Постанова

від 27.02.2019 по справі 826/9771/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9771/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Сорочка Є.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузик М.А.,

представника відповідача Борозни М.П.,

представника позивача Фрідмана О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Шрамко Ю.Т.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українські чорнобривці до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українські чорнобривці звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2017 №0005901401.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005901401 від 25.07.2017. Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю Українські Чорнобривці здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2246,25 грн. (дві тисячі двісті сорок шість гривень двадцять п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року та прийняти нове рішення, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій відповідно до договору управління майном від 15.08.2011 №2795 між ТОВ Українські Чорнобривці та ТОВ Прайд Трейд Групп в період з 01.11.2015 у по 31.01.2016, оскільки перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Від позивача до суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Договору управління майном від 15.08.2011 №2795 - управитель майна ТОВ Українські Чорнобривці (код ЄДРПОУ 36185777) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Прайд Трейд Груп (код ЄДРПОУ 39776724) за період з 01.11.2015 по 31.01.2016, за наслідком якої складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №280/26-15-14-01-05/568363452 від 04.07.2017 року (далі - акт перевірки) (Т.1, арк. 44-61).

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено заявлену суму з податку на додану вартість на загальну суму 119800,00 грн.

Порушення, встановленні контролюючим органом під час проведення перевірки, на думку контролюючого органу підтверджуються наступним.

Між ТОВ Українські Чорнобривці , в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Договору управління нерухомим майном, посвідченого 15.08.2011 року, зареєстровано в реєстрі за №2795, як управитель майна, надалі Замовник та ТОВ Прайд Трейд Груп , в особі директора ОСОБА_7, надалі за текстом Виконавець укладено договір про надання послуг №15/10/2015 РФ від 15.10.2015.

Відповідно до договору, виконавець зобов'язується протягом терміну дії цього договору надати замовнику послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних флаєрів закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 15000 шт., а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги на умовах даного Договору.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Прайд Трейд Груп , в особі директора ОСОБА_7 та за його підписом на адресу ТОВ Українські Чорнобривці виписано податкові накладні та складено акти надання послуг на загальну суму 162000,00 грн.

Також між позивачем та ТОВ Прайд Трейд Груп було укладено: договір про надання послуг № 15/10/2015 РК від 15.10.2015 р. (предмет договору - виготовлення та розповсюдження рекламних календариків закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 12000 шт.) , на виконання якого складено акти надання послуг № 1510/138 від 31.10.2015 р. та № 1510/137 від 10.11.2015 р. та виписано податкові накладні № 357 від 31.10.2015 р. на суму 62400,00 грн. та № 94 від 10.11.2015 р. на суму 62400,00 грн., договір про надання послуг № 02/11/2015 РК від 02.11.2015 р. (предмет договору - виготовлення та розповсюдження рекламних флаєрів закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 10000 шт.), на виконання якого складено акти надання послуг № 1510/124 від 31.10.2015 р. та № 1510/192 від 10.11.2015 р. та виписано податкові накладні № 193 від 13.11.2015 р. на суму 100800,00 грн. та № 615 від 25.11.2015 р. на суму 11200,00 грн., договір про надання послуг № 24/11/2015 РФ від 24.11.2015 р. (предмет договору - виготовлення та розповсюдження рекламних буклетів закладу торгівлі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська площа, 8-Б (літ. А) в кількості 3200 шт.) , на виконання якого складено акти надання послуг № 2411/19 від 05.01.2016 р. та виписано податкову накладну № 614 від 25.11.2015 р. на суму 320000,00 грн.

Відповідно до наявної інформації в базах даних ДФС України ІС Податковий блок стосовно ТОВ Прайд Трейд Груп встановлено, що ТОВ Прайд Трейд Груп не подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 - січень 2016 року до контролюючого органу.

Інформацію про трудові ресурси, а саме звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за листопад 2015 - січень 2016 року товариством не подано.

Також, до ГУ ДФС у м. Києві від МГУ ДФС - ЦО з ОВП надійшов лист вих. від 25.01.2016 року №102/7/28-10-07-01-11 (вх. 05.02.2016 року №6917/7), відповідно до якого слідчим управлінням фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП в рамках кримінального провадження №32015100110000199 від 31.07.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України, проведено обшук та ліквідовано конвертаційний центр , на якому встановлено та вилучено ряд печаток підприємств з ознаками фіктивності , які надали послуги з формування штучного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, не маючи на час здійснення операцій управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, наявності трудових ресурсів та іншого майна,яке необхідне для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Серед підприємств з ознаками фіктивності , печатки яких вилучено в ході проведення обшуку та перебувають на податковому обліку у ДПІ у м. Києві встановлено ТОВ Прайд Трейд Груп .

Відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у листопаді 2015 року від ТОВ Квітневе (код ЄДРПОУ 36425717) на адресу ТОВ Прайд Трейд Груп виписано податкові накладні з номенклатурою Кукурудза . В податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, зазначені електронні цифрові підписи директора ОСОБА_8 Згідно протоколу допиту свідка від 05.12.2015, громадянка ОСОБА_8 ніколи не отримувала та не замовляла електронний цифровий підпис і не має поняття що це таке і для чого він, рахунків в банках не відкривала, про систему Клієнт-Банк їй нічого не відомо, про ТОВ Квітневе також нічого не відомо, ніяких податкових декларацій та звітів до контролюючих органів не здавала.

Держнянським районним судом Хмельницької області 10.06.2016 року винесено вирок суду, яким керівника ТОВ Квітневе визнано винним за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

25.07.2017 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0005901401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 119800,00 грн., штрафні санкції складають 29950,00 грн.

Позивач, вважаючи таке податкове повідомлення - рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: - документи, визначені цим Кодексом; - податкова інформація; - експертні висновки; - судові рішення; - податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктами 85.4 та 85.6 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

Разом з тим, Закон України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні пов'язує господарську операцію не з самим по собі фактом підписання цивільно-правової угоди (договору), а з безпосереднім фактом руху активів платника податків та рухом його коштів.

Відтак, для того, щоб господарська операція вважалася законною, необхідною умовою є реальність її виконання, тобто пов'язаність змісту та обсягу господарської операції, що відображена в первинних документах з рухом товару, наданням послуг, виконанням робіт.

Укладення правочину має бути передумовою фактичного досягнення тих цілей, на настання яких він спрямований. Згідно статті 234 Цивільного кодексу України угода, яка не спрямована на настання реальних правових наслідків є фіктивною.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Стаття 205 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому, ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - прикриваючись юридичною особою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, саме вирок суду в кримінальній справі, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Підставами для висновків викладених в акті від 04.07.2017 № 280/26-15-14-01-05/568363452 стала інформація наявна в ЄРПН, листі Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП від 25.01.2016 № 102/7/28-10-07-01-11 (вх. 05.02.2016 № 6917/7), аналітичній системі "Податковий блок", базах даних ДФС України ІС "Податковий блок" .

Таким чином підставами для висновку щодо допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства стали не документи надані позивачем на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Прайд Трейд Груп , а інформація наявна в базах даних податкового органу та листі Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП.

Крім того необґрунтованість посилань відповідача на інформація викладену в листі Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП від 25.01.2016 № 102/7/28-10-07-01-11 (вх. 05.02.2016 № 6917/7), яка була отримана рамках кримінального провадження № 32015100110000199 від 21.07.2015 зумовлюється тим, що факти встановлені в рамках кримінального провадження № 32015100110000199 від 21.07.2015 можуть належним чином засвідчувати наявність певних обставин, тільки після набрання законної сили рішення суду за результатами розгляду відповідної кримінальної справи.

При цьому, акт перевірки не містить в собі інформації про існування вироку та/або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагентів позивача або безпосередньо посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Трейд Груп , було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 205, 209, 212 КК України.

Не встановлено податковим органом в акті перевірки і не надано суду жодних доказів, що посадові особи контрагента позивача - ТОВ Прайд Трейд Груп - заперечили свою причетність до ведення господарської діяльності чи підписання первинних бухгалтерських чи податкових документів.

Враховуючи викладене, посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача виробничо-трудових ресурсів є необґрунтованими.

При цьому, факт відсутності певної інформації в податковій звітності ТОВ Прайд Трейд Груп сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ТОВ Прайд Трейд Груп господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Необґрунтованість посилань відповідача у своїх запереченнях на вирок Деражнянського районного суду Хмельницьокої області від 10.06.2016 зумовлюється тим, що вказаний вирок не містить жодної інформації щодо правовідносин між позивачем та ТОВ Прайд Трейд Груп чи щодо взаємозв'язку вказаних правовідносин з фінансово - господарськими взаємовідносинами між ТОВ Прайд Трейд Груп та ТОВ "Квітневе" , при цьому відповідачем акті перевірки про наявність відповідного взаємозв'язку також зазначено не було.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду .

В матеріалах справи містяться: договір про надання послуг від 02.11.2015 №02/11/2015 РФ, виконання якого підтверджено Актом надання послуг №211/124 від 13.11.2015 та Актом №211/192 від 14.12.2015, платіжним дорученням №1035 від 13.11.2015, №1036 від 13.11.2015, №1051 від 25.11.2015, договір про надання послуг №15/10/2015 РК від 15.10.2015, виконання якого підтверджено актом надання послуг №1510/138 від 30.10.2015 та актом надання послуг №1510/137 від 10.11.2015, договір про надання послуг №15/10/2015 РФ від 15.10.2015, виконання якого підтверджено актом надання послуг №1610/135 від 09.11.2015, договір про надання послуг №24/11/2015 РФ від 24.11.2015, виконання кого підтверджено актом надання послуг №2411/19 від 05.01.2016 та платіжними дорученнями №1052 від 25.11.2015, №1053 від 25.11.2015, №1054 від 25.11.2015, №1055 від 25.11.2015, №1056 від 25.11.2015, №1057 від25.11.2015.

Відповідно до п.198.2 ст.198 р. V Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

З досліджених вище доказів вбачається, що позивачем отримано замовлені товари/послуги, а отже дати, в які відповідно до актів надання послуг, виконавцем було виготовлено та розповсюджено рекламні флаєри, буклети, календарики вважається датою , коли у позивача виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Крім того, на підтвердження факту відображення в податковому обліку ТОВ Українські Чорнобривці показників спірних господарських операцій, позивачем надано податкову звітність за період жовтень 2015 - січень 2016 року.

Відповідно до статті 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції . Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту а статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних та видаткових накладних, актів виконаних робіт, дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування показників податкової звітності, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій , на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Також колегією суддів встановлено, що послуги, отримані за вище вказаними договорами про надання послуг безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, як управителя майна , розташованого за адресою: місто Київ, Львівська площа , буд. 8б (літера А).

Разом з тим, з метою з'ясування всіх обставин справи, судом апеляційної інстанції з інформаційних джерел мережі Інтернет встановлено, основний вид діяльності ТОВ Прайд Трейд Груп є 46.41. Оптова торгівля текстильними товарами, однак, разом з цим, ТОВ Прайд Трейд Груп здійснює і 46.90. Неспеціалізовану оптову торгівлю.

Таким чином, в сукупності прослідковуючи відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів для підтвердження факту реальності господарської операції, вчиненої між останніми у ланцюгу постачань до позивача від його безпосереднього контрагента, колегія суддів зазначає, що висновок про безтоварність таких господарських операцій є необґрунтованим, оскільки відповідачем не спростовано жодними належними доказами що необхідний матеріал та обладнання для виготовлення відповідних буклетів, флаєрів та календариків фактично придбавалися ТОВ Прайд Трейд Груп у інших суб'єктів господарювання в інші періоди.

Відтак, колегія суддів зазначає, що первинні документи щодо спірних господарських операцій оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. У сукупності останні не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення операцій з вказаними вище контрагентами та підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Також, в матеріалах справи містяться зразки виготовленої ТОВ Прайд Трейд Груп продукції на замовлення позивача.

Таким чином, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається апелянт, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа, був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Доводи податкового органу про встановлені перевіркою порушення є тільки припущеннями, які не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути взяті судом до уваги.

Внаслідок викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю Українські Чорнобривці надано належні копії первинних документів, які підтверджують реальність спірних господарських операцій з контрагентом, то прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві податкове повідомлення-рішення №0005901401 від 25.07.2017 є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що в даному випадку ним не виконано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Є.О. Сорочко