ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/978/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Ніколіна В.В., Рибачука А.І.
за участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Релігійна громада Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату про визнання дискримінаційним розпорядження, визнання протиправним та скасування розпорядження,-
суддя (судді) в суді першої інстанції - Дерех Н.В.,
час ухвалення рішення - 11:05:54,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 19 червня 2018 року,
В С Т А Н О В И В:
20 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати дискримінаційним розпорядження від 15 травня 2017 року № 277-од Про статут релігійної організації УПЦ КП села Кинахівці Збаразького району у новій редакції та визнати протиправним та скасувати розпорядження від 15 травня 2017 року № 277-од Про статут релігійної організації УПЦ КП села Кинахівці Збаразького району у новій редакції .
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в даному випадку заявив позов як фізична особа, так як він є настоятелем релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви, та діє в інтересах парафіян, які доручили йому представляти їх інтереси у цьому спорі у відповідності до протоколу парафіяльних зборів. Вказує, що оскаржуване розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації є дискримінаційним, оскільки не забезпечує рівність прав двох релігійних громад села Кинахівці Збаразького району Тернопільської області. Також зазначає, що релігійна громада Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви не проводила зборів та не приймала рішення про викладення Статуту релігійної громади у новій редакції, що, як наслідок, привело до позбавлення правосуб'єктності релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви. Вважає, що розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації від 15 травня 2017 року № 277-од прийняте з порушенням ст.ст. 9, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 2, 5, 6, 7 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні , ч. 5 ст.5, ч.1 ст.12, ст.13, ч.1,2 ст.16, ч.1,2 ст.18 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не встановлено, а позивачем не наведено та не підтверджено належними та допустимими доказами наявність дискримінаційних ознак у розпорядженні голови Тернопільської ОДА № 277-од від 15 травня 2017 року. Крім цього, члени релігійної громади скористались своїм законним правом на вільну зміну канонічної приналежності.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що підставою заявленого позову було те, що УПЦ 25 лютого 2017 року не приймала рішення про зміну канонічної приналежності, а навпаки виступила проти такої зміни, позивач звертався до відповідача із заявами не перереєстровувати статут УПЦ. Приймаючи спірне розпорядження відповідач допустив дискримінацію щодо прав релігійної громади УПЦ с. Кинахівці.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.
Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 10 березня 2017 року до Тернопільської обласної державної адміністрації звернулися парафіяни с. Кинахівці про реєстрацію статуту у новій редакції (зміни до статуту) релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла с. Кинахівці, Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату прийнятий парафіяльними зборами віруючих 04 березня 2017 року. Серед іншого, до заяви додано Протокол №2 від 04 березня 2017 року Парафіяльних зборів віруючих Релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви. З даного Протоколу вбачається, що на зборах релігійна громада вирішила вийти з канонічної і організаційної підлеглості Тернопільської єпархії УПЦ, а також внести зміни і прийняти статут релігійної громади у новій редакції із назвою Парафія Святих Апостолів Петра і Павла с. Кинахівці, Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату .
З листів Тернопільської обласної державної адміністрації № 03-1684/33-29 від 12 квітня 2017 року та № Г-6/712, Г-6/765, Г-6/835 від 27 березня 2017 року слідує, що з метою вивчення міжконфесійної ситуації направлено відповідні запити до Збаразької райдержадміністрації та місцевого органу самоврядування.
Відповідач звернувся до Голови Збаразької райдержадміністрації з листом № 01/157/01-12 від 17 березня 2017 року, а також до Голови Вишнівецької територіальної громади з листом № 01/158-01-12 від 17 березня 2017 року, в яких просив доручити вивчити дане питання, і до 05 квітня 2017 року надіслати в управління вмотивований висновок щодо реєстрації статуту релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ КП .
У відповідь на вказаний лист Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області надано відповідь №01-620/01-17 від 05 квітня 2017 року, у відповідності до якої Збаразька районна адміністрації, вивчивши релігійну ситуацію у селі Кинахівці, відзначає право релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла с. Кинахівці на вільну зміну конфесійної підлеглості і на перехід релігійної громади під юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату та не заперечує щодо реєстрації змін і доповнень до статуту релігійної громади УП села Кинахівці.
Також, Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області надано відповідь № 204/2-17 від 04 квітня 2017 року (разом з рішенням №23 від 04 квітня 2017 року Виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області та висновком Виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 04 квітня 2017 року), якою підтримано реєстрацію статуту релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської Єпархії УПЦ КП.
Згідно розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації №277-од від 15 травня 2017 року зареєстровано Статут релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської області Єпархії Української православної церкви Київського патріархату , зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 05 березня 1992 року №19, у новій редакції.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Особливості функціонування релігійних організацій, в тому числі й порядок їх утворення визначено Законом України Про свободу совісті та релігійні організації .
Статтею 7 цього Закону передбачено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Різновидами релігійних організацій є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.
Відповідно до статті 8 Закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Статтею 12 Закону передбачено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
При цьому, релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення), про що йдеться у статті 13 Закону.
Процедура реєстрації статутів (положень), а також змін до них врегульовано статтею 14 Закону. Так, для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.
У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.
Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).
Тобто, у разі внесення змін чи доповнень до статуту релігійної громади законодавцем визначено аналогічну процедуру реєстрації таких змін чи доповнень, що передбачена для реєстрації основного статуту.
Відтак, з метою реєстрації змін до статуту громада повинна дотримуватись процедури, що визначена статтею 14 Закону.
При цьому, законодавцем передбачено, що у разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.
Статутом релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської області Єпархії Української православної церкви визначено, що Релігійна громада Парафія святих апостолів Петра і Павла с. Кинахівці Збаразького району Тернопільської Єпархії Української Церкви є первинним структурним підрозділом Православної Церкви, який в канонічних питаннях безпосередньо входить до складу Тернопільської Єпархії УПЦ.
Парафія створюється за бажання віруючих та об'єднує громадян православного віросповідання для спільного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання.
Пунктом 4 Статуту визначено, що Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства і Статуту.
Відповідно до п. 10 Статуту органами парафіяльного правління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем та Парафіяльна рада, підзвітна настоятелю.
Пунктом 11 Статуту визначено, що збори складаються з православних віруючих, кліриків, мирян, які досягли 18-ти річного віку, в канонічних питаннях визнають обов'язковість Статуту Української Православної Церкви, регулярно відвідують богослужіння, сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Парафіяльні збори скликаються членами релігійної громади, настоятелем, Парафіяльною радою не менше одного разу на рік.
До повноважень Парафіяльних зборів, зокрема, належить вирішення питань щодо обрання Парафіяльної ради, затвердження кандидатури голови Парафіяльної ради та визначення порядку роботи Парафіяльної ради.
Парафіяльна рада є виконавчим органом Парафіяльних зборів та підзвітна Парафіяльним зборам і настоятелю. Парафіяльна рада обирається з числа активних членів Парафіяльних зборів за ознаками компетентності, морального авторитету, та відданості Українській Православній Церкві терміном на три роки без обмеження кількості переобрань.
З матеріалів справи слідує, що 14 березня 2017 року до Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою про реєстрацію статуту звернулося десять парафіян релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ .
Разом із заявою було подано проект статуту в трьох примірниках, протокол № 2 Парафіяльних зборів віруючих від 04.03.2017 р. із висловленою волею переходу релігійної громади канонічного підпорядкування УПЦ до УПЦ КП та додатки до нього. Згодом представником вказаної релігійної громади 13 травня 2017 року до Тернопільської обласної державної адміністрації подано заяву з проханням долучити до раніше поданих документів протокол № 1 Парафіяльних зборів віруючих від 25.02.2017 р.
З протоколу Парафіяльних зборів віруючих № 2 від 04.03.2017 р. слідує, що релігійна громада УПЦ вирішила поміняти канонічне підпорядкування та перейти в УПЦ КП та відповідно зареєструвати статут громади в новій редакції.
Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації звернулося з двома листами від 17.03.2017 № 01/157/01-12 і від 17.03.2017 № 01/158-01-12 до Збаразької районної державної адміністрації та Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської відповідно з проханням надати вмотивований висновок щодо реєстрації статуту релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ КП.
Вишнівецька селищна рада Збаразького району Тернопільської листом від 04.04.2017 і 204/2-17 повідомила відповідне управління, що порушене питання було розглянуто на засідання виконавчого комітету селищної ради. Згідно рішення виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області від 04.04.2017 № 23, орган місцевого самоврядування підтримав реєстрацію статуту релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ КП.
Збаразька районна державна адміністрація листом від 05.04.2017 № 01-620/01-17 повідомила відповідне управління, що вивчивши релігійну ситуацію у селі Кинахівці Збаразького району, враховуючи висновок Вишнівецької селищної ради, районна державна адміністрація відзначає право релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці на вільну зміну конфесійної підлеглості і на перехід релігійної громади під юрисдикцію УПЦ КП та не заперечує щодо реєстрації змін і доповнень до статуту релігійної громади УПЦ села Кинахівці.
15 травня 2017 року головою Тернопільської обласної державної адміністрації було видано розпорядження № 277-од Про статут релігійної організації УПЦ КП села Кинахівці Збаразького району у новій редакції .
Аналізуючи дії відповідача при реєстрації спірного статуту на відповідність дотримання норм законодавства колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до чинних положень статті 14 Закону на момент подання заяви про реєстрацію статуту в новій редакції передбачалася можливість подання заяви та статуту громадянами в кількості десяти чоловік.
На переконання колегії суддів такі вимоги Закону були дотримані релігійною громадою, оскільки до відповідача із заявою про реєстрацію статуту звернулося десять парафіян релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ .
При цьому позивачем не заперечується, що такі особи, члени ініціативної групи, були парафіянами релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ .
Відтак подання ініціативною групою повного пакету документів для реєстрації статуту в новій редакції узгоджується з нормами статті 14 Закону.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ні члени УПЦ с. Кинахівці, ні настоятель УПЦ с. Кинахівці ОСОБА_2 рішення про зміну канонічності не приймали колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту статуту релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії УПЦ та відомостей Єдиного державного реєстру щодо такої юридичної особи вбачається, що її засновниками є члени парафіяльної громади. Діюче законодавство не передбачає обов'язкового чи іншого фіксованого членства віруючих.
Матеріалами справи підтверджується, що дійсно настоятель УПЦ с. Кинахівці ОСОБА_2 та окремі члени релігійної громади с. Кинахівці не брали участь у прийнятті рішення про зміну канонічного підпорядкування релігійної громади.
В той же час, ні статут, ні норми Закону не передбачають того, що зміна канонічного підпорядкування може реалізовуватись лише за умови одноголосного прийняття рішення всіма членами релігійної громади, як і не зазначено про існування будь-яких інших обмежень (особливостей) при прийнятті громадою таких рішень.
Доводи позивача про те, що при прийнятті рішення про реєстрацію нового статуту, були порушені пункти Статуту парафії, якими передбачено що зміни та доповнення до статуту, припинення парафії можуть відбуватися за згодою настоятеля є хибними, оскільки на переконання суду, статут регулює внутрішню діяльність релігійної організації, жодна норма будь-якого статуту (релігійної громади, єпархії, УПЦ) не вправі звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод громади.
Також Закон України Про свободу совісті та релігійні організації не містить застережень щодо права релігійної громади на власний розсуд визначати у статуті орган чи особу уповноважену на внесення змін до статуту, а відповідно зміни до статуту прийняті на загальних зборах віруючих релігійної громади узгоджуються із приписами ч. 2 статті 12 цього Закону.
Щодо доводів апелянта про те, що новоутвореною громадою УПЦ КП незаконно було викладено п.1.1 Статуту в редакції, яка передбачала правонаступництво релігійної громади УПЦ колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Отже, релігійні організації, у тому числі релігійні громади, можуть входити до складу релігійного об'єднання.
За ст. 8 Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Зі змісту ст. 8 Закону слідує визнання державою права релігійної громади на її підлеглість, а також на вільну зміну цієї підлеглості.
Як зазначено вище, Статутом релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської області Єпархії Української православної церкви в редакції від 12.09.2011 року визначено, що Релігійна громада Парафія святих апостолів Петра і Павла с. Кинахівці Збаразького району Тернопільської Єпархії Української Церкви є первинним структурним підрозділом Православної Церкви, який в канонічних питаннях безпосередньо входить до складу Тернопільської Єпархії УПЦ.
Парафія створюється за бажання віруючих та об'єднує громадян православного віросповідання для спільного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання.
На думку апеляційного суду, з урахуванням того, що держава, при здійсненні державної політики щодо релігії і церкви, бере до відома внутрішні настанови і поважає традиції останньої, відповідач був позбавлений повноважень на перевірку належної (в тому числі канонічної) підпорядкованості релігійних громад.
У цьому контексті колегія суддів також відзначає, що зі змісту п.146 рішення Європейського суду з прав людини у справі Свято-Михайлівська парафія проти України випливає, що релігійні організації повинні вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи, а рішення релігійної організації про внесення змін до статуту лежать в площині приватного права та не мають бути об'єктом втручання з боку органів державної влади.
Стосовно доводів апелянта про те, що звернення позивача до Тернопільської обласної державної адміністрації залишилися без реагування відповідачем колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що з метою реагування на неодноразові листи позивача, зокрема, клопотання о.ОСОБА_2 про захист прав віруючих УПЦ від рейдерського захоплення церкви від 24.02.2017 року, заяву о.ОСОБА_2 про вжиття заходів направлених на припинення дискримінації прав віруючих УПЦ с.Кинахівці зі сторони УПЦ Київського патріархату та недопущення рейдерського захоплення церкви представниками УПЦ КП від 27.02.2017 року, заяву о.ОСОБА_2 про спростування інформації та вжиття заходів від 06.03.2017 року, повідомлення о.ОСОБА_2 про врахування інформації та недопущення дискримінації від 14.04.2017 року, надання довідки №4282 від 27.06.2017 року, виданої виконавчим комітетом Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, відповідачем, як зазначено вище, надсилались запити до Збаразької районної державної адміністрації та Вишнівецької селищної ради для отримання інформації стосовно ситуації, яка склалась у с. Кинахівці у зв'язку із волевиявленням релігійної громади села змінити канонічну підпорядкованість. Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідачем з метою встановлення дійсних обставин щодо волевиявлення громадян села - учасників релігійної громади УПЦ та УПЦ КП проводились спільні зустрічі.
Такі обставини дають підстави вважати, що відповідачем належним чином було з'ясовано усі обставини щодо можливості реалізації права релігійної громади с. Кинахівці на внесення змін до статуту.
Поряд з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 15 Закону визначено, що у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.
У контексті фактичних обставин цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави для відмови у реєстрації статуту, передбачені статтею 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації були відсутні.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 р. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Так, зокрема, Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні від 14.06.2007 року по справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив у п.112, що "Суд нагадує, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об'єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об'єднання від невиправданого втручання з боку держави. Пунктом 113 рішення, передбачено право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об'єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов'язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою.. Так, Релігійна громада має право на вільну зміну свого канонічного підпорядкування, виходу зі складу одного об'єднання релігійних організацій (церкви) та входження до складу іншого (Рішення ЄСПЛ, Справа "Свято-Михайлівська Парафія проти України", заява N 77703/01, Страсбург, 14 червня 2007 року.
У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Прийняття нового статуту релігійної організації у зв'язку з переходом релігійної громади Української Православної церкви під юрисдикції Української Православної церкви Київського патріархату відбулося з дотриманням процедури, під час реєстрації змін до установчих документів, відповідач та Релігійна громада УПЦ КП діяли у встановленому законом порядку, а саме: у відповідності до вимог ст.ст.1, 8, 12, 14, 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та ст.ст.24, 35 Конституції України, а оскаржуване розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації прийняте в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, які викладені й у апеляційній скарзі щодо наявності дискримінації, яка проявляється у тих обставинах, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного розпорядження не було дотримано рівних прав та інтересів громад УПЦ, колегія суддів судової виходить з наступного.
За визначенням пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні (далі - Закон № 5207-VI) дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Статтею 6 цього ж Закону визначено, що форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
При цьому, не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме:
спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;
здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними;
надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;
встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;
особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
Як було зазначено судом апеляційної інстанції, оскаржуване розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації не містить ознак дискримінації в розумінні положень Закону № 5207-VI. відносно жодної з релігійних громад с. Кинахівці.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 819/2331/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. В. Ніколін А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 26 листопада 2018 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78092138 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні