Постанова

від 26.03.2021 по справі 819/2331/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року

м. Київ

справа № 819/2331/17

провадження № К/9901/67515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Релігійна громада Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, про визнання дискримінаційним розпорядження, визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Дерех Н.В. від 13 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В., Рибачука А.І. від 20 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Релігійна громада Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, про визнання дискримінаційним розпорядження, визнання протиправним та скасування розпорядження, у якому просив:

- визнати дискримінаційним розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації від 15 травня 2017 року № 277-од Про статут релігійної організації Української православної церкви Київського патріархату села Кинахівці Збаразького району у новій редакції ;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації від 15 травня 2017 року № 277-од Про статут релігійної організації Української Православної Церкви Київського Патріархату села Кинахівці Збаразького району у новій редакції .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що судом не встановлено, а позивачем не наведено та не підтверджено належними та допустимими доказами наявність дискримінаційних ознак у розпорядженні голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 15 травня 2017 року № 277-од. Крім цього, члени релігійної громади скористались своїм законним правом на вільну зміну канонічної приналежності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що 10 березня 2017 року до Тернопільської обласної державної адміністрації звернулися парафіяни с. Кинахівці про реєстрацію статуту у новій редакції (зміни до статуту) релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла с. Кинахівці, Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату прийнятий парафіяльними зборами віруючих 4 березня 2017 року.

Серед іншого, до заяви додано протокол № 2 від 4 березня 2017 року Парафіяльних зборів віруючих Релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української православної церкви. З даного Протоколу вбачається, що на зборах релігійна громада вирішила вийти з канонічної і організаційної підлеглості Тернопільської єпархії УПЦ, а також внести зміни і прийняти статут релігійної громади у новій редакції із назвою Парафія Святих Апостолів Петра і Павла с. Кинахівці, Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату .

6. З листів Тернопільської обласної державної адміністрації № 03-1684/33-29 від 12 квітня 2017 року та № Г-6/712, Г-6/765, Г-6/835 від 27 березня 2017 року випливає, що з метою вивчення міжконфесійної ситуації направлено відповідні запити до Збаразької райдержадміністрації та місцевого органу самоврядування.

7. Тернопільська обласна державна адміністрація звернулась до голови Збаразької райдержадміністрації з листом № 01/157/01-12 від 17 березня 2017 року, а також до голови Вишнівецької територіальної громади з листом № 01/158-01-12 від 17 березня 2017 року, в яких просила доручити вивчити дане питання, і до 5 квітня 2017 року надіслати в управління вмотивований висновок щодо реєстрації статуту релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

8. У відповідь на вказаний лист Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області надано відповідь № 01-620/01-17 від 5 квітня 2017 року, відповідно до якої Збаразька районна адміністрації, вивчивши релігійну ситуацію у селі Кинахівці, відзначає право релігійної громади Парафія Святих Апостолів Петра і Павла с. Кинахівці на вільну зміну конфесійної підлеглості і на перехід релігійної громади під юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату та не заперечує щодо реєстрації змін і доповнень до статуту релігійної громади УП села Кинахівці.

9. Також, Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області надано відповідь № 204/2-17 від 4 квітня 2017 року (разом з рішенням № 23 від 04 квітня 2017 року Виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області та висновком Виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради від 4 квітня 2017 року), якою підтримано реєстрацію статуту релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

10. Згідно з розпорядженням Голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 277-од від 15 травня 2017 року зареєстровано Статут релігійної організації Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської області Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату , зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 5 березня 1992 року № 19, у новій редакції.

11. Уважаючи розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації від 15 травня 2017 року № 277-од Про статут релігійної організації Української Православної Церкви Київського Патріархату села Кинахівці Збаразького району у новій редакції протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції неповно дослідили докази, невірно встановили фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права.

13. Релігійною громадою Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, у яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

16. Відповідно до частин першої, третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

17. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

19. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

23. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/1076/17 та від 14 листопада 2018 року у справі № 817/986/17.

24. Натомість відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

25. Як установлено судами, позивач оспорює розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації Про статут релігійної організації Української Православної Церкви Київського Патріархату села Кинахівці Збаразького району у новій редакції від 15 травня 2017 року № 277-од.

26. Суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення релігійної організації врегульовано Законом України Про свободу совісті та релігійні організації .

27. За змістом статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

28. Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

29. За правилами, встановленими статтею 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

30. Частина перша статті 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

31. Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації, може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

32. Спір, який виник у цій справі, також стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації.

33. Зі змісту позовної заяви убачається, що позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача, як учасника релігійної громади.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 зазначила, що, оскільки, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади, Велика Палата Верховного Суду вважає, що такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

35. Отже, спір, що виник у цій справі, належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

36. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2020 року у справі № 500/1819/19, від 30 березня 2020 року у справі № 460/1909/19, від 5 листопада 2020 року у справі № 460/1799/19.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і, зокрема, закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15 грудня 2017 року) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

39. Відповідно до положень статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який ухвалив постанову про закриття провадження у справі.

40. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій були порушені правила юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Релігійна громада Парафія Святих Апостолів Петра і Павла села Кинахівці Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, про визнання дискримінаційним розпорядження, визнання протиправним та скасування розпорядження закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу право на звернення протягом 10 днів з дня отримання ним цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін