Ухвала

від 26.11.2018 по справі 520/9308/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 520/9308/18

провадження № 2/520/5473/18

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи по суті

призначення судового засідання з викликом сторін

та продовження строку вчинення процесуальних дій

26.11.2018 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ЛітвіновоїІ.А., вирішуючи в порядку письмового провадження в приміщені суду у місті Одесі питання щодо подальшого провадження у цивільній справі № 520/9308/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 02.08.2018. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій з 02 серпня 2018 року по 03 вересня 2018 року.

Копію ухвали одержано позивачем - 16.08.2018 року, відповідачем - 14.08.2018.

21.08.2018 року позивач надав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вхід. № 30735)

31.08.2018 року до суду надійшов відзив відповідача (вхід. № 32123). У відзиві відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у задоволені пред'явленого нею позову. Крім того, відповідач пояснив причини неможливості надати всі письмові докази разом з відзивом, посилаючись на встановлення судом мінімального з передбаченого законом строку для подання відзиву, що вочевидь на думку відповідача не відповідає складності даної справи. Відповідач повідомив про наступний намір додати докази, які спростовують доводи позовних вимог.

До цього часу процесуальних дій у справі з боку суду не вчинялось у зв'язку із перебуванням головуючого у відпустці з 03.09.2018 по 02.11.2018 року, та наступною робочою завантаженістю.

Суд зазначає, що діючими нормами закону не передбачена можливість зупинення провадження у справі на час перебування у відпустці суддів.

Право на відпочинок є правом, гарантованим кожному громадянину України статтею 45 Основного Закону Конституції України.

В свою чергу законодавець встановив захисну норму від порушення строків розгляду справи.

Так, відповідно до частини сьомої статті 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Тривалість відпустки суддів не є закритою інформацією та може бути одержана заінтересованою особою, як у працівників апарату суду так і судді.

Позивач, як і інші учасники справи, з подібними запитами та заявами до суду не звертались, скориставшись наданим їм правом на власний розсуд.

На цей час судом встановлено, що 18.09.2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вхід. № 34849). Клопотання позивача обґрунтовується необхідністю допиту свідків.

У запереченнях відповідача на відповідь на відзив (вхід. № 38093 від 05.10.2018) відповідач підтримав необхідність заслухати у судовому засіданні сина сторін ОСОБА_3 з метою з'ясування обставин, які є важливими для розгляду справи.

У клопотанні від 01.11.2018 (вхід. № 43434) позивач просить викликати в суд та допитати наступних свідків: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, якій проживає за тією ж адресою.

Частиною першою статті 232 ЦПК України встановлено, що допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Згідно з частиною п'ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із змісту статей 277 та 279 ЦПК України вбачається, що зміна порядку провадження у справі не є обов'язковою, на відміну від проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, при наявності відповідного клопотання однієї із сторін.

За правилами, встановленими частиною першою статті 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у цивільній справі № 523/9308/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відкрито 02.08.2018 року.

За умовами частини першої статті 275 ЦПК України строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження повинен був закінчитись 02.10.2018.

Проаналізувавши обставини справи, суд доходить висновку про необхідність здійснення провадження та встановлення порядку розгляду цієї справи, виходячи в першу чергу із забезпечення учасникам належних умов для реалізації їх процесуальних прав.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК ).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України , цього Кодексу , Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції .

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

Частиною п'ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об'єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі Ruiz-Mateos проти Іспанії , від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах Лобо Мачадо проти Португалії (Lobo Machado v. Portugal) і Фермьойлєн проти Бєльгії (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judg mentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі Нідерост-Губер проти Швейцарії (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі Шенк проти Швейцарії (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд констатує порушення у цивільній справі № 523/9308/18 процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України , але наголошує на пріоритетності встановлення судової процедури, яка має на меті сприяння реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Керуючись Конституцією України ,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст.ст. 1-4 , ст. 10 , ч. 1, 11 , ч. 1 ст. 76 , ч. 1 ст. 77 , ч. 2 ст. 78 , ч. 1 ст. 120 , ч. 1 ст. 123 , ч. 5 ст. 124 , ч. 1 ст. 126 , ст. 127 , ч. 4, 174 , ст. 185 , ч. 1 ст. 187 , 279 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд по суті цивільної справи № 523/9308/18 та продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Прийняти відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення із всіма додатками до них й залучити до матеріалів цивільної справи № 523/9308/18.

Призначити проведення судового засідання з викликом сторін на 10 грудня 2018 року о 15 годині 30 хвилин в залі к.-240 Київського районного суду м. Одеси.

Явку позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 у судове засідання - визнати обов'язковою .

Розгляд клопотання про виклик свідків провести за участю сторін.

Надати сторонам можливість подати окрему заяву про письмове опитування сторони як свідка у порядку статті 93 ЦПК України до початку розгляду справи по суті.

Роз'яснити учасникам справи, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу . Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення ,крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів повинна відповідати вимогам, встановленим статтею 117 ЦПК України .

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

До початку розгляду справи по суті сторони можуть звернутися до суду із заявою про застосування процедури врегулювання спору за участю судді у порядку, встановленому статтями 201-205 ЦПК України .

Роз'яснити сторонам, що проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Під час проведення спільних нарад суддя зокрема здійснює дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Заява про врегулювання спору за участю судді повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 183 та ч. 1 ст. 201 ЦПК України .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала надсилається до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складення. З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua .

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет /веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя

Літвінова І. А.