Постанова

від 19.11.2018 по справі 916/358/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 916/358/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Принцевської Н.М.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Федорончук Д.О.;

За участю представників сторін:

Від Обслуговуючого кооперативу "Парусний" - Белашов К.В., угода про надання правової допомоги від 16.04.2018;

від Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області - Охотніков В.В., довіреність №1-17-646, від 25.09.2018;

від Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Моноліт" - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Парусний"

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2018 року

у справі №916/358/18

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Парусний"

до відповідача : Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Моноліт"

про визнання протиправним та скасування рішення, -

(суддя першої інстанції: Волков Р.В., дата та місце винесення рішення: 24.07.2018 року, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року Обслуговуючий кооператив „Парусний" (далі - ОК Парусний ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Моноліт" (далі - ТОВ БФ Моноліт ) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №434 від 24.11.2016 „Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах території вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчому кооперативу „Престижний" в м. Чорноморську Одеської області".

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя - Волков Р.В.) у задоволенні позову ОК „Парусний" до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області №434 від 24.11.2016 „Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах території вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчому кооперативу „Престижний" в м. Чорноморську Одеської області" - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ОК Парусний просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На думку позивача рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Ярош А.І., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. відкрито апеляційне провадження по справі №916/358/18 за апеляційною скаргою ОК Парусний на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2018.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 апеляційну скаргу ОК Парусний на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2018 по справі №916/358/18 призначено до розгляду на 02.10.2018.

Судове засідання 02.10.2018 не відбулось, у зв'язку з виданням Указу Президента України №295/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів , наказів Одеського апеляційного господарського суду від №375-к, №370-к, відповідно до яких суддів Одеського апеляційного господарського суду Ярош А.І., Принцевську Н.М. переведено на посади суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, про що складено довідку секретарем судового засідання Одеського апеляційного господарського суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 апеляційну скаргу ОК Парусний на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2018 у справі №916/358/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії Савицького Я.Ф., Ярош А.І., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.11.2018.

В судовому засіданні 19.11.2018 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд завчасно про причини неявки, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представника третьої особи, який не з'явивився до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, встановила наступне.

Як зазначалося раніше, в березні 2018 року ОК Парусний звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ БФ Моноліт про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №434 від 24.11.2016 „Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах території вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчому кооперативу „Престижний" в м. Чорноморську Одеської області".

В обґрунтування позовних вимог ОК Парусний посилається на укладений 02.06.2014 між позивачем та 3-ю особою - ТОВ БК Моноліт договір суборенди землі, предметом якого є передача в строкове платне користування земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:004:0008, площею 0,7500 га, що знаходиться за адресою: м.Іллічівськ (Чорноморськ), 9-й мікрорайон. Строк суборенди становить 49 років, а незаконне прийняття рішення №434 від 24.11.2016 Виконавчим комітетом Чорноморської міської ради Одеської області „Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах території вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчому кооперативу „Престижний" в м. Чорноморську Одеської області", на думку позивача, порушує його права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2013 між Чорноморською міською радою Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна фірма Моноліт було укладено договір оренди земельної ділянки №137. Відповідно до цього договору міська рада передала в оренду ТОВ БФ Моноліт земельну ділянку площею 9,3281 га із земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5110800000:02:004:0008, що знаходиться за адресою: м. Чорноморськ (Іллічівськ), 9-й мікрорайон.

02.06.2014 між ОК „Парусний", як суборендарем, та ТОВ "Моноліт", як орендарем, було укладено договір суборенди землі.

Рішенням Виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 24.11.2016 №434 „Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах території вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчому кооперативу „Престижний" в м. Чорноморську Одеської області" вирішено: до стабілізації зсувних процесів вздовж узбережжя Чорного моря заборонити розміщення нових об'єктів та нове будівництво на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах територій вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчого кооперативу Престижний в м.Чорноморську Одеської області ; до стабілізації зсувних процесів вздовж узбережжя Чорного моря заборонити управлінню архітектури та містобудування Чорноморської міської ради Одеської області надавати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок і будівельних паспортів на територіях, зазначених у пункті 1 цього рішення; відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорномосркьої міської ради Одеської області повідомити всіх забудовників, зазначених в пункті 1 територій, про необхідність припинити початок нового будівництва на період виконання протизсувних заходів; Управлінню архітектури та містобудування Чорноморської міської ради Одеської області та відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорномосркьої міської ради Одеської області щомісячно складати акт контролю за виконанням цього рішення.

В обґрунтування рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що в позовній заяві не вказано чим саме порушено права позивача, оскільки Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, приймаючи спірне рішення діяв в межах своїх повноважень та в інтересах територіальної громади, в порядок та спосіб визначений законодавством та у відповідності до надзвичайних фактичних обставин, що скалались у місті.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, розглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених у ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю, виходячи з таких підстав.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. (ч.1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесаульного кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках (ч.1 ст.20 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судовчинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що спори, що виникають за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими та, відповідно, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У справі №916/358/18 судом апеляційної інстанції не встановлено факту виникнення (зміни або припинення) будь-яких цивільних прав чи обов'язків у ОК Парусний за наслідками прийняття оспорюваного рішення Виконавчого комітету Чорноморської міської ради №434 від 24.11.2016 Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах територій вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчого кооперативу Престижний в м.Чорноморську Одеської області .

Враховуючи зазначене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що у даному випадку відсутнє порушення приватного права позивача у спірних правовідносинах, відповідно й озняки приватноправового спору у даній справі відсутні.

Відповідно до п.1 ч. "б" ст.31 3акону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження у галузі будівництва до вiдання виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад належать, зокрема, делегованi повноваження: прийняття в експлуатацiю закiнчених будiвництвом об'єктiв у порядку, встановленому законодавством; органiзацiя роботи, пов'язаної зi створенням i веденням мiстобудiвного кадастру населених пунктiв; здiйснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої мiстобудiвної документацiї при плануваннi та забудовi вiдповiдних територiй; зупинення у випадках, передбачених законом, будiвництва, яке проводиться з порушенням мiстобудiвної документацiї i проектiв окремих об'єктiв, а також може заподiяти шкоди навколишньому природному середовищу; здiйснення контролю за забезпеченням надiйностi та безпечностi будинкiв i споруд незалежно вiд форм власностi в районах, що зазнають впливу небезпечних природних i техногенних явищ та процесiв; органiзацiя охорони, реставрацiї та використання пам'яток iсторiї i культури, архiтектури та мiстобудування, палацово-паркових, паркових i садибних комплексiв, природних заповiдникiв; вирiшення вiдповiдно до законодавства спорiв з питань мiстобудування.

Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення Чорноморської міської ради №434 від 24.11.2016 Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах територій вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчого кооперативу Престижний в м.Чорноморську Одеської області зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір, який є предметом даного розгляду є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, тому спір у цій справі підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року (заяви №29458/04, №29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 і п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Статтею 278 Господарського процесуального кодексу унормовано підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині, зокрема:

- судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

- порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене та наведені положення законодавства, зважаючи на те, що у даному випадку суд першої інстанції діяв з порушенням норм процесуального права, тобто не як суд встановлений законом у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі №916/358/18 - закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 278 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації права на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 231, 269, 279, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Парусний" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2018 року по справі №916/358/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2018 року по справі №916/358/18 - скасувати.

Провадження у справі №916/358/18 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Парусний" до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області №434 від 24.11.2016 „Про заборону розміщення нових об'єктів та нового будівництва на землях 5 та 9 мікрорайонів в межах території вул. Паркової, вул. Приморської, вул. Пляжної, споживчому кооперативу „Престижний" в м. Чорноморську Одеської області" - закрити.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2018 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: А.І. Ярош

Я.Ф. Савицький