Постанова

від 19.11.2018 по справі 904/2591/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/2591/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дармін М.О. (доповідач)

суддів: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеров Є.М., довіреністьб/н від 20.09.2018 р., адвокат;

від відповідача: Шевчук О.М., довіреність б/н від 14.08.2018 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018р. у справі №904/2591/18, (суддя Бондарєв Е.М., повний текст якого складено 30.07.2018р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайф", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп" м. Дніпро

про стягнення 437 457,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 19 248,11 грн. інфляційних втрат, 6 222,31 грн. 3% річних та 67 639,14 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018р (повний текст якого складено 30.07.2018р.)., у справі № 904/2591/18 (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайф" 437 457,00 грн. заборгованості, 67 616,40 грн. пені, 6213,11 грн. 3% річних, 18 810,00 грн. втрат від інфляції та 7 951,45 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 9 від 04.12.2017 року в частині оплати за товар.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до винесеного по суті неправильного рішення,просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018р у справі №904/2591/18 та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області є необґрунтованим та вказує, що на те, що місцевим господарським судом не було досліджено пункт 10.6 договору № 9, відповідно до якого, право вимоги, яке випливає із цього договору, не можу бути передано третім особам без письмової згоди Сторін. Письмова згода з цього приводу між ТОВ "АТІКА СОЛ" та відповідачем підписана не була, а відтак у позивача відсутнє право вимоги до відповідача по договору поставки № 9 від 04.12.2017 року.

Судом першої інстанції не було враховано вимоги п.9.2 договору № 9 щодо дотримання досудового порядку врегулювання суперечок.

Крім цього не було досліджено первинні документи складені між позивачем та відповідачем на підтвердження існування спірної заборгованості, виходячи з того, що між позивачем та відповідачем в межах договору № 9 не проводилася будь-яка господарська діяльність.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляції заперечує та просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 року залишити без змін. Вказує на те, що відповідачем було надано до суду розрахунок ціни позову ТОВ "Еколайф" до ТОВ "Даяна груп" про стягнення заборгованості, у вказаному розрахунку відповідач вказав на розбіжності у розрахунку позивача до відповідача, тим самим підтвердив існування заборгованості. Крім того зобов'язання повинні бути виконані належним чином, однак відповідач отриманий товар не оплатив, за таких обставин позивач має право до нього, що підтверджується договором про відступлення права вимоги № 3 від 23.04.2018 року.

Автоматизованою системою документообігу визначено для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дармін М.О. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 904/2591/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018р. та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні (головуючий суддя -Дармін М.О., судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.)

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/2591/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп" про стягнення 437 457,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 19 248,11 грн. інфляційних втрат, 6 222,31 грн. 3% річних та 67 639,14 грн. пені з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/2591/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду прийнято до провадження справу № 904/2591/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп".

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

04.12.2017р. між ТОВ АТІКА СОЛ та ТОВ ДАЯНА ГРУП укладено договір поставки № 9 (а.с. 26-28)

05.12..2017р. за видатковою накладною № РН-0000163 ТОВ АТІКА СОЛ поставило ТОВ ДАЯНА ГРУП товар на суму 217 107.00 грн (а.с. 29)

07.12.2017р. за видатковою накладною № РН-0000175 ТОВ АТІКА СОЛ поставило ТОВ ДАЯНА ГРУП товар на суму 152 100,00 грн (а.с. 30)

13.12.2017р. за видатковою накладною № РН-0000184 ТОВ АТІКА СОЛ поставило ТОВ ДАЯНА ГРУП товар на суму 68 250,00 грн (а.с. 31)

23.04.2018р. між ТОВ АТІКА СОЛ та ТОВ ЕКОЛАЙФ укладено Договір про відступлення права вимоги № 3 (а.с. 32)

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, яке оскаржується , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити в тому числі виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

14.06.2018р. Позивач ТОВ ЕКОЛАЙФ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ ДАЯНА ГРУП про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані виконанням неналежним відповідачем умов договору поставки № 9 від 04.12.2017р., який укладено між ТОВ АТІКА СОЛ та ТОВ ДАЯНА ГРУП право вимоги за яким надійшло до Позивача у відповідності до умов Договору про відступлення права вимоги № 3, який укладено 23.04.2018р. між ТОВ АТІКА СОЛ та ТОВ ЕКОЛАЙФ (а.с. 4-7).

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, яку ТОВ ДАЯНА ГРУП подало до місцевого господарського суду , в якості підстав для відмови в задоволені позовних вимог Відповідач зазначав про наявність боргу ТОВ ЕКОЛАЙФ перед ТОВ ДАЯНА ГРУП за поставлений за Договором поставки № 20/11 від 20.11.2017р. товар на загальну суму 475 927,52 грн, що на 38 470,52 грн більше ніж позовні вимоги з якими Позивач звернувся до нього та невірний здійснений Позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені(а.с. 43).

Тобто про недійсність договору про відступлення права вимоги № 3, який укладено 23.04.2018р. між ТОВ АТІКА СОЛ та ТОВ ЕКОЛАЙФ , через недотримання ТОВ АТІКА СОЛ зобов'язань визначених п.10.6 договору поставки № 9 від 04.12.2017р., який укладено між ТОВ АТІКА СОЛ та ТОВ ДАЯНА ГРУП у відзиві Відповідач не зазначав.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки, презумпція правомірності договору поставки № 9 від 04.12.2017р не спростована, то всі праві набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відповідні доводи апеляційної скарги щодо відсутності правовідносин між ТОВ ЕКОЛАЙФ перед ТОВ ДАЯНА ГРУП відхиляються колегією суддів як такі, що протирічать вище встановленим обставинам.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору, визначені пунктом 9.2 договору поставки № 9, відхиляються колегією суддів з огляду на те, що про них Відповідач також не зазначав у відзиві на позовну заяву, що, відповідно, позбавило місцевий господарський суд надати даному доводу належну правову оцінку, а також як такі, що не відповідають положенням статті щодо доступу до правосуддя.

В даному випадку слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов'язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушення Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору; обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Тому, апеляційний суд дійшов висновку, що неправомірними є доводи відповідача щодо передчасного звернення до суду з даним позовом, адже досудове врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.275 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018р. у справі №904/2591/18, (суддя Бондарєв Е.М., повний текст якого складено 30.07.2018р.) - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 року у справі № 904/2591/18 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна Груп".

Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови у відповідності до статті 233 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.11.2018 року.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік