Постанова

від 22.11.2018 по справі 805/2224/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

Київ

справа №805/2224/17-а

адміністративне провадження №К/9901/41895/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (Судді: Ханова Р.Ф., Василенко Л.А., Гайдар А.В.),

по справі № 805/2224/17-а

за позовом Публічного акціонерного товариства Донбасенерго

до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2016 року № 000443530,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство Донбасенерго (далі - позивач, товариство, ПАТ Донбасенерго ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, Волноваська ОДПІ) з вимогами про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.12.2016 року № 000443530 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 140 090 грн. 79 коп. (арк. справи 4-10).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (арк. справи 119-122), у зв'язку з тим, що відповідачем доведено правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно визначеного в деклараціях до сплати грошового зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2016 року № 000443530 про застосування до товариства за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання штрафної (фінансової) санкції в сумі 140 090 грн 79 коп (арк. справи 186, 187-190).

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права при вирішенні спірного питання, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказав, що скасовуючи податкове повідомлення-рішення через невірний спосіб визначення предмету камеральної перевірки суд взагалі не дав оцінку, та не дослідив суть встановленого порушення, яке полягає в застосуванні до позивача на підставі статті 126 ПК України штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання.

30 листопада 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду від представника позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки предметом камеральної перевірки не є дослідження своєчасності сплати платником податків грошових зобов'язань, яке було предметом проведення перевірки у даних правовідносинах. З врахуванням викладеного просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

У відповідності до ухвали Верховного Суду від 26.10.2018 року справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 08.05.2015 року подано до контролюючого органу податкову декларацію: зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за 1 квартал 2015 року, в якій визначено зобов'язання по структурним підрозділам Старобешівська ТЕС та ПРП Енерготорг в розмірі 3 245 469,86 грн (арк. справи11-16).

05.08.2015 року позивачем подано податкову декларацію з цього ж збору за 1 півріччя 2015 року, в якій визначено зобов'язання стосовно цих структурних одиниць товариства на загальну суму 4 244 497,75 грн (арк. справи 17-22).

Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 13 грудня 2016 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати рентної плати за спеціальне використання води до бюджету ПАТ Донбасенерго , за результатами якої складений акт перевірки від 13.12.2016 року № 4198/05-33-42-12-01/23343582 (арк. справи 24-25), з висновками порушення ПАТ Донбасенерго п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ, п.257.5 ст.257 розділу VIII ПК України, а саме, несвоєчасна сплата рентної плати за спец використання води за 1 квартал та 2 квартал 2015 року на 559, 207, 469 та 468 днів (арк. справи 24-25).

На підставі акту перевірки, за порушення п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 ПК України, керуючись статтею 126 ПК України, Волноваською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення від 15.12.2016 року № 000443530 про нарахування позивачу до сплати штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 140090 грн 79 коп. (20% від 700 098,95 грн). (арк. справи 26).

Спірним у справі є наявність (відсутність) правових підстав для прийняття відповідачем зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що питання своєчасної сплати податкових зобов'язань, за недотримання строків сплати по яким до позивача були застосовані податковим повідомленням--рішенням штрафні санкції, не є у розумінні вимог Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки, тому дії відповідача по проведенню камеральної перевірки з цього питання є неправомірними, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом, предметом камеральної перевірки, за наслідками якої, на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення, була перевірка своєчасної сплати до бюджету позивачем рентної плати за спеціальне використання води.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавством чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Статтею 75 ПК України передбачені види перевірок.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість на час виникнення спірних правовідносин, до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) зокрема, питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів було передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та відносилось до предмету документальної перевірки.

Отже порушення податковим органом Порядку проведення перевірок призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов'язання.

Крім цього в даному випадку, суд апеляційної інстанції вірно не дав оцінку суті встановленого порушення, яке полягає в застосуванні до позивача на підставі статті 126 ПК України штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, оскільки досліджене відповідачем питання, за результатами розгляду якого винесено вказане податкове повідомлення-рішення, взагалі не було предметом камеральної перевірки.

Доводи касаційної не спростовують висновки суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що питання своєчасної сплати податкових зобов'язань, за недотримання строків сплати по яким до позивача були застосовані податковими повідомленнями--рішеннями штрафні санкції, не є у розумінні вимог Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки, тому прийняте податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року

по справі № 805/2224/17-а, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко