Рішення

від 12.11.2018 по справі 813/2576/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2576/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року

м. Львів, вул. Чоловського, 2

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника відповідача Козича В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом приватного підприємства "Західний вітер" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

15.06.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства "Західний вітер" код ЄДРПОУ 20812102 місцезнаходження: 79007, м. Львів, Проспект Свободи, 49 до Головного управління Держпраці у Львівській області код ЄДРПОУ 39778297 місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Міцкевича,8, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ 367/893/АВ/ФС від 18.05.2018.

Ухвалою від 18.06.2018 суддя відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 18.06.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 16.07.2018 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.10.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ПП "Західний вітер" на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних громадських обов'язків, Головне управління Держпраці у Львівській області прийняло постанову про накладення штрафу від 18.05.2018 №ЛВ 367/893/АВ/ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 260 610,00 грн. Позивач також вказує на те, що його повідомили вчасно про розгляд справи про накладення штрафу, у результаті чого відповідач виніс оскаржену постанову. Також, позивач зазначає, що усі порушення, зазначені у приписі від 27.04.2018 № ЛВ367/893 АВ-П, яким зобов'язано усунути виявлені порушення до 08.05.2018, повністю усунуті ПП "Західний вітер".

Відповідач 12.07.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області №0851 від 25.04.2018 та направлення №0786 від 25.04.2018 головним державним інспектором проведене інспекційне відвідування ПП "Західний вітер" на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних громадських обов'язків. За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт, яким встановлено ряд порушень вимог законодавства про працю, в тому числі порушення вимог ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці" (не проводиться індексація заробітної плати працівникам при наявності приросту індексу споживчих цін). У зв'язку із виявленням під час проведення інспекційного відвідування порушення вимог ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці" заступником начальника Управління 18.05.2018 винесено постанову про накладення штрафу № ЛВ 367/893/АВ/ФС у відповідності до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України на загальну суму 260610,00 грн., тобто в десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого вчинене порушення. Відповідач також зазначає, що про розгляд справи суб'єкта господарювання проінформовано рекомендованим листом від 11.05.2018 №150/3/11-37, який цього ж дня, тобто за сім днів до дати розгляду справи, відправлено за юридичною адресою позивачу.

Представник позивача 12.07.2018.2018 подав пояснення, зміст яких зводиться до того, що у відповідача на момент розгляду справи не було відомостей про те, що позивач повідомлений про дату розгляду справи про накладення штрафу. Зазначає також про те, що факт несвоєчасного направлення повідомлення про розгляд справи з відомостями про дату її початку та місце проведення, є грубим порушенням вимог Порядку №509. З огляду на це, позивач вважає, що невиконання відповідачем вимог п.6 Порядку №509 позбавило позивача можливості захисту своїх прав, у зв'язку з чим оскаржена постанова підлягає скасуванню.

Представник відповідача 12.11.2018 подав додаткові пояснення зміст яких зводиться до того, що про розгляд справи про накладення на ПП "Західний вітер" штрафу, який мав відбутися 18.05.2018, позивач повідомлявся рекомендованим листом, який скеровано 11.05.2018. Таким чином, відповідач повідомив позивача за сім днів до дати розгляду. Щодо доводів позивача про те, що сам виклик на розгляд справи має бути ним отриманий вже за п'ять днів до розгляду, то такі є безпідставними, оскільки в п.6 Порядку №509 зазначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом. Окрім цього, як вбачається із відстеження поштових відправлень, рекомендований лист №7900820379418, який скеровувався за місцезнаходженням позивача 15.05.2018 (тобто за три дні до розгляду справи) не вручений позивачу під час доставки з інших причин, що може, зокрема, свідчити про те, що саме позивач ухилявся від одержання адресованої йому кореспонденції та не бажав скористатися своїх правом бути присутнім при розгляді справи.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

Суд встановив, що позивач ПП "Західний вітер" зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 20812102, місцезнаходження: 79007, м. Львів, Проспект Свободи, 49.

На підставі наказу Управління №0851 від 25.04.2018 та направлення №0786 від 25.04.2018 головним державним інспектором проведене інспекційне відвідування ПП "Західний вітер" на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних громадських обов'язків.

За результатами проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт №ЛВ367/893/АВ від 27.04.2017 та видав припис про усунення виявлених порушень №ЛВ367/893АВ-П.

07.05.2018 відповідач відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, прийняв рішення №ЛВ/367/893/АВ/МГ/ІП щодо розгляду справи про накладення штрафу ПП "Західний вітер".

11.05.2018 відповідач направив на адресу позивача виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбувся 18.05.2018 о 16:00 в приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області, за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича,8.

За результатами перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПП "Західний вітер" відповідач прийняв постанову про накладення штрафу від 18.05.2018 №ЛВ 367/893/АВ/ФС, якою передбачено накладення штрафу на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, за порушення позивачем вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України "Про оплату праці" в розмірі 260610 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі - Положення №386), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У підп.6 п.5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ПФ України та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених ст.265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті перевірки.

Відповідно до п.27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому вказаним Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частинами 7 та 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Суд встановив, на підставі наказу Управління №0851 від 25.04.2018 та направлення №0786 від 25.04.2018 головним державним інспектором проведене інспекційне відвідування ПП "Західний вітер" на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних громадських обов'язків.

За результатами проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт №ЛВ367/893/АВ від 27.04.2017 та видав припис про усунення виявлених порушень №ЛВ367/893АВ-П.

Щодо доводів позивача про те, що на виконання вимог припису здійснило нарахування та виплату працівникам індексацію заробітної плати, а тому оскаржена постанова є незаконною, оскільки ч.11 ст.7 закону України Про основні засади здійснення державного нагляду в сфері господарської діяльності передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та в установлений строк припису фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначені у частині четвертій вказаної статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1 , статті 3 , частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4 , частин першої - четвертої статті 5 , частини третьої статті 6 , частин першої - четвертої та шостої статті 7 , статей 9 , 10 , 19 , 20 , 21 , частини третьої статті 22 вказаного Закону .

З огляду на наведене, суд встановив, що ч.11 ст.7 закону України Про основні засади здійснення державного нагляду в сфері господарської діяльності , на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, за сферою дії не поширюється на заходи державного контролю за дотримання вимог законодавства про працю.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 22.03.2018 у справі №697/2073/17.

Відповідно до п.28 Порядку № 295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Згідно з п.29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Суд встановив, що оскаржена позивачем постанова про накладення штрафу винесена у відповідності до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, тобто за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці. З огляду на вказане, факт виконання вимог припису у встановлений термін не звільняє суб'єкта позивача від відповідальності.

Щодо доводів позивача про те, що неналежне повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу обмежило його в праві на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з п. 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 вказаного Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Суд встановив, що 11.05.2018 відповідач склав виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 18.05.2018 о 16:00 в приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області, за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича,8 (а.с.123).

Вказаний виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 11.05.2018, надісланий позивачу супровідним листом 11.05.2018 поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією ПАТ УКРПОШТА від 11.05.2018 (а.с.125). Таким чином, повідомлення про розгляд справи надіслано більш ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до відомостей поштових відправлень рекомендований лист №7900820379418, який скеровувався відповідачем за місцезнаходженням позивача, 15.05.2018 не вручено позивачу під час доставки з інших причин.

Такий виклик позивач отримав лише 31.05.2018.

Відповідно до п.п. 94-96 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.

Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.

У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв'язку про доставку пошти оператор поштового зв'язку зобов'язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв'язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що абонент (позивач) самостійно міг визначає як організувати відносини з оператором поштового зв'язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому поштової кореспонденції шляхом укладення договору та встановлення абонентської скриньки, отримання кореспонденції безпосередньо у відділенні поштового зв'язку.

Таким чином, обов'язок відповідача повідомити суб'єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв'язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №809/1198/17, від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №ЛВ 367/893/АВ/ФС від 18.05.2018 є правомірною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

в задоволенні позову приватного підприємства "Західний вітер" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 22.11.2018.

Суддя А.Г. Гулик