Рішення

від 26.11.2018 по справі 420/5340/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5340/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Боголюбської А.-М.О.;

представника відповідача - Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2018 року № 0028501402, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІФОК звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 року № 0028501402.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 31.05.2018 року по 06.06.2018 року з метою виконання наказу ГУ ДФС в Одеській області від 29.05.2018 року № 3699 та направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, Шумуновою Катериною Сергіївною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДФС в Одеській області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517/VED (дата здійснення операції - 25.05.2017 року) за період діяльності з 25.05.2017 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки. За результатами перевірки складено акт № 1289/15-32-14-02/38723865. На думку перевіряючих ТОВ ДІФОК порушило норми законодавства України, зокрема: ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині не дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків в сумі 12000,00 дол. США за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) (та за висновком перевіряючих платник податків повинен сплатити штраф у розмірі 40232,47 грн.); ст.5 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п.7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, в частині не перерахування позитивної курсової різниці до бюджету - позитивна курсова різниця (та за висновком перевіряючих платник податків повинен сплатити позитивну курсову різницю до бюджету у розмірі 45807,96 грн.). 12.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0028501402, згідно з яким до позивача було застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на суму 40232,47 грн.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2018 року № 0028501402 необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2018 року № 0028501402 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що проведеною перевіркою таких документів: Контракт від 23.05.2017 року № 04/0517-VED, додатки, виписки ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , регістри бухгалтерського обліку за субрахунками 312, 632, листа ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ від 06.12.2017 року № 145-6/295, встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. ТОВ ДІФОК не надано до перевірки документів, що підтверджують факт звернення до суду Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента PAMIR GROUP OU (Естонія) заборгованості в сумі 12000,00 євро за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VEP. Виходячи із вищевикладеного встановлено що розрахунки за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED здійснювались із порушенням статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та розірвання контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED не може бути підставою для не нарахування пені. Резиденти України перераховують позитивну курсову різницю, що виникла у випадку продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, до Державного бюджету України. Отже, ГУ ДФС в Одеській області повністю правомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а доводи позивача суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що Контракт від 23.05.2017 року № 04/0517-VED припинив свою дію від 02.11.2018 року, порушень зобов'язань жодною стороною не було, адже вони на підставі вільного волевиявлення припинили дію Контракту, а тому підстав для звернення з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України у позивача не було. Відповідач акцентує увагу суду саме на порушенні зобов'язання, але це не відповідає дійсності, адже відповідно до умов Додаткової угоди контракт припинив свою дію і відповідно зобов'язання сторін за Договором припинилось. Відповідач не навів жодною аргументації на спростування позиції позивача про відсутність порушення ст.5 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті . Законом України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті , Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 року за № 950/11230, не встановлена відповідальність підприємства-резидента за порушення у вигляді неперерахування до бюджету суб'єктом ринку (банком) курсової різниці від продажу іноземної валюти, зазначені обставини взагалі виключають можливість застосування до платника будь-яких санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІФОК зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 06.06.2013 року за № 15521393114.

На підставі направлення від 31.05.2018 року № 4573/14-02, наказу від 29.05.2018 року № 3699, відповідно до отриманої інформації ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , в період з 31.05.2018 року по 06.06.2018 року співробітник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДІФОК з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED (дата здійснення операції - 25.05.2017 року) за період діяльності з 25.05.2017 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами цієї перевірки 13.06.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 1289/15-32-14-02/38723865, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача, крім іншого:

- ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині не дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків в сумі 12000,00 дол. США за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія).

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК на підставі акту перевірки від 13.06.2018 року № 1289/15-32-14-02/38723865 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 09.07.2018 року № 0028501402, яким позивачеві за порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано суму штрафних санкцій за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства, у розмірі 40232,47 грн. (повернення коштів за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED у сумі 12000,00 дол. США (398603,95 грн.), 36 днів прострочки, 0,3 % ставка пені).

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.

ТОВ ДІФОК (Покупець) уклало з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) Контракт від 23.05.2017 року № 04/0517-VED щодо придбання товару (бандажна стрічка з нержавіючої сталі) за кількістю, якістю, асортиментом та ціною згідно Інвойсів на кожну партію товару. Відповідно до умов договору умови поставки - згідно Інкотермс-2010 , оплата товару - 100 % передоплата, валюта договору та розрахунків - євро, загальна вартість контракту - 12000,00 євро, контракт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року.

На виконання умов зазначеного контракту ТОВ ДІФОК 25.05.2017 року здійснило попередню оплату за товар на користь нерезидента PAMIR GROUP OU (Естонія) з поточного рахунку № 26001497052 відкритого в ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ в сумі 12000,00 євро (352795,99 грн.), законодавчо встановлений граничний термін 21.11.2017 року.

ТОВ ДІФОК (Покупець) 02.11.2017 року уклало з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) додаткову угоду до Контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED про наступне: у зв'язку з неможливістю поставки товару за контрактом компанія PAMIR GROUP OU (Естонія) повинна повернути зайві перераховані кошти на рахунок ТОВ ДІФОК у повному обсязі 12000,00 Євро; банківська комісія у розмірі 10,00 Євро буде утримана з Покупця; припинити дію контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з моменту підписання Сторонами даної Додаткової угоди.

Нерезидентом PAMIR GROUP OU 28.12.2017 року було повернуто кошти ТОВ ДІФОК в сумі 12000,00 Євро, за винятком утриманої комісії банком у розмірі 10,00 Євро - 11990,00 Євро. Грошові кошти в сумі 398603,95 грн. після обов'язкового продажу були зараховані 28.12.2017 року на поточний рахунок ТОВ ДІФОК № 2900374637 в національній валюті України.

Згідно з ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Посилання ТОВ ДІФОК на укладення 02.11.2017 року додаткової угоди до контракту від 23.05.2017 року, якою було припинено дію контракту, як на підставу для ненарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД суд вважає необґрунтованими, оскільки ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті чітко визначений строк проведення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в 180 днів та, незважаючи на укладення додаткової угоди про припинення дії контракту, кошти були перераховані нерезиденту 25.05.2017 року та повернулися резиденту 28.12.2017 року, тобто з перевищенням встановленого законом 180-денного строку на 36 днів.

Суд погоджується з позивачем, що з моменту укладення 02.11.2017 року додаткової угоди до контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED зобов'язання за контрактом припинилися, однак це не звільняє позивача від дотримання встановлених законом строків проведення розрахунків щодо таких операцій, як і не звільняє від сплати пені за порушення строків проведення таких розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 року № 0028501402 прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК (вул. Рекордна, 25, м. Одеса, 65017, ідентифікаційний код 38723865) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2018 року № 0028501402 - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 року.

Суддя М.М. Кравченко