Рішення

від 17.12.2018 по справі 520/9308/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

cправа № 520/9308/18

gровадження № 2/520/5473/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.,

в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2018 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач просить присудити аліменти в розмірі 10 000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду й до досягнення дітьми повноліття та на увесь період навчання в Міжнародному гуманітарному університеті, але не довше ніж до досягнення дітьми двадцяти трьох років.

У позовній заяві позивач посилається на те, що шлюб між сторонами було розірвано у 2011 році рішенням Київського районного суду м. Одеси. Під час перебування у шлюбі у подружжя ОСОБА_2 народилося двоє синів: ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3, та ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4. У цьому ж році, за мировою угодою між сторонами, місце проживання старшого сина було встановлено з батьком, а молодшого - з матір'ю.

Позивач вважає дію мирової угоди припиненою, з підстав досягнення дітьми чотирнадцятирічного віку та систематичним невиконанням відповідачем умов цієї угоди.

Позивач зазначає, що на даний час відповідач жодним чином не виконує свої обов'язки, і весь тягар із їх матеріального забезпечення лежить на неї. В свою чергу, доходи позивача не дозволяють утримувати синів належним чином, оскільки позивач одержує щомісячно заробітну плату до 4000 грн.

Позивач вказує, що додаткові витрати на дітей пов'язані із забезпечення їх одягом та іншими необхідними для їх віку речами, витратами на їх годування та навчання, враховуючи, вступ ОСОБА_3 у червні 2018 року до Міжнародного гуманітарного університету на денну форму навчання із вартістю контракту в 11 200 грн. на рік, із строком навчання - 5 років, та вступом молодшого сина у червні 2018 року до Економічно-правового коледжу на денну форму навчання факультету комп'ютерних технологій, з вартістю навчання - 9000 гривен на рік із обов'язковим придбанням форми вартістю за 3000 гривен.

Змогу відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі - 10000 гривен щомісячно позивач аргументує тим, що відповідач ОСОБА_2 є директором та засновником ТОВ Кріо Інжиніринг (код ЄДРПОУ 37060458) із статутним капіталом 200000 грн., 160000 з яких є внеском самого відповідача, а заробітна плата відповідача за другий квартал 2018 року склала 74100 гривен, тобто 24700 гривен на місяць. Відповідачу на праві власності належить автомобіль та ? частини земельної ділянки у АДРЕСА_3

В судовому засіданні позивач підтвердила суду, що витрати на оплату контракту були нею проплачені одноразово під час вступу синів до навчальних закладів, як і витрати на придбання форми.

Суд, проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1 та зміст частини першої статті 185 СК України, якою врегульовано питання участі батьків у додаткових витратах на дитину, дійшов висновку, що позивачем розмір щомісячних аліментів визначено з урахуванням витрат, які носять характер періодичних, та право на отримання яких набуває особа, у випадку пред'явлення позову про стягнення додаткових витрат на дитину.

В свою чергу позивач ставить перед судом питання щодо первісного присудження та визначення розміру щомісячних аліментів на утримання дітей.

Суд, при наданні оцінки обставинам щодо правової природи витрат на навчання та інші неперіодичні потреби дітей, враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17 .

Так, Верховний Суд України роз'яснив, що положення частини першої статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд України звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Суди виходили з того, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею 23 років, правила статті 185 СК України щодо обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами, не застосовуються. Оплата вартості навчання та проживання неповнолітньої дитини в гуртожитку не відноситься до додаткових витрат, тому правові підстави для їх стягнення відсутні. Суд зазначив, що спірні правовідносини регулюються нормами статті 199 СК України, якою передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Отже, вимоги ОСОБА_1 про включення в розмір щомісячних аліментів додаткових витрат та встановлення кінцевого строку стягнення з прив'язкою до досягнення дітьми 23-х річного віку є безпідставними та завчасними.

Згідно з частиною першою статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно, позивач ОСОБА_1 має право на присудження їй щомісячних аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які проживають з нею, до досягнення дітьми повноліття. Це право визнано й відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні, проведеному за участю сторін 10.12.2018 року.

Щодо визначення розміру аліментів відповідач ОСОБА_2 поклався на розсуд суду, при цьому просивши суд врахувати, що розмір його щомісячного заробітку складає 17000 грн., та на його утриманні знаходяться ще двоє дітей від другого шлюбу. Друга дружина ОСОБА_2 не працює, оскільки знаходиться у декретній відпустці по догляду за молодшою дитиною, якій щойно виповнився один рік.

Згідно з пунктами 2 та 3 частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 червня 2013 року у цивільній справі № 1521/5184/12 про поділ майна подружжя, ОСОБА_1 виділено у приватну власність транспортний засіб марки NISSAN MICRA , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 70 726,27 гривень, а ОСОБА_2 виділено у приватну власність автомобіль ОРEL VECTRA , 2006 року випуску реєстраційний НОМЕР_3 , вартістю 108 741,17 гривень. Крім того, сторонам виділено у приватну власність по 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0400 га для будівництва і обслуговування житлового господарських будівель і споруд, що знаходяться на території Дальницької сільської Ради, АДРЕСА_4 вартістю 36352 грн. і по 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0600 га за цією ж адресою для ведення особистого селянського господарства, вартістю 54 528 грн. Також з відповідача була стягнута грошова компенсація на користь позивача у розмірі 19007 грн. 45 коп.

Рішення суду не окаржувалось на набрало законної сили.

У зв'язку із наведеним посилання позивача ОСОБА_1 у позовній заяві при визначені розміру аліментів на наявність у відповідача автомобілю та нерухомого майна відхиляються судом, так як при поділі майна, сторони, з врахуванням грошової компенсації, отримали рівні частки спільно нажитого майна.

Також суд критично відноситься до посилань позивача, зроблених у судовому засіданні, про можливість відповідача, як засновника та директора товариства, зазначати собі занижений розмір заробітної плати, якій може значно відрізнятися від фактичного заробітку. На підтвердження факту заниження заробітку та розміру дійсного заробітку відповідача позивач ОСОБА_1 не надала жодних доказів. Відповідач такий факт не визнав.

У відповідності до частини другої статті 13 та частини першої статті 81 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 надав докази, які підтверджують, що відповідач, після розірвання шлюбу із відповідачем ОСОБА_1, 05 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_10 уклав шлюб з ОСОБА_6, про що в день укладення шлюбу Київським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис № 2476 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_4

До цього, 27 вересня ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 народила сина ОСОБА_7, народження якого зареєстроване Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 25 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_9. У повторному свідоцтві про народження серії НОМЕР_5, виданому 20 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_10 Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області батьком дитини вказаний ОСОБА_2.

13 листопада ІНФОРМАЦІЯ_10 у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 народилась друга дитина - ОСОБА_8, народження якого зареєстровано Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14 листопада ІНФОРМАЦІЯ_10 за актовим записом № 2160 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_6

З 01.11.ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі міста Одеси, де одержує допомогу по народженню дитини.

ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ КРІО ІНЖІНИРІНГ за 2017 рік одержав дохід у розмірі 127 236,32 грн., та з 01.01.2018 по 31.08.2018 - 127029,00 грн.

Суду не надано доказів того, що станом на час розгляду справи матеріальний стан ОСОБА_2 чи склад членів його родини змінився, а також доказів того, що ОСОБА_2 визнаний у встановленому законом порядку у відношенні будь-яких осіб, в тому числі і своєї матері похилого віку, піклувальником чи тимчасовим помічником.

У заяві від 10.12.2018 року відповідач ОСОБА_2 просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, присудивши до стягнення з нього аліменти на утримання синів від першого шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Як зазначалось вище у цьому рішенні, у судовому засіданні 10.12.2018 року відповідач вирішення розміру аліментів у твердій грошовій сумі поклав на розсуд суду.

Відповідно до частини першої статті 184 ЦПК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За приписами частин другої та третьої статті 182 ЦПК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд дійшов висновку про достатність заробітку відповідача ОСОБА_2. для визначення розміру аліментів на синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі, не нижчому за мінімально рекомендований частиною другою статті 182 ЦПК України.

Суд наголошує на тому, що четверо синів відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10 мають рівні права на утримання з боку батьків, й відповідно ОСОБА_2, як їх батько несе рівний перед дітьми обов'язок.

При цьому суд враховує, що з 01 липня 2018 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становив 1559 грн., з 01 грудня 2018 року до 01 липня 2019 року -становитиме 1626 грн.; на дітей віком від 6 до 18 років з 01 липня 2018 року становив 1944 грн, з 01 грудня 2018 року до 01 липня 2019 року - становитиме 2027 грн.

Суд надіє оцінку тому, що поняття мінімум визначає крайню межу, при цьому частиною другою статті 183 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

В даному контексті суд пов'язує поняття гармонійного розвитку із процесом виховання дитини, як всебічно та гармонійно розвиненої особистості - члена суспільства у демократичній державі, якою проголошена Україна. Такий процес можливий лише при повній взаємодії всіх ланок суспільства: сім'ї, навчально-виховних закладів, громадських формувань, спеціальних інституцій держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість та включає завдання морального, розумового й фізичного виховання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд доходить висновку, що законним і справедливим по відношенню до всіх осіб, права яких зачіпляються при розгляді цієї справи буде встановлення аліментів у розмірі по 2600 гривень щомісячно на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. до досягнення кожним з них повноліття.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачу ОСОБА_2 виконувати свій юридичний та соціальний обов'язок по утриманню дітей та позбавляли б його реальної можливості платити аліменти у визначеному судом розмірі та порядку.

При цьому суд враховує можливість зменшення або збільшення розміру аліментів за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Вказане право закріплене статтею 192 ЦПК України; обов'язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також того з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), у відповідності до статті 185 ЦПК України, та право стягувача аліментів звернутись із відповідним позовом до суду.

Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 259 , 261-263 , 268 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2; паспорт: НОМЕР_7 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 29.07.1997 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8; адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса проживання: АДРЕСА_5) про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Присудити стягнення з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8; адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса проживання: АДРЕСА_5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2; паспорт: НОМЕР_7 виданий Київським РВУМВС України в Одеській області 29.07.1997 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 23 липня 2018 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1

Присудити стягнення з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8; адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса проживання: АДРЕСА_5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2; паспорт: НОМЕР_7 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 29.07.1997 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 23 липня 2018 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8; адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса проживання: АДРЕСА_5) на користь держави судовий збір у розмірі 740, 80 гривень.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню у наступному порядку:

стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8; адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса проживання: АДРЕСА_5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2; паспорт: НОМЕР_7 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 29.07.1997 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок за період з 23 липня 2018 року по 23 серпня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_8; адреса реєстрації: АДРЕСА_2; адреса проживання: АДРЕСА_5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2; паспорт: НОМЕР_7 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 29.07.1997 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок за період з 23 липня 2018 року по 23 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Датою складання судового рішення є 17 грудня 2018 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.