Постанова

від 15.01.2019 по справі 817/1456/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3078/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта Кучер О.Г.

представника позивача Олійник В.О.

представника третьої особи Варійчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Млинівська селищна рада Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Комшелюк Т.О., о 18 год. 25 хв. у м. Рівне, повний текст рішення складено 03 жовтня 2018 року) у справі № 817/1456/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 в особі представника за законом - матері ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника за законом - матері ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі представника за законом - батька ОСОБА_9 до Млинівської селищної ради Рівненської області, Виконуючого обов'язки селищного голови Млинівської селищної ради Рівненської області Міщанюка Олександра Володимировича, Виконавчого комітету Млинівської селищної ради Рівненської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ освіти, молоді та спорту Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області, Млинівська гуманітарна гімназія Млинівської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із адміністративним позовом до відповідачів про про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Млинівської селищної ради Рівненської області № 96 від 11.05.2018 Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти .

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що спірним рішенням порушено право дітей на отримання якісної освіти, право пріоритету батьків щодо вибору виду освіти, в зв`язку з чим таке рішення є незаконним та належить до скасування.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Виконавчого комітету Млинівської селищної ради від 11.05.2018 № 96 Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної середньої освіти щодо затвердження Проекту мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018-2019 навчальний рік в частині пункту 10 Проекту про визначення кількості перших класів Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області із зазначенням цифри 0 . В задоволенні решти позовної вимоги про визнання в цілому протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Млинівської селищної ради від 11.05.2018 № 96 Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної середньої освіти відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення в частині позбавлення Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області права та можливості набирати учнів до першого класу на 2018-2019 навчальний рік має безпосередній вплив на таке важливе конституційне право позивачів (їх дітей), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень. В судовому засіданні представник Млинівської селищної ради Рівненської області не довів належними та допустимими доказами проведення громадських слухань із територіальною громадою з приводу визначення кількості перших класів у 2018-2019 навчальному році у Млинівській гуманітарній гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області. Також не надано належних та допустимих доказів і співвідповідачем. Водночас вказані учасники справи не довели та не надали доказів суду з того приводу, яка ж була нагальна необхідність у визначенні перших класів у 2018-2019 навчальному році у Млинівській гуманітарній гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області в кількості 0 .

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Млинівська селищна рада Рівненської області, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що саме спірним рішенням виконавчого комітету Млинівської селищної ради Рівненської області № 96 Млинівська гуманітарна гімназія Млинівської селищної ради Рівненської області була позбавлена права та можливості набирати учнів до першого класу, оскільки статут цієї гімназії, на момент прийняття спірного рішення, хоч і не був приведений у відповідність вимога (змінам) чинного законодавства, але в свою чергу діюче законодавство також не дозволяє проектування мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018 - 2019 навчальний рік в такому типі закладу, як Млинівська гуманітарна гімназія та мати в своїй структурі початкову школу.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача та треьої особи, заперечили щодо задоволення та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 14.03.2018 Млинівською селищною радою Рівненької області (15 сесія 8 скликання) прийняте рішення № 1487 Про затвердження плану заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради (а. с. 20 т.1).

11.05.2018 виконавчим комітетом Млинівської селищної ради прийняте рішення № 96 Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти .

Підставою для прийняття вказаного рішення став Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367, ст. 32 Закону України Про освіту , рішення Млинівської селищної ради від 14.03.2018 № 1487 Про затвердження плану заходів з оптимізації мережі та функціонування закладів загальної середньої освіти Млинівської селищної ради , враховуючи кількість дітей, яким виповнилося 5 років станом на 01.09.2017 за даними звітів 77-РВК, з метою раціонального формування мережі класів, зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти для здобуття початкової, базової, чи профільної освіти за денною формою навчання.

Пунктом 1 вказаного рішення затверджений проект мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018-2019 навчальний рік, що додається. Із зазначеного проекту мережі класів вбачається, що пунктом 10 визначено у Млинівській гуманітарній гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області нуль перших класів.

Пунктом 3 цього ж рішення встановлено керівникам закладів загальної середньої освіти: 1) здійснювати зарахування, відрахування та переведення відповідно до Порядку; 2) розпочати прийом заяв батьків щодо зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти на 2018-2019 навчальний рік з 11.05.2018 (а. с. 17-19 т.1).

Спірне рішення опубліковане 14.05.2018 на офіційному сайті Млинівської селищної ради. (а. с. 35 т.1).

Вважаючи таке рішення протиправним позивачі звернулися до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обовязковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно ч.1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно ч. 1ст. 17 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україн серед іншого, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради. За змістом ч.ч. 1, 15, 16 ст. 46 даного Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет міської ради має як власні повноваження, так і делеговані. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, створення необхідних умов для продуктивної праці учнів, делеговані повноваження, а саме - забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території, забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку.

Повноваження місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в галузі освіти щодо забезпечення розвитку мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти також передбачено Законами України Про освіту , Про загальну середню освіту .

Згідно із ст. 2 Закону України Про освіту кожен має право на якісну та доступну освіту, право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про освіту , навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.

Відповідно ч. 4 ст. 18 Закону України Про освіту потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 66 Закону України Про освіту встановлено, що сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Стаття 37 Закону України Про загальну середню освіту передбачає, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території; створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; забезпечують доступність будівель, споруд і приміщень закладів освіти згідно з державними будівельними нормами і стандартами; здійснюють контроль щодо проектування, будівництва та реконструкції будівель, споруд, приміщень закладів освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування; у разі ліквідації в установленому законодавством порядку комунального закладу загальної середньої освіти вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших закладів загальної середньої освіти.

Відтак згідно наведеного колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо забезпечення розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів та питання щодо затвердження проекту мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018-2019 навчальний рік віднесено до повноважень відповідача.

Разом з цим апелянт вказує на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 996 Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики має для них лише рекомендаційний характер і що для прийняття оскаржуваного рішення не потрібно було проводити консультації з громадськістю.

Однак на переконання колегії суддів такі твердження не спростовують висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики затверджений Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, який визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі - консультації з громадськістю) (далі - Порядок № 996).

Пунктом 2 Порядку № 996 передбачено, що консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів виконавчої влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

Відповідно до пункту 3 та 4 Порядку № 996 консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.

Пунктом 5 Порядку № 996 передбачено, що консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Інформація, пов'язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюється у спеціально створеній рубриці Консультації з громадськістю офіційного веб-сайту органу виконавчої влади.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 996 в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю, зокрема, щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян; життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; стосуються інтересів територіальних громад, тощо. Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Пункт 14 Порядку № 996 передбачає, що публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб'єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб'єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов'язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб.

Згідно п. 15 Порядку № 996 в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім'я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Відповідно до п. 21 Порядку № 966 звіт про результати публічного громадського обговорення та електронних консультацій з громадськістю орган виконавчої влади в обов'язковому порядку доводить до відома громадськості шляхом оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті, урядовому веб-сайті Громадянське суспільство і влада (у разі проведення електронних консультацій з громадськістю на зазначеному веб-сайті) та в інший прийнятний спосіб не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов'язковому порядку, зокрема, з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Оскільки оскаржуване рішення Млинівської селищної ради впливають на таке важливе питання позивачів (їх дітей), як право на освіту, а тому є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.

Суд зазначає, що жодних розпорядчих документів Млинівської селищної ради на підтвердження проведення громадських слухань у територіальній громаді щодо питання затвердження проекту мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018-2019 навчальний рік та затвердження звіту про результати вивчення громадської думки, відповідачем суду не надано.

Також суд не приймає твердження відповідача про недоцільність застосування у спірних правовідносинах норм постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики (далі - Постанова №996), з огляду на таке.

Пунктом 5 Постанови № 996 постановлено: рекомендувати органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.

При цьому, як зазначалось вище в п. 12 Порядку № 996 перераховуються випадки, при яких в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов'язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку та з питань, що стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян.

Водночас суд зазначає, що безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті оскаржуваних рішень є той факт, що такі рішення безпосередньо впливають на конституційне право жителів територіальної громади на освіту.

За таких обставин норми Постанови № 996 підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17.

Також в матеріалах справи наявний лист Міністерства освіти і науки України від 09.07.2018 №1/11-7200 Щодо функціонування Млинівської гуманітарної гімназії , адресований Млинівській селищній раді Рівненської області, в якому міністерство наголошує, що при формуванні мережі закладів освіти рекомендуємо приймати рішення виважено, з урахуванням демографічного прогнозу, думки громади, в інтересах дітей та в межах чинного законодавства (а. с. 208 т.1).

Керуючись наведеним вище колегія суддів вважає відсутність проведення громадських слухань по спірному питанню є беззаперечною та самостійною підставою для скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Млинівської селищної ради від 11.05.2018 № 96 Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної середньої освіти щодо затвердження Проекту мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018-2019 навчальний рік в частині пункту 10 Проекту про визначення кількості перших класів Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області із зазначенням цифри 0 , як захист конституційних прав жителів даної територіальної громади на освіту.

Крім цього апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що при затвердженні проекту мережі класів, в додатку до оскаржуваного рішення, було зазначено нуль в розділі 1 клас , з тих підстав, що територія обслуговування поділена на два інших навчальних заклади середньої освіти розміщених в смт. Млинів (Млинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1 Млинівської селищної ради Рівненської області та Млинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 3 Млинівської селищної ради Рівненської області).

Разом з цим на переконання колегії суддів такі твердження апелянта свідчать про його вибірковість та не послідовність при здійсненні ним своїх владних управлінських повноважень, оскільки такими діями певна частина територіальної громади не буде належним чином забезпечена своїм конституційним правом на освіту або утруднить здобуття освіти.

З огляду на встановлене та висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову частково шляхом визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Млинівської селищної ради від 11.05.2018 № 96 Про організацію виконання Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної середньої освіти щодо затвердження Проекту мережі класів у закладах загальної середньої освіти Млинівської селищної ради на 2018-2019 навчальний рік в частині пункту 10 Проекту про визначення кількості перших класів Млинівської гуманітарної гімназії Млинівської селищної ради Рівненської області із зазначенням цифри 0 .

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Млинівська селищна рада Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 рок у справі № 817/1456/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року