Постанова

від 26.11.2018 по справі 910/2846/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. Справа№ 910/2846/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Софт-Альянс

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018

у справі № 910/2846/18 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софт - Альянс

до: 1. Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (попередня назва - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк );

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Дізар

про визнання права, визнання відсутнім права

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Софт - Альянс (надалі - ТОВ Софт - Альянс , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк , яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк (надалі - АТ КБ ПриватБанк , відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Дізар (надалі - ТОВ Дізар , відповідач-2) про визнання за позивачем права вимагати від відповідача-2 сплати суми боргу за кредитним договором №4Д13256И від 19.04.2013 в розмірі 17 847 414,18 грн, сплаченого відповідачеві-1 за ТОВ Дізар ; визнати відсутнім у відповідача-1 права вимагати від відповідача-2 сплати вказаної суми боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як поручителем за договором поруки №4Д12105И/П від 08.11.2016, укладеним з АТ КБ ПриватБанк в забезпечення виконання ТОВ Дізар зобов'язань за кредитним договором №4Д13256И від 19.04.2013, в повному обсязі виконано зобов'язання ТОВ Дізар перед АТ КБ ПриватБанк за кредитним договором шляхом здійснення погашення заборгованості в сумі 17 847 414,18 грн, у зв'язку з чим, в силу норм чинного законодавства, усі права кредитора за вказаним кредитним договором переходять до ТОВ Софт-Альянс .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/2846/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не було доведено факту порушення, оспорювання або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів; матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження пред'явлення відповідачем-1 майнових вимог до поручителя, як і не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності порушеного зобов'язання станом на момент сплати позивачем грошових коштів відповідачеві-1; факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором до відповідача-2 за відсутності обставин невизнання цього права зі сторони відповідачів підлягає встановленню під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за кредитним договором; вказаний факт неможливо встановити в межах даної справи з огляду на недослідження судом питання виконання кредитних зобов'язань за відповідним договором та обсяг такого виконання.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Софт-Альянс звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт вказував на те, що судом не надано належної оцінки тим обставинам, що позивачем на підставі договору поруки виконано зобов'язання відповідача-2 перед відповідачем-1, однак, відповідачами не визнається факт погашення заборгованості (виконання зобов'язання), а також не визнається факт переходу до поручителя згідно договору поруки права вимоги за кредитним договором, а саме, відповідачем-1 не виконується обов'язок, визначений п. 10 договору поруки щодо надання належним чином посвідчених копій документів, які підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Софт-Альянс на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі №910/2846/18 та призначено до розгляду на 17.10.2018.

У зв'язку з розпочатою процедурою ліквідації та припиненням здійснення правосуддя Київським апеляційним господарським судом матеріали справи було передано до новоутвореного Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 апеляційну скаргу ТОВ Софт-Альянс передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу ТОВ Софт-Альянс на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/2846/18 прийнято до провадження вищевказаним складом суду, відкрито Північним апеляційним господарським судом апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, встановлено АТ КБ ПриватБанк та ТОВ Дізар строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 розгляд апеляційної скарги ТОВ Софт-Альянс на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/2846/18 призначено у судове засідання на 26.11.2018, повторно встановлено АТ КБ ПриватБанк та ТОВ Дізар строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

У визначений ухвалою суду строк відповідачі правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали.

У судове засідання 26.11.2018 відповідачі явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2, вислухавши з цього приводу думку представника позивача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

26.11.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.11.2016 між ТОВ Софт-Альянс (у тексті договору - поручитель) та ПАТ КБ ПриватБанк (у тексті договору - кредитор) укладено договір поруки №4Д12105И/П (далі - договір поруки), за умовами якого позивач поручився перед відповідачем-1 за виконання ТОВ Дізар (у тексті договору - боржник) зобов'язань за кредитним договором №4Д12105И від 04.04.2012, кредитним договором №4Д14164И від 17.02.2014, кредитним договором №4Д15063И від 20.02.2015, кредитним договором №4Д13256И від 19.04.2013, кредитним договором №4Д13521И від 23.08.2013 (далі - кредитні договори/кредитний договір), а саме, зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до умов вказаних кредитних договорів.

Згідно з пунктами 4, 5 та 6 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору; у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

У випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п. 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ ПриватБанк . Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті Призначення платежу якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору (п. 7 договору поруки).

Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договором застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Пунктом 11 договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Цей договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ ПриватБанк в порядку, передбаченому Законом України Про електронні документи та електронний документообіг та Законом України Про електронний цифровий підпис , а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 07.07.2016, укладеної сторонами (п. 17 договору поруки).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору поруки №4Д12105И/П від 08.11.2016 ТОВ Софт-Альянс перерахувало на користь ПАТ КБ ПриватБанк грошові кошти у розмірі 17 847 414,68 грн, як виконання зобов'язань за кредитним договором №4Д13256И від 19.04.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №11 від 09.11.2016 (а.с. 18).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що відповідно до зазначеного платіжного доручення ним виконано зобов'язання ТОВ Дізар за кредитним договором №4Д13256И від 19.04.2013 перед ПАТ КБ ПриватБанк , однак, відповідачі не визнають повернення позивачем боргу за кредитним договором та переходу до поручителя права вимоги за кредитним договором, з огляду на що позивач вважає, що його порушене право як поручителя підлягає захисту у судовому порядку.

Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.08.2018 у справі №910/14144/17, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання за позивачем права вимагати від відповідача-2 сплати суми боргу за кредитним договором №4Д13256И від 19.04.2013 в розмірі 17 847 414,18 грн, сплаченого відповідачеві-1 за ТОВ Дізар та визнання відсутнім у відповідача-1 права вимагати від відповідача-2 сплати вказаної суми боргу, не можуть бути самостійним предметом спору.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В силу положень ст. 2 Закону України Про судоустрій України завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

Приписами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Порука - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

Оскільки за приписами ч. 1 ст. 547 ЦК України порука є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми, моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.

Отже, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги є вимогами про встановлення юридичних фактів, які можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право. Тобто, такі вимоги не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді.

Разом з тим, правомірно вказавши на те, що факт переходу до позивача права вимоги за кредитними договорами до відповідача-2 за відсутності обставин невизнання цього права зі сторони відповідачів підлягає встановленню під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за кредитним договором та те, що вказаний факт неможливо встановити в межах даної справи з огляду на не дослідження судом питання виконання кредитних зобов'язань за відповідним договором та обсяг такого виконання, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ Софт-Альянс .

Колегія суддів також звертає увагу, що зазначені вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а відповідні доводи підлягають розгляду лише під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за такими договорами.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Тобто, провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на характер спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, розглянувши даний спір по суті, допустив порушення норм процесуального права, оскільки провадження у даній справі підлягає закриттю.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/2846/18 та закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ Софт-Альянс залишається без задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Софт-Альянс на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/2846/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/2846/18 скасувати.

3. Провадження у справі № 910/2846/18 закрити.

4. Матеріали справи № 910/2846/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.11.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська