Постанова

від 22.11.2018 по справі 815/687/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/687/18

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О.О.,

- Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 27 квітня 2018 року у складі суду судді: Аракелян М.М. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, про анулювання дозволів на експлуатацію морських суднових станцій, -

В С Т А Н О В И В:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, в якому просила анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС (ЄДРПОУ 35400626) дозволи на експлуатацію морських суднових станцій від 08.09.2014 року №МС-51-0070941, від 16.02.2017 року №МС-51-0243233.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач не сплачує до бюджету збір за користування радіочастотним ресурсом України (рентну плату) більше шести місяців, чим порушує вимоги Закону України Про радіочастотний ресурс України та Податкового кодексу України, у зв'язку з чим просить суд анулювати дозвіл на експлуатацію РЕЗ. Також апелянт зазначив, суд першої інстанції під час розгляду справи застосував приписи статті 45 Закону України Про радіочастотний ресурс України , в той час як позовні вимоги НКРЗІ ґрунтуються на частині третій статті 58 вказаного Закону. Однак норми статті 45 зазначеного Закону не передбачають повноважень НКРЗІ та УДЦР приймати рішення про анулювання дозволів на експлуатацію у разі несплати користувачами радіочастотного ресурсу щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України протягом шести місяців. Враховуючи повноваження НКРЗІ щодо звернення до суду та за наявності обставин, що свідчать про порушення відповідачем законодавства стосовно сплати щомісячного збору, позивач вважає правомірним своє звернення до суду з позовом про анулювання дозволу на експлуатацію.

Відповідач/Товариство з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що предметом спору по справі 815/687/18 є анулювання дозволів морських суднових станцій за номерами відповідно МС-51 -0243233 від 16.02.2017 р. та МС-51-0070941 від 08.09.2014 р, яке ініціював своєю позовною заявою позивач - НКРЗІ. 15 серпня 2018 р. ТОВ Рибальська компанія ПРОТЕУС подано заяву №22 до Південної Філії УДЦР про замовлення анулювання дозволів морських суднових станцій за номерами відлов дно МС-51 -0243233 від 16.02.2017 р. та МС-51-0070941 від 08.09.2014 р. за власним бажанням на підстав ст. 45 п. 3 пп. 1 Закону України Про радіочастотний ресурс України . Рішенням Південної Філії УДЦР від 21 серпня 2018 р. дозволи морських суднових станцій за номерами відповідно МС-51 -0243233 від 16.02.2017 р. та МС-51-0070941 від 08.09.2014 р. анульовано. Таким чином, предмет спору по даній справі відсутній.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариству з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС видано дозволи на експлуатацію морських суднових станцій №МС-51-0070941 від 08.09.2014 року та №МС-51-0243233 від 16.02.2017 року.

05 грудня 2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області з метою здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю та повнотою справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України листом №147/11/15-32-12-10 повідомлено позивача (вх.№17486 від 11.12.2017 року), що ТОВ РК ПРОТЕУС не надає та не сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України з моменту видачі дозволів, втрати до бюджету по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України станом на 01.12.2017 року склали 557438,40 грн., у зв'язку з чим ГУ ДФС в Одеській області просило вжити до відповідача заходів, передбачених законодавством для користувачів радіочастотного ресурсу України, які ухиляються від сплати рентної плати до бюджету.

З метою вирішення порушеного контролюючим органом питання в порядку досудового врегулювання спору листом вих. №02-330/144 від 12.01.2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, звернулась до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості в сумі 557438,40 грн. у строк до 09.02.2018 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №680 з відповідною відміткою відділу поштового зв'язку від 12.01.2018 року.

У зв'язку із несплатою ТОВ РК ПРОТЕУС суми заборгованості у встановлений строк, позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на положення ч. 3 ст. 58 Закону України Про радіочастотний ресурс України .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, суд першої інстанції виходив з того, що у суду відсутні правові підстави для анулювання дозволу, оскільки це питання відноситься до компетенції позивача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України встановлено Законом України Про радіочастотний ресурс України від 01.06.2000 №1770-ІІІ (далі - Закон України №1770-ІІІ).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про радіочастотний ресурс України від 01.06.2000 року №1770-III (далі - Закон №1770-III) користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.

Дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Статтею 9 Закону України Про радіочастотний ресурс України визначено органи державного управління у сфері користування радіочастотним ресурсом України, а саме Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах зв'язку, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України №1770-ІІІ, органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України Про телекомунікації .

Відповідно до п. 1 Положення Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації затвердженого Указом Президента України від 13.11.2011 року №1067, встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. НКРЗІ є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 6 цього Положення НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема, приймати в межах своїх повноважень рішення, які є обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України №1770-ІІІ визначено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі: ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг; дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Частиною 3 ст. 42 Закону України №1770-ІІІ передбачено, що дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає державне госпрозрахункове підприємство Український державний центр радіочастот (далі за текстом -УДЦР) на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Згідно ч. 3 ст. 42 Закону України №1770-ІІІ, УДЦР відноситься до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується останнім.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ТОВ Рибальська компанія ПРОТЕУС (код ЄДРПОУ 35400626) є користувачем радіочастотним ресурсом на підставі дозволів на експлуатацію морських суднових станцій від 08.09.2014 року №МС-51-0070941 та від 16.02.2017 року №МС-51-0243233 (термін дії до 02.09.2019р. та до 10.02.2022р. відповідно).

Відповідно до ст. 57 Закону України Про радіочастотний ресурс України від 01.06.2000 року №1770-III користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПК України загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Згідно п.п. 258.2.4. п. 258.2 ст. 258 Податкового кодексу України, у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Інформацію про платників рентної плати, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм і протягом шести місяців не сплатили рентну плату або сплатили її не в повному обсязі, контролюючі органи подають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону №1770-III у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1770-III анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється УДЦР самостійно або за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону №1770-III підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є: 1) анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; 2) анулювання ліцензії на мовлення або відповідного подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України; 3) акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або приписів та розпоряджень уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадових осіб; 4) акт про повторну відмову користувача радіочастотного ресурсу в допуску представників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дозволяють здійснювати перевірку в повному обсязі; 5) акт про те, що користувач з власної вини не розпочав експлуатацію радіоелектронного засобу у визначені дозволом терміни; 6) невикористання радіоелектронного засобу більше одного року; 7) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем радіочастотного ресурсу України для отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1770-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або УДЦР має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію протягом 20 робочих днів від дати прийняття рішення про анулювання ліцензії, складення акта про порушення, надходження заяви, копії свідоцтва про смерть, довідки про скасування державної реєстрації, встановлення інших підстав для анулювання дозволу, передбачених цим Законом. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, передається до УДЦР та вручається або надсилається рекомендованим листом користувачу радіочастотного ресурсу України із зазначенням підстав анулювання дозволу не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення.

Так, відповідно до пункту 1.1 Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 01.02.2012 року №559 (далі - Порядок 559) встановлено, що цей Порядок визначає: процедуру надання висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі - РЕЗ) та випромінювальних пристроїв (далі - ВП); процедуру надання, продовження дії, переоформлення, видачі дублікатів та анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ (ВП); процедуру повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП); правила експлуатації РЕЗ та ВП.

Відповідно до п. 1.10 Порядку №559 встановлено, що суднова станція - один чи декілька передавачів або приймачів або комбінація передавачів і приймачів, включаючи допоміжне обладнання, яке встановлене на борту судна.

Згідно з п. 3.34 Порядку №559 Анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється відповідно до статті 45 Закону. УДЦР сповіщає про анулювання дозволу на експлуатацію із зазначенням підстав для анулювання не пізніше 3 робочих днів від дати прийняття рішення. Рішення про анулювання дозволу на експлуатацію за зверненням користувача набирає чинності з дати його прийняття.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що прийняття рішення про анулювання дозволу на експлуатацію відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації та УДЦР у відповідному порядку та за наявністю підстав, перелік яких є вичерпним та міститься у Законі (ст. 45 Закону №1770-III).

Щодо доводів позивача, що, анулювання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів у зв'язку з несплатою рентної плати можливо у судовому порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 58 Закону України №1770-ІІІ, колегія суддів вважає за необхідним зазначити.

Анулювання дозволу на експлуатацію без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку, що передбачено нормою ч. 3 ст. 58 Закону, є санкцією за порушення правил користування радіочастотним ресурсом, застосування якої є виключним повноваженням Національної комісії та УДЦР та має реалізовуватись у спосіб, визначений законом шляхом прийняття відповідного рішення цими суб'єктами (органами) та на підставах, встановлених цим Законом.

При цьому, ч. 3 ст. 58 Закону передбачає, що в судовому порядку відбувається тільки стягнення заборгованості з рентної плати за користування РЧР, а не анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, відтак, адміністративний суд не може втручатись у компетенцію позивача та ухвалювати рішення про анулювання дозволів на експлуатацію, привласнюючи функції цього органу.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що саме до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації відноситься анулювання дозволу на експлуатацію морських суднових станцій.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що в порядку ч. 3 ст. 58 Закону №1770-ІІІ до суду мають право звернутись відповідні державні органи з позовом про стягненням суми заборгованості зі сплати збору за користування радіочастотним ресурсом.

Вимог про стягнення такої заборгованості позивач не ставив, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про анулювання дозволу, оскільки дане питання відноситься до компетенції позивача та не потребує судового розгляду.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Як слідує зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, анулювання дозволів на експлуатацію морських суднових станцій є дискреційним повноваженням суб'єкта владних повноважень, яке законодавчо закріплене та не може перекладатись на суд.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 15 серпня 2018 р. ТОВ Рибальська компанія ПРОТЕУС подано заяву №22 до Південної Філії УДЦР про замовлення анулювання дозволів морських суднових станцій за номерами відлов дно МС-51 -0243233 від 16.02.2017 р. та МС-51-0070941 від 08.09.2014 р. за власним бажанням на підстав ст. 45 п. 3 пп. 1 Закону України Про радіочастотний ресурс України (а.с. 113) Рішенням Південної Філії УДЦР від 21 серпня 2018 р. дозволи морських суднових станцій за номерами відповідно МС-51 -0243233 від 16.02.2017 р. та МС-51-0070941 від 08.09.2014 р. анульовано (а.с. 114).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДФС в Одеській області, про анулювання дозволів на експлуатацію морських суднових станцій - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю Рибальська компанія ПРОТЕУС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДФС в Одеській області, про анулювання дозволів на експлуатацію морських суднових станцій - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко