Постанова

від 23.04.2019 по справі 420/5340/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5340/18 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Потапчука В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

за участю секретаря - Андрушкевич М.Г.

Представник апелянта Шаповалов Р.Ю.

Представника відповідача Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діфок" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2018р., прийнятого у відкритому судовому засіданні (суддя Кравченко М.М.) по справі № 420/5340/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діфок" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІФОК звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 року № 0028501402.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне,що в період з 31.05.2018 року по 06.06.2018 року з метою виконання наказу ГУ ДФС в Одеській області від 29.05.2018 року № 3699 та направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, Шумуновою Катериною Сергіївною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДФС в Одеській області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517/VED (дата здійснення операції - 25.05.2017 року) за період діяльності з 25.05.2017 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки. За результатами перевірки складено акт № 1289/15-32-14-02/38723865. На думку перевіряючих ТОВ ДІФОК порушило норми законодавства України, зокрема: ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині не дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків в сумі 12000,00 дол. США за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) (та за висновком перевіряючих платник податків повинен сплатити штраф у розмірі 40232,47 грн.); ст.5 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п.7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, в частині не перерахування позитивної курсової різниці до бюджету - позитивна курсова різниця (та за висновком перевіряючих платник податків повинен сплатити позитивну курсову різницю до бюджету у розмірі 45807,96 грн.). 12.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0028501402, згідно з яким до позивача було застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на суму 40232,47 грн.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2018 року № 0028501402 необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Окрім того, скаржник зазначає, що додаткова угода про розірвання Контракту від 23.05.2017 року №04/0517- VED підписана належним чином у формі ,що передбачена Цивільним кодексом України та зобов'язання на Контрактом від 23.05.2017 №04/0517- VED припинилася з моменту підписання вказаної Додаткової угоди, а саме 02 листопада 2017 року. Адже судом першої інстанції взагалі не враховано той факт, що кошти перераховані 28.12.2017 року не як виконання зобов'язань за Контрактом 23.05.2017 року №04/0517- VED, а як наслідок розірвання Контракту тобто повернуті зайві перераховані кошти, адже господарська операція за договором так і не відбулась. Тому і застосування строків по операції,що не відбулась та по правочину,що є розірваним є недоречним.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 310 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІФОК зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 06.06.2013 року за № 15521393114.

ТОВ ДІФОК (Покупець) уклало з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) Контракт від 23.05.2017 року № 04/0517-VED щодо придбання товару (бандажна стрічка з нержавіючої сталі) за кількістю, якістю, асортиментом та ціною згідно Інвойсів на кожну партію товару. Відповідно до умов договору умови поставки - згідно Інкотермс-2010 , оплата товару - 100 % передоплата, валюта договору та розрахунків - євро, загальна вартість контракту - 12000,00 євро, контракт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року.

На виконання умов зазначеного контракту ТОВ ДІФОК 25.05.2017 року здійснило попередню оплату за товар на користь нерезидента PAMIR GROUP OU (Естонія) з поточного рахунку № 26001497052 відкритого в ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ в сумі 12000,00 євро (352795,99 грн.), законодавчо встановлений граничний термін 21.11.2017 року.

ТОВ ДІФОК (Покупець) 02.11.2017 року уклало з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) додаткову угоду до Контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED про наступне: у зв'язку з неможливістю поставки товару за контрактом компанія PAMIR GROUP OU (Естонія) повинна повернути зайві перераховані кошти на рахунок ТОВ ДІФОК у повному обсязі 12000,00 Євро; банківська комісія у розмірі 10,00 Євро буде утримана з Покупця; припинити дію контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з моменту підписання Сторонами даної Додаткової угоди.

Нерезидентом PAMIR GROUP OU 28.12.2017 року було повернуто кошти ТОВ ДІФОК в сумі 12000,00 Євро, за винятком утриманої комісії банком у розмірі 10,00 Євро - 11990,00 Євро. Грошові кошти в сумі 398603,95 грн. після обов'язкового продажу були зараховані 28.12.2017 року на поточний рахунок ТОВ ДІФОК № НОМЕР_2 в національній валюті України.

На підставі направлення від 31.05.2018 року № 4573/14-02, наказу від 29.05.2018 року № 3699, відповідно до отриманої інформації ПАТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , в період з 31.05.2018 року по 06.06.2018 року співробітник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДІФОК з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED (дата здійснення операції - 25.05.2017 року) за період діяльності з 25.05.2017 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами цієї перевірки 13.06.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 1289/15-32-14-02/38723865, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача, крім іншого:

- ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині не дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків в сумі 12000,00 дол. США за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія).

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДІФОК на підставі акту перевірки від 13.06.2018 року № 1289/15-32-14-02/38723865 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 09.07.2018 року № 0028501402, яким позивачеві за порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано суму штрафних санкцій за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства, у розмірі 40232,47 грн. (повернення коштів за контрактом від 23.05.2017 року № 04/0517-VED у сумі 12000,00 дол. США (398603,95 грн.), 36 днів прострочки, 0,3 % ставка пені).

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з моменту укладення 02.11.2017 року додаткової угоди до контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED зобов'язання за контрактом припинилися,однак це не звільняє позивача від дотримання встановлених законом строків проведення розрахунків щодо операцій, як і не звільняє від сплати пені за порушення строків проведення таких розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, а тому заявлені вимоги не належать до задоволення.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів, було встановлено, ТОВ ДІФОК (Покупець) уклало з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) Контракт від 23.05.2017 року № 04/0517-VED щодо придбання товару (бандажна стрічка з нержавіючої сталі) за кількістю, якістю, асортиментом та ціною згідно Інвойсів на кожну партію товару.

ТОВ ДІФОК (Покупець) 02.11.2017 року уклало з нерезидентом PAMIR GROUP OU (Продавець, Естонія) додаткову угоду до Контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED про наступне: у зв'язку з неможливістю поставки товару за контрактом компанія PAMIR GROUP OU (Естонія) повинна повернути зайві перераховані кошти на рахунок ТОВ ДІФОК у повному обсязі 12000,00 Євро; банківська комісія у розмірі 10,00 Євро буде утримана з Покупця; припинити дію контракту від 23.05.2017 року № 04/0517-VED з моменту підписання Сторонами даної Додаткової угоди.

Нерезидентом PAMIR GROUP OU 28.12.2017 року було повернуто кошти ТОВ ДІФОК в сумі 12000,00 Євро, за винятком утриманої комісії банком у розмірі 10,00 Євро - 11990,00 Євро. Грошові кошти в сумі 398603,95 грн. після обов'язкового продажу були зараховані 28.12.2017 року на поточний рахунок ТОВ ДІФОК № НОМЕР_2 в національній валюті України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення відповідача від 09.07.2018 року №0028501402.

Згідно із ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно статті 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті із змінами та доповненнями:

Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтею 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статті 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (абзац 1 ст.4).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтею 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статі 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (абзац 2 ст.4).

ТОВ ДІФОК не надано до перевірки документів, що підтверджують факт звернення до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово- промисловій палаті України про стягнення з нерезидента РАМІК ОКОЦР ОЦ (Естонія) заборгованості в сумі 12000,00 євро за контрактом від 23.05.2017 № 04/0517-VЕD.

Виходячи із вищевикладеного встановлено що розрахунки за контрактом від 23.05.2017 № 04/0517-УЕР здійснювались із порушенням статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та розірвання контракту від 23.05.2017 № 04/0517-VЕD не може бути підставою для не нарахування пені.

Відповідно до ст.3 Закону №185/94, Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Статтею 5 Закону № 185/94 зазначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до ст. 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Норма пункту 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281 із змінами та доповненнями зобов'язує уповноважені банки продати без доручення клієнта- резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Також ця норма Положення № 281 дублює норму Закону щодо необхідності щоквартального перераховування до Державного бюджету України позитивної курсової різниці, що може виникнути за такою операцією, та віднесення на результати господарської діяльності резидента негативної курсової різниці.

Виходячи з викладеного, резиденти України перераховують позитивну курсову різницю, що виникла у випадку продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому апеляційний суд відхиляє доводи скаржника та вважає їх безпідставними, не обґрунтованими та такими, що суперечить чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Керуючись ст.ст.315, 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діфок" залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текс судового рішення складений та підписаний 24 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.