Рішення

від 24.10.2018 по справі 2340/2892/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року справа № 2340/2892/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Безпалого А.В.,

позивача ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача ОСОБА_2 - за ордером,

представника відповідача Танцюри С.М. - за довіреністю,

третьої особи ОСОБА_4 - особисто,

представника третьої особи ОСОБА_5 - за довіреністю,

третьої особи ОСОБА_5 - особисто,

розглянувши у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Староковрайської сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Староковрайської сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області № 25-4/VІІ від 23.05.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1";

- визнати бездіяльність Староковрайської сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області протиправною та зобов'язати винести відповідне рішення на користь ОСОБА_1 в погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, площею 0,4152 га в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням усупереч положенням Конституції України та Земельного кодексу України відмовлено позивачеві у погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки площею 0,4152 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_4 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності та рекомендовано звернутися до сільської ради з клопотанням про внесення змін до рішення, яким позивачеві надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки для зміни площі з 0,4152 га на 0,3152 га та виготовити відповідні документи.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву відповідач заперечує проти позову посилаючись на відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення. Підставою для відмови позивачеві у погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки, яку має намір отримати у власність позивач стало неподання позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою графічних матеріалів, що не відповідає вимогам п. 5 ст. 151 Земельного кодексу України. Також у відзиві відповідач посилається на те, що під час винесення меж земельної ділянки в натурі на місцевості не було спеціаліста-землевпорядника, що спричинило неправильне визначення місця розташування земельної ділянки.

Ухвалою від 14.08.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4.

Відповідно до наданих 21.08.2018 письмових пояснень ОСОБА_4 щодо даного позову, у квітні 2017 року рішенням Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області останній надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якою користувалась родина третьої особи протягом останніх 27 років у приватну власність для ведення садівництва площею 0,10 га в с. Старий Коврай за рахунок земель комунальної власності. У жовтні 2017 року третій особі стало відомо, що на вказану земельну ділянку претендує ОСОБА_1. Земельна ділянка, яку має намір приватизувати ОСОБА_1 складається із трьох земельних ділянок громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 Також частина цієї земельної ділянки накладається із земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні сім'ї третьої особи. У поясненнях третьої особи зазначено, що після того як останній стало відомо про вказані обставини вона звернулась до сільського голови та депутатів Староковрайської сільської ради щодо зупинення передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,4152 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_4. Депутати Староковрайської сільської ради під час ухвалення рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проектної документації на земельну ділянку, не знали, яку саме ділянку має намір отримати у власність позивач. У подальшому під час замірів земельної ділянки, які виконувала одна з проектних організацій був відсутній інженер-землевпорядник Староковрайської сільської ради. Наведені обставини, на думку третьої особи, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.

Ухвалою від 16.10.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Також позивач та представник позивача пояснили, що оскаржуваними діями відповідач примушує позивача понести додаткові витрати на виготовлення нового проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміненою площею з 0, 4152 га на 0,3152 га.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечували. Також ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що користувався земельною ділянкою площею 0,10 га, яка накладається на частину земельної ділянки, та яку має намір отримати у власність позивач до 2018 року, орендну плату протягом 2018 року не сплачував.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 07.11.2016, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га в с. Старий Коврай за рахунок земель комунальної власності.

Рішенням сесії Староковрайської сільської ради №11-4/VІІ від 23.11.2016 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам із земель комунальної власності Староковрайської сільської ради площею 0,50 га.

03 квітня 2017 року третя особа ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва площею 0,10 га в с. Старий Коврай за рахунок земель комунальної власності.

Рішенням сесії Староковрайської сільської ради №15-7/VІІ від 13.04.2017 третій особі ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, для ведення садівництва площею 0,10 га в с. Старий Коврай.

13 грудня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки.

Листом №595 від 26.12.2017 у відповідь на вказану заяву відповідач повідомив позивача, що 15.12.2017 відбулась 22 сесія сільської ради, на якій було розглянуто заяву позивача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у її власність земельної ділянки. Рішення по вказаній заяві не прийнято, з огляду на те, що заява розглядалась без графічних матеріалів, де позначається бажане місце розташування даної земельної ділянки та орієнтовна площа. Під час винесення меж земельної ділянки в натурі на місцевості спеціаліст-землевпорядник був відсутній, що спричинило неправильне визначення місця розташування земельної ділянки, на яку було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо прийняття рішення по її заяві, позивач звернулась до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 823/770/18 позов ОСОБА_1 до Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - задоволено повністю.

Вказане рішення суду набрало законної сили 26.05.2018.

У подальшому рішенням Староковрайської сільської ради № 25-4/VII від 23.05.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1" відмовлено у погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності ОСОБА_1 площею 0,4152 га га в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_4.

Пунктом 2 вказаного рішення рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до сільської ради з клопотанням про внесення змін до рішення Староковрайської сільської ради "Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам" №15-7/VІІ від 13.04.2017 для зміни площі з 0,4152 га на 0,3152 га, та виготовити відповідні документи.

Вважаючи вказане рішення та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із пунктами а , б статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 118 Земельного Кодексу України визначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом 3 частини 8 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного Кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачеві у погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки згідно з оскаржуваним рішенням стала виявлена невідповідність поданого проекту з наданим дозволом.

Так, під час судового розгляду даної справи відповідач та треті особи посилались на переважне право третіх осіб щодо одержання земельної ділянки площею 0,10 га, яка частково накладається на земельну ділянку площею 0,4152 га, та яку має намір отримати у власність позивач.

З цього приводу суд зазначає про таке.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 разом з чоловіком ОСОБА_5 з 1997 року користувались земельною ділянкою площею 0,10 га, щодо виготовлення проекту землеустрою на відведення якої ОСОБА_4 надано дозвіл.

При цьому у користування вказана земельна ділянка надавалась саме ОСОБА_5, який у судовому засіданні вказав, що протягом 2018 року цією земельною ділянкою не користувався та орендну плату не платив, що також підтверджується довідкою Староковрайської сільської ради №810 від 23.10.2018.

Також суд бере до уваги, що отримання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17, від 24 квітня 2018 року у справі №814/1961/17.

Отже, суд висновує про безпідставність посилання відповідача та третіх осіб на наявність у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переважного права на отримання у власність частини земельної ділянки, яку має намір приватизувати позивач.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставина, яка слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. А тому рішення Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області № 25-4/VІІ від 23.05.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1" прийнято відповідачем не на підставі чинного законодавства України, внаслідок чого підлягає до визнання протиправним і скасування.

Щодо вимоги визнати бездіяльність Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області протиправною та зобов'язати Староковрайську сільську раду Чорнобаївського району Черкаської області винести відповідне рішення на користь ОСОБА_1 в погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, площею 0,4152 га в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_4, суд зазначає про таке.

Пунктом 2 оскаржуваного рішення позивачеві рекомендовано звернутися до сільської ради з клопотанням про внесення змін до рішення Староковрайської сільської ради "Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам" №15-7/VІІ від 13.04.2017 для зміни площі з 0,4152 га на 0,3152 га, та виготовити відповідні документи.

Судом встановлено, що надаючи такі рекомендації в оскаржуваному рішенні, відповідач фактично намагався усунути порушення допущені при наданні позивачеві дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, площею 0,4152 га в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_4.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Високим Судом підкреслено особливу важливість принципу належного урядування .

Так, згідно з вказаним рішенням Європейського суду з прав людини цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відповідно до п. 71 рішення Європейського суду з прав людини по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Разом з цим, у даній справі судом встановлено наявність намірів суб'єкта владних повноважень виправити допущені помилки за рахунок позивача, змушуючи її повторно звернутися із заявою щодо надання дозволу на виготовлення нового проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зменшеною площею та понести додаткові витрати у зв'язку із виготовленням нової документації, що у свою чергу, свідчить про порушення відповідачем принципу "належного урядування".

А тому, з урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і в цій частині.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_8 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_8 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваного рішення та протиправність бездіяльності Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області протиправною щодо непогодження проектної документації позивачеві, суд висновує про необхідність зобов'язати відповідача винести відповідне рішення на користь ОСОБА_1 в погодженні проектної документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, площею 0,4152 га в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_4.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1 409 грн 60 коп.

Крім того, позивачем у зв'язку із судовим розглядом даної справи понесено витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 650 грн 00 коп., що також підтверджується договором про надання правової допомоги від 19.06.2018, описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійсненних ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 20.07.2018 та квитанцією б/н від 19.06.2018.

Враховуючи, що даний позов підлягає до задоволення у повному обсязі, тому вказані судові витрати належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (19954, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (19954, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Старий Коврай, вул. Центральна, 31, ідентифікаційний код 34056920), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (19954, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_5 (19954, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області № 25-4/VІІ від 23.05.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та зобов'язати Староковрайську сільську раду Чорнобаївського району Черкаської області винести рішення в погодженні проектної документації ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, площею 0,4152 га в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_4.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Староковрайської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (19954, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Старий Коврай, вул. Центральна, 31, ідентифікаційний код 34056920) на користь ОСОБА_1 (19954, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 650 (сім тисяч шістсот п'ятдесят) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2018.

Суддя С.О. Кульчицький