Постанова

від 20.11.2018 по справі 904/1533/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 Справа № 904/1533/18

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання : Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/1533/18 (суддя Петренко Н.Е., повне рішення складено 24.07.2018 )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", смт.Обухівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 68385грн.63коп.

за зустрічним позовом державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", смт.Обухівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 24 664грн.52коп. пені та 1113грн.98коп. штрафу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/1533/18 первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" задоволено частково, з державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ДП "СГЗК") на користь позивача стягнуто три процента річних в сумі 2436грн.97коп. та втрати від інфляції в сумі 10500грн., в частині стягнення пені в сумі 30850грн. та штрафу в сумі 24500грн. в задоволенні первісного позову відмовлено, в зустрічному позові ДП"СГЗК" про стягнення з ТОВ"ЕМ ГРУП УКРАЇНА" пені в сумі 24664грн.52коп. та штрафу в сумі 1113грн.98коп. відмовлено;

- приймаючи рішення в частині первісного позову, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором про закупівлю товару №546/13/241Е від 26.06.2017 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, а також з того, що пеня та штраф нараховані позивачем в розмірах та на підставі ст.231 Господарського процесуального кодексу України, положення якої застосовуються за прострочення виконання лише негрошового зобов"язання;

- при відмові в задоволенні зустрічного позову господарський суд зазначав, що нарахування пені та штрафу можливе лише на підставі договору;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ДП"СГЗК" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи просить це рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову;

- у поданій скарзі йдеться про порушення відповідачем зобов"язань за вказаним вище договором щодо своєчасної поставки товару, про направлення позивачем відповідачу заявки від 19.07.2017, про те, що відповідачем не було здійснено поставку товару в строки, встановлені п.5.1 договору, а саме до 28.07.2017 на суму 1090000грн., про прострочення терміну поставки з 29.07. по 17.08.2017, про здійснення відповідачем часткової поставки товару 18.08.2017 на суму 1074086грн.02коп., про узгодження сторонами в п.7.2 договору умов щодо відповідальності винної сторони за прострочення виконання зобов"язань у вигляді сплати штрафних санкцій в розмірі, передбаченому ст.231 Господарського процесуального кодексу України, а також про те, що оскільки ДП"СГЗК" є суб"єктом господарювання, який належить до державного сектора економіки, відповідачем було допущено прострочення виконання негрошового зобов"язання, а конкретний розмір штрафних санкцій не передбачений договором за наявності посилання у п.7.2 останнього на ст.231 Господарського кодексу України, то застосування до даних правовідносин сторін положень абз.3 ч.2 цієї статті є правомірними;

- відповідач за зустрічним позовом вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що згідно з ст.ст.546, 547, 549 Цивільного кодексу України нарахування неустойки, зокрема пені та штрафу, можливе лише на підставі договору, на те, що повідомлення, представлене позивачем як доказ отримання заявки від 19.07.2017 не містить відомостей того, що саме було у поштовому відправленні, яке отримано представником відповідача 12.07.2017, опис вкладення до цінного листа позивачем не надано, на те, що відповідачем отримано засобами електронного зв"язку (електронною поштою) єдину заявку №14-13/1949 від 15.08.2017 від позивача на поставку продукції у кількості 4.927т, на те, що позивачем не надано і належних підтверджень направлення йому відповідачем листа від 04.08.2017 №598, при цьому відповідач засвідчує, що вищевказаного листа позивачу не направляв, а також на те, що прийомка поставленого товару проводилася позивачем згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по кількості №П-6 і жодних невідповідностей поставленого товару по кількості не було виявлено, всі документи (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна) були підписані представником позивача без претензій;

- представник відповідача в судові засідання не з"явився, про час та місце засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (т.2 а.с.4) про отримання ним ухвали господарського суду, направленої за адресою, вказаною у відзиві на апеляційну скаргу та звітом про відправку електронною поштою на його електронну адресу ухвали суду від 15.11.2018 (т.2, а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2017 ДП"СГЗК" (покупцем) та ТОВ"ЕМ ГРУП УКРАЇНА" (постачальником) укладено договір №546/13/241Е, на підставі якого постачальник зобов"язався поставити покупцеві товар, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п.3.1 сума договору, відповідно до специфікації №1, становить 1090000грн..

П.4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 180 календарних днів.

Відповідно до п.5.1 договору поставка здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках. Термін поставки кожної партії товару - протягом 5 робочих днів після отримання заявки.

П.7.2 договору встановлено, що за кожний день прострочення виконання зобов"язань винна сторона повинна сплатити штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.231 Господарського процесуального кодексу України від обсягу невиконаних зобов"язань.

Сторонами підписана специфікація №1 до договору, якою визначено найменування товару, який підлягав поставці - труба 133х4мм сталь 10Х17Н13М2Т(АISI 316Ti) ГОСТ 9940-81 (ГОСТ 9941-81), кількість товару ? 5т, вартість товару з урахуванням податку на додану вартість - 1090000грн..

Матеріали справи свідчать також і про те, що на підставі видаткової накладної №РН-128 від 18.08.2017 відповідач поставив позивачу товар в кількості 4.9270т вартістю 1074086грн.02коп.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ДП"СГЗК" з зустрічним позовом по даній справі про стягнення з ТОВ"ЕМ ГРУП УКРАЇНА " пені в сумі 24664грн.52коп. та штрафу в сумі 1113грн.98коп..

При цьому позивач посилався на те, що на виконання п.5.1 договору ним була направлена відповідачу заявка від 19.07.2017 №13-13/1945 на поставку труб в кількості 5т, в порушення вимог вказаного пункту договору відповідачем не було здійснено поставку товару до 28.07.2017 на суму 1090000грн., така поставка здійснена відповідачем тільки 18.08.2017, вартість товару при цьому складала 1074086грн.02коп., а також на те, що на дату звернення з зустрічною позовною заявою вартість недопоставленого товару дорівнює 15913грн.98коп..

Як докази направлення заявки позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог додана копія повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 21.07.2017 (т.1, а.с.171).

У цьому зв"язку позивачем на підставі ст.231 Господарського кодексу України нарахована пеня в розмірі 0.1 процента за період з 29.07. по 17.08.2017, виходячи з вартості недопоставленого товару в сумі 1090000грн., за період з 18.08.2017 по 13.02.2018, виходячи з вартості недопоставленого товару в сумі 15913грн.98 коп.. Загальна сума пені складає 24664грн.52коп..

Також, позивачем нараховано штраф в сумі 1113грн.98коп., що складає 7 процентів від вартості недопоставленого товару в сумі 15913грн.98коп..

При відмові в задоволенні зустрічного позову господарський суд, на підставі положень ст.ст.547, 549 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що нарахування пені та штрафу можливе лише на підставі договору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки, зробленими всупереч положенням ст.86 Господарського процесуального кодексу України та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства

Згідно з ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.547 Кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Ст.549 Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Кодексу якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з наведених норм випливає, що неустойка визначається договором або законом.

Правило, встановлене ст. 547 Кодексу застосовується тільки до договірної неустойки.

У даному випадку, пеня та штраф нараховані позивачем згідно з ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, господарським судом при ухваленні рішення в частині зустрічного позову неправильно застосовані норми матеріального права.

Залишені господарським судом поза увагою і обставини по направленню позивачем відповідачу заявки від 19.07.2017 №13-13/1945 на поставку труби в кількості 5т та отримання відповідачем цієї заявки 21.07.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.171).

В установлені п.5.1 договору строки відповідач не поставив позивачу товар у зазначеній кількості.

Одночасно слід зазначити, що штрафні санкції, передбачені абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов"язання, пов"язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

З огляду на викладене та враховуючи, що ДП"СГЗК" є суб"єктом господарювання, який належить до державного сектору економіки зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача пені і штрафу у вказаних вище розмірах є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Тому рішення господарського суду у відповідній частині слід скасувати.

Згідно з ч.11 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

За результатами зустрічного зарахування стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 12841грн.57коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1428грн.68коп. тому, що загальна сума стягнення за первісним позовом (трьох процентів річних та втрат від інфляції) складає 12936грн.97коп., за зустрічним позовом ? 25778грн.50коп. При цьому пеня за зустрічним позовом в сумі 12841грн.57 коп. виходить за межі зарахування.

Доводи відповідача стосовно можливості нарахування неустойки виключно на підставі договору визнані колегією суддів необґрунтованими тому, що, у даному випадку, предметом спору є, у тому числі, неустойка передбачена законом і в п.7.2 договору сторонами погоджені умови по встановленню відповідальності винної у простроченні зобов"язання сторони у вигляді сплати штрафних санкцій в розмірах, передбачених ст.231 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на отримання від позивача заявки №14-13/1949 від 15.08.2017 щодо поставки продукції в кількості 4.927т засобами електронного зв"язку (електронною поштою) колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки на виконання вимог ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України відповідні обставини не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Не спростовано відповідачем належними доказами і ненаправлення позивачу листа №598 від 04.08.2017 про поставку товару в строк до 11.08.2017.

Доводи відповідача про прийомку позивачем продукції згідно з Інструкцією П-6 та про відсутність невідповідностей поставленого товару по кількості є безпідставними тому, що в процесі такої прийомки можливе виявлення невідповідності кількості товару, вказаної в супровідних документах на цей товар кількості товару, встановленої в порядку, передбаченому цією Інструкцією. У видатковій накладній та товарно-транспортній накладних містяться відомості про поставку товару в кількості 4.927т, що не спростовується позивачем.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/1533/18 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову;

- в цій частині ухвалити нове рішення;

- зустрічний позов задовольнити шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" на користь державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 24664грн.52коп пені, 1113грн.98коп. штрафу та 1762грн. витрат по сплаті судового збору;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" на користь державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 12841грн.57коп. пені та 1428грн.68коп. судового збору, видати наказ;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" на користь державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 2643грн. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 26.11.2018

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Кощеєв

Суддя Л.П.Широбокова