Постанова

від 21.11.2018 по справі 924/292/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Справа № 924/292/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Левчук І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2018р. у справі №924/292/18 (суддя Грамчук І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області

про стягнення 1341288,16 грн., з яких 472788,77 грн. - основного боргу, 351375,61 грн. -пені, 68805,10 грн. - 3% річних, 448318,68 грн. - інфляційні втрати.

За участю представників сторін:

від позивача - Родоман Т.О. довіреність №14-136 від 20.07.18 р;

від відповідача - не з"явився;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.07.2018р. позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області про стягнення 1341288,16 грн., з яких 472788,77 грн. - основного боргу, 351375,61 грн. -пені, 68805,10 грн. - 3% річних, 448318,68 грн. - інфляційні втрати задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 367788,77 грн. основного боргу, 197589,71 грн. пені, 52536,11 грн. 3% річних, 244609,95 грн. інфляційних втрат, 12937,87 грн. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить останнє скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 153785,90 грн. пені, 16268,99 грн. 3% річних та 203708,73 грн. інфляційних втрат, та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги, у стягненні яких було відмовлено, задоволити повністю. Судові витрати у справі покласти на відповідача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р. (гол.суддя Огороднік К.М., суддя Дужич С.П., суддя Коломис В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2018 року у справі № 924/292/18, призначено справу до розгляду на "23" жовтня 2018 р. об 11:00год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 в залі судових засідань № 4. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У відповідності до абз.3 п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. ліквідовано Рівненський апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

Частиною 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

05.10.2018р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018р. "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акта здачі судових справ від 03.10.2018 до Північно-західного апеляційного господарського суду передана апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2018р. у справі №924/292/18.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П.

В апеляційній скарзі представник ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України зокрема зазначає, що оскільки, матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та судом не зазначено на підставі яких доказів відповідач набув статусу учасника процедури врегулювання, а саме є теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, основний борг по договору не погашено до набрання законом чинності, а відтак застосування ч.З ст.7 Закону є неправомірним, а рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача 153 785, 90 грн. пені, 16 268,99 грн. 3% відсотків річних та 203 708,73 грн. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 373 763,62 грн., не обґрунтованим та незаконним.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018р. відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 21.11.2018р.

21.11.2018 року у судове засідання представник ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України з явився, доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з явився, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в даному судовому засіданні, оскільки явка повноважних представників у судове засідання не визнавалася обов язковою.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

31.12.2014р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та комунальним підприємством "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області (Покупець) укладено договір №3375/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 570 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): - січень 110, - лютий 100, - березень 100, - квітень 30, - жовтень 50; - листопад 80; - грудень 100.

Зі змісту п.3.1. договору вбачається, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання передачі газу на вхідних запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Покупець до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п.3.1.2. Договору).

Відповідно до п.3.3. договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів газу покупця.

Пункт 5.1. договору зазначає, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 5900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на траспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 6384,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1276,94 грн., всього з ПДВ 7661,64 грн. (п.5.2. договору).

Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків, річних, встановлюється тривалістю 5 років (пункт 9.3 договору).

Пунктом 11 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

27.02.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р.

Пункт 1 додаткової угоди передбачає наступне, що з 01.02.2015р. пункт 5.2 договору купівлі продажу природного газу викладено у наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 5700,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%,

Крім цього, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 6180,70 грн., крім того ПДВ 20% - 1236,14 грн.всього з ПДВ 7416,84 грн.

31.03.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 8900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 9444,70 грн., крім того ПДВ 20% - 1888,94 грн., а всього з ПДВ 11333,64 грн..

15.04.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 7200,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 656,20 грн., крім того ПДВ 20% - 131,24 грн., всього з ПДВ 787,44 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 8000,20 грн., крім того ПДВ 20% - 1600,04 грн., а всього з ПДВ 9600,24 грн..

29.05.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 6810,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 656,20 грн., крім того ПДВ 20% - 131,24 грн., всього з ПДВ 787,44 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 7602,40 грн., крім того ПДВ 20% - 1520,48 грн., а всього з ПДВ 9122,88 грн..

12.06.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 6600,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 656,20 грн., крім того ПДВ 20% - 131,24 грн., всього з ПДВ 787,44 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 7388,20 грн., крім того ПДВ 20% - 1477,64 грн., а всього з ПДВ 8865,84 грн..

27.07.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 6600,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 122,70 грн., крім того ПДВ 20% - 24,54 грн., всього з ПДВ 147,24 грн.

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 540,80 грн., в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ 20% - 108,16 грн., всього з ПДВ 648,96 грн.

Всього вартість транспортування складає 663,50 грн., крім того ПДВ 20% -132,70 грн., всього з ПДВ 796,20 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 7395,50 грн., крім того ПДВ 20% - 1479,10 грн., а всього з ПДВ 8874,60 грн..

30.07.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.6.3 договору, викладено в наступній редакції: „За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані, як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. .

21.10.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м газу з 01.10.2015р. по 31.10.2015р. становить 6600,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ 20% - 137,82 грн., всього з ПДВ 826,92 грн.

В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 7421,10 грн., крім того ПДВ 20% - 1484,22 грн., а всього з ПДВ 8905,32 грн.

Ціни на природний газ на наступні періоди розміщуються на офіційному веб-сайті продавця та зазначаються в окремій додатковій угоді.

22.10.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №9 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.3.4 викладено в такій редакції: не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/ газовидобувного/газотанспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовиобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У разі, якщо покупець не надає або невоєчасно надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання газу встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а вартість газурозраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в пункті 5.2 договору.

Пункт 5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб. м газу з 01.11.2015р. становить 6469,63 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ 20% , всього з ПДВ 826,92 грн.

В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 7288,12 грн., крім того ПДВ 20%, а всього з ПДВ 8745,74 грн..

02.11.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №10 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої п.6.3 викладено в такій редакції: оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуваннямвимогстатті 19-1 Закону україни Про теплопостачання та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторонни погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим.

У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору .

25.11.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №11 до договору купівлі продажу природного газу №3375/15-БО-34 від 31.12.2014р., згідно якої пункт 5.2 договору, викладено в наступній редакції: „ Ціна за 1000 куб.м газу з 01.12.2015р. становить 6474,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ2%, - податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ 20% , всього з ПДВ 826,92 грн.

До сплати за 1000 куб.м природного газу 7292,58 грн., крім того ПДВ 20%, а всього з ПДВ 8751,10 грн..

На виконання умов договору продавець у січні - грудні 2015р. передав, а покупець отримав природний газ в обсязі 160,429 тис. куб. м. на загальну суму 1325959,12 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.15р. (69,477 тис.куб.м. на суму 532307,77 грн.), від 28.02.2015р. (30,146 тис.куб.м. на суму 223588,06 грн.), від 31.03.15р. (14,089 тис.куб.м. на суму 159679,66 грн.), від 31.10.15р. (10,574 тис.куб.м. на суму 94164,85 грн.), від 30.11.15р. (13,467 тис.куб.м. на суму 117778,93 грн.), від 31.12.15р. (22,676 тис.куб.м. на суму 198439,85 грн.).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як встановлено місцевим господарським судом між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та комунальним підприємством "Віньковецьке районне підприємство теплових мереж" Віньковецької районної ради Хмельницької області укладено договір № 3375/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач передав у власність відповідача у січні - грудні 2015р. природній газ на загальну суму 1325959,12грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу наявними в матеріалах справи.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Місцевим господарським судом встановлено, що погашення заборгованості здійснювалось відповідачем власними коштами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

За неналежне виконання оплати заборгованості за отриманий газ, основний борг відповідача склав 472788,77 грн.

Відповідачем повідомлено та не заперечується позивачем, у суді першої інстанції, що 23.01.2018р. відповідачем погашено заборгованість в сумі 50000,00 грн., 21.02.2018р. погашено 5000,00 грн. та 23.03.2018р. погашено 50000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №435 від 23.01.2018р. на суму 50000,00 грн., №452 від 21.02.2018р. на суму 5000,00 грн. та №469 від 23.03.2018р. на суму 50000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що позовну заяву подано 23.04.2018р. (вх.№05-08/656/18 від 23.04.2018р.), а основний борг в сумі 105000,00 грн. погашено до пред'явлення позову, у частині основного боргу в сумі 105000,00 грн. необхідно відмовити.

На час розгляду справи у суді першої інстанції основний борг перед позивачем склав 367788,77грн.

Доказів оплати боргу суду не було надано.

Факт неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного внесення платежів згідно договору № 3375/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII (надалі - Закон), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів статті 1 Закону визначено, заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені) інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, ще підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016р.

Водночас частиною 3 статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України у межах своєї компетенції). Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29.01.2018 №904/10745/16, від 07.02.2018 №927/1152/16, від 14.02.2018 №908/3211/16, від 22.02.18 №922/4355/14.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.11.2016 року заборгованість за поставлений позивачем природний газ згідно договору, що використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалась підприємствами та організаціями (п. 1.2 договору), погашена частково.

Тобто, до дня набрання чинності Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за природний газ відповідно до договору № 3375/15 купівлі-продажу природного газу.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що виходячи зі змісту ч.3 ст.7 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до 30.11.2016 року, неустойка (пеня), проценти річних не нараховуються, а нараховані - підлягають списанню з 30.11.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 7.2 договору передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків, річних, встановлюється тривалістю 5 років (пункт 9.3 договору).

Позивачем нараховано відповідачу 351375,61 грн. пені, а саме: за зобовязаннями січня 2015р. за період з 17.02.2015р. по 16.08.2015р. в розмірі 153785,90 грн.; за зобовязаннями лютого 2015р. за період з 17.03.2015р. по 16.09.2015р. в розмірі 66892,65грн.; за зобовязаннями березня 2015р. за період з 15.04.2015р. по 14.10.2015р. в розмірі 45900,25грн.; за зобов'язаннями жовтня 2015р. за період з 17.11.2015р. по 16.05.2016р. в розмірі 20231,10грн., за зобовязаннями листопада 2015р. за період з 15.12.2015р. по 14.06.2016р. в розмірі 24753,04грн.; за зобовязаннями грудня 2015р. за період з 15.01.2016р. по 14.07.2016р. в розмірі 39812,67грн.

З огляду на викладене та з урахуванням вищевказаних норм колегія суддів приходить до висновку, що правомірним є нарахування 197589,71 грн., а у пені в розмірі 153785,90 грн. необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, позивач нарахував 3 % річних в сумі 68805,10 грн. за зобовязаннями січня 2015р. за період з 17.02.2015р. по 09.11.2016р. в розмірі 16268,98 грн.; за зобовязаннями лютого 2015р. за період з 17.03.2015р. по 23.11.2017р. в розмірі 13987,97 грн.; за зобовязаннями березня 2015р. за період з 15.04.2015р. по 22.01.2018р. в розмірі 12897,93грн.; за зобов'язаннями жовтня 2015р. за період з 17.11.2015р. по 22.01.2018р. в розмірі 6148,44грн., за зобовязаннями листопада 2015р. за період з 15.12.2015р. по 22.01.2018р. в розмірі 7444,27грн.; за зобовязаннями грудня 2015р. за період з 15.01.2016р. по 22.01.2018р. в розмірі 12037,50 грн.

При перерахуванні 3% річних правомірним нарахуванням є 52536,11 грн., а тому у 16268,98 грн. необхідно відмовити.

Позивач нарахував відповідачеві 448318,68 грн. інфляційних втрат, згідно поданого розрахунку.

Суд перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, заявленої позивачем до стягнення, та здійснивши власний розрахунок, суд зауважує, що правомірним є нарахування 244609,95 грн. інфляційних втрат, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 203708,73 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії ).

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення господарського суду Хмельницької області області від 30.07.18 р. у справі №924/292/18 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений "26" листопада 2018 р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.