Постанова

від 21.11.2018 по справі 904/1794/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018 року м. Дніпро Справа № 904/1794/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Калиниченко Л.М.), прийняту 24.05.2018р. у м. Дніпро о 10.35. у справі № 904/1794/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", 49044, м. Дніпро, Соборний район, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 34506858

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" (49044, м. Дніпро, Соборний район, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 34506858) - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці - до 24.09.18р.; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" призначено голову ліквідаційної комісії Венську Оксану Олександрівну (49000, м. Дніпро, а/с 162, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2846107287); зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Не погодившись із зазначеною постановою, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18 скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом при прийнятті постанови не було враховано не дотримання ліквідаційною комісією боржника порядку ліквідації юридичної особи встановленого ст. 111 ЦК України, зокрема щодо вжиття усіх необхідних заходів для виявлення майна боржника, його інвентаризації у встановленому порядку, проведення аналізу активу та пасиву боржника, як передумови складання проміжного ліквідаційного балансу, закриття рахунків боржника у банківських установах, вчинення дій з повернення дебіторської заборгованості, надання податковому органу на перевірку фінансово-господарської документації боржника, тощо.

Також, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було досліджено усіх обставин справи, зокрема зі змісту вказаної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вказує скаржник і на неможливість проведення податкової перевірки боржника внаслідок не подання ліквідатором документів на перевірку та відсутність боржника за зареєстрованим місцезнаходженням, а також про відсутність в боржника майна достатнього для покриття витрат у справі про банкрутство

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. поновлено Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18; учасникам справи встановлено строк до 26.09.2018р. для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 904/1794/18 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/1794/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018р. прийнято до свого провадження справу № 904/1794/18 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.11.18р.

У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною, посилаючись при цьому на виконання ліквідаційною комісією боржника усіх вимог передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України перед зверненням до господарського суду з заявою про визнання ТОВ "Купецький Дім Південь" банкрутом, проведення перевірки боржника податковим органом та відсутність в останнього кредиторських вимог до боржника, що підтверджується наявними у справі доказами.

Кредитором боржника - ТОВ Мікролайф-Україна подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким кредитор, також заперечує про задоволення апеляційної скарги, просить постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18 залишити без змін.

Кредитор не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що неявка представника кредитора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника кредитора.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та ліквідатора, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.18р. голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", 49044, м. Дніпро, Соборний район, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 34506858 (надалі - боржник) згідно зі ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

04.05.18р. автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого по даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Дерев'янко Ірини Олександрівни, свідоцтво № 818 від 17.04.13р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2018р. заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 17.05.2018р.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" відкрито ухвалою господарського суду 17.05.2018р., якою також призначено підготовче засідання суду на 24.05.2018р., відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі № 904/1794/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці - до 24.09.18р.; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" призначено голову ліквідаційної комісії Венську Оксану Олександрівну; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 року, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній постанові, 20.01.2017р. на зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" прийнято рішення про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації та призначено ліквідатором Венську Оксану Олександрівну (рішення № 1).

У зв'язку з прийнятим рішенням про ліквідацією боржник звернувся до державного реєстратора реєстраційної служби для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.2018р. № 1003904885.

За результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", який було затверджено рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" 12.04.18р.

Згідно цього балансу кредиторська заборгованість боржника становить 3 905 998,15грн., грошові кошти складають 21 425,52грн., необоротні активи - відсутні, дебіторська заборгованість, оборотні активи відсутні, товарно-матеріальні цінності, основні засоби (нерухоме майно) відсутні.

У складі кредиторської заборгованості боржника відсутні борги по податках та зборах, пенсійних, страхових внесках, по заробітній платі, що підтверджуються відповідними довідками, додані до заяви.

Встановивши вищенаведені обставини, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що згідно наявних у справі матеріалів боржником дотриманий порядок ліквідації юридичної особи відповідно до вимог законодавства, вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, що в силу ст. 95 Закону є підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду передчасним та помилковим, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Також, частинами 1, 3, 4 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, а також вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

За ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до пункту 4 Розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 року № 879 (надалі - Положення про інвентаризацію) проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Розділу І Положення про інвентаризацію).

Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи (пункт 6 Розділу І Положення про інвентаризацію). Проведення інвентаризації є обов'язковим у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу (пункт 7 Розділу І Положення про інвентаризацію).

Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (пункт 15 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію).

Таким чином, враховуючи зазначені правові норми, необхідними передумовами для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи, проведення повної інвентаризації майнового стану підприємства, оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення контролюючих органів про ліквідацію підприємства та надання ним документів юридичної особи для проведення перевірок, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного частиною 5 статті 105 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив належним чином дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.

Так, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зазначено про наявність у боржника заборгованості перед наступними кредиторами: ТОВ Гама-Медіка у сумі 3 745 065,82грн.; ТОВ Мікролайф-Україна у сумі 157 932,33грн.; ТОВ ТД Вега Україна у сумі 3000,00грн., однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у боржника заборгованості перед ТОВ Гама-Медіка у сумі 3 745 065,82грн. та ТОВ ТД Вега Україна у сумі 3000,00грн., а також докази звернення цих осіб до боржника з відповідними вимогами у процедурі досудової ліквідації, розгляду та визнання ліквідаційною комісією таких вимог, повідомлення про їх розгляд кредиторів.

При цьому слід зазначити, що кредитори наділені саме правом, а не обов'язком звернення до боржника з кредиторськими вимогами. Відповідний порядок звернення кредитора у порядку добровільної ліквідації за нормами цивільного законодавства та під час провадження у справі про банкрутство передбачає таке звернення, а встановлені обставини дають підстави для висновку про відсутність грошової вимоги кредитора до боржника, відтак ставлять під сумнів наявність підстав для звернення до суду в порядку спрощеного провадження у справі про банкрутство через відсутність волевиявлення кредитора та недостовірність встановлення пасиву в проміжному ліквідаційному балансі боржника.

Не подавалося боржником разом з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство і інформації щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Отже, матеріалами справи не підтверджується наявність у боржника кредиторської заборгованості у розмірі 3 905 998,15грн., наявність якої і була підставою для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Не підтверджується належними доказами і закриття боржником перед зверненням з заявою до суду усіх рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення голови ліквідаційної комісії до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника було відкрито сім рахунків та на трьох з них знаходились грошові кошти.

Не подавалися головою ліквідаційної комісії разом з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство і докази належного проведення інвентаризації майна боржника, а судом першої інстанції в оскаржуваній постанові не встановлювалось обставин проведення інвентаризації та її результатів.

На підтвердження проведення інвентаризації головою ліквідаційної комісії подано лише Інвентаризаційний опис № 1 від 10.04.2018р., згідно з яким інвентаризацію проведено одноособово головою ліквідаційної комісією, тобто проведення інвентаризації та оформлення її результатів не відповідає вимогам Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014р. № 879.

Слід, також зазначити, що проведеною інвентаризацією не встановлено наявність у боржника готівкових коштів, але при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство головою ліквідаційної комісії через касу банку було сплачено 17 620,00грн. судового збору. При цьому кошти з рахунків боржника у банківських установах для цього не знімалися та як свідчить звіт ліквідатора станом на 03.09.2018р. були використані для погашення вимог кредитора та оплату розрахунково-касового обслуговування.

За наведених обставин дані щодо кредиторської заборгованості та проведеної ліквідаційною комісією інвентаризації, які зазначені у проміжному ліквідаційному балансі боржника не можна вважати достовірними та такими, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість задоволення боржником вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Відсутні у справі і докази вчинення заходів щодо виявлення належного боржнику майна шляхом звернення до відповідних реєструючих органів, в т.ч. і майна яке може перебувати у третіх осіб, а також подання органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок, подання звітності за останній звітний період.

Частина 7 статті 111 Цивільного кодексу України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов'язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов'язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.08.2018 року у справі № 915/1490/16).

Окрім цього, згідно частини 4 статті 11 Закону, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Таким чином, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (висновок про застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 904/1853/17, від 01.08.2018 року у справі № 911/3540/17).

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення з заявою до господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника були наявні грошові кошти на рахунках лише у сумі 21 425,52грн., чого недостатньо для покриття усіх судових витрат, та які в подальшому були використані для погашення вимог кредиторів, а не для здійснення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з усього вищенаведеного, колегія суддів вважає, що боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не доведено неможливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в процедурі добровільної ліквідації, а висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів здійснений без проведення належного аналізу активів та пасивів боржника та не ґрунтується на належних доказах, тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та закрити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

Так, в частині 1 статті 83 Закону встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 2 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

З урахуванням зазначених норм процесуального права, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" підлягає закриттю на підставі пункту 11 частини 1 статті 83 Закону.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області обґрунтованими, а відповідні заперечення ліквідатора безпідставними.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників провадження у справі про банкрутство дана стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вже вище зазначалося, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство за ст. 95 Закону є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство ТОВ "Купецький Дім Південь".

Неподання ж ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.

Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018р. у справі № 904/1794/18 скасувати, як таку, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а провадження у справі закрити внаслідок безпідставності його порушення господарським судом.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018р. у справі № 904/1794/18 - задовольнити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018р. у м. Дніпро у справі № 904/1794/18 - скасувати.

Провадження у справі № 904/1794/18 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 26.11.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко