Рішення

від 21.11.2018 по справі 0240/3490/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2018 р. Справа № 0240/3490/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко А.В.

позивача: не з'явився

представника відповідача: ОСОБА_1

представник третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фермерське господарство "Зерно Люкс"

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

05.10.2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (далі - Головне управління ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що він на виконання істотних умов договорів №469 від 14.07.2014 року, 463 від 14.07.2014 року, від 468 від 14.07.2014, № 466 від 14.07.2014 року, №464 від 14.07.2014 року про оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Лісниченської сільської ради (за межами населеного пункту) Бершадського району Вінницької області, реалізуючи право на ведення фермерського господарства, позивачем відповідно до ст. 8 Закону України Про фермерське господарство , 11.09.2014 року, створено та зареєстровано Фермерське господарство Зерно Люкс .

Таким чином, на думку позивача, земельні ділянки були фактично передані у користування до Фермерського господарства Зерно Люкс . Тому, позивач вважає, що саме господарство є їх користувачем та, відповідно, отримує прибутки.

Згідно з платіжними дорученнями №343 від 26.02.2018 року, №358 від 26.03.2018 року, №379 від 25.04.2018 року, №402 від 30.05.2018 року, №414 від 26.06.2018 року, №441 від 27.08.2018 року, №423 від 25.07.2018 року щомісячно перераховується орендна плата за договорами оренди землі. При цьому, платником є вказано Фермерське господарство Зерно Люкс .

Водночас відсутність заборгованості за даними договорами оренди землі підтверджено Довідкою №880 від 17.09.2018 року, яка видана Лісниченською сільською радою.

Крім того, позивач вказав, що 20.02.2018 року Фермерським господарством Зерно Люкс до Бершадського відділення Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області подано податкові декларації з плати за землю за 2018 рік, в яких самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати по зазначених вище ділянках в розмірі 348998,09 грн. Зауважень щодо помилкового декларування та сплати податкових зобов'язань від відповідача не надходило, про що свідчить електронна квитанція отримана від Державної фіскальної служби України.

Також позивач зазначив, що протягом 2015 - 2017 років орендну плату за вказані земельні ділянки сплачувало Фермерське господарство Зерно Люкс .

Разом з цим, 27.06.2018 року позивачем було отримано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 05.06.2018 року №142690-5102-0204; №142691-5102-0204, №142692-5102-0204, №142694-5102-0204 та №165046-5102-0204 від 03.07.2018 року. Згідно вказаних податкових повідомлень - рішень відповідачем визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 348998,09 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними та з метою їх скасування звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 05.10.2018 року відкрито провадження в справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правила загального позовного провадження.

23.10.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшла відповідь на позовну заяву, в якій представник в задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі. Крім того, вказала, що відповідно до ст. 5 Закону України „Про оренду землі", орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та земельного законодавства.

Разом з цим, сплата орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності регулюється ст. 288 ПК України. Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, що надана в оренду.

Крім того, представник вказала, що відповідно до наявних в податковому органі документів, податкові повідомлення - рішення від 05.06.2018 року № 142690-5102-0204, №142691- 5102-02-04, №142692-5102-0204, №142694-5102-0204, №165046-5102-0204 на загальну суму 348998,09 грн були автоматично сформовані та інтегровані на підставі відомостей, які містяться в АІС Податковий блок .

При цьому, представник позивача наголосила, що згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, з 2014 року перебувають на праві оренди в громадянина ОСОБА_2. Інших відомостей щодо іншого користувача вказані довідки не містять.

Також, відповідно до поданих позивачем договорів про оренду землі у платника податків - фізичної особи орендаря вказаних земельних ділянок відсутнє право передачі земельних ділянок в користування іншій фізичній або юридичній особі.

Таким чином, на думку представника відповідача, використання земельних ділянок через створене ним фермерське господарство, не змінює статусу позивача як орендаря земельних ділянок та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов'язку сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками.

23.10.2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив позовні вимоги задовольнити, а оскаржувані повідомлення - рішення скасувати. Також, вказав, що у відзиві відповідачем не спростовано його доводи по суті заявлених позовних вимог. Водночас, наведені відповідачем твердження, на думку позивача, є сумнівними та суперечать один одному, зокрема щодо визнання права позивача на використання земельних ділянок через фермерське господарство, та одночасного заперечення права позивача на сплату орендної плати через створене ним фермерське господарство.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак, на адресу суду від позивача та представника Фермерського товариства "Зерно Люкс" надійшли заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі та просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 14.07.2014 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) і ОСОБА_2 (орендар) було укладено договори оренди землі, відповідно до умов яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки: 1) кадастровий номер ділянки НОМЕР_2, загальною площею 5,5873 га; 2) кадастровий номер ділянки НОМЕР_3, загальною площею 75,4040 га; 3) кадастровий номер ділянки НОМЕР_4, загальною площею 7,9410 га; 4) кадастровий номер ділянки НОМЕР_5, загальною площею 157,5612 га; 5) кадастровий номер ділянки НОМЕР_6, загальною площею 71,8039 га.

Зазначені земельні ділянки знаходяться на території Лісниченської сільської ради Бершадського району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривні), розмір річної орендної плати становить 12% і 4% (для кожного договору окремо встановлений розмір) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договори укладено строком на 7 років, право оренди земельної ділянки за вказаним договором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 14626517 від 23.07.2014 року, за № 14716686 від 26.07.2014 року, за № 14716773 від 26.07.2014 року, за № 14648955 від 23.07.2014 року, за № 14627572 від 23.07.2014 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.09.2014 року ОСОБА_2 зареєстровано юридичну особу фермерське господарство Зерно Люкс для ведення фермерського господарства на землях, орендованих відповідно до договорів оренди землі від 23.07.2014 року, 26.07.2014 року.

10.02.2018 Фермерське господарство Зерно Люкс до Бершадського відділення Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області подано податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, в якій задекларувало орендну плату по вказаним земельним ділянкам в сумі 348998,09 грн.

Згідно з платіжними дорученнями №343 від 26.02.2018 року, №358 від 26.03.2018 року, №379 від 25.04.2018 року, №402 від 30.05.2018 року, №414 від 26.06.2018 року, №441 від 27.08.2018 року, №423 від 25.07.2018 року позивачем щомісячно перераховувалась сума орендної плати по договорам оренди землі.

Між тим, у відповідності до вимог пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України Бершадським відділенням Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_2 нараховано податкові зобов'язання по орендній платі за 2018 рік на загальну суму 348998,09 грн. та прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: від 05.06.2018 року №142690-5102-0204; №142691-5102-0204, №142692-5102-0204, №142694-5102-0204 та від 03.07.2018 року №165046-5102-0204.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги позивача - без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пунктів 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до статті 20 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме, з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

В силу вимог статті 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Судом з'ясовано, що укладення зазначених вище договорів оренди земельної ділянки від 23.07.2014 року та від 26.07.2014 року, їх державна реєстрація стали передумовою для державної реєстрації фермерського господарства, як юридичної особи.

Відповідно до пункту 9 Договорів оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в національній валюті України гривні. Розмір річної орендної плати становить 12 і 4 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (по кожному із договорів розмір встановлено окремо).

Під час розгляду справи судом також з'ясовано, що земельні ділянки перебували у фактичному користуванні Фермерського господарства Зерно Люкс , проте позивач не оформив належним чином передачу земельних ділянок фермерському господарству як землекористувачу, оскільки відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право користування землею, так само як і суміжні права та обов'язки землекористувача, виникають з моменту реєстрації права оренди або права власності на землю.

Наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи свідчать про те, що орендарем земельних ділянок є фізична особа ОСОБА_2, що підтверджується Договорами від 14.07.2014 року, інформація про які внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. У зв'язку з цим, суд доходить висновку, що саме на ОСОБА_2 покладено обов'язок сплати орендної плати відповідно до укладених ним договорів оренди землі.

Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем Фермерське господарство Зерно Люкс не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов'язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.08.2018 року в справі № №808/3798/16. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Поряд з цим, суд наголошує, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань здійснюється відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд доходить висновку про правомірність нарахування ОСОБА_2, зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб згідно спірних податкових повідомлень-рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат, вирішено судом відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фермерське господарство "Зерно Люкс" (код ЄДРПОУ 39390605, адреса: вул. Шевченка, 42 В, кім. 14, м. Бершадь, Вінницька область)

Повний текст рішення виготовлено: 23.11.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна