Постанова

від 21.11.2018 по справі 914/305/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. Справа №914/305/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Якімець Г.Г.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційні скарги Бібрського сільського споживчого товариства б/н від 29.08.2018 та Бібрської міської ради б/н від 23.08.2018

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 (повне рішення складено 03.08.2018 року, м. Львів, суддя Горецька З.В.)

у справі № 914/305/18

за позовом: Бібрського сільського споживчого товариства, м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області

до відповідача: Бібрської міської ради, м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області

про визнання недійсним рішення та визнання права власності на будівлю.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 - - ордер серії ЛВ № 122631 від 01.11.2018 року

від відповідача - ОСОБА_3 - довіреність б/н від 01.06.2018 року

ВСТАНОВИВ:

Бібрське сільське споживче товариство звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Бібрської міської ради про визнання недійсним рішення №346 від 09.09.2016 Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі на території Бібрської міської ради ; визнання за Бібрським сільським споживчим товариством права власності на будівлю магазину, що розташована за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с.Шпильчина, вулиця Залісся, 7.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 у справі № 914/305/18 позов Бібрського сільського споживчого товариства задоволено частково. Суд виніс рішення, яким визнав недійсним рішення Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області №346 від 09.09.2016 Про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі на території Бібрської міської ради . В задоволенні позовних вимог щодо визнання за Бібрським сільським споживчим товариством права власності на будівлю магазину, що розташована за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с.Шпильчина, вулиця Залісся, 7 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Бібрське сільське споживче товариство подало апеляційну скаргу б/н від 29.08.2018, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що будівля магазину розташована за адресою Львівська область, Перемишлянський район, с. Шпильчина, вулиця Залісся, будинок 7 належить на праві власності Бібрському сільському споживчому Товариству з 09.01.1970, що підтверджується довідкою Стрілківської сільської ради депутатів трудящих Перемишлянського району Львівської області від 09.01.1970 №7.

Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Бібрська міська рада подала апеляційну скаргу б/н від 23.08.2018, в якій просить скасувати рішення Господарського сулу Львівської області від 31.07.2018 в частині визнання недійсним рішення міської ради № 346 від 09.09.2016.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що Бібрська міська рада діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений ст. 335 ЦК України, ст.ст. 26, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 15.11.2018, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги Бібрської міської ради відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

Відзив на апеляційна скаргу мотивований тим, що висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про відмову в позові щодо визнання за Бібрським сільським споживчим товариством права власності на будівлю магазину, що розташована за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с.Шпильчина, вулиця Залісся, 7, не відповідає обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Відповідач стверджує, що на початку 2016 року Бібрською міською радою Перемишлянського району Львівської області було виявлено безхазяйне нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (будівля магазину) загальною площею 128,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с. Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області.

Бібрська міська рада зверталась із запитом № 02-13/299 від 06.04.2016 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про надання інформації щодо власника нерухомого майна, а саме: магазину, що знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с. Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області.

У відповіді Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області №05-13-03000 від 17.05.2016 зазначило, що станом на момент звернення інформація про зазначений об'єкт нерухомості в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності відсутня.

Пізніше, Бібірська міська рада зверталась до Комунального підприємства Львівської обласної ради Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації із листом №02-13/234 від 14.03.2016 щодо надання інформації про власника нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю (будівля магазину), яка знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с. Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області.

Натомість Комунальне підприємство Львівської обласної ради Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації листом № 185 від 21.03.2016 повідомило Бібрську міську раду про те, що державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно в с. Шпильчина по вул. Залісся ,7 не проводилась.

09.09.2016 Бібрською міською радою прийнято рішення №346 Про взяття на облік безхазяйної речі нерухомої речі на території Бібрської міської ради , яким, зокрема, вирішено звернутись до виконавчого комітету Бібрської міської, якому надано повноваження з державної реєстрації речових прав на нерухоме майна, про взяття на облік будівлі магазину, що знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с. Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області, як безхазяйну рухому річ.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що Бібрська міська рада неправомірно прийняла рішення №346 від 09.09.2016, оскільки, на думку позивача, не було дотримано порядку взяття на облік безхазяйної речі, та оформлення права власності, як на безхазяйну річ, оскільки Бібрською міською радою не був здійснений пошук власника даного майна, не розміщено у встановленому законом порядку оголошення у друкованому засобі масової інформації та порушено процедуру державної реєстрації як безхазяйного майна.

Позивач зазначає, що він є власником спірного нерухомого майна, а Бібрська міська рада не мала повноважень виносити рішення №346 Про взяття на облік безхазяйної речі нерухомої речі на території Бібрської міської ради .

Крім цього позивач просить суд визнати за ним право власності на магазини, що знаходиться за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с. Шпильчина, вул. Залісся, 7. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Відповідно до довідки Стрілківської сільської Ради депутатів трудящих Перемишлянського району Львівської області від 09.01.1970 №7 будинок в с. Залісся, де розміщений магазин змішаних товарів побудований з цегли, критий черепицею розміром 9х12м являється власністю Бібрського споживчого товариства Перемишлянської райспоживпілки.

В довідці №477 від 05.08.2017 Комунального підприємства Львівської обласної ради Золочівське міжрайонне Бюро Технічної інвентаризації зазначено, що згідно рішення виконавчого комітету Бібрської міської ради від 11.03.2009 №25, присвоєно номера будинку-володінням та іншому нерухомому майну в с.Шпильчина Перемишлянського району Львівської області, відповідно до найменувань вулиць, затверджених рішенням ІІІ сесії V-го демократичного скликання Бібрської міської ради від 30.01.2009 року №400. Відповідно до п/п №46, додатку №1 вищезазначеного рішення виконавчого комітету, будівлі магазину було присвоєно адресу село Шпильчина, вулиця Залісся, буд.7 (стара адреса с.Залісся Перемишлянського району Львівської області, станом на 1970 рік с. Залісся входило до складу Стрілківської сільської ради народних депутатів).

Як вбачається з листа №6 від 26.02.1996 Бібрського споживчого товариства останній зверталося до Бібрської міської ради з проханням закріпити землі за ним, на яких збудовані магазини, серед яких є магазин у с. Шпильчина на земельній ділянці площею 0,02 га.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2015, вбачається що користувачем земельної ділянки в с. Шпильчина площею 0,02 га. є Бібрське сільське споживче товариство.

Згідно платіжних доручень за 2002, 2003, 2005, 2009, 2014, 2016 років, які містяться в матеріалах справи, вбачається що платником за земельну ділянку, яка не ідентифікованою, по вищезазначеній адресі є Бібрське сільське споживче товариство, яке і сплачувало податок за землю.

З довідки від 28.01.2008 №290 Управління земельних ресурсів у Перемишлянському районі про правовий статус, кількісний склад земель станом на 01.01.2008 вбачається, що за Бібрським споживчим товариством закріплено земельну ділянку площею 0,02 га. в селі Щпильчина.

Відповідно до довідки від 29.01.2009 №534 Управління Держкомзему у Перемишлянському районі про правовий статус, кількісний склад земель станом на 01.01.2009, за Бібрським споживчим товариством закріплено земельну ділянку площею 0,02 га. в селі Шпильчина.

Як вбачається з довідки від 25.01.2011 №86 Управління Держкомзему у Перемишлянському районі про правовий статус, кількісний склад земель станом на 01.01.2011 за Бібрським сільським споживчим товариством закріплено земельну ділянку площею 0,02 га. в селі Шпильчина.

З довідки від 07.02.2014 №051653 відділу Держземагенства у Перемишлянському районі про кількісні характеристики земельної ділянки за даними експлікації земельних угідь згідно з формою 6-ЗЕМ станом на 01.01.2014, вбачається що в селі Шпильчина за Бібрським сільським споживчим товариством закріплено земельну ділянку площею 0,02 га.

Позивачем було подано до суду договір № 4 від 05.04.1999 про здачу в оперативну оренду основних фондів, який укладений між Бібрським сільським споживчим товариством та товариством Мальва . З даного договору вбачається, що Бібрське сільське споживче товариство передавало в оренду будівлю магазину, яка розташована за адресою Львівська область, Перемишлянський район, с. Шпильчина

Крім цього, позивачем було подано до суду договір здачі в оперативну оренду основних засобів від 09.08.2006, який укладений між Бібрським сільським споживчим товариством та ОСОБА_4 Згідно умов останнього Бібрське сільське споживче товариство передавало в оренду частину приміщення магазину, яке розташоване за адресою Львівська область, Перемишлянський район, с. Залісся строком на 1 рік.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з положеннями ст. 10, 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність .

Отже, річ (нерухоме майно), яка не має власника або власник якої невідомий, визнається безхазяйною.

Як стверджує, відповідач на початку 2016 року Бібрською міською радою Перемишлянського району Львівської області було виявлено безхазяйне нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (будівля магазину) загальною площею 128,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с.Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області.

В матеріалах справи містяться листи жителів с. Шпильчина та с. Залісся адресовані голові Бібрської міської ради, в яких зазначено, що спірний об'єкт побудований за кошти жертодавців методом народної будови в 1934 р. В технічному паспорті зазначено рік побудови спірного об'єкта - 1938 р.

Бібрська міська рада зверталась із запитом № 02-13/299 від 06.04.2016 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про надання інформації щодо власника нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с. Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області.

У відповіді Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області №05-13-03000 від 17.05.2016 зазначило, що станом на момент звернення інформація про зазначений об'єкт нерухомості в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності відсутня.

Крім цього, Бібірська міська рада зверталась до Комунального підприємства Львівської обласної ради Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації із листом №02-13/234 від 14.03.2016 щодо надання інформації про власника нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю (будівля магазину), яка знаходиться за адресою: вул. Залісся,7 с. Шпильчина, Перемишлянського району Львівської області.

Натомість Комунальне підприємство Львівської обласної ради Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації листом № 185 від 21.03.2016 повідомило Бібрську міську раду про те, що державна реєстрація права власності нерухомого майна в с. Шпильчина по вул. Залісся ,7 не проводилась.

У зв'язку з чим, 09.09.2016 Бібрською міською радою прийнято рішення №346 Про взяття на облік безхазяйної речі нерухомої речі на території Бібрської міської ради . Зазначеним рішенням було вирішено, зокрема: звернутися до виконавчого комітету Бібрської міської ради про взяття на облік будівлю магазину, що знаходиться на адресою: с. Шпильчина, вул. Залісся, 7, як безхазяйну нерухому річ; інформацію про взяття на облік будівлі магазину, як безхазяйну нерухому річ оприлюднити у друкованих засобах масової інформації та на офіційному сайті Бібрської міської ради; КП Бірський комунальник забезпечити зберігання будівлі магазину.

29.12.2016 в газеті Перемишлянський край № 51 (713) було розміщено оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна на території Бібрської міської ради.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Бібрська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення не вийшла за межі своїх повноважень та не порушила процедуру взяття на облік безхазяйного майна. Адже, перш ніж приймати рішення Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна №346 від 09.09.2016, міська рада вчинила ряд дій для з'ясування власника нерухомого майна. І лише після встановлення факту відсутності власника спірного приміщення прийняла рішення "Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна" №346 від 09.09.2016.

Твердження Бібрського сільського споживчого товариства про те, що міська рада не мала повноважень приймати спірне рішення, оскільки Бібрське сільське споживче товариство є власником спірної будівлі, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, огляду на наступне.

Рішення органу місцевого самоврядування про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є адміністративним актом, а не юридичним фактом, що впливає на цивільні правовідносини, об'єктом яких є дана нерухомість. Значення взяття на облік нерухомої речі полягає в тому, що з даного моменту починається перебіг строку (один рік), необхідного для пред'явлення відповідної вимоги до суду, а саме щодо передачі такої речі у комунальну власність.

Визнання майна безхазяйним не виключає можливості пред'явлення відповідних майнових вимог власником (його правонаступниками), який після цього з'явився. Він має право вимагати від органу місцевого самоврядування, рішенням і за заявою якого майно визнано безхазяйним та взято на облік, повернення майна, а якщо майно було в подальшому реалізовано - грошової компенсації у розмірі сум, отриманих від реалізації, за вирахуванням здійснених у зв'язку з цим витрат.

Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна покликана виявити ймовірного власника і запобігти порушенню його прав.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що після прийняття рішення Бібрською міською радою №346 від 09.09.2016 Про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі на території Бібрської міської ради Бібрське сільське споживче товариство зверталось до міської ради про повернення спірного майна. На зазначене суд першої інстанції не звернув уваги.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги про визнання недійсним рішення Бібрської міської ради №346 від 09.09.2016 Про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі на території Бібрської міської ради є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання за Бібрським сільським споживчим товариством права власності на будівлю магазину, що розташована за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с.Шпильчина, вулиця Залісся, 7, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України гарантовано непорушність права приватної власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. (ч.ч. 1, 3 ст. 319 ЦК).

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми права, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Позивачем у такому позові може бути лише особа, яка вже є власником майна, а відповідачем - особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Предметом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

З огляду на обраний позивачем спосіб захисту свого права, в контексті приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, предметом доказування, а відповідно і судової оцінки у справі є як наявність у позивача права власності на спірне майно, так і порушення (невизнання) такого права відповідачем.

Позивач (Бібрське сільське споживче товариство) в обґрунтування позовних вимог подав до суду довідку Стрілківської міської ради № 7 від 09.01.1970 де зазначено, що будинок в с. Залісся, де розміщений магазин змішаних товарів побудований з цегли, критий черепицею, розміром 9х12 м. (що становить 108 м.) є власністю Бібрського споживного товариства, Перемишлянської райспоживспілки .

Зазначена довідка не є належним доказом того, що Бібрське сільське споживче товариство є власником зазначеного приміщення.

Адже, як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бібрське сільське споживче товариство створене 1998 р.

З наданих позивачем правовстановлюючих документів не вбачається, що у 1998 року Бірське споживче товариство і процесі реорганізації передало майно, а саме спірне приміщення, Бірському сільському споживчому товариству.

Інші документи надані позивачем, а саме - довідка № 477 від 05.08.2017 видана Золочівським МБТІ, рішення Бібрської міської ради № 400 від 30.01.2009 вказують лише на присвоєння адреси магазину і не підтверджують вимог позивача.

В листі Бібрського споживчого товариства № 6 від 26.02.1996, який був адресований голові Бібрської міської ради щодо закріплення за споживчим товариством земельної ділянки, зокрема, на якій знаходиться спірний магазин, зазначено, що спірний магазин побудований Львівським ОСС.

Позивач в обґрунтування позивних вимог посилається на лист Спілки споживчих товариств Львівської області № 17.07.2018 року № 90/03-17, в якому зазначено що будівля в с. Шпильчина Перемишлянського району Львівської області по вул. Залісся, 7, введена в дію 1954 році є власністю Бібрського споживчого товариства. Зазначений лист не є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності позивача на спірне майно.

Необґрунтованими є твердження позивача про те, що ним сплачувалася плата за користування земельною ділянкою на якій знаходиться спірний об'єкт. Адже, з наданих позивачем копій платіжних доручень не можливо встановити, що позивач сплачував плату за користування земельною ділянкою на якій знаходиться спірний об'єкт.

Крім, цього позивач вважає себе власником спірного об'єкта, оскільки 05.04.1999 між ним та ПП Мальва та 09.08.2006 між ним та ОСОБА_5 були укладені договори здачі в операційну оренду основних засобів, а, зокрема, магазину в с. Шпильчина. Зазначені договори, також, не є правовстановлюючими документами, що підтверджують право власності позивача на спірне майно.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами права власності на спірне майно на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 року слід скасувати в частині визнання недійсним рішення Бібрської міської ради №346 від 09.09.2016 Про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі на території Бібрської міської ради , прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

Згідно положень ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на позивача у даній справі.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Бібрського сільського споживчого товариства б/н від 29.08.2018 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Бібрської міської ради б/н від 23.08.2018 задоволити.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 року у справі № 914/305/18 скасувати в частині визнання недійсним рішення Бібрської міської ради №346 від 09.09.2016 Про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі на території Бібрської міської ради . Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

4. Стягнути з Бібрського сільського споживчого товариства (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Львівська, 2, код ЄДРПОУ 25549885) на користь Бібрської міської ради (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Тарнавського, 22, код ЄДРПОУ 04056183) 2 643,00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.11.18

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Мирутенко О.Л.

суддя Якімець Г.Г.