Рішення

від 26.11.2018 по справі 344/11152/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11152/14-ц

Провадження № 2/344/289/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

з участю секретаря Бухвак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3, Івано-Франківська обласна рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірним звільненням з роботи,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головний редактор газети Галичина , Голова ліквідаційної комісії редакції газети Тижневик Галичини ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірним зівльненням з роботи, втратою роботи і постійного місця роботи, заробітку і соціального захисту протягом 13,5 років.

Свої вимоги мотивує тим, що з 15.11.1996 року працювала на посаді кіоскера газети «Тижневик Галичини» за контрактною формою оплати праці. 20.06.2000 року юридичні особи-редакції газет «Галичина» і Тижневик Галичини» уклали між собою угоду, згідно з якої редакція газети «Галичина» перестає бути засновником «Тижневика Галичини» і передала правонаступництво в засновництві редакції газети «Тижневик Галичини» . 12.10.2000 року т.в.о. Головного редактора газети « Галичина» ОСОБА_4 видав накази № 80 і 81 про ліквідацію редакції газети «Тижневик Галичини» як самостійної юридичної особи з 06 жовтня 2000 року. Головний редактор газети «Галичина» В.Назорук наказом №113 від 07.12.2000 року вніс зміни в склад ліквідаційної комісії, затвердженої наказом №81 від 12.10.2000 року, звільнив з роботи голову ліквідаційної комісії ОСОБА_4, обов'язки голови ліквідаційної комісії поклав на т.в.о. заступника головного редактора, відповідального секретаря редакції газети «Галичина» ОСОБА_3 Протягом листопада-грудня 2000 року дана комісія неодноразово намагалась у неї провести інвентаризацію матеріальних цінностей та передати їх комісії. Вона, як матеріально-відповідальна особа редакції газети «Тижневик Галичини» не могла дозволити це зробити самозваній ліквідаційній комісії і не допускала їх до перевірки. Тоді ОСОБА_3 Своїм наказом №6 від 20.12.2000 року звільнив її з посади кіоскера-менеджера за згодою профкому у зв'язку із втратою довіри (п.2 ст.41 КзпП України). При звільненні їй не видали нарахованої заробітної плати (розрахункових), мотивуючи тим, що вона не передала ліквідаційній комісії товари на суму 10083,92 грн. За 10 місяців 2000 року її середній місячний заробіток складає 390,60 грн. Вона втратила заробіток за період з 01.11.2000 року по 01.11.2014 року на суму 68745,60 грн. Сума компенсації становить 382294,28 грн. разом з втраченою зарплатою це становить 451039,88 грн. Крім того, незаконним звільненням їй спричинено морльну шкоду, яку оцінює в сумі 50000 грн. Просить стягнути з редакції газети «Галичина» в її користь: 68745,60 грн.середнього заробітку, 382294,28 грн.компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати згідно індексів споживчих цін за період невиплати, а всього 451039,88 грн. за весь період звільнення з роботи з листопада 2000 року до липня 2014 року; моральну шкоду в сумі 50000 грн. судові витрати та витрати на юридичну допомогу по справі.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.07.2014 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головний редактор газети Галичина , Голова ліквідаційної комісії редакції газети Тижневик Галичини ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірним зівльненням з роботи, втратою роботи і постійного місця роботи, заробітку і соціального захисту протягом 13,5 років, та призначено попереднє судове засідання (суддя Барашков В.В.) (а.с.33 т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 року у задоволенні клопотання про відвід головуючому судді Барашкову В.В. - відмовлено (суддя Барашков В.В.) (а.с. 60-61 т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 року витребувано у ДПІ в м.Івано-Франківську інформацію про розмір доходів громадянки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01.10.2000 року по 25.07.2014 року (суддя Барашков В.В.) (а.с. 81 т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.10.2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головний редактор газети Галичина , Голова ліквідаційної комісії редакції газети Тижневик Галичини ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірним зівльненням з роботи, втратою роботи і постійного місця роботи, заробітку і соціального захисту протягом 13,5 років призначено до судового розгляду (суддя Барашков В.В.) (а.с. 83 т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.12.2014 року, апеляційну скаргу головного редактора ОСОБА_2 газети «Галичина» ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16.10.2014 року - повернуто скаржнику (суддя Барашков В.В.) (а.с. 102-103, 147-150 т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.02.2015 року залучено до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірним зівльненням з роботи, заробітку і соціального захисту протягом 13,5 років, в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Івано-Франківську обласну раду (суддя Барашков В.В.) (а.с. 231 т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.02.2015 року у задоволенні клопотання про відвід головуючому судді Барашкову В.В. - відмовлено (суддя Барашков В.В.) (а.с. 232-233 т.1).

25.03.2015 року позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з редакції газети «Галичина» в її користь 214371,23 грн. завданої матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та судові витрати (а.с. 54-55 т.2).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.07.2015 року у задоволенні клопотання про відвід головуючому судді Барашкову В.В. - відмовлено (суддя Барашков В.В.) (а.с. 178 т.2).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2015 року у задоволенні клопотання про відвід головуючому судді Барашкову В.В. - відмовлено (суддя Барашков В.В.) (а.с. 214-215 т.2).

Розпорядженням керівника апарату Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 №17 від 22.01.2016 року, у зв'язку із тим, що 22.12.2015 року суддю Барашкова В.В. відраховано зі складу суддів Івано-Франківського міського суду у зв'язку зі смертю, було проведено повторний автоматизований розподіл справи. Системою автоматичного розподілу, дану цивільну справу призначено судді Домбровській Г.В. й ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.01.2016 року було прийнято справу до провадження (а.с. 1, 2, 3 т.3).

Розпорядженням керівника апарату Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 №56 від 04.05.2017 року, у зв'язку із тим, що 24.04.2017 року в судді Домбровської Г.В. закінчився п'ятирічний строк призначення судді вперше, було проведено повторний автоматизований розподіл справи. Системою автоматичного розподілу, дану цивільну справу призначено судді татаріновій О.А. й ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12.05.2017 року року було прийнято справу до провадження (а.с. 77, 78, 79 т.3).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2017 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 про відвід судді Татаріновій О.В. - відмовлено (а.с. 96 т.3).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.11.2017 року призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3, Івано-Франківська обласна рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірним звільненням з роботи економічну експертизу. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а.с. 108 т.3).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.02.2018 року відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3, Івано-Франківська обласна рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірним звільненням з роботи (а.с. 112 т.3).

Представники позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задоволити в повному обсязі відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Представники відповідача ОСОБА_2 газети Галичина в судовому засіданні заперечили проти задоволення заявленого позову у зв'язку із його безпідставністю та необгрунтованістю. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, Івано-Франківська обласна рада в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 3 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.11.1993 року було зареєстровано редакцію газету «Тижневик Галичини» (а.с. 8).

14.11.1996 року позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду кіоскера газети «Тижневик Галичини» з 15.11.1996 року за контрактною формою оплати праці ( а.с.9)

20.06.2000 року редакції газет «Галичина» і «Тижневик Галичини» уклали між собою угоду, згідно до умов якої редакція газети «Галичина» перестає бути засновником газети «Тижневик Галичини» і передала правонаступництво в засновництві редакції газети «Тижневик Галичини» (а.с.11).

Наказом №81 від 12.10.2000 року головного редактора газети «Галичина» редакція газети «Тижневик Галичини» ліквідовується і створюється ліквідаційна комісія (а.с.14).

Наказом № 6 від 20.12.2000 року ОСОБА_1 звільнена з 20.12.2000 року з посади кіоскера-менеджера у зв»язку з втратою довіри у відповідності з п.2 ст.41 КзпП України (а.с.15).

В січні 2000 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою про визнання незаконними дій посадових осіб та визнання незаконним наказу № 6 ліквідаційної комісії від 20.12.2000 року, яким її звільнено з роботи. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2001 року скаргу ОСОБА_1 в частині визнання незаконним наказу № 6 ліквідаційної комісії від 20.12.2000 року неправомірним та зобов»язання відмінити даний наказ залишена без розгляду ( а.с.40 т.1).

Таким чином на час розгляду справи матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звільнена з посади кіоскера-менеджера у зв»язку з втратою довіри у відповідності з п.2 ст.41 КзпП України. Даний наказ не скасований.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що звільнення позивача ОСОБА_1 з посади кіоскера-менеджера газети «Тижневик Галичина» не пов»язане з ліквідацією редакції газети «Тижневик Галичина» .

Посилання позивача на незаконність ліквідації редакції газети «Тижневик Галичини» суд не приймає до уваги, оскільки наказ №81 від 12.10.2000 року головного редактора газети «Галичина» про ліквідацію редакції газети «Тижневик Галичини» у встановленому законом порядку не скасований.

Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на ст. 22 ЦК України та на те, що вона могла реально одержати заробітну плату за період з 01.11.2000 року по 31.05.2014 року з врахуванням індексу інфляції у розмірі 214371 грн. 26 коп. якби її право не було порушено відповідачем.

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Таким чином, законодавством передбачено відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв'язку між порушенням права й збитками. При цьому доведення факту завдання реальних збитків та втрати доходів, які б особа могла отримати, якщо її право не було порушене, а також причинний зв'язок між цією шкодою та діями відповідача в силу ст. 10, 60 ЦПК України, покладається на позивача.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі доведеності порушення його прав.

На підтвердження суми спричиненої матеріальної шкоди за період з 01.11.2000 року по 31.05.2014 року позивачем наданий аудиторський звіт про розрахунок заробітної плати ( а.с.56-64 т.2)

Однак, досліджені докази не дають підстав визнати, що позивач ОСОБА_1 мала би реальну можливість отримати доходи у визначеному розмірі.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності упущеної вигоди, яку позивач міг отримати та не отримав внаслідок незаконних дій відповідача, а тому суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивача цієї частини.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,за наявності її вини.

Позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди та судом не було встановлено порушення прав позивача, тому не має підстав для задоволення заявлених в частині відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивачки є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81,. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 газети Галичина , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3, Івано-Франківська обласна рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірним звільненням з роботи відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Івано-Франківського Апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 року.