Рішення

від 25.10.2018 по справі 703/3021/17

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3021/17

2/703/309/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Смілянського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

встановив:

До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернувся Смілянський міськрайонний центр зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 коштів виплачених, як допомога по безробіттю у розмірі 2743 гривні 18 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що 02 грудня 2016 року до Смілянського міськрайонного центру зайнятості у пошуках роботи звернувся відповідач, подавши заяву про надання йому статусу безробітного. Наказом № НТ161207 від 07 грудня 2016 року йому було надано статус безробітного та наказом директора Смілянського МРЦЗ від 09 грудня 2016 року №НТ161209 призначено допомогу по безробіттю та розпочато її виплату.

На підставі наказу директора Смілянського МРЦЗ від 11 липня 2017 року відповідачу було скорочено виплату по безробіттю в зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштування. 14 липня 2017 року ОСОБА_1 пред'явив до центру зайнятості свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК №000755 видане Радою адвокатів Черкаської області від 01 червня 2017 року та Профайл Адвоката, який обліковується в раді Адвокатів Черкаської області в якому зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 01 червня 2017 року видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Наказом директора Смілянського МРЦЗ від 14 липня 2017 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 01 червня 2017 року, реєстрацію його як безробітного згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 ЗУ Про зайнятість населення та п. 1 ст. 31 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та зобов'язано повернути безпідставно отримані кошти в сумі 2743 гривень 18 копійок.

Так як відповідач не погодився із прийнятим рішенням 01 вересня 2017 року надав до центру зайнятості довідку від 30 серпня 2017 року № 46/0/2-17 засвідчену головою Ради адвокатів Черкаської області про те, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане йому 21 червня 2017 року.

В добровільному порядку відповідач не бажає повертати безпідставно отримані кошти, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні, яке відбулося 31 серпня 2018 року представник позивача позов підтримав та просив стягнути з ОСОБА_1 2743 гривень 18 копійок коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

В подальшому представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі та просив справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином. 25 жовтня 2018 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України (119, 120 ЦПК України в ред. 2015 року), а саме позовна заява підписана особою (директором), яка не підтвердила наявність своїх повноважень на представництво Смілянського МРЦЗ, не надавши відповідні документи. Крім того зазначив, що в позовній заяві відсутній номер його телефону, електронної пошти, не зазначена електронна адреса позивача, відсутня ціна позову, а також позивач у позовній заяві посилається на неіснуючі обставини та вказує на норми чинного законодавства, у яких не містяться положення, зазначені у позовній заяві. Просив проводити розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 02 грудня 2016 року звернувся до Смілянського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 5).

Відповідно до витягу з наказу №НТ161307 від 07 грудня 2016 року ОСОБА_1 надано статус безробітного відповідно до ст. 43 ЗУ Про зайнятість населення № 5067-VI від 05 липня 2012 року на підставі поданої заяви (а.с.7).

Наказом №НТ161209 від 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів з 09 грудня 2016 року по 03 грудня 2017 року (а.с.7).

Відповідно до положення ст. 1 ЗУ Про зайнятість населення № 5067-VI від 05 липня 2012 року безробіттям є соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Частиною 3 ст. 3 цього Закону передбачено, що, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Нормами ч. 1 ст. 4 ЗУ Про зайнятість населення № 5067-VI від 05 липня 2012 року передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення № 5067-VI від 05 липня 2012 року реєстрація безробітного припиняється у разі зайнятості особи.

Як вбачається з наказу №НТ170714 від 14 липня 2017 року ОСОБА_1 припинено виплату по безробіттю з 01 червня 2017 року (а.с. 7-8).

Із додатку до наказу від 14 липня 2017 року №НТ170714 вбачається, що переплата коштів виникла в зв'язку з несвоєчасним наданням особою свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 9).

Наказом від 14 липня 2017 року №НТ170714 ОСОБА_1 припинено виплату по безробіттю та реєстрацію безробітніх у зв'язку із забезпеченням роботою самостійно (а.с. 7-8).

З розрахунку суми боргу №07-14/2934 від 26 вересня 2018 року вбачається, що станом на 26 вересня 2017 року відшкодуванню Смілянському міськрайонному центру зайнятості підлягають кошти в сумі 2743 гривень 18 копійок за період з 01 червня 2017 року по 13 червня 2017 року в зв'язку з несвоєчасним наданням особою Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ( а.с. 11).

Відповідно до вимог п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13 лютого 2009 року № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, згідно з яким рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У зв'язку з викладеним вище, позивач повідомив відповідача про переплату коштів, які виникли в зв'язку з несвоєчасним наданням особою свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, про що відповідач власноручно підписався 16 липня 2017 року та був ознайомлений з додатком до наказу №НТ170714 від 14 липня 2017 року.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, передбачено право фонду стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як слідує з вимог ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу , реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Під час реєстрації кожна особа ознайомлена з пам'яткою безробітного, де чітко зазначено, що безробітній під час одержання допомоги по безробіттю зобов'язаний своєчасно подавати центру зайнятості відомості про обставини, що впливають на умови виплати їх матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК №000755 ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 01 червня 2017 року № 163, яке видане 01 червня 2017 року (а.с. 12).

Їз Профайла Адвоката від 14 липня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 Радою адвокатів Черкаської області видано свідоцтво №000755 від 01 червня 2017 року на підставі рішення № 163 від 01 червня 2017 року.

З довідки Ради адвокатів України Черкаської області № 46/0/2-17 від 30 серпня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 фактично отримав свідоцтво 21 червня 2017 року та 22 червня 2017 року відомості були внесені до ЄРАУ (а.с. 14).

Згідно до ст.65.2 Податкового Кодексу України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

З врахуванням вищевказаного, самозайнятою особою, до якої відноситься і адвокат, така вважається з часу її реєстрації в органах ДФС та отримання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Однак, доказів на підтвердження перебування на обліку в органах ДФС Черкаської області та отримання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 станом на 01 червня 2017 року матеріали справи не містять, відтак дії позивача по припиненню виплати допомоги станом на зазначену вище дату та вимаганні її повернення є протиправними.

Як встановлено судом, будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку позивача або надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення державної допомоги, а також зловживань з боку відповідача при отриманні зазначеної у позові державної допомоги, стороною позивача суду не надано.

Надані позивачем докази не доводять факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів, які були державною виплатою, призначеною Смілянським міськрайонним центом зайнятості, у зв'язку з чим поверненню зазначена сума не підлягає, відтак підстав для задоволення вимог суд не вбачає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі ЗУ Про зайнятість населення № 5067-VI від 05 липня 2012 року, ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття , № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, ст. 65.2 Податкового Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, -

вирішив:

У позові Смілянського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю -відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: Смілянський міськрайонний центр зайнятості, місцезнаходження юридичної особи: м. Сміла, вул. Свердлова, 68, код ЄДРПОУ 21368514, р/р 3717800100068 в ГУДКУ в Черкаській області, код 22809156, МФО 854018.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Головуючий О.П.Опалинська