Рішення

від 12.11.2018 по справі 0240/2809/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 листопада 2018 р. Справа № 0240/2809/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: Томенко Р.В.

представника відповідача: Пенькас В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Новатор - Буд"

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окржуного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Новатор - Буд" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ПП Новатор-Буд з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB Абсолютний Баланс (код ЄДРПОУ 41256912) за травень 2017 року та TOB Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000) за червень 2017 року, результати якої оформлені актом від 05.06.2018 року №2446/1415/35212599.

Перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість на 102205 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 122673 грн. Відповідачем на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: від 03.07.2018 року №0005951415, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 127757 грн., в т.ч. 102205 грн. за основним платежем та 25552 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією; від 03.07.2018 року №0005931415, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 127757 грн.

Позивач вказує, що як підстава позбавлення останнього права на податковий кредит зазначені недоліки його постачальників, а саме відсутність у них основних фондів, транспортних засобів та інші.

Позивачем для перевірки були надані усі документи, які підтверджують факт придбання товару, а саме договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати. Постачальниками були зареєстровані податкові накладні.

Позивач покликається на положення п.п. а п. 198.1 ст.198 ПК України, відповідно до яких до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 цієї статті Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, на думку позивача, останній правомірно включив до податкового кредиту суми податку, сплачені в ціні придбаного товару.

Також єдиними підставами для віднесення сум податку, попередньо віднесених до податкового кредиту, до податкових зобов'язань є підстави, зазначені в п. 198.5 ст.198 ПК України.

Таких підстав в акті перевірки не наведено. Враховуючи викладене, позивач робить висновок, що Відповідачем не спростований факт наявності господарської операції з постачання товарів, наявності у Позивача документів, які підтверджують дані операції та право Позивача на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту.

Також позивач зазначає, що придбані у TOB Абсолютний Баланс та TOB Бізнестрейд Консалт товари були використані Позивачем у господарській діяльності, реалізовані кінцевим споживачам, що є доказом реальності проведення господарської операції. Продаж продукції підтверджений належним чином оформленими і зареєстрованими податковими накладними, а податок на додану вартість в ціні продукції віднесений до податкових зобов'язань Позивача.

Відповідач при проведенні перевірки володів усією необхідною інформацією щодо зареєстрованих податкових накладних, проте відмовився використати її під час проведення перевірки.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до положень КАС України та на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2018 стороною відповідача подано до суду відзив щодо позовних вимог ПП "Новатор - Буд" за змістом яких, відповідач заперечує щодо позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.

ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Новатор-Буд", з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Абсолютний баланс" за травень 2017 та ТОВ "Бізнестрейд Консалт" за червень 2017.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПП Новатор-Буд з контрагентом ТОВ Абсолютний Баланс у травні 2017. Взаємовідносини відбувались на підставі Договору №5 від 20 січня 2017.

Управлінням аудиту отримано інформацію від ГУ ДФС у Кіровоградській області від 27.10.2017 року №98/11-28-14-01/41002376, стосовно проведених операцій ТОВ ТРК Агропостач за період: травень, червень 2017. За результатами аналізу наявної інформації щодо діяльності ТОВ АБСОЛЮТНИЙ БАЛАНС встановлено: ТОВ Абсолютний Баланс є новостворене підприємство, зареєстровано Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією від 04.04.2017; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2017 не подавало, відрахувань з "податку на доходи фізичних осіб - підприємців" не здійснювало; звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за травень 2017 не подавало; до ГУ ДФС у Кіровоградській області подано тільки Податкову Декларацію з ПДВ за червень 2017 за №1700121857 від 06.07.2017. В подальшому ТОВ Абсолютний Баланс ніякої звітності до ДФС не подавало. Крім того, позивачем до перевірки не надані відповідні сертифікати якості, паспорта відповідності на придбаний товар.

За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Абсолютний Баланс у перевіряємому періоді здійснювало придбання товарів широкого асортименту, придбання зазначених в податкових накладних товарів (рукава в асортименті) не було.

Проведеним аналізом встановлено, що у ТОВ Абсолютний Баланс відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій з виготовлення реалізованих товарів, ТОВ Абсолютний Баланс не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про відсутність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з виготовлення або придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах.

До перевірки не надані документи, які б підтверджували транспортування товару, а саме товарно-транспортні накладні.

З вказаних обставин відсутність у ТОВ Абсолютний Баланс необхідних трудових ресурсів, основних засобів, вбачається відсутність факту поставки товарів по ланцюгу постачання до ПП Новатор-Буд .

Разом з тим, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПП Новатор-Буд з контрагентом ТОВ "Бізнестрейд Консалт" у червні 2017. Взаємовідносини відбувались на підставі Договору від 04 січня 2017 №17.

За результатами аналізу наявної інформації щодо діяльності ТОВ Бізнестрейд Консалт встановлено, що вказане підприємство є новостворене, зареєстроване в Миколаївській міській раді 05.04.2017 за №15221020000034965.

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2017 не подавало, відрахувань з податку на доходи фізичних осіб - підприємців, не здійснювало. Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за червень 2017 не подавало.

До ГУ ДФС у Миколаївській області подано тільки податкову Декларацію з ПДВ за липень 2017 року за №65384 від 28.09.2017 року. В подальшому ТОВ Бізнестрейд Консалт ніякої звітності до ДФС не подавало. Крім того, в ході перевірки не надані відповідні сертифікати якості, паспорта відповідності придбаного товару.

За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Бізнестрейд Консалт у перевіряємому періоді здійснювало придбання товарів широкого асортименту, придбання зазначених в податкових накладних товарів і рукава в асортименті не було.

Проведеним аналізом встановлено, що у ТОВ Бізнестрейд Консалт відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій з одержання товарів, ТОВ Бізнестрейд Консалт не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не здійснювалось.

Відтак, проведеним аналізом встановлено, що у ТОВ Бізнестрейд Консалт відсутня наявність основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з виготовлення або придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах.

Враховуючи вище викладене ТОВ "Бізнестрейд Консалт" немало можливості виконати умови п.1.2 та п. 2.2 Договору, а саме: постачальник зобов"язується передати у власність Покупця продукцію, що іменується надалі Товар , а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору. Датою виконання Постачальником зобов"язань з поставки Товару вважається дата відвантаження продукції на склад Покупця і видача накладної Покупцю.

До перевірки не надані документи, які б підтверджували транспортування товару.

За вказаних обставин відсутність у ТОВ Бізнестрейд Консалт необхідних трудових ресурсів, основних засобів, вбачає відсутність факту поставки товарів по ланцюгу постачання до ПП Новатор - Буд .

Таким чином, на порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України ПП Новатор-Буд неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ: за травень 2017 на суму 97818 грн., під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Абсолютний Баланс на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ТРК Агропостач без фактичного здійснення господарських операцій, за червень 2017 на суму 127060 грн. під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Бізнестрейд Консалт без фактичного здійснення господарських операцій.

Враховуючи встановлені вище обставини відповідач діяв в межах та у спосіб, встановлений законом.

Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги згідно обставин, викладених в позові, та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечує, агрументуючи свою позицію згідно мотивів, викладених у відзиві, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані сторони докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

ПП "Новатор - Буд" зареєстроване Тиврівською районною державною адміністрацією 23.10.2007 року за №11651020000000343.

На підставі направлення від 22.05.2018 №1236, виданого ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідно до ст. 20, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та у відповідності до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.05.2018р. №2851, відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства Новатор - Буд .

Перевірка проведена з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB Абсолютний Баланс (код ЄДРПОУ 41256912) за травень 2017 року та TOB Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000) за червень 2017 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №2446/1415/35212599 від 05.06.2018 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Новатор - Буд" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолюний Баланс" за травень 2017 року та ТОВ "Бізнестрейд Консалт" за червень 2017 року" (надалі по тексту - Акт).

Перевіркою встановлено, що ПП Новатор-Буд у рядку 10.1 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року, додатку №5 до декларації по ПДВ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) за травень 2017 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з TOB Абсолютний Баланс (код ЄДРПОУ 41256912) на загальну суму 97818 грн., та у рядку 10.1 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, додатку №5 до декларації по ПДВ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) за червень 2017 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з TOB Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000) на суму 127060 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за травень 2017 року під час проведення фінансово-господарських операцій з TOB Абсолютний Баланс (код ЄДРПОУ 41256912), встановлено його завищення за травень 2017 року на суму 97818 грн., та за червень 2017 року на суму 127060 грн. під час проведення фінансово-господарських операцій з TOB Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000).

Так, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПП Новатор-Буд з контрагентом TOB Абсолютний Баланс (код ЄДРПОУ 41256912) у травні 2017 року. Взаємовідносини відбувались на підставі Договору №5 від 20 січня 2017 року.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Станом на 01.05.2017 по бухгалтерському обліку ПП Новатор-Буд по взаємовідносинах з TOB Абсолютний Баланс сальдо розрахунків відсутнє, а станом на 31.05.2017 відсутнє сальдо розрахунків по бухгалтерському обліку по взаємовідносинах з TOB Абсолютний Баланс .

Управлінням аудиту отримано інформацію від ГУ ДФС у Кіровоградській області від 27.10.2017 року №98/11-28-14-01/41002376, стосовно проведених операцій TOB ТРК Агропостач за період: травень, червень 2017 року.

За результатами аналізу наявної інформації щодо діяльності ТОВ Абсолютний Баланс встановлено, що дане товариство є новостворене підприємство; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2017 р. відрахувань з податку на доходи фізичних осіб - підприємців не здійснювало; звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового зобов"язання, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за травень 2017 р. не подавало. До ГУ ДФС у Кіровоградській області подано тільки Податкову Декларацію з ПДВ за червень 2017 року за №1700121857 від 06.07.2017 року. В подальшому TOB Абсолютний Баланс ніякої звітності до органів ДФС не подавало. До перевірки не надані відповідні сертифікати якості, паспорта відповідності товару.

За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних TOB Абсолютний Баланс у перевіряємому періоді здійснювало придбання товарів широкого асортименту, зокрема запчастини в асортименті, мило рідке, білизна, лінолеум, тощо. Придбання запчастин в податкових накладних товарів (рукава в асортименті) не було.

Проведеним аналізом встановлено, що у TOB Абсолютний Баланс відсутня підтвердженість фактичного здійснення господарських операцій з виготовлення реалізованих товарів. ТОВ Абсолютний Баланс не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про відсутність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення цих операцій з виготовлення або придбання, навантаження, розвантаження, транспорт, зберігання товарів у задекларованих обсягах. До перевірки не надані документи, які б підтверджували транспортування товару - товарно-транспортні накладні.

З вказаних обставин, а саме відсутність у ТОВ Абсолютний Баланс необхідних трудових ресурсів, основних засобів, відповідач робить висновок у Акті перевірки про відсутність факту поставки товарів по ланцюгу постачання до ПП НОВАТОР-БУД .

Також, під час проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПП Новатор-Буд з контрагентом TOB Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000) у червні 2017 року. Взаємовідносини відбувались на підставі Договору №17 від 04 січня 2017 року.

Під час перевірки встановлено, що TOB Бізнестрейд Консалт є новостворене підприємство; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2017 р. не подавало; відрахувань з податку на доходи фізичних осіб - підприємців не здійснювало; звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за червень 2017 р. не подавало. До ГУ ДФС у Миколаївській області подано тільки Податкову Декларацію з ПДВ за липень 2017 року за №65384 від 28.09.2017 року. В подальшому TOB Бізнестрейд Консалт ніякої звітності до ДФС не подавало. До перевірки не надані відповідні сертифікати якості, паспорта відповідності.

За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних TOB Бізнестрейд Консалт у перевіряємому періоді здійснювало придбання товарів широкого асортименту мандарини, апельсини, морква, чай, кава в асортименті, тощо. Придбання зазначених в податкових накладних товарів, а саме рукава в асортименті, не було. Проведеним аналізом встановлено, що у TOB Бізнестрейд Консалт відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій з одержання товарів. Останній не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не здійснювалось.

Також, перевіркою встановлено, що у TOB Бізнестрейд Консалт відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій з виготовлення реалізованих товарів, підприємство не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з виготовлення або придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах.

Відтак, під час перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 102205 грн. в т.ч. по періодах: за травень 2017 року на суму 97818 грн., за червень 2017 року на суму 4387 грн.

Також, порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 (в) ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2017р. на суму 122673 грн.

В зв"язку із виявленим порушеннями податковим органом винесно податкові повідомлення-рішення від 03.07.2018 року за №0005931415 та за №0005951415.

Крім того, в ході судового розгляду сторона відповідача посилається на кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва до переліку підприємств яких включено ТОВ Бізнестрейд Консалт . Тому, на думку відповідача, відсутні підстави вважати, що з даним котрагентом відбулись взаємовідносини.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (надалі по тектсу ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов"язані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов"язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.). Податкова накладна не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагентів, належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Дефектність даних первинних документів в ході перевірки не виявлено.

За змістом Акту перевіркою не встановлено порушень реєстрації податкових накладних щодо правильності реєстрації яких були надані всі необхідні документи.

Посилання відповідача на невідображення податкових зобов'язань контрагентом позивача як на підставу для висновку про неправомірність формування податкового кредиту позивачем судом відхиляється, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 01.06.2010 у справі №21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, від 31.01.2011 у справі №21-42а10, а також у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року справа №804/8627/16 (адміністративне провадження №К/9901/3247/17), які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Одначасно, надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, передусім, необхідно надати правову оцінку обставинам, встановленим контролюючим органом під час її проведення та висновкам про наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Так, згідно до Акту відповідач вказує на відсутність ТТН, відсутність сертифікатів якості, паспортів відповідності, відсутність у контрагентів-постачальників основних засобів, трудових ресурсів, про сумнівність фактичного здійснення господарських операцій з виготовлення реалізованих товарів, не відображення у податковій звітності інформації, що свідчить про відсутність у контрагентів основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з виготовлення або придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах; здійснення придбання товарів широкого асортименту, натомість придбання зазначених в податкових накладних товарів по ланцюгу постачання, а саме рукава в асортименті , не підтверджено.

З даного приводу суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосубєктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів КАС ВС у постанові по справі №К/9901/1349/17.

Натомість для підтвердження господарських операцій, позивачем надано суду первинні документи, які відповідають діловій меті та обсягу придбаного товару.

Так, позивачем надано суду договір поставки №5, укладений із позивачем та ТОВ "Абсолютний баланс"; специфікацію №1; податкову накладну №234 від 22.05.2017; видаткову накладну №291 від 24.05.2017; видаткову накладну №387 від 31.05.2017; ТТН; платіжні доручення щодо проведеної оплати за придбаний товар; податкову накладну від 24.05.2017; розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної; договір поставки №17, укладеного між позивачем та ТОВ ""Бізнестрейд Консалтинг", специфікацію №1; податкову накладну №12061 від 12.06.2017; видаткову накладну №13061 від 13.06.2017; ТТН; платіжні доручення щодо проведеної оплати за придбаний товар; податкову накладну. Крім того, позивачем надано суду первинну документацію щодо подальшої реалізації придбаного у контрагентів товару кінцевим споживачам, що є доказом реальності проведення господарської операції.

Щодо розбіжностей задекларованих показників податкового обліку, то суд зазначає, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушень підприємств-контрагентів.

У законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Аналогічного висновку суд приходить і щодо відсутності ТЗ у контрагентів, оскільки особа, яка за договором бере на себе зобов"язання перед іншою поставити товар, є відповідальною за обсяг його поставлення.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу планика податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17, адміністративне провадження №К/9901/1349/17.

Також, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товар від контрагентів.

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Одночасно суд зазначає, що реальність вчинюваної господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 р. у справі №2а-0370/1564/12).

Висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами підтверджена, що доводиться і платіжними документами наявними в матеріалах справи.

Як уже зазначено вище, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання у розглядаємому випадку товар з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Сторона відповідача не заперечує щодо придбаного товару. Проте її заперечення базується виключно на порушеннях з боку контрагентів.

На противагу висновкам податкового органу, стороною позивача на реальність господарської операції надано до перевірки належно оформлені первинні документи, зокрема, договора, податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, специфікації, докази перевезення товару власним транспортом позивача.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відтак, судом не установлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб'єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, з приводу ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018, та наявності кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва до переліку підприємств яких включено ТОВ Бізнестрейд Консалт , то суд зазначає, що для адміністративного суду, що розглядає справу обов'язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов'язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Належного доказу щодо вироку або іншого судового рішення суду не надано, а сам факт порушення кримінальної справи за ознаками фіктивності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Тому, суд погоджується з позицією позивача, що наявність кримінального провадження, на яке посилається відповідач, є лише відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом.

Щодо посилань податкового органу на те, що платник не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з названими контрагентами з огляду на відсутність працюючих на зазначених підприємствах, то це не може слугувати достатнім свідченням сумнівності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами, навіть якщо про такі платник не звітував.

Щодо аргументів відповідача про відсутність сертифікатів, та не надання ТТН в ході перевірки, то суд такі відхиляє з огляду на наступне.

Згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. №207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Пунктами 1, 2 вказаного Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: обов'язковим документом є - товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Тобто, наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою виключно у випадках віднесення платником податків до валових витрат на перевезення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що засвідчує факт проведення господарської операції, а є документом, що підтверджує фактичне переміщення товару у просторі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, перший екземпляр ТТН, залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Формування транспортної документації при перевезенні власним транспортом, здійснювалось самим Позивачем виключно з метою обліку та списання використаного пального і окремі помилки чи неточності у їх оформленні носять виключно оціночний характер.

Також, суд відзначає, що сертифікати якості товарів не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування та сплати платником інших податків.

Відтак, виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частини 1, 2 статті 77 КАС України)

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі тверджень щодо порушення контрагентом Позивача чинного законодавства, які не можуть бути правомірними з огляду на те, недотримання контрагентом Позивача норм податкового законодавства відповідальність та негативні наслідки несе саме ця особа, а не Позивач, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За наведених обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в повному обсязі, а відтак позов слід задовольнити, податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 139 КАС України. Згідно частини 1 цієї статті Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Новатор - Буд" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.07.2018 року за №0005931415 та за №0005951415.

Стягнути на користь приватного підприємства "Новатор - Буд" (код ЄДРПОУ 35212599) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165) сплачений судовий збір в сумі 3756,34 грн. (три тисячі сімсот п"ятдесят шість гривень 34 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Приватне підприємство "Новатор - Буд" (вул. 9 Січня, 49, м. Гнівань, Тиврівського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 35212599); Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниці, код ЄДРПОУ 39402165)

Копію рішення у повному обсязі складено: (23.11.2018)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна