Рішення

від 23.11.2018 по справі 826/14059/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2018 року № 826/14059/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року № 0032655000,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - ПАТ ДПЗКУ , позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року № 0032655000.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року суддею Кузьменком В.В. відкрито провадження по справі № 826/14059/16 та призначено справу до судового розгляду.

06.03.2018 року у судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №5822 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), з метою пришвидшення розгляду адміністративної справи №826/14059/16, останню повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/14059/16 прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 102 115, 00 винесене з порушенням норм діючого законодавства України, ґрунтується на припущеннях, є безпідставним та підлягає скасуванню.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що податкове повідомлення-рішення, прийнято за результатами перевірки, в повній мірі відображає факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

У судовому засіданні просив у задоволені позову позивача відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлень від 14.09.2015р. №1075/26-55-22-08, №1074/26-55-22-08, №1073/26-55-22-08, №1072/26-55-22-08, №1078/26-55-22-08, №1077/26-55-22-08, №1076/26-55- 22-08, №238/26-55-17-02, №106.9/26-55-22-04, №1102/26-55-2.2-14, від 28.09.2015р №1183/26-55- 22-02, від 30.09.2015р. №1193/26-55-22-07, від 08.10.2015р № 1225/26-55-22-04 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планової виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код за ЄДРПОУ 17243279) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.1212014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 1/26-55/37243279 від 18 березня 2013 року.

Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, порушення п. 180.2 ст. 180, п. 185.1. ст. 185, п.186.3. ст.186, п.187.1, п.187.7 п. 187.8 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 89.1 ст. 189, п.190.2. ст.190, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п. г) п. 198.5, 198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 734 743 грн., у тому числі по періодам: січень 2014 р. у сумі 191 595 грн.; березень 2014р. у сумі 543 148 грн.

06 квітня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0032655000, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення встановлені а акті перевірки № 1/26-55/37243279 від 06 квітня 2016 року ПАТ ДПЗКУ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 102 115, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 734 743, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 367 372, 00 грн.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення рішення в адміністративному порядку, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 17.06.2016 року № 120/26-15-10-01-35 та ДФС у м. Києві від 23.08.2016 року № 18310 16/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення № 0032655000 від 06 квітня 2016 року залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень, обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що вказаний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 734 743, 00 грн. за результатами господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг , Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра , Акціонерною компанією Харківобленерго .

І. Між Акціонерною компанією Харківобленерго (за договором - постачальник) та Державним підприємством Державна продовольчо-зернова корпорація України (за договором - споживач) укладений договір від 15.04.2011 № 61-1306 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію до Договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунків на оплату використаної електроенергії за січень-грудень 2014 року; платіжних доручень від 13.01.2014 № 30, від 13.01.2014 № 29, від 22.01.2014 № 62, від 30.01.2014 № 94, від 07.02.2014 № 147, від 10.02.2014 № 152, від 19.02.2014 № 180, від 06.03.2014 № 272, від 06.03.2014 № 274, від 20.03.2014 № 320, від 04.04.2014 № 408, від 08.04.2014 № 416, від 16.04.2014 № 454, від 07.05.2014 № 572, від 21.05.2014 № 652, від 13.05.2014 № 608, від 10.06.2014 № 780, від 13.06.2014 № 802, від 20.06.2014 № 831, від 02.07.2014 № 870, від 16.07.2014 № 961, від 04.08.2014 № 1044, від 03.09.2014 № 1207, від 09.09.2014 № 1238, від 17.09.2014 № 1257, від 18.09.2014 № 1271, від 04.08.2014 № 1043, від 19.08.2014 № 1125, від 06.10.2014 № 1358, від 14.10.2014 № 1397, від 16.10.2014 № 1412, від 03.11.2014 № 1498, від 04.11.2014 № 1500, від 07.11.2014 № 209, від 17.11.2014 № 1592, від 03.12.2014 № 1662, від 08.12.2014 № 1689, від 17.12.2014 № 1748; податкових накладних від 13.01.2014 № 7740/20, від 22.01.2014 № 18403/20, від 30.01.2014 № 27859/20, від 31.01.2014 № 32039/20, від 28.02.2014 № 35009/20, від 19.02.2014 № 18885/20, від 07.02.2014 № 74641/20, від 06.03.2014 № 4010/20, від 31.03.2014 № 33289/20, від 20.03.2014 № 18981/20, від 08.04.2014 № 5222/20, від 30.04.2014 № 32640/20, від 16.04.2014 № 13295/20, від 31.05.2014 № 31586/20, від 21.05.2014 № 18278/20, від 07.05.2014 № 3444/20, від 30.06.2014 № 33973/20, від 13.06.2014 № 11833/20, від 31.07.2014 № 34491/20, від 16.07.2014 № 14458/20, від 19.08.2014 № 17376/20, від 31.08.2014 № 33275/20, від 04.08.2014 № 1721/20, від 17.09.2014 № 16521/20, від 18.09.2014 № 17997/20, від 30.09.2014 № 34922/20, від 09.09.2014 № 7673/20, від 30.11.2014 № 35738/20, від 06.10.2014 № 3424/20, від 16.10.2014 № 14713/20, від 03.11.2014 № 911/20, від 10.11.2014 № 6768/20, від 17.11.2014 № 15619/20, від 31.10.2014 № 35342/20, від 08.12.2014 № 6694/20, від 17.12.2014 № 18645/20, від 31.12.2014 № 40327/20.

IІ. Між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра (за договором - виконавець) та Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (за договором - замовник) укладений договір від 17.07.2013 № 188 про надання послуг по організації сертифікації вантажу, відповідно до умов якого на підставі заявки замовника виконавець зобов'язується надавати послуги по організації інспектування, здійснення контролю якості вантажу, а саме:

- організувати заходи по оформленню карантинних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв;

- організувати відбір проб;

- доставку проб до лабораторії для проведення досліджень;

- отримувати сертифікати;

- передавати отримані сертифікати замовнику;

- представляти інтереси замовника в державних організаціях України, а також в інших організаціях, пов'язаних з виконаннях зобов'язань за даним Договором.

Заявка передається замовником виконавцю в письмовому вигляді кур'єром, факсом або електронною поштою не пізніше ніж за один робочий день до дати початку виконання зобов'язання виконавцем. В заявці зазначаються дані, необхідні для оформлення та отримання сертифікатів, а саме: об'єм партії; вид та клас зернової культури; пункт завантаження та вивантаження; номери транспортних засобів, що перевозять партію зернової культури; дата початку перевезення партії зернової культури з пункту завантаження в пункт вивантаження, а також дата закінчення перевезення; власник вантажу.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії податкових накладних від 23.12.2013 № 15, від 27.12.2013 № 17, від 27.12.2013 № 18, від 17.02.2014 № 6, від 20.01.2014 № 8, від 17.01.2014 № 7, від 11.01.2014 № 2, від 24.02.2014 № 8, від 18.02.2014 № 7, від 14.02.2014 № 6, від 11.02.2014 № 2, від 06.02.2014 № 1, від 12.03.2014 № 4, від 18.03.2014 № 6; актів надання послуг від 11.01.2014 № ОУ-0000002, від 17.01.2014 № ОУ-0000006, від 17.01.2014 № ОУ-0000007, від 20.01.2014 № ОУ-0000008, від 06.02.2014 № ОУ-0000009, від 11.02.2014 № ОУ-0000010, від 14.02.2014 № ОУ-0000014, від 18.02.2014 № ОУ-0000015, від 24.02.2014 № ОУ-0000016, від 12.03.2014 № ОУ-0000020; реєстрів сертифікатів.

ІІІ. Між Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг (за договором - постачальник) та Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (за договором - покупець) укладений договір поставки від 27.01.2014 № 27/01-14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, сортименту, кількості, ціни товару є його оплата згідно рахунків-фактур на умовах передоплати.

Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, загальна вартість партії, умови та термін постачання передбачаються в рахунках-фактурах та повністю погоджуються сторонами у видаткових накладних. Видаткові накладні або рахунки-фактури мають юридичну силу специфікацій в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та є невід'ємними частинами даного Договору.

За взаємною домовленістю сторін в процесі виконання даного Договору можуть бути внесені зміни в його положення: терміни оплати. Будь-яка така зміна підлягає оформленню у вигляді додаткової угоди доданого договору, підписаної уповноваженими представниками та скріпленої печатками сторін. Після чого така додаткова угода стає невід'ємною частиною даного Договору.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії податкових накладних від 06.02.2014 № 12, від 10.07.2014 № 101; видаткових накладних від 06.02.2014 № 12, від 11.07.2014 № 101; прибуткових накладних від 06.02.2014 № ПН-0000010, від 11.07.2014 № ПН-0000127; актів списання від 28.02.2014 № СпТ-000039, від 29.08.2014 № СпТ-000202, від 29.08.2014 № СпТ-000204, від 28.11.2014 № СпТ-000315, від 28.11.2014 № СпТ-000316, від 28.11.2014 № СпТ-000317, від 26.12.2014 № СпТ-000338, від 26.12.2014 № СпТ-000339, від 27.02.2015 № СпТ-000064, від 27.02.2015 № СпТ-000065, від 27.02.2015 № СпТ-000066, від 31.03.2015 № СпТ-000098, від 31.03.2015 № СпТ-000101, від 29.05.2015 № СпТ-000166, від 31.08.2015 № СпТ-000244, від 30.10.2015 № СпТ-000299, від 25.11.2015 № СпТ-000344, від 30.10.2015 № СпТ-000364, від 30.10.2015 № СпТ-000368, від 29.02.2016 № СпТ-000030, від 31.03.2016 № СпТ-000042.

Таким чином, надані позивачем первинні документи є належним доказом поставки товару (відсів, електрична енергія) від ТОВ Тана-Торг , АК Харківобленерго та надання ТОВ Альфа-Центавра відповідних послуг.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.

Сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт поставки позивачу продукції, надання послуг його контрагентами та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх проведення відповідає звичайній господарській діяльності позивача, продукція придбана з метою її використання у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Відповідачем, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій та підписання первинних документів не уповноваженими особами, доказів, які свідчили про порушення кримінальних справ за обставинами діяльності ТОВ Тана-Торг , АК Харківобленерго , ТОВ Альфа-Центавра судових рішень, якими би встановлювались обставини протиправної діяльності вказаних підприємств, позивача, а також їх посадових осіб.

Отже, позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Тана-Торг , АК Харківобленерго , ТОВ Альфа-Центавра , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Водночас, посилання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на акт Ленінської ОДПІ у місті Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 22.04.2014 № 66/12-36-22-03/10/38961066 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання звірки ТОВ ПКФ Восток Трейд (код 38961066) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 як на доказ відсутності у позивача права на включення сум по взаємовідносинам з ТОВ Альфа-Центавра до податкового кредиту, судом сприймається критично у зв'язку з наступним.

Згідно з статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, судом було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Окрім цього, доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача з посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача (Акт від 22.04.2014 № 66/12-36-22-03/10/38961066) не заслуговують на увагу, оскільки такий акт лише констатує певні обставини, пов'язані з встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), та не можуть нівелювати право позивача на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та формування витрат, виходячи з того, що вони не містять об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, а також аналізу первинних документів.

У той же час, суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 07 вересня 2018 року по справі №826/18127/13-а (адміністративне провадження №К/9901/2546/18).

Отже, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладались за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до пункту 77.9 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Одночасно наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі - Порядок № 727), згідно із пунктами 4, 5 розділу ІІ якого в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Отже, аналіз акта перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частин вимогам, встановленим у Порядку № 727, адже вони не відображають фактичних обставин справи та не містять чіткого обґрунтування і доказів порушення позивачем по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг , Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра , Акціонерною компанією Харківобленерго податкового законодавства, оскільки акт перевірки не містить доказів:

- неможливості реального здійснення контрагентами позивача з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для надання послуг, постачання товарів;

- відсутності у позивача взаємозв'язку між укладеними на папері з Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг , Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра , Акціонерною компанією Харківобленерго договорами та викристанням товарів у господарській діяльності підприємства;

- здійснення позивачем операцій без ділової мети та обліку операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, з умислом завдати шкоду інтересам держави.

В акті перевірки не зазначено про проведення зустрічних перевірок по взаємовідносинах позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг , Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра , Акціонерною компанією Харківобленерго , а також в акті перевірки відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання недійсними спірним господарських операцій.

Перевіркою не відображено результати аналізу, які свідчать про використання схеми приховування податків, а саме: формування податкового кредиту на підставі сфальсифікованих документів. Акт перевірки не містить посилань на первинні документи, які б підтверджували наявність виявлених порушень. Крім цього, в акті перевірки відсутні посилання на те, що податковий кредит сформовано за рахунок податкових накладних, які оформлені із порушенням норм податкового законодавства або про їх відсутність на момент проведення перевірки.

Обґрунтування порушень податкового законодавства виключно і лише на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника податків, який перевіряється або на наявність податкової інформації суперечить зазначеним вище вимогам Порядку № 727.

Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законом компетенції щодо проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 804/18912/14, від 05.06.2018 у справі № 810/7144/14, від 18.09.2018 у справі № 816/2186/15, від 28.08.2018 у справі № 810/774/15.

З огляду на викладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 734 743, 00 грн., нарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість та відповідних штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.04.2016 № 0032655000 є безпідставним, у зв'язку із чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 квітня 2016 року № 0032655000.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867, 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) на користь Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279, 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 532 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін