Ухвала

від 26.11.2018 по справі 911/2588/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" листопада 2018 р. Справа № 911/2588/18

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

Приватного підприємства "Комфортбуд-Люкс", 04074, місто Київ, Оболонський район, вулиця Лугова, будинок 2, літера А

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хабібібуд", 03039, місто Київ, Голосіївський район, проспект 40-Річчя Жовтня, будинок 46/1 літера А

2. Акціонерного Товариства "РВС Банк", 04071, місто Київ, Подільський район, вулиця Введенська, будинок 29/58

про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку

встановив:

Приватне підприємство "Комфортбуд-Люкс" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хабібібуд та Акціонерного Товариства "РВС Банк" в якому просить визнати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222485501:01:010:0069, площею 0,2018 га по вул. Лесі Українки села Музичі Києво-Святошинського району Київської області та зобов'язати Державну реєстраційну службу здійснити державну реєстрацію речових прав на вказану земельну ділянку на ім'я Приватного підприємства "Комфортбуд-Люкс".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачі неправомірно позбавили його права власності на спірну земельну ділянку, яка набута у власність Приватним підприємством "Комфортбуд-Люкс" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко Ю.В. 23.04.2009 за реєстровим №498.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 9 та 10 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак подана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на земельну ділянку) та одну вимогу немайнового характеру (зобов'язання здійснити державну реєстрацію речових прав)

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто, як зі спору майнового характеру.

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко Ю.В. 23.04.2009 за реєстровим №498 вартість спірної земельної ділянки становить 122896,20 грн.

Відтак, за майнову вимогу визнання права власності на вказану земельну ділянку позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від вартості земельної ділянки (122896,20 грн.), що становить 1843,44 грн., а за немайнову вимогу 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762 грн., разом 3605,44 грн.

Натомість позивачем надано два платіжних доручення №64 від 24.10.2018 та №65 від 24.10.2018 на загальну суму 3524 грн., які не можуть вважатись належними доказами сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги частини третьої статті 162 та частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк надавши суду:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- належні докази, які підтверджують доплату судового збору у встановленому порядку в розмірі 81,44 грн.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повідомити учасників судового процесу про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано 26.11.2018.