Рішення

від 08.11.2018 по справі 615/586/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/586/18

Провадження № 2/615/312/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області цивільну справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя"

до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Велес-В"

про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

за участю учасників судового процесу:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

представника відповідача

ФГ "Велес-В" ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (далі по тексту - позивач, ПСП "Нове життя" ) звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1Г.), Фермерського господарства "Велес-В" (далі по тексту - ФГ "Велес-В" ), в якому просить:

- визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043, укладений між Фермерським господарством "Велес-В" та ОСОБА_1, зареєстрований 05.04.2018 року за № 25670421 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043 від 01.01.2006 року, зареєстрований 31.01.2008 року за № 040865500274 та визнати укладеною додаткову угоду від 01.10.2017 року до договору оренди землі від 01.01.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.01.2006 року між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043, строком на п'ять років, який був зареєстрований 31.01.2008 року. 21.05.2012 року до вказаного договору укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору ще на п'ять років, тобто до 11.12.2017 року. З метою скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач завчасно направив ОСОБА_1 лист-повідомлення від 01.10.2017 року про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, у відповідь на що, 01.11.2017 року, ОСОБА_1 надіслано відповідь про відмову в поновленні договору оренди землі від 01.01.2006 року, в зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору оренди землі, а позивачпродовжував використання земельної ділянки. Після чого, 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В" укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0045 , який 05.04.2018 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав. Таким чином, позивач вважає, що укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки підставою відмови у поновлені договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. Таким чином, при відмові в поновлені договору оренди позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

06.07.2018 року від представника Фермерського господарства "Велес-В" надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "Нове життя" у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, представник ФГ "Велес-В" посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" 01.01.2006 року, з урахуванням додаткової угоди, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2013 року, так як укладена 21.05.2012 року додаткова угода не змінює встановлений строк дії договору, а лише містить виклад нової редакції пунктів 8 договору в частині того, що договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни . В період часу з 31.01.2013 року по 01.10.2017 року жодних пропозицій про поновлення договору оренди землі від 01.01.2006 року та додаткових угод на адресу ОСОБА_1 від ПСП "Нове життя" не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що ПСП "Нове життя" не скористалось своїм переважним правом на поновлення дії договору оренди землі від 01.01.2006 року. Окрім того, враховуючи позицію позивача, який вважає, що додатковою угодою від 21.05.2012 року було продовжено строк дії договору ще на п'ять років, ОСОБА_1 28.12.2017 року на адресу ПСП "Нове життя" було направлено лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Також, укладаючи договір емфітевзису не відбувалось порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі, оскільки між відповідачами укладено договір відмінного правового характеру. Таким чином, ФГ "Велес-В" вважає, що укладений договір емфітевзису між ФГ "Велес-В" та ОСОБА_1 від 29.03.2018 року жодним чином не порушує переважне право орендаря (т. 1 а.с. 90-98).

06.07.2018 року від представника ОСОБА_1надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "Нове життя" у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" 01.01.2006 року, з урахуванням додаткової угоди, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2013 року, так як укладена 21.05.2012 року додаткова угода не змінює встановлений строк дії договору, а лише містить виклад нової редакції пунктів 8 договору в частині того, що договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни . В період часу з 31.01.2013 року по 01.10.2017 року жодних пропозицій про поновлення договору оренди землі від 01.01.2006 року та додаткових угод на адресу ОСОБА_1 від ПСП "Нове життя" не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що ПСП "Нове життя" не скористалось своїм переважним правом на поновлення дії договору оренди землі від 01.01.2006 року. Окрім того, враховуючи позицію позивача, який вважає, що додатковою угодою від 21.05.2012 року було продовжено строк дії договору ще на п'ять років, ОСОБА_1 28.12.2017 року на адресу ПСП "Нове життя" було направлено лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Також, укладаючи договір емфітевзису не відбувалось порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі, оскільки між відповідачами укладено договір відмінного правового характеру. Таким чином, ОСОБА_1вважає, що укладений договір емфітевзису між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" від 29.03.2018 року жодним чином не порушує переважне право орендаря (т. 1 а.с. 110-119).

19.07.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі. В відповіді на відзив представник позивача посилаючись на те, що укладення 21.05.2012 року додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 року було направлено на продовження орендних відносин ще на п'ять років, тобто до 11.12.2017 року. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_1 теж у своєму листі-повідомленні від 01.11.2017 року зазначає, що строк договору триває до 11.12.2017 року.

У разі якщо вважати позицію щодо строку дії договору оренди землі від 01.01.2016 року викладену у відзиві вірною, то враховуючи положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", договір є поновленим ще на п'ять років, а саме з 31.01.2013 року до 31.01.2018 року, оскільки ПСП "Нове життя" продовжило користуватися земельною ділянкою, що була предметом договору оренди землі від 01.01.2006 року та сплачувало орендну плату. З приводу переважного права орендаря на поновлення договору оренди зазначено, що договір оренди передбачав, що орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Будь-яких інших дій направлених на поновлення договору оренди не вимагалось. Також, представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що переважне право орендаря є порушеним, оскільки ОСОБА_1, відмовляючи в продовжені договору оренди, не розглянув пропозицію орендаря у відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (т. 1 а.с. 153-160).

06.08.2018 року від представника відповідачів до суду надійшло заперечення, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову. В запереченні представник відповідачів зазначив, що позивачем обрано помилковий спосіб захисту порушеного права з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позовними вимогами зокрема є саме визнання укладеною додаткову угоду від 01.10.2017 року, що в свою чергу є взаємовиключним (т. 1 а.с. 177-186).

19.07.2018 року представником відповідачів подано до суду науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені ОСОБА_5, підготовлений доцентом кафедри цивільного права № 1, кандидатом юридичних наук, доцентом ОСОБА_6, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 145-151).

07.09.2018 року представником позивача подано до суду науково-правовий висновок Національної академії правових наук України, підготовлений кандидатом юридичних наук ОСОБА_7 та доцентом юридичних наук, професором ОСОБА_8, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 2 а.с. 62-78).

Одночасно з позовною заявою Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та Фермерському господарству "Велас-В" вчиняти певні дії, а саме: обробляти земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043, здійснювати на ній посіви сільськогосподарських культур, вчиняти дії відносно збору врожаю на земельній ділянці, площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043 та заборонити продаж або відчуження, передачу в оренду земельної ділянки, площею 5,72 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року відмовлено в задоволені заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" про забезпечення позову (т. 1 а.с. 73-75).

Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя", не погодившись з ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року, оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 26.07.2018 року апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" залишено без задоволення, а ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року залишено без змін (т. 2 а.с. 36-41).

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120981595 від 17.04.2018 року, ОСОБА_1, на праві приватної власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХР № 084551 від 27.08.2002 року, належить земельна ділянка кадастровий номер 6321280300:02:000:0043, площею 5,72 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області (т. 1 а.с. 19).

01.01.2006 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради (т. 1 а.с. 11-12).

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,72 га, у тому числі ріллі.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строки до 31 грудня кожного року.

Пунктом 31 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 38 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії "Центрального державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008 року.

21.05.2012 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.01.2006 року.

Сторони домовились внести в договір оренди землі від 01.01.2006 року наступні зміни:

- пункт 8 договору викласти у наступній редакції:

Договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін;

- пункт 9 договору викласти у наступній редакції:

Орендна плата отримується у грошовій формі готівкою в касі орендаря в період з 01 липня по 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати у рік становить 4119,99 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеній в пункті 3 договору. За письмовою або усною домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі (зерно, цукор та інше), або відробітковій формі (надання послуг, культивація, оранка, транспортні послуги та інше) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом.

При цьому в додатковій угоді від 21.05.2012 рокусторони погодили, що додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 01.01.2006 року, набирає чинності після її державної реєстрації та дії у строк, визначений договором.

З додаткової угоди вбачається, що вона зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2012 року № 632120004002912 , що також підтверджується листом Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23, 141-628/121-18 від 23.06.2018 року (т. 2 а.с. 141-142).

24.10.2018 року Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 01.10.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.10.2017 року до договору оренди землі від 01.01.2006 року (т. 1 а.с. 14-16).

01.11.2017 року ОСОБА_1 листом-повідомленням повідомлено "Нове життя" про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно (т. 1 а.с. 17).

29.03.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В " укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком на три роки, предметом якого є земельна ділянка розміром 5,72 га, що розташована на території Олександрійвської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер 6321280300:02:000:0043, право використовувати яку, згідно даного договору, ОСОБА_1 надав ФГ "Велес-В " для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису (т. 1 а.с. 99-101).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120981595від 17.04.2018 року, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про укладення 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В " договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 11.04.2018 року (т. 1 а.с. 19 зворот).

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 01.01.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя", з урахуванням додаткової угоди від 21.05.2012 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту, та закінчується 31.01.2013 року.

Доводи представника позивача, що додатковою угодою від 21.05.2012 року до договору оренди землі від 01.01.2006 року, укладеною між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя", було продовжено строк дії договору оренди землі ще на п'ять років та строк дії договору спливає 21 грудня 2017 року, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з додаткової угоди від 21.05.2012 року до договору оренди землі від 01.01.2006 року , укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (орендар), сторони домовились внести в договір оренди землі зміни, а саме пункт 8 договору оренди землі викласти у наступній редакції: "Договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть буди змінені за згодою сторін ". У додатковій угоді визначено, що додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, набирає чинності після її державної реєстрації та дії у строк, визначений договором (т. 1 а.с. 13).

Таким чином, пункт 8 додаткової угоди від 21.05.2012 року не продовжує строк дії договору оренди землі ще на п'ять років, а саме до 21.12.2017 року, а лише містить виклад нової редакції, що договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни .

Питання щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк регламентоване положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору оренди землі).

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_9 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Представником позивача в судовому засіданні надані пояснення, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя", з урахуванням укладеної додаткової угоди від 21.05.2012 року, вважало, що строк дії договору оренди землі від 01.01.2006 року є продовженим ще на п'ять років до 21.12.2017 року, а отже до 21.10.2017 року не зверталося до орендодавця ОСОБА_1 з повідомленням про намір скористатись переважним правом щодо укладання договору на новий строк та з відповідним проектом додаткової угоди.

З огляду на викладене, Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" не дотримано вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди землі, оскільки орендар - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" у встановлений законом строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, а лист - повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди, датований 01.10.2017 року, що доданий позивачем до позову, фактично надісланий на адресу орендодавця 24.10.2017 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі від 01.01.2006 року.

Отже, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 29.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В" вже після припинення дії договору оренди землі від 01.01.2006 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя", та про відсутність у Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки останнім не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а продовження користування орендованою земельною ділянкою Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" не є підставою для визнання укладеного з Фермерським господарством "Велес-В" договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним та скасування його державної реєстрації, оскільки договором емфітевзису не порушено переважне право Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на поновлення договору оренди землі від 01.01.2016 року на новий строк.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо того, що у разі якщо строк дії договору оренди землі від 01.01.2006 року закінчився 31.01.2013 року та додаткова угода до нього не продовжила строк дії договору, сторони врегулювали у п. 33 договору оренди землі, що якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, то він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, тобто договір оренди землі діяв до 31.01.2018 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору оренди землі) був визначений порядок поновлення договору оренди землі, який зокрема передбачав обов'язкове направлення орендарем листа - повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк з проектом додаткової угоди до закінчення строку дії договору оренди землі, а тому, з урахуванням положень ст. 203 ЦК України, доводи представника позивача про продовження договору оренди землі у відповідності до п 33 договору оренди землі, є необґрунтованими.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259 , 263-265 , 268 , 273 , 352 , 354 - 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області.

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" , місцезнаходження: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ: 30957436.

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Трудова, 75; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - Фермерське господарство "Велес-В" , місцезнаходження: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Жовтнева, 35; код ЄДРПОУ: 37948259.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати пов'язані з розглядом справи на 26 листопада 2018 року о 12-00 год. у залі судових засідань в приміщенні Валківського районного суду Харківської області, розташованому за адресою: вул. Харківська, 4, м. Валки, Харківська область.

Повне рішення суду складено 16.11.2018 року.

Суддя А.О. Логвінов