Постанова

від 22.11.2018 по справі 817/1456/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1538/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника за законом - матері ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року з питань забезпечення позову (головуючий суддя в суді першої інстанції Комшелюк Т.О., м. Рівне) у справі №817/1456/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 в особі представника за законом - матеріОСОБА_11, ОСОБА_1 в особі представника за законом - матері ОСОБА_2, ОСОБА_6 в особі представника за законом - батька ОСОБА_7, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Відділ освіти, молоді та спорту Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області до Млинівської селищної ради Рівненської області, Виконуючого обов'язки селищного голови Млинівської селищної ради Рівненської області Міщанюка Олександра Володимировича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Млинівська гуманітарна гімназія Млинівської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2018 року ОСОБА_4 в особі представника за законом - матері

ОСОБА_11, ОСОБА_1 в особі представника за законом - матері ОСОБА_2, ОСОБА_6 в особі представника за законом - батька ОСОБА_7 звернулися до суду з адміністративним позовом до Млинівської селищної ради Рівненської області, Виконуючого обов'язки селищного голови Млинівської селищної ради Рівненської області Міщанюка Олександра Володимировича в якому просили визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Млинівської селищної ради Рівненської області №96 від 11 травня 2018 року Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти .

12 липня 2018 року ОСОБА_1 в особі представника за законом - матері ОСОБА_2 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій просить зупинити дію рішення виконавчого комітету Млинівської селищної ради Рівненської області №96 від 11 травня 2018 року Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення

учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої

освіти .

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року в забезпеченні позову ОСОБА_1 в особі представника за законом - матері ОСОБА_2 по адміністративній справі №817/1456/18 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заявником подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції застосував формальний підхід до вирішення питання щодо забезпечення позову, не надав оцінки наявним в матеріалах письмових доказів, що стосуються обґрунтування заяви, зробив висновки, які не ґрунтуються на письмових доказах та нормах матеріального права, що характеризують ухвалу як необґрунтовану та незаконну.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу зареєстрований за вх. №К-5722/18 від 30.08.2018 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що наведені позивачем у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів, що підтверджували б той факт, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися, чи очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією чи бездіяльністю.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Разом з тим, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 150 КАС України, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивачки про забезпечення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - без змін.

Керуючись статтями 229 ч. 4, 241, 242, 250, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника за законом - матері ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року з питань забезпечення позову у справі №817/1456/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко Повний текст постанови складений 23 листопада 2018 року.