного позову.

Б. Особливості доказування в даних правовідносинах.

21. Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Примітним є те, що виходячи із правил доказування в цивільному процесі чітко не виділяються стандарти доказування , що більш характерним є для англосаксонської правової системи, проте із змісту статей 12, 81 ЦПК прослідковується, що він є наближеним до стандарту балансу ймовірностей (balance of probabilities), при якому тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, що відповідає характеру даних правовідносин.

Важливим є те, що, в даній ситуації на позивача покладається обов'язок довести обставини про те, що право власності на його майно не визнається або оспорюється і необхідність у зв'язку із цим визнання права власності (див. пункт 18); факти, які доводять право власності на витребуване майно, яке визначене індивідуальними ознаками, вибуття його з володіння позивача, знаходження його у відповідача (див. пункт 19); наявність перешкод у користуванні майном (див. пункт 20).

Про вказані обставини позивач повинен надати докази, при цьому, відповідач має зустрічний обов'язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень, тягар доказування позивача існує завжди, в свою чергу відповідач обирає варіант захисту від активного заперечення до повного мовчання.

Із вказаних положень Закону прослідковується правило про те, що хто стверджує, той і доводить .

22.Так, по справі позивачем в підтвердження позовних вимог надано такі докази (див. пункти 7-11):

? договір купівлі - продажу №1 (рухомого майна) від 1 квітня 2015 року;

? акт прийому-передачі до договору № 1 (рухомого майна) від 1 квітня 2015 року;

? розписку від 2 квітня 2015 року;

? заяву про вчинення злочину;

? ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 8 грудня 2017 року.

23. В свою чергу відповідачем в спростування позовних вимог надано наказ № 97 від 7 квітня 1988 року та статут ПрАТ Агропромбуд (див. пункти 12-13).

В. Застосування вказаних принципів в даній справі.

24. Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені доказів наявних у справі Суд враховує, що наданими позивачем доказами не підтверджуються обставини, які б могли стати підставою для задоволення позовних вимог.

25. Щодо визнання права власності, Суд звертає увагу на те, що право власності позивача на відповідні об'єкти цивільних прав підтверджується договором (див. пункти 7-9), який в силу презумпції правомірності (стаття 204 ЦК) є правомірним, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Доводи позивача зводяться лише до необхідності визнання права власності у зв'язку із тим, що належне майно йому не повертається відповідачем, що за особливостями даних правовідносин не буде ефективним способом захисту прав позивача, а тому в задоволенні даної вимог необхідно відмовити.

Інших доказів, які б підтверджували обґрунтованість даної вимоги (див. пункти 18, 21) позивачем не надано.

Додатково див. пункт 28 рішення.

26. Вирішуючи вимогу про витребування майна, Суд враховує, що позивачем не надано доказів (див. пункти 21-22), які б підтвердили наявність індивідуально визначених ознак майна, яке необхідно витребувати, що є обов'язковою умовою для задоволення віндикаційного позову (див. пункт 19).

Наведене позбавляє Суд можливості ухвалити рішення про задоволення позову, яке буде ефективним засобом захисту прав позивача.

Також позивачем не доведено, що майно, яке він просить витребувати, у відповідній кількості знаходиться саме у відповідача, представник якого пояснив, що частина майна на підприємстві не знаходиться. В цій ситуації позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений, що є підставою для відмови в задоволенні вказаної вимоги.

27. При розгляді вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, Суд наголошує, що особливості правовідносин між сторонами свідчать на неможливість одночасного пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння), що є безумовною підставою для відмови в задоволенні такої вимоги.

28. Додатково Суд враховує, що виходячи із доказів наданих сторонами і вимог, які розглядаються, Суд позбавлений можливості встановити обставини про належність майна продавцю за договором купівлі-продажу, визначити його індивідуальні ознаки і відповідне право продавця на проданий товар, який згідно із поясненнями позивача (див. пункт 5) реально майно не передав, хоча відповідний акт прийому-передачі сторони договору підписали (див. пункт 8).

29. Таким чином, співвідносячи докази надані позивачем та відповідачем, докази надані останнім є більш переконливими, тобто позивачем не виконаний свій обов'язок по доведенню позовних вимог і існування обставин, які б були підставою для задоволення позову (див. пункти 21-22).

30. Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства Агропромбуд про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання вулиця Дружби, б. 3АДРЕСА_1, індекс 16500, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Агропромбуд , місце знаходження вулиця Тиницька, б. 11 м. Бахмач, Чернігівської області, індекс 16500, ідентифікаційний код юридичної особи 03588270.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_9