Постанова

від 20.11.2018 по справі 904/10447/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10447/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів: Чередка А.Є., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 (повний текст складено 04.04.2018, суддя Кеся Н.Б.) у справі

за позовом Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №16", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА", м.Дніпро

про стягнення 16768,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа №16" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" збитків в розмірі 16768,76 грн.

Зазначені позові вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №ПНОхрС-0307 від 01.02.2017.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" на користь Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №16" матеріальні збитки в розмірі 9426,01 грн. та судовий збір у розмірі 899,39 грн.; в решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано посиланням на відсутність з боку відповідача належних та допустимих доказів вчинення ним усіх можливих та необхідних заходів, які передбачені Законом України "Про охоронну діяльність", а саме забезпечення цілісності об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, негайне у будь-який спосіб повідомлення відповідних правоохоронних органів тощо. Зазначені обставини призвели до втрати позивачем майна, що знаходилось в приміщенні під охороною відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що зі сторони відповідача виконано всі зобов'язання, передбачені договором про надання послуг, підписаним сторонами, а також вжито всіх необхідних заходів для збереження майна позивача: проінформовано відповідальну особу позивача про тривожні сигнали, відбувся виїзд мобільної групи до місця спостереження, хоча це не передбачено умовами договору, а також запропоновано провести спільне перезакриття об'єкту. Отже, в діях відповідача відсутні вина у спричиненні матеріальних збитків позивачу.

На думку апелянта, при винесенні рішення господарським судом не досліджено підписаний сторонами договір, наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначено характер спірних правовідносин, не застосовано закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст.ст.901,906 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач не визнає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі та вважає рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм процесуального права.

20.11.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

01.02.2017 між Міським комунальним закладом культури "Дніпровська дитяча музична школа №16" (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" (далі-виконавцеь) укладено договір про надання послуг№ПНОхрС-0307, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до п.1.2 договору найменування послуги: охорона за допомогою пульту централізованого спостереження (ДКПП 80.20.1 - послуги системи безпеки код за СРV021:2015 75240000-0 Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони).

Ціна цього договору становить 2548,92 грн. (п.2.1 договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту наданих послуг (п.3.1 договору).

Згідно п.4.2 договору місце надання послуг: вул.Калинова, 68, м.Дніпро.

У пункті 6.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 9.1 договору сторони передбачили, що відповідно до ст.631 ЦК України, ст.180 ГК України договір набирає чинності з дати підписання договору та діє до 31.12.2017 або до повного виконання зобов'язань сторонами (в частині виконання зобов'язань замовника щодо здійснення розрахунків за надані послуги).

Виконавець відповідає за належну якість матеріалів, устаткування та наданих ним послуг протягом 5 років (п.10.1 договору).

В додатку №1 до договору сторони визначили календарний план виконання послуги, в якому зазначено термін виконання послуги з охорони за допомогою пульту централізованого спостереження за адресою: м.Дніпро, вул.Калинова, 68: початок надання послуг - 01.02.2017 року - завершення надання послуг - 31.12.2017 року; вартість 2548,92 грн.

01.11.2017 між сторонами підписано додаткову угоду про розірвання договору про надання послуг№ПНОхрС-0307, за якою виконавець припиняє виконання обов'язків з 01.11.2017.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12017040630002560 в період часу з 09:00 годин 05.10.2017 до 01:00 годин 06.10.2017 невідома особа, таємно, проникла до приміщення Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №16", за адресою: м.Дніпро, вул.Калинова, 68, звідки викрала комп'ютерне обладнання, а саме: комп'ютер Мікро - ЕОМ "СSІ" в комплекті з монітором - 2 од., комп'ютер Dia West - 1 од; комп'ютер LG - 1 од., флеш-драйв 8 GB - 3 од; флеш-драйв 16 GB - 3 од.

Позивач зазначає, що первісна балансова вартість вкраденого майна становить 16768,76 грн., а саме: комп'ютер Мікро - ЕОМ "СSІ" в комплекті з монітором - 2 од, вартість одного згідно з накладними №СS-0905.1 від 19.09.2014 та №СS-1008.2 від 22.10.2014 складає 5000,00 грн.; комп'ютер Dia West - 1 од; комп'ютер LG - 1 од, загальна вартість яких згідно з накладною №РН-ДГ002990 від 26.04.2011р. складає 5444,00 грн.; світильник на струбцині чорний - 1 од, вартість згідно з накладною №РНк-02632 від 19.02.2013 складає 424,80 грн.; флеш-драйв 8 GB - 3 од; флеш-драйв 16 GB - 3 од, загальна вартість згідно з накладною №0000024085 від 01.08.2017 складає 899,96 грн.

Разом з цим, відповідно до довідки позивача від 21.02.2018 вих.№37 залишкова балансова вартість складає суму 9426,01 грн.

Позивач вважає, що йому були спричинені збитки, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору.

Так, позивач зазначає у позові, що охоронці відповідача, які виїхали на повідомлення диспетчера, не побачили вирізану решітку та відчинене вікно, а також не повідомили в поліцію про факт проникнення на об'єкт, що охороняється.

З метою досудового врегулювання спору позивач 06.10.2017 звернувся до відповідача із претензією вих.№273, в якій просив компенсувати вартість вкраденого майна у зв'язку з невжиттям відповідачем заходів по запобіганню крадіжки, тобто невиконання умов договору, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 978 ЦК України встановлено, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 ГК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (ч.3 ст.3 ЦК України).

Відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

За ч.1 ст.628 ЦК України зміст договором становлять (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості викраденого майна, позивач посилається на договір про надання послуг №ПНОхрС-0307 від 01.02.2017.

Водночас, позивачем не надано доказів, що майно, вартість якого заявлена до стягнення в межах позовних вимог, приймалось відповідачем під охорону.

Умовами договору сторони взагалі не передбачили, що є об'єктом охорони за цим договором.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на неповідомлення охоронцями відповідача поліцію про факт проникнення на об'єкт, що охороняється, оскільки у відповідача такі обов'язки за договором відсутні.

Крім того, умовами договору не передбачено інформування відповідачем відповідальну особу позивача про тривожні сигнали та виїзд мобільної групи відповідача до місця спостереження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає у даному випадку порушення відповідачем зобов'язань за спірним договором, причинно-наслідкового зв'язку між збитками, які позивач просить стягнути з відповідача та неналежним виконанням останнім своїх договірних зобов'язань, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України "Про охоронну діяльність", оскільки дія цього Закону поширюється на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань у процесі надання ними послуг з охорони власності та громадян у частині, що не регулюються законодавчими актами, які регламентують їх діяльність (ст.3 Закону України "Про охоронну діяльність").

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" не є правоохоронним органом або військовим формування, а правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг, за яким виконавець є суб'єктом підприємницької діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.05.2018 по справі № 917/1269/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покладаються на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню: рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі №904/10447/17 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 16", м.Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСА-2ДА", м.Дніпро судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 400,00 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Постанова складена у повному обсязі 26.11.2018.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

О.В.Березкіна