Ухвала

від 30.01.2010 по справі 16/200/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

30 січня 2010 р.                                                                                   

№ 16/200/09  

Колегія суддів  Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді         Кузьменка М.В.,

судді                                   Васищака І.М.,

судді                                    Палій В.М,

розглянувши

касаційну скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ"

на рішення                      господарського суду Запорізької області від 09.11.2009р.  

у справі                            №16/200/09 господарського суду Запорізької області                                           

за позовом                       Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ"

до                                       суб’єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1

треті особи                      ОСОБА_2,

                                         ОСОБА_3

про                                    стягнення 35 817,23грн.

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма ПИФ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.2009р., прийняте у справі №16/200/09.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню  скаржнику з таких підстав.

Відповідно до п.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст.46 ГПК України.

Порядок сплати державного мита визначений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15. Так, відповідно до п.14 Інструкції, при перерахуванні мита з рахунку платника, до документа щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи про зарахування мита до бюджету, який скріпляється  першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Отже, допустимим доказом сплати державного мита у разі перерахування мита з рахунку платника є примірник платіжного доручення з відповідним, скріпленим першим та другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи, написом про зарахування мита до бюджету з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Платіжне доручення №366 від 14.12.2009р., долучене скаржником до поданої касаційної скарги, відповідного напису не містить, у зв’язку з чим не може бути допустимим  доказом сплати державного мита.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, п.4 ст.1113 ГПК України,  колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ" на рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.2009р. у справі №16/200/09 та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя                                                  М.В.Кузьменко                                            Суддя                                                                           І.М.Васищак

               Суддя                                                                              В.М.Палій