Рішення

від 12.10.2018 по справі 826/9771/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2018 року №826/9771/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські чорнобривці до Головного управління ДФС у місті Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українські чорнобривці , (далі - позивач) , до Головного управління ДФС у місті Києві, (далі - відповідач, контролюючий орган) , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2017 року №0005901401.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не наведено жодного обґрунтованого доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та TOB Прайд Трейд Груп а усі первинні документи позивача відповідають вимогам законодавства. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій відповідно до договору управління майном від 15.08.2011 №2795 між ТОВ Українські Чорнобривці та ТОВ Прайд Трейд Групп в період з 01.11.2015 року по 31.01.2016 року, оскільки перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

22.08.2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання з додатками, яким усунуто виявлені судом недоліки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9771/17 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Договору управління майном від 15.08.2011 №2795 - управитель майна ТОВ Українські Чорнобривці (код ЄДРПОУ 36185777) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Прайд Трейд Груп (код ЄДРПОУ 39776724) за період з 01.11.2015 по 31.01.2016, за наслідком якої складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №280/26-15-14-01-05/568363452 від 04.07.2017 року (далі - акт перевірки) (Т.1, арк. 44-61).

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено заявлену суму з податку на додану вартість на загальну суму 119800,00 грн.

Порушення, встановленні контролюючим органом під час проведення перевірки, на думку контролюючого органу підтверджуються наступним.

Між ТОВ Українські Чорнобривці , в особі директора Піддеми Ольги Василівни, що діє на підставі Договору управління нерухомим майном, посвідченого 15.08.2011 року, зареєстровано в реєстрі за №2795, як управитель майна, надалі Замовник та ТОВ Прайд Трейд Груп , в особі директора Кравчука Сергія Володимировича, надалі за текстом Виконавець укладено договір про надання послуг №15/10/2015 РФ від 15.10.2015 р.

Відповідно до договору, виконавець зобов'язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних флаєрів закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 15000 шт., а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги на умовах даного Договору.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Прайд Трейд Груп , в особі директора Кравчука С.В. та за його підписом на адресу ТОВ Українські Чорнобривці виписано податкові накладні та складено акти надання послуг на загальну суму 162000,00 грн.

Також між позивачем та ТОВ Прайд Трейд Груп було укладено: договір про надання послуг № 15/10/2015 РК від 15.10.2015 р. (предмет договору - виготовлення та розповсюдження рекламних календариків закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 12000 шт.) , на виконання якого складено акти надання послуг № 1510/138 від 31.10.2015 р. та № 1510/137 від 10.11.2015 р. та виписано податкові накладні № 357 від 31.10.2015 р. на суму 62400,00 грн. та № 94 від 10.11.2015 р. на суму 62400,00 грн., договір про надання послуг № 02/11/2015 РК від 02.11.2015 р. (предмет договору - виготовлення та розповсюдження рекламних флаєрів закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 10000 шт.), на виконання якого складено акти надання послуг № 1510/124 від 31.10.2015 р. та № 1510/192 від 10.11.2015 р. та виписано податкові накладні № 193 від 13.11.2015 р. на суму 100800,00 грн. та № 615 від 25.11.2015 р. на суму 11200,00 грн., договір про надання послуг № 24/11/2015 РФ від 24.11.2015 р. (предмет договору - виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 3200 шт.) , на виконання якого складено акти надання послуг № 2411/19 від 05.01.2016 р. та виписано податкову накладну № 614 від 25.11.2015 р. на суму 320000,00 грн.

Відповідно до наявної інформації в базах даних ДФС України ІС Податковий блок стосовно ТОВ Прайд Трейд Груп встановлено, що ТОВ Прайд Трейд Груп не подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 - січень 2016 року до контролюючого органу.

Інформацію про трудові ресурси, а саме звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за листопад 2015 - січень 2016 року товариством не подано.

Також відповідач зазначає, що до ГУ ДФС у м. Києві від МГУ ДФС - ЦО з ОВП надійшов лист вих. від 25.01.2016 року №102/7/28-10-07-01-11 (вх. 05.02.2016 року №6917/7), відповідно до якого слідчим управлінням фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП в рамках кримінального провадження №32015100110000199 від 31.07.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України, проведено обшук та ліквідовано конвертаційний центр , на якому встановлено та вилучено ряд печаток підприємств з ознаками фіктивності , які надали послуги з формування штучного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, не маючи на час здійснення операцій управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, наявності трудових ресурсів та іншого майна,яке необхідне для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Серед підприємств з ознаками фіктивності , печатки яких вилучено в ході проведення обшуку та перебувають на податковому обліку у ДПІ у м. Києві встановлено ТОВ Прайд Трейд Груп .

Відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у листопаді 2015 року від ТОВ Квітневе (код ЄДРПОУ 36425717) на адресу ТОВ Прайд Трейд Груп виписано податкові накладні з номенклатурою Кукурудза .

Держнянським районним судом Хмельницької області 10.06.2016 року винесено вирок суду, яким керівника ТОВ Квітневе визнано винним за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

25.07.2017 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0005901401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 119800,00 грн., штрафні санкції складають 29950,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішень органів державної влади, а саме: Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктами 85.4 та 85.6 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

Разом з тим, Закон України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні пов'язує господарську операцію не з самим по собі фактом підписання цивільно-правової угоди (договору), а з безпосереднім фактом руху активів платника податків та рухом його коштів. Відтак, для того, щоб господарська операція вважалася законною, необхідною умовою є реальність її виконання, тобто пов'язаність змісту та обсягу господарської операції, що відображена в первинних документах з рухом товару, наданням послуг, виконанням робіт.

Укладення правочину має бути передумовою фактичного досягнення тих цілей, на настання яких він спрямований. Згідно статті 234 Цивільного кодексу України угода, яка не спрямована на настання реальних правових наслідків є фіктивною.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Стаття 205 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому, ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - прикриваючись юридичною особою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, саме вирок суду в кримінальній справі, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Підставами для висновків викладених в акті від 04.07.2017 № 280/26-15-14-01-05/568363452 стала інформація наявна в ЄРПН, листі Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП від 25.01.2016 № 102/7/28-10-07-01-11 (вх. 05.02.2016 № 6917/7), аналітичній системі "Податковий блок", базах даних ДФС України ІС "Податковий блок" .

Таким чином підставами для висновку щодо допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства стали не документи надані позивачем на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Прайд Трейд Груп , а інформація наявна в базах даних податкового органу та листі Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП.

Крім того необґрунтованість посилань відповідача на інформація викладену в листі Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП від 25.01.2016 № 102/7/28-10-07-01-11 (вх. 05.02.2016 № 6917/7), яка була отримана рамках кримінального провадження № 32015100110000199 від 21.07.2015 зумовлюється наступним.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, факти встановлені в рамках кримінального провадження № 32015100110000199 від 21.07.2015 можуть належним чином засвідчувати наявність певних обставин, тільки після набрання законної сили рішення суду за результатами розгляду відповідної кримінальної справи.

При цьому, акт перевірки не містить в собі інформації про існування вироку та/або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагентів позивача або безпосередньо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Трейд Груп , було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 205, 209, 212 КК України.

Враховуючи викладене, посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача виробничо-трудових ресурсів є необґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що факт відсутності певної інформації в податковій звітності ТОВ Прайд Трейд Груп сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ТОВ Прайд Трейд Груп господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Необґрунтованість посилань відповідача у своїх запереченнях на вирок Деражнянського районного суду Хмельницьокої області від 10.06.2016 зумовлюється тим, що вказаний вирок не містить жодної інформації щодо правовідносин між позивачем та ТОВ Прайд Трейд Груп чи щодо взаємозв'язку вказаних правовідносин з фінансово - господарськими взаємовідносинами між ТОВ Прайд Трейд Груп та ТОВ "Квітневе", при цьому відповідачем акті перевірки про наявність відповідного взаємозв'язку також зазначено не було.

Таким, чином факти якими відповідач обґрунтовує відсутність документального підтвердження реального здійснення господарських операцій підприємством-постачальником позивача та відповідно фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Прайд Трейд Груп , або належним чином не засвідчують наявність відповідних обставин, або взагалі не можуть засвідчувати факт наявності певних обставин.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивачем надано договір про надання послуг від 02.11.2015 №02/11/2015 РФ, виконання якого підтверджено Актом надання послуг №211/124 від 13.11.2015 року та актом №211/192 від 14.12.2015 року, платіжним дорученням №1035 від 13.11.2015 р., №1036 від 13.11.2015 р., №1051 від 25.11.2015 р., договір про надання послуг №15/10/2015 РК від 15.10.2015 року, виконання якого підтверджено актом надання послуг №1510/138 від 30.10.2015 р. та актом надання послуг №1510/137 від 10.11.2015 р., договір про надання послуг №15/10/2015 РФ від 15.10.2015 р., виконання якого підтверджено актом надання послуг №1610/135 від 09.11.2015 р., договір про надання послуг №24/11/2015 РФ від 24.11.2015 р., виконання кого підтверджено актом надання послуг №2411/19 від 05.01.2016 р. та платіжними дорученнями №1052 від 25.11,2015 р., №1053 від 25.11.2015 р., №1054 від 25.11.2015 р., №1055 від 25.11.2015 р., №1056 від 25.11.2015 р., №1057 від25.11.2015 р.

Відповідно до п.198.2 ст.198 р. V Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Тобто з досліджених вище доказів вбачається, що позивачем отримано замовлені товари/послуги, а отже дати, в які відповідно до актів надання послуг, виконавцем було виготовлено та розповсюджено рекламні флаєри, буклети, календарики вважається датою, коли у позивача виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Крім того, на підтвердження факту відображення в податковому обліку ТОВ Українські Чорнобривці показників спірних господарських операцій, позивачем надано податкову звітність за період жовтень 2015 - січень 2016 року.

Відповідно до статті 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту а статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних та видаткових накладних, актів виконаних робіт, дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування показників податкової звітності, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Також судом встановлено, що послуги, отримані за вище вказаними договорами про надання послуг безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, як управителя майна, розташованого за адресою: місто Київ, Львівська площа , буд. 8б (літера А).

Відтак, дослідивши надані представником позивача докази, суд дійшов висновку, що первинні документи щодо спірних господарських операцій оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. У сукупності останні не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення операцій з вказаними вище контрагентами та підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Таким чином, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Частина 1 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Так, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа, був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрована платником податку на додану вартість.

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю Українські Чорнобривці надано належні копії первинних документів, які підтверджують реальність спірних господарських операцій з контрагентом, а тому прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві податкове повідомлення-рішення №0005901401 від 25.07.2017 року є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 22.08.2017 року №3205354, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2246,25 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 2246,25 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Українські Чорнобривці (код ЄДРПОУ 36185777, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005901401 від 25.07.2017 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українські Чорнобривці здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2246,25 грн. (дві тисячі двісті сорок шість гривень двадцять п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко