Постанова

від 19.11.2018 по справі 904/2051/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/2051/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання : Ревковій Г.О.

представники сторін

від позивача: Гуцалюк П.О., довіреність б/н від 17.07.2018 р.;

від позивача: Баннов Є.Г., довіреність б/н від 17.07.2018 р.;

від відповідача: Гомбаренко Е.Є., довіреність №52-16/14 від 16.01.2018 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року, ухвалене суддею Манько Г.В., повний текст якого складений 08.08.2018 у справі № 904/2051/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 55 200 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" заборгованості за Договором поставки від 11.12.2017р. №2017/п/ОМТС/1598 у сумі 55 200 грн. та судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року у справі №904/2051/18 (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, встановлення судом фактів, які не досліджувались, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не встановив факт, що податковій перевірці підлягали інші договори, а не той, який має значення по справі, прийняв рішення без аналізу умов договору, а лише на підставі доводів Відповідача, які не відповідають фактичним обставинам справи і тому, у відповідності до пункту 8.2 Договору, у покупця (Відповідача) не виникало право здійснювати притримання грошових коштів, які належать до сплати Позивачу за поставлену продукцію. Однак, цей висновок судом не був зроблений.

Застосовуючи пункт 8.2 Договору, суд не застосував ст. 22 ЦК України, яка визначає, що є збитками.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що зі змісту п.п. 8.6.1 та 8.6.2 Договору вбачається, що право на пред'явлення вимоги до постачальника щодо відшкодування збитків покупцю, які виникли у зв'язку з невизнанням податковими органами проведених операцій поставки, виникає у покупця після вступу у законну силу акту ненормативного характеру, що, в с свою чергу, становить окремий предмет оскарження.

Натомість, умовами вказаних пунктів Договору передбачено, що покупець має право здійснювати притримання грошових коштів, призначених до виплати постачальнику за цим Договором чи іншим договорам, у розмірі суми, зазначеної у акті податкового органу.

Тобто, відшкодування збитків не є предметом спору у справі №904/2051/18 за позовом ТОВ "Реммаркбуд" до ПАТ "ПІВДГЗК" про стягнення 55 200,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд" на рішення господарського суду від 31.07.2018 у цій справі; з урахуванням ціни позову, положень ч.1 ст.270 ГПК України, вирішено розглядати апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

25.09.2018 від Відповідача до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.09.2018 задоволено клопотання відповідача, судове засідання призначено на 04.10.2018.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/2051/18 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2018 для розгляду справи № 904/2051/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року у справі № 904/2051/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Іванов О.Г., суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г., розгляд справи призначено на 19.11.2018 року.

В судовому засіданні 19.11.2018 року Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

11.12.2017 між ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД" укладено договір поставки №2017/п/ОМТС/1598 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар згідно додатків-специфікацій за цінами, які є звичайними, справедливими, ринковими, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2 Договору встановлено що детальна інформація про кількість та якість Товару міститься у Додатках-Специфікаціях. Специфікації на Товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, складають невід'ємну частину Договору. За угодою сторін у Специфікаціях можуть бути зазначені додаткові відомості про Товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за Договором.

Згідно з н. 3.1 Договору, поставка Товару здійснюється транспортом, у строк та на умовах зазначених у Додатках-Специфікаціях до Договору, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину Договору. Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару на умовах поставки, що вказані у Додатках-Специфікаціях у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року.

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата вартості Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі рахунків-фактур, виставлених Постачальником на умовах та у строки, зазначені у Додатках-Специфікаціях до Договору. Датою оплати Товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Умовами Специфікації №1 від 11.12.2017 до Договору (далі - Специфікація №1) передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар на загальну суму 55 200,00 грн. з ПДВ на умовах поставки DDP склад Покупця.

Відповідно до п. 1 Специфікації №1 умови оплати: протягом 45 календарних днів з моменту поставки, після надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

На підтвердження виконання зобов'язань за договором та погоджених сторонами умов поставки згідно Специфікації №1 від 11.12.2017 позивачем надано:

- видаткову накладну № 653 від 14.12.2017 на суму 55 200,00 грн.;

- рахунок № 653 від 14.12.2017;

- податкову накладну № 653 від 14.12.2017, що зареєстрована 12.01.2018, реєстраційний номер 9292879914,

які підписані уповноваженим представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача (а.с. 13-17).

За доводами Позивача Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару не здійснив. Зазначаючи про порушення Відповідачем грошових зобов'язань, Позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 55 200,00 грн. грн. за отриману продукцію.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відповідно до матеріалів справи відносно ПАТ "ПІВДГЗК" Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Офіс ВПП ДФС України) винесено акт від І7.10.2017 за №129/28-10-46-15/00191000 (далі - Акт №129/28-10-46-15/00191000).

Вказаний акт винесено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ПІВДГЗК" (код ЄДРПОУ 00191000) з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по задекларованим фінансово-господарським операціям з контрагентами, серед яких і ТОВ "РЕММАРКБУД" (код за ЄДРПОУ 39581484).

Відповідно до п. 3.38 Акту №18/28-01-51-02/00191000, до складу податкового кредиту ПАТ "ПІВДГЗК" по взаємовідносинах з ТОВ "РЕММАРКБУД" віднесено податкові накладні на загальну суму 792 516,20 грн.

Крім того, згідно з п. 3.38 Акту №129/28-10-46-15/00191000, перевіркою взаємовідносин ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД" Офісом ВПП ДФС України встановлено недостовірність даних, відображених на паперових носіях за формою первинних документів, наданих ПАТ "ПІВДГЗК" до перевірки, обмін документами при відсутності факту здійснення господарської операції по ланцюгу виконання робіт між ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД", у зв'язку з ненадання до перевірки у повному обсязі паперових носіїв за формою первинних документів; ненадання сертифікатів та паспортів якості на матеріали підрядника, які використовувались при виконанні ремонтних робіт; дефектністю паперових носіїв за формою первинних документів в частині наявності усіх реквізитів та ідентифікації осіб, які приймали участь у господарській операції в результаті порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України №88 від 05.06.1995; недостатньою чисельністю працюючих на ТОВ "РЕММАРКБУД" для виконання задекларованого обсягу робіт на ПАТ "ПІВДГЗК".

Вищевикладені факти встановлені в рамках перевірки взаємовідносин ТОВ "РЕММАРКБУД" та ПАТ "ПІВДГЗК" свідчать про неможливість підтвердити достовірність формування податкового кредиту з ПДВ під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин між вказаними контрагентами.

Перевіркою взаємовідносин ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД" Офісом ВПП ДФС України також встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ в розмірі 792 516,20 грн., у тому числі (період відображення у складі податкового кредиту декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ): лютий 2017 року на суму ПДВ у розмірі 279 010,40 грн., квітень 2017 року на суму ПДВ у розмірі 53 360,40 грн., травень 2017 року - на суму ПДВ у розмірі 101 793,20 грн., липень 2017 року на суму ПДВ у розмірі 358 352,20 грн; завищено суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 792 516,20 грн., у тому числі (період відображення у складі декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ) лютий 2017 року на суму ПДВ у розмірі 279 010,40 грн., квітень 2017 року на суму ПДВ у розмірі 53 360,40 грн., травень 2017 року - на суму ПДВ у розмірі 101 793,20 грн., липень 2017 року на суму ПДВ у розмірі 358 352,20 грн.

Крім того, Офісом ВПП ДФС України відносно ПАТ "ПІВДГЗК" винесено Акт від 29.01.2018 за №11/28-10-46-17/00191000 (далі-Акт №11/28-10-46-17/00191000). Вказаний акт винесено за результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТ "ПІВДГЗК" (код ЄДРПОУ 00191000) з питання дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, по задекларованим фінансово-господарським операціям з контрагентами, серед яких і ТОВ "РЕММАРКБУД" (код за ЄДРПОУ 39581484) за III квартал 2017 року. Відповідно до п. 19 №11/28-10-46-17/00191000, до складу податкового кредиту ПАТ "ПІВДГЗК" по взаємовідносинах з ТОВ "РЕММАРКБУД" віднесено податкові накладні на загальну суму 887 128 грн., у т.ч. за період: вересень 2015 - 364 912,00 грн., грудень 2016 - 522 216,00 грн. Крім того, згідно з п. 19 Акту №11/28-10-46-17/00191000, перевіркою взаємовідносин ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД" Офісом ВПП ДФС України встановлено: невідповідність та юридична дефектність первинних документів; в актах виконаних робіт не зазначено субпідрядних організацій, які виконували роботи; в актах виконаних робіт відсутня інформація по трудовим ресурсам; до перевірки не надано перелік необхідних запасних частин для проведення ремонту; у період декларування взаємовідносин ТОВ "РЕММАРКБУД" декларувало податкові зобов'язання ще з рядом контрагентів із значними обсягами робіт (послуг); невідповідність придбаного та реалізованого товару, що свідчить про обрив ланцюга постачання товару та здійснення діяльності направленої на надання вигоди третім особам.

Вищевказане свідчить про неможливість підтвердити достовірність формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД".

Згідно з п. 3.4.18 Акту №11/28-10-46-17/00191000 перевіркою взаємовідносин ПАТ "ПІВДГЗК" та ТОВ "РЕММАРКБУД" за вересень 2015, грудень 2016 Офісом ВПП ДФС України також встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ в розмірі 887 128,00 грн., у тому числі (період відображення у складі податкового кредиту декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ): вересень 2015 року на суму ПДВ у розмірі 364 912,00 грн., грудень 2016 року на суму ПДВ у розмірі 522 216 грн.

Не погодившись з висновками Офісу великих платників податків ДФС України, викладеними у Акті перевірки №129/28-10-46-15/00191000 та рішенні Державної фіскальної служби України №3535/6/99-99-11-0102-25 від 02.02.2018 ПАТ "ПІВДГЗК" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом заявою про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "В1" №0010491406 від 17.11.2017, "Р" №0010501406 від 17.11.2017; "Р" №0000912200 від 13.02.2018; "ПС" №0010754615 від 17.11.2017.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі №804/694/18 позовні вимоги ПАТ "ПІВДГЗК" задоволені частково, в тому числі в частині скасування податкових повідомлень-рішень форми "В1" №0010491406 від 17.11.2017, "Р" №0010501406 від 17.11.2017; "Р" №0000912200 від 13.02.2018; "ПС" №0010754615 від 17.11.2017 задоволені, в частині визнання дій Офісу великих платників податків ДФС України неправомірними - відмовлено.

На теперішній час справа №804/694/18 знаходиться на розгляді у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до умов п.8.6.1 та п.8.6.2 Договору з моменту винесення податковим органом акту ненормативного характеру і до дати його вступу у законну силу, Покупець має право здійснювати притримання грошових коштів, призначених до виплати Постачальнику за цим Договором чи іншим договорам у розмірі суми, зазначеної у акті податкового органу.

Тому, Відповідач, ПАТ "ПІВДГЗК", користуючись своїм правом, відповідно до умов п.8.6.1 та п.8.6.2 Договору, правомірно здійснив притримання грошових коштів у сумі 55 200,00 грн., призначених до виплати ТОВ "РЕММАКРБУД" за рахунком №653 від 14.12.2017 до розгляду справи №804/694/18 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом. Про можливість притримання коштів Позивач був обізнаний при підписанні Договору.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом попередньої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору поставки № 2017/п/ОМТС/1598 від 11.12.2017 Позивач 14.12.2017 року за вищенаведеними видатковою та податковою накладними поставив покупцю товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 55 200,00 грн., який був прийнятий покупцем, що підтверджується даними накладними, які підписані представниками Відповідача і наявні в матеріалах справи (а.с. 13-16).

Факт отримання товару за вищезазначеною видатковою накладною та наявність заборгованості у розмірі 55 200,00 грн. представник відповідача не оспорював у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається зі змісту п. 1 Специфікації №1 обов'язок покупця сплатити отриманий товар виникає протягом 45 календарних днів з моменту поставки, після надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи і це не заперечується відповідачем, товар доставлено продавцем на склад покупця та переданий у його розпорядження за видатковою накладною, про що свідчать підписи працівників складу відповідача.

Наявна у справі видаткова накладна № 653 від 14.12.2017 на суму 55 200,00 грн. має усі обов'язкові реквізити первинного бухгалтерського документа.

Також, Позивачем надано Відповідачу рахунок-фактуру та податкову накладну за фактично поставлений товар, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, Відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про виконання ним своїх обов'язків за вищенаведеним Договором поставки № 2017/п/ОМТС/1598 від 11.12.2017.

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч. 1 ст. 530, ч.1 ст. 692 ЦК України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеною вище накладною, є таким, що настав.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару не виконав. Отже, сума боргу Відповідача становить 55 200,00 грн.

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язаний контролювати наявність державної реєстрації, знаходження за місцем реєстрації і своєчасну сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів підприємствами-контрагентами Постачальника.

Згідно п. 8.6.1 Договору, Постачальник зобов'язується відшкодувати у повному обсязі всі збитки Покупця, які можуть виникнути у зв'язку з невизнанням податковими органами проведених операцій поставки через наявність у ланцюгу контрагентів Постачальника підприємств, що допустили скоєння податкового правопорушення чи скоєння податкового правопорушення самим Постачальником, а також у випадку неналежного оформлення Постачальником первинної документації. Також Постачальник зобов'язується відшкодувати збитки в частині невизнаного ПДВ у зв'язку із порушенням порядку виписки (реєстрації) податкової накладної, у випадку якщо вказане призвело до позбавлення Покупця права на податковий кредит.

За умовами п. 8.6.2 Договору факт нанесення збитків підтверджується відповідним актом ненормативного характеру, що винесений податковим органом відносно Покупця. При цьому з моменту винесення податковим органом акту ненормативного характеру і до дати його вступу у законну силу, Покупець має право здійснювати притримання грошових коштів призначених до виплати Постачальнику за цим Договором чи іншим договорам у розмірі суми, зазначеної у акті податкового органу, а у разі його вступу у законну силу - здійснити першочергове погашення нанесених збитків за рахунок вказаної суми, а разі її недостатності - пред'явити вимогу про відшкодування збитків у загальному порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами Відповідача, про те, що Покупець має право здійснювати притримання грошових коштів, призначених до виплати Постачальнику, як за цим Договором, так і за іншими договорами.

В той же час, із системного аналізу умов пунктів 8.6.1., 8.6.2 Договору у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що право Відповідача здійснити притримання грошових коштів має місце лише у випадку порушень, допущених постачальником саме по даному договору.

Про це чітко зазначено у пункті 8.6.1. Договору, відповідно до якого Постачальник зобов'язується відшкодувати у повному обсязі всі збитки Покупця, які можуть виникнути у зв'язку з невизнанням податковими органами проведених операцій поставки .

Факт нанесення збитків підтверджується не будь-яким актом ненормативного характеру, а відповідним , тобто актом предметом перевірки якого був саме Договір поставки № 2017/п/ОМТС/1598 від 11.12.2017.

Як вбачається з рішення суду, господарський суд послався на акти податкових перевірок:

- від 29.01.2018 р. № 11/28-10-46-17/00191000. Період перевірки стосовно взаємовідносин з ТОВ "Реммаркбуд" - вересень 2015 року, квітень 2016 року, грудень 2016 року за Договором підряду № 2014/д/0гм/2011 від 24.12.2014 р. (пункти акт; 3.4.18, 13, 19);

- від 17.10.2017 р. № 129/28-10-46-15/00191000. Період перевірки стосовно взаємовідносин з ТОВ "Реммаркбуд" січень - червень 2017 року за Договорам підряду № 2014/д/0гм/20и від 24.12.2014 р. та № 2017/дЮГМ/251 від 13.02.2017 (пункт 3.38 Акту),

якими нібито встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами спору по даній справі виникли правовідносини згідно з Договором поставки № 2017/пЮМТС/1598 від 11.12.2017.

Відповідно до умов зазначеного договору Позивач по справі здійснив поставку підшипника 14.12.2017 р. за видатковою накладною № 653 на суму 55200,00 грн., обов'язок щодо її сплати відповідно до умов договору складає 45 календарних днів моменту поставки після надання постачальником рахунків-фактур, податкові накладних за фактично поставлений товар.

Тобто актами податкових перевірок, на які послався відповідач та суд у своєму рішенні, не охоплюється не тільки період, коли здійснювалася спірна поставка, а й взагалі податковим органом не перевірялися правовідносини між сторонами за даним Договором поставки № 2017/п/ОМТС/1598 і 11.12.2017 р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не встановив факт, що податковій перевірці підлягали інші договори, а не той, який має значення по справі, прийняв рішення без аналізу умов договору, а лише на підставі доводів Відповідача, які не відповідають фактичним обставинам справи і тому, у відповідності до пункту 8.2 Договору у покупця (Відповідача) не виникало право здійснювати притримання грошових коштів, які належать до сплати Позивачу за поставлену продукцію.

Отже, суд першої інстанції неправильно дослідив та не надав належної оцінки актам податкових перевірок, які є доказами по справі, щодо того, які саме перевірялися договори, і безпідставно дійшов висновку про встановлені обставини у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що застосовуючи пункт 8.2 Договору, суд не застосував ст. 22 ЦК України, яка визначає, що є збитками, є безпідставними, оскільки, як правильно зазначив відповідач, відшкодування збитків не є предметом спору у справі №904/2051/18 за позовом ТОВ "РЕММАРКБУД" до ПАТ "ПІВДГЗК" про стягнення 55200,00 грн.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що не відповідає нормам матеріального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Оскільки апеляційна скарга та позовна заява підлягають задоволенню, то судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Оскільки загальна ціна позову становить 55 200,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 року у справі № 904/2051/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммаркбуд" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 31 Л, ідентифікаційний код 31932903) основну заборгованість у сумі 55 200,00 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) гривень, а також 1 762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору за подання позовної заяви та 2 643,00 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.11.2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік