Рішення

від 23.11.2018 по справі 826/11650/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2018 року № 826/11650/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АДА-ТЕХНО доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними дій та скасування наказу №10900 від 10.07.2018р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АДА-ТЕХНО (далі - ТОВ АДА-ТЕХНО , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.08.2018 року) про:

- скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 10900 від 10 липня 2018 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АДА-ТЕХНО (код за ЄДРПОУ: 3508487535084875);

- визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АДА - ТЕХНО з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ КОМПАНІЯ МЕДІАПРОФГРУП за серпень 2016 року, ТОВ СЛАВІЯ-ТРЕЙД за травень, червень, липень 2017 року, лютий 2018 року та ТОВ ЛОТИС за травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, оформлені Актом № 473/26-15-14-02- НОМЕР_1 від 20 липня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 826/11650/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю АДА-ТЕХНО в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та в клопотанні про виклик свідка.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки така підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, як надання в неповному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу у п. 78.1 ст. 78 ПК України не передбачена.

При цьому, інформація про підстави проведення документальної позапланової перевірки ТОВ АДА-ТЕХНО не підтверджена будь-якими документами чи іншими даними, що дають можливість ідентифікувати підставу для проведення такої перевірки. Зокрема, доповідна записка Департаменту аудиту від 09.07.2018 року № 3628/26-15-14-02-01, зазначена у оскаржуваному наказі, як підстава проведення податкової перевірки не була надана для ознайомлення платнику податків.

Окрім цього, позивач звертає увагу, що у запиті ГУ ДФС у м. Києві № 24743/10/26-15-14-02-01 від 30.05.2018 року не зазначено чіткого переліку інформації та переліку документів, які пропонувалось надати. Відсутність вичерпного переліку інформації та документів у запиті № 24743/10/26-15-14-02-01, на думку позивача, фактично унеможливлює його точне виконання та ставить контролюючий орган у заздалегідь виграшне положення.

Вимоги ГУ ДФС у м. Києві є неприпустимими у розумінні ст. 73 ПК України, оскільки вказують на обов'язок платника податків самостійно визначати обсяг запитуваної інформації та її документальне підтвердження.

Також позивач звертав увагу, що без надіслання (вручення) платнику податків копій направлень на перевірку та службових посвідчень представників контролюючого органу, уповноважених на проведення перевірки, та без фактичної присутності за місцезнаходженням платника податків виключає можливість проводити документальну позапланову виїзну перевірку, у зв'язку з чим дії податкового органу щодо проведення такої перевірки є протиправними.

Відзив обґрунтовано тим, що під час прийняття оскаржуваного наказу, податковий орган діяв з дотриманням вимог діючого законодавства. При цьому, контролюючим органом з посиланням на практику Верховного суду України, було зазначено, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

А тому, оскільки оскаржуваний наказ було реалізовано, шляхом допуску контролюючих органів до проведення перевірки, правові наслідки за таких обставин є вичерпаними, а отже задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач зазначає, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідач вийшов за межі проведення перевірки.

Також позивач вказав на необґрунтованість посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, оскільки допуск до документальної позапланової виїзної перевірки не відбувся.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

30.05.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві надіслано на адресу ТОВ АДА-ТЕХНО письмовий запит № 24743/10/26-15-14-02-01, яким від останнього вимагалося надання засвідчені підписом посадової особи та скріплені, печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (іх відображення в обліку і звітності) із ТОВ КОМПАНІЯ МЕДІАПРОФГРУП (код 38151053) за серпень 2016 року, з ТОВ СЛАВІЯ-ТРЕЙД (код 41055903): за травень, за червень, за липень 2017 року, за лютий 2018 року, з ТОВ ЛОСТИС (код 40295180) за травень, за. червень, за липень, за вересень, за жовтень, за листопад, за грудень 2016 року, а також інформацію щодо використання у власній господарській діяльності ТОВ АДА-ТЕХНО (код 35084875) послуг (послуги з проведення технічного обслуговування установок системи автоматичної охоронної сигналізації, технічне обслуговування установок та технічних засобів охорони і безпеки, монтаж автоматичної системи охоронної сигналізації, встановлення кнопки тривожної сигналізації), отримання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків.

Зокрема, але не вичерпно:

- договір(ори) про отримання послуг:

- первинні документи щодо отримання послуг; акти наданих послуг, тощо:

- розрахункові документи: платіжні доручення або інші документи, що свідчать про виконання грошових зобов'язань;

- регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів: картки балансових рахунків 31, 63, 68;

- інші документи, які не увійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов'язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із вищевказаними контрагентами.

22 червня 2018 року ТОВ АДА-ТЕХНО на запит контролюючого органу надано ксерокопії документального підтвердження фінансово-господарської діяльності з ТОВ КОМПАНІЯ МЕДІАПРОФГРУП , ТОВ СЛАВІЯ-ТРЕЙД , ТОВ ЛОСТИС , згідно переліку.

Відповідно до вимог п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами), у зв'язку з наданням в неповному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу від 30.05.2018 року № 24743/10/26-15-14-02-01, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 10900 від 10.07.2017 року, відповідно до якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АДА-ТЕХНО (код 35084875, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24-А) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ КОМПАНІЯ МЕДІАПРОФГРУП (код 38151053) за серпень 2016 року, з ТОВ СЛАВІЯ-ТРЕЙД (код 41055903): за травень, за червень, за липень 2017 року, за лютий 2018 року, з ТОВ ЛОСТИС (код 40295180) за травень, за. червень, за липень, за вересень, за жовтень, за листопад, за грудень 2016 року, тривалістю 3 робочих днів, починаючи з 11.07.2018 року.

Позивач вважаючи, що контролюючий орган не мав правових підстав для призначення та проведення зазначеної перевірки звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У той же час, пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (п. 78.3 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ініціюється виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та проводиться за умови вручення платникові податків до початку перевірки копії наказу про проведення перевірки.

З'ясовуючи, чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов'язує виникнення у контролюючого органу права приступити до здійснення перевірки платника податків, судом встановлено наступне.

Підпунктом 16.1.5 п. 16.1. ст. 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Право контролюючого органу отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів встановлене підпунктом 20.1.2. пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень свідчить про те, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов'язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого.

Як було встановлено вище, підставою для прийняття оскаржуваного наказу, стало наданням позивачем в неповному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу від 30.05.2018 року № 24743/10/26-15-14-02-01.

Матеріалами справи встановлено, що запит, направлений відповідачем на адресу позивача містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту підпункти 78.1.1. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, визначені пунктами 1, 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Таким чином, на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, зазначеної в запиті податкового органу, та які позивачем було подано згідно переліку зазначеного в листі від 22.05.2018 року № 01/22-06.

У той же час, суд звертає увагу, та як було зазначено вище, перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Зокрема, за змістом вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження па обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки, згідно із пунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є ненадання платником податків обґрунтованого пояснення та відповідних документів на обов'язковий запит контролюючого органу.

Тобто з даної норми чітко видно, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 800/3151/16 (КУ9901/41222/18), від 02 жовтня 2018 року у справі № 820/4703/17 (К/9901/4057/17).

Отже, враховуючи викладене вище, та надання відповіді на письмовий запит контролюючого органу, на думку позивача, в повному обсязі, може бути підставою для недопуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, суд звертає увагу на те що наведені обставини мали бути підставою для недопуску працівників відповідача до перевірки, чим позивач не скористався, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази складання відповідного акту про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, який би засвідчував факт такої відмови.

У той же час, матеріалами справи встановлено, та не заперечувалося самим позивачем, копію наказу від 10.07.2018 року № 10900 про проведення документальної позапланової перевірки у приміщені контролюючого органу було вручено особисто головному бухгалтеру ОСОБА_1.

Зокрема, вказаний факт підтверджено самою ОСОБА_1 у нотаріально посвідченій заяві від 07.09.2018 року № 948.

Таким чином, у розумінні п.78.4 ст.78 ПК України, відповідачу було надано право на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ АДА-ТЕХНО .

У той же час, суд звертає увагу, що на виконання оскаржуваного наказу, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АДА-ТЕХНО (код 35084875, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24-А) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ КОМПАНІЯ МЕДІАПРОФГРУП (код 38151053) за серпень 2016 року, з ТОВ СЛАВІЯ-ТРЕЙД (код 41055903): за травень, за червень, за липень 2017 року, за лютий 2018 року, з ТОВ ЛОСТИС (код 40295180) за травень, за. червень, за липень, за вересень, за жовтень, за листопад, за грудень 2016 року, тривалістю 3 робочих днів, починаючи з 11.07.2018 року, за результатами якої складено Акт від 20.07.2018 року № 473/26-15-14-02-01/35084875 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009741402 від 15.08.2018 року.

Між тим, суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ТОВ АДА-ТЕХНО , оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки, у вигляді прийнятого на підставі акту перевірки від 20.07.2018 року № 473/26-15-14-02-01/35084875 відповідного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач не позбавлений права оскаржити вказане податкове повідомлення-рішення з підстав його невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/1205/16 та від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10.

В той же час, суд відхиляє посилання позивача щодо недопущення посадових осіб до перевірки, з огляду на наступне.

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази складання відповідного акту про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, який би засвідчував факт такої відмови, а наявний в матеріалах справи Акт про відсутність посадових осіб Головного управління ДФС у м. Києві за місцезнаходженням платника податків протягом строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АДА-ТЕХНО (код 35084875) від 13.07.2018 року, не є належним та допустимим доказом недопущення службових осіб відповідача до проведення перевірки

Окрім цього, матеріали справи містять відповіді позивача на запити контролюючого органу, направлені під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АДА-ТЕХНО (код 35084875).

Також при вирішенні вказаної справи, судом не беруться до уваги посилання позивача щодо ненадіслання (вручення) платнику податків копій направлень на перевірку та службових посвідчень представників контролюючого органу, уповноважених на проведення перевірки, оскільки даний факт спростовується Актом перевірки від 20.07.2018 року № 473/26-15-14-02-01/35084875 та вказаною вище нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 07.09.2018 року № 948. Згідно вказаної заяви, остання зазначила, що їй було пред'явлено документи про проведення перевірки та вручено копію оскаржуваного наказу.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав визнання протиправним та скасування наказу від № 10900 від 10 липня 2018 року та, як наслідок, визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України Про судовий збір від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АДА-ТЕХНО (код ЄДРПОУ 35084875, 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24-А) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін