Постанова

від 21.11.2018 по справі 904/1539/13-г

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1539/13-г

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання : Ревкова Г.О.

представники сторін:

від скаржника (органу ДВС): Постоловська А.О., довіреність № 06-65/5757 від 01.10.2018, представник;

від позивача: Пац В.О., довіреність № 14-165 від 30.08.2018, адвокат;

від відповідача-1,2,3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: представники у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року, постановлену суддею Юзіковим С.Г., повний текст ухвали складено 22.06.2018 року, за результатами розгляду скарги Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на дії органу виконавчої служби у справі №904/1539/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача-1: Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Дочірнього підприємства "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

відповідача-3: Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу за регульованим тарифом в сумі 8 380 067,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у даній справі скаргу Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на дії органу виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено частково; знято арешт з майна та коштів боржника - Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", накладений державним виконавцем Куліковською А.О в межах виконавчого провадження №51869993, а саме: постановою "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" від 09.08.2016; постановою "Про арешт коштів боржника" від 23.08.2016; в решті скарги відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить ухвалу господарського суду скасувати у повному обсязі, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що як видно зі звернення скаржника від 18.04.2018 за вих. № 040, останній вже був обізнаний станом на 18.04.2018 про відмову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області зупинити ВП №51869993 та зняти арешт з майна та коштів боржника і межах ВП №51869993. Проте, скарга подана ДП "Південьтеплоенрго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР до суду лише 08.05.2018, тобто із пропуском 10-денного строку на оскарження, що визначений ст. 341 ГПК України.

Оскільки скаржником не наведено жодних фактів поважності причини пропуску встановленого про цесуального строку, враховуючи принцип диспозитивності в господарському процесі, на сьогоднішній день правових підстав для відновлення скаржнику пропущеного десятиденного строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця, на думку скаржника, немає.

Враховуючи приписи ст. 339 ГПК України, вважає, що заявником скарги невірно визначений суб'єкт оскарження, оскільки за змістом розділу VI ГПК України сторони наділені правом на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, а не безпосередньо органу ДВС.

Оскільки при поверненні виконавчого документу стягувачеві на підставі п.7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений на майно (кошти) боржника, не знімається, відомості про боржника не виключаються з Єдиного реєстру боржників, не скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, вважає, що сам факт включення ДП "Південьтеплонерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР 23.01.2018 до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопо стачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не є підставою для задоволення вимог скаржника.

Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду від 19.06.2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Звертає увагу на те, що у скарзі скаржник посилався не тільки на Закон № 1730, а й на зміни, внесені прикінцевими га перехідними положеннями цього Закону в інший нормативний акт - Закон України "Про виконавче провадження" - а саме п. 10 ч. 1 ст. 34. ч. 4 ст. 34. ч. 4 ст. 35. абзац 2 ч.2 ст. 59. Однак, апелянт у апеляційній скарзі проаналізував загальні норми Закону України "Про виконавче провадження", що регламентують закінчення виконавчого провадження та зняття арешту статтями 37 та 40 Закону України "Про виконавче провадження", не надавши при цьому уваги тим положенням чинного законодавства, які були зазначені у скарзі (п. 10 ч. 1 ст. 34. ч. 4 ст. 34. ч. 4 ст. 35. абзац 2 ч.2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження") та покладені судом в основу оскаржуваної ухвали.

Вказані зміни є спеціальними нормами законодавства, що регламентують порядок зупинення виконавчого провадження та зняття арешту з підприємств, визначених Законом № 1730, до яких відноситься ДП "Південьтеплоенерго" КІІ "Дніпротеплоенерго" ДОР.

Представник Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у судовому засіданні просив задовольнити скаргу на ухвалу господарського суду від 19.06.2018 року, оскільки НАК "Нафтогаз України" не відповідає критеріям визначеним п.7 ч. 1 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", згідно з яким Постачальником природного газу визначено НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України", оскільки, як слідує з рішення суду, зобов'язання у справі виникли з договору про відступлення права вимоги №11625/21/129274 від 12.03.12р., відповідно до якого ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" передав право вимоги НАК "Нафтогаз України", тобто продавцем та первісним кредитором був ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз".

З урахуванням викладеного, зазначені обставини унеможливлюють застосування до вказаних правовідносин норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а отже, і п.10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" в межах виконавчого провадження №51869993.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 року (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г., суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г.) справу № 904/1539/13-г прийнято до провадження вказаною колегією суддів; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 31.10.2018.

Через відпустку судді - члена колегії суддів Дарміна М.О. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді судове засідання, призначене на 31.10.2018, не відбулось. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2018.

В судовому засіданні 21.11.2018 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника відділу ДВС та позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

На виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало ВП №51869993 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області 904/1539/13-г від 06.05.2016 про стягнення з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг за отриманий газ у розмірі 7 257 374, 25 грн., пеню у розмірі 419 749, 28 грн., 3 % річних у розмірі 232 681,89 грн., інфляційні у розмірі 11 749, 55 грн. та 68 501,66 грн. судового збору.

Керуючись ст. 17, 19, 21, 25 Закону України "Про виконавче провадження", 09.08.2016, на підставі заяви стягувача, державним виконавцем була винесена постанова про відкриття ВП № 51869993.

Враховуючи положення ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з клопотанням накласти арешт на майно боржника. Дане клопотання було задоволено, та 09.08.2016, керуючись ст. 25, 57 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах ВП №51869993.

У зв'язку з невиконанням рішення суду боржником у самостійному порядку, державним виконавцем розпочато процедуру примусового виконання рішення.

Керуючись статтею 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та статтями 11, 152 Закону України "Про виконавче провадження", 23.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Листом за вих. № 31\4-1242-5148вс від 18.08.2016 Територіальним сервісним Центром 1242 Регіонального сервісного центру МВС України повідомлено про накладення заборони на відчуження на 1 одиницю АМТ, що належить ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР.

У зв'язку з ухиленням боржника від участі у виконанні рішення суду, керуючись статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 30.08.2016 винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук 1 одиницю АМТ, що належить ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР.

Згідно з повідомленням Територіального сервісного центру 1242 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області (лист за вих. № 31\4-1242-5744вс від 15.09.2017) щодо автомобіля ГАЗ 3110, тип кузова: СЕДАН-В, № кузова НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_2, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 07.09.2016 занесено операцію на автоматизований облік "розшук та/або затримання".

Станом на 12.09.2017 належний боржникові автомобіль перебував у розшуку понад 1 рік. Вжитими державним виконавцем заходами виявити будь-яке інше майно боржника не виявилось можливим. В силу чого, керуючись п.7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

27.02.2018 ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР звернулось до ДВС із заявою про зупинення виконавчого провадження та зняття арешту накладеного на майно (кошти) боржника, мотивованою тим, що станом на 12.02.2018 на підставі Наказу Мінрегіону від 23.01.2018 №11 його включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

ДВС листом №02.1-33/2085 від 28.02.18р. надав відповідь на звернення Скаржника.

ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР повторно звернулося до ДВС з уточнюючим зверненням №040 від 18.04.2018.

ДВС листом №02.1-33/4151 від 19.04.18р. надав відповідь на звернення Скаржника, у якому зазначив, що станом на 19.04.18р. згідно з відомостями АСВП на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчі провадження боржником, за якими є Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" на виконанні не перебувають.

ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР, звертаючись зі скаргою до господарського суду, просило (з урахуванням заяви про уточнення) зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області:

- зняти арешт на майно та кошти боржника, накладений державним виконавцем Куліковською А.О в межах виконавчого провадження №51869993, а саме: постановою "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" від 09.08.16р.; постановою "Про арешт коштів боржника" від 23.08.16р.;

- вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження всього майна (коштів) належного Дочірньому підприємству "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради";

- зупинити вчинення виконавчих дії за виконавчим провадженням №51869993 зі стягнення з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суми боргу згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.16р. у справі № 904/1539/13-г.

Частково задовольняючи скаргу Боржника-3 (відповідача-3), господарський суд виходив з того, що виконавче провадження (ВП № 51869993) з примусового виконання наказу №904/1539/13-г від 06.05.16р. не перебуває на виконанні в органах ДВС, а його відсутність фактично виключає його зупинення, однак вказаний факт не виключає можливості суду врегулювання спору у відповідності до вимог ст. 5 ГПК України з визначенням у своєму рішенні такого способу захисту, який не суперечить закону, а саме шляхом зняття арешту з майна та коштів боржника - Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з приписами ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що скарга була подана ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР з пропуском 10-денного строку на оскарження, що визначений ст. 341 ПІК України, не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 341 ГПК України 10-денний строк подачі скарги повинен відраховуватись від дати, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права. Такою датою порушення права Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерю" Дніпропетровської обласної ради" є дата отримання відповіді відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ Дніпропетровській області.

Як вже зазначалося раніше, таких відповідей було дві: перша відповідь на заяву від 27.02.2018 № 035 (а не 0351, як помилково зазначено) - лист виконавчої служби від 28.02.2018 за вих. № 02.1-33/2085.

В цьому листі (у передостанньому абзаці) не було правильно зазначено особу - боржника, відносно якої в АСВП відсутні виконавчі провадження. Точніше, у відповіді відсутня перша частина найменування підприємства Боржника-3 "Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго", а зазначена лише друга частина - "Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради. Крім того, невірно зазначено номер звернення Скаржника (№0351 замість №035).

За доводами скаржника Комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" є засновником тринадцятьох дочірніх підприємств, в назвах яких використовується така ж друга частина у найменуванні, і більшість із цих дочірніх підприємств є учасниками виконавчих проваджень.

За таких обставин ДП "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", розуміючи що в отриманій відповіді є очевидні помилки, та цю відповідь не можливо розцінювати як повноцінну, достовірну відповідь на заяву № 035 з приводу питання зняття арешту, тому Боржник-3 підставно повторно звернувся до виконавчої служби з уточнюючим зверненням № 040 від 18.04.2018 року.

Відповідь за вих. № 02.1-33/4151 від 19.04.2018 на друге звернення, якою було відмовлено у знятті арешту з майна підприємства Боржника-3, отримана ДП "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" лише 29 квітня 2018 року, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ДП "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

Доказів іншого матеріали справи не містять, та заявником апеляційної скарги не надано.

Таким чином, ДП "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" дізналось про порушення відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області свого права на зняття арешту лише 29.04.2018. Саме з цієї дати і повинен відраховуватись 10-денний строк, передбачений статтею 341 ПІК України.

Враховуючи, що скарга до суду була подана 08 травня 2018 року, тому вказаний процесуальний строк не є пропущеним, і немає підстав для звернення до суду з клопотанням про його поновлення.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на факт неналежного формулювання суб'єкта скарги "дії органу державної виконавчої служби" замість оскарження рішення, дії або бездіяльності окремого державного виконавця, колегія суддів вважає, що в даному випадку ДП "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" таким формулюванням мало на увазі сукупність усіх учасників виконавчого провадження з боку Державної виконавчої служби, оскільки накладення арешту та надання відповіді на звернення про його зняття проводилось різними особами (державним виконавцем та керівником відділу). Крім того, в прохальній частині скарги ставиться питання про зняття арешту.

Тому формулювання у зверненні вимог не у персоніфікований спосіб є частково виправданим, оскільки для вирішення питання про зняття арешту може бути залучене більш широке коло осіб, ніж державний виконавець, який його накладав (у разі якщо посадова особа органу державної виконавчої служби, яка накладала арешт, на час розгляду скарги працює на інший посаді або звільнена і не має повноважень на зняття арешту в цьому провадженні, зазначені дії має виконувати інша посадова особа державної виконавчої служби).

Крім того, чинне законодавство не передбачає жодних наслідків в разі використання обох вищезазначених термінів ("орган ДВС" та "державний виконавець"), якщо при цьому не відбувається процесуальних помилок.

Більш того, неналежне формулювання скаржником суб'єкта оскарження не призвело до прийняття незаконного рішення.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Частиною 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Тобто, п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем у виконавчому провадженні (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії), а не був фактичним постачальником природного газу.

Частина ж 4. ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ використаний станом на 1 липня 2016 року), а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

З відповіді відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №02.1-33/4151 вбачається, що стосовно спірного наказу, державний виконавець, на підставі п. 7 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", 12.09.17р. прийняв постанову про повернення виконавчого документа Стягувачеві.

Станом на 19.04.18р., згідно з відомостями АСВП на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчі провадження, боржником за якими є Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, на виконанні не перебувають.

Отже, на момент звернення боржника із заявою про зупинення виконавчого провадження за наказом №904/1539/13-г від 06.05.16р., зазначений виконавчий документ повернуто Стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а отже, спірне виконавче провадження вже не перебувало на виконанні у державного виконавця, що і потягло за собою незадоволення клопотання про зупинення виконавчого провадження та знаття арештів з майна (коштів) боржника.

Вказане спростовує вимоги Скаржника стосовно зупинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №51869993.

Разом з цим, господарським судом правомірно взято до уваги, що виконавче провадження (ВП № 51869993) з примусового виконання наказу №904/1539/13-г від 06.05.16р. не перебуває на виконанні в органах ДВС (доказів зворотного сторонами не надано), а його відсутність фактично виключає його зупинення, однак вказаний факт не виключає можливості суду врегулювання спору у відповідності до вимог ст. 5 ГПК України з визначенням у своєму рішенні такого способу захисту, який не суперечить закону.

Так, ст.5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З урахуванням викладеного, господарський суд правомірно задовольнив вимоги заявника в тій редакції, яка повинна захистити права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, забезпечивши при цьому ефективний спосіб захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, а саме шляхом зняття арешту з майна та коштів боржника - Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", накладеного державним виконавцем Куліковською А.О. в межах виконавчого провадження № 51869993, а саме: постановою "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" від 09.08.16р. та постановою "Про арешт коштів боржника" від 23.08.16р.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що сам факт включення ДП "Південьтеплонерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопо стачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не є підставою для задоволення вимог скаржника, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до статті 115 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017 рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, в силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й у відповідності до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03.11.2016, прикінцевими та перехідними положеннями якого внесено зміни в інший нормативний акт - Закон України "Про виконавче провадження" - а саме п. 10 ч. 1 ст. 34. ч. 4 ст. 34. ч. 4 ст. 35. абзац 2 ч.2 ст. 59.

Заявник апеляційної скарги проаналізував лише загальні норми Закону України "Про виконавче провадження", що регламентують закінчення виконавчого провадження та зняття арешту ст.ст. 37 та 40 Закону України "Про виконавче провадження", не надавши при цьому уваги тим положенням чинного законодавства, які були зазначені у скарзі (п. 10 ч. 1 ст. 34. ч. 4 ст. 34. ч. 4 ст. 35. абзац 2 ч.2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження") та покладені судом в основу оскаржуваної ухвали.

Вказані зміни є спеціальними нормами законодавства, що регламентують порядок зупинення виконавчого провадження та зняття арешту з підприємств, визначених Законом № 1730, до яких відноситься ДП "Південьтеплоенерго" КІІ "Дніпротеплоенерго" ДОР, та є обов'язковими для державного виконавця, що свідчить про обґрунтованість вимог щодо зняття арешт з майна та коштів боржника - Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року у справі № 904/1539/13-г - залишити без змін.

Судові витрати по справі Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.11.2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік