Постанова

від 26.11.2018 по справі 911/508/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. Справа№ 911/508/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо

на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2018

у справі № 911/508/18 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо

про стягнення збитків

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави (надалі також - прокурор) в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (надалі також - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо (надалі - ТОВ Маядо , відповідач) про стягнення збитків у сумі 194 025,00 грн, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Великодимерської селищної ради шляхом укладення договору про пайову участь та перерахування відповідних коштів до державного бюджету селищної ради, чим завдано територіальній громаді збитків у вигляді упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2018 у справі № 911/508/18 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ Маядо на користь Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області 194 025,00 грн збитків, стягнуто з ТОВ Маядо на користь Прокуратури Київської області 2 910,38 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що в порушення вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у визначений строк відповідач не виконав зобов'язання щодо укладення договору на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Великодимерської селищної ради та не сплатив до бюджету селищної ради 194 025,00 грн пайової участі; зазначена сума є збитками у вигляді упущеної вигоди, яку б Великодимерська селищна рада могла отримати при укладанні відповідного договору; договір про пайову участь не укладено внаслідок протиправної бездіяльності ТОВ Маядо ; визначений законом строк для укладення договору пайової участі встановлений для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору в подальшому; прокурором належним чином обґрунтовано підстави для звернення до суду, порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Маядо звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт зазначав, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано положень Бюджетного кодексу України, згідно з якими державний бюджет і місцевий бюджет є окремими ланками бюджетної системи України, не залежать один від одного та не відповідають за зобов'язаннями один одного; контроль за сплатою коштів пайової участі покладається на Виконавчий комітет Великодимерської селищної ради, а тому саме виконавчий комітет, а не селищна рада здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення таких коштів; судом у відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України не було враховано чи були вжиті позивачем заходи для одержання відповідних доходів; доказів направлення та отримання відповідачем повідомлення про необхідність сплати збитків, на яке посилається прокурор, суду не надано; органи прокуратури можуть представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади; прокурором не зазначено, які інтереси саме держави, а не територіальної громади порушені відповідачем несплатою пайового внеску; керівником місцевої прокуратури неправильно визначено особу від імені якої подано позов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г., суддів Гаврилюка О.М., Іоннікової І.А. прийнято апеляційну скаргу ТОВ Маядо , відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 03.10.2018.

У зв'язку з розпочатою процедурою ліквідації та припиненням здійснення правосуддя Київським апеляційним господарським судом матеріали справи було передано до новоутвореного Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 апеляційну скаргу ТОВ Маядо передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу ТОВ Маядо на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2018 у справі № 911/508/18 прийнято до провадження вищевказаним складом суду, відкрито Північним апеляційним господарським судом апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, встановлено Броварській місцевій прокуратурі та Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, зобов'язано ТОВ Маядо невідкладно виконати вимоги статті 259 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) щодо направлення копії апеляційної скарги з додатками Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області та надати суду докази виконання вказаних норм.

Броварська місцева прокуратура скористалася правом, наданим статтею 263 ГПК України, надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, прокурор вказував на відсутність порушень судом норм матеріального та процесуального права, а також безпідставність доводів апелянта щодо неправомірності звернення прокурора до суду в інтересах Великодимерської селищної ради.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 розгляд апеляційної скарги ТОВ Маядо на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2018 у справі № 911/508/18 призначено у судове засідання на 26.11.2018, повторно встановлено Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, повторно зобов'язано ТОВ Маядо невідкладно виконати вимоги статті 259 ГПК України щодо направлення копії апеляційної скарги з додатками Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області та надати суду докази виконання вказаних норм.

09.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог вищевказаної ухвали від ТОВ Маядо надійшли докази направлення копії апеляційної скарги з додатками Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області.

Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області скористалася правом, наданим статтею 263 ГПК України, надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Київської області залишити без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повним та всебічним дослідженням обставин щодо порушення відповідачем інтересів держави та законного права прокуратури на їх представництво у даній справі; відсутність договору пайової участі не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого законодавством обов'язку по сплаті коштів до відповідного місцевого бюджету; наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із неправомірною бездіяльністю відповідача.

У судове засідання 26.11.2018 позивач явку своїх уповноважених представників не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача, вислухавши з цього приводу думку прокурора та представника відповідача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін.

26.11.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, за договором купівлі-продажу №3117 від 23.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю МАЯК-КАП придбало у Великодимерської селищної ради земельну ділянку площею 9,43 га, яка знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 38, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, кадастровий номер: 3221281201:01:078:0006.

14.09.2012 між ТОВ МАЯК-КАП (у тексті договору - продавець) та ТОВ Маядо (у тексті договору - покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною та зареєстровано в реєстрі за №1910 (а.с. 28-30).

Згідно з п.п. 1.1-1.2 вказаного договору продавець передає, а покупець приймає у власність земельну ділянку площею 9,43 га, яка знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 38, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, кадастровий номер: 3221281201:01:078:0006, з цільовим призначенням - для промислового будівництва, та зобов'язується сплатити її вартість.

Відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації замовнику ТОВ Маядо видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 38, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область за №69 від 26.12.2013. Наміри забудови - будівництво адміністративно-побутового корпусу, складу для сировини ПВХ, дробильного цеху, станції технічного обслуговування (а.с. 39).

12.03.2015 замовником виконання будівельних робіт - ТОВ Маядо отримано декларацію Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №КС083150710537 про початок будівельних робіт об'єкту, а саме, будівництво адміністративно-побутового корпусу, складу для сировини ПВХ, дробильного цеху, станції технічного обслуговування (а.с. 41-43).

22.04.2015 ТОВ Маядо отримано декларацію Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №КС143151120503 про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво адміністративно-побутового корпусу, складу для сировини ПВХ, дробильного цеху, станції технічного обслуговування по вул. Радгоспній, 38, смт. В. Димерка, Броварський район, Київська область (а.с. 45-50).

Згідно з п. 15 декларації №КС143151120503 про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1 940 250,00 грн.

Великодимерська селищна рада листом №919 від 01.08.2017 звернулась до замовника будівництва - ТОВ Маядо з проханням надати інформацію про сплату коштів пайової участі, а у разі несплати звернутися до Великодимерської селищної ради з відповідною заявою (а.с. 20, 25).

23.10.2017 Великодимерська селищна рада повторно звернулась до ТОВ Маядо з листом №1222 з проханням надати інформацію про сплату коштів пайової участі, а у разі несплати звернутися до Великодимерської селищної ради з відповідною заявою. До листа також було додано проект договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка (а.с. 21-25).

08.02.2018 Великодимерською селищною радою на черговій сесії прийнято рішення Про встановлення розміру пайової участі ТОВ Маядо №86-V-VII, відповідно до якого розмір пайової участі становить 10% від загальної вартості об'єкта містобудування Будівництво адміністративно-побутового корпусу, складу для сировини ПВХ, дробильного цеху, станції технічного обслуговування (а.с. 19).

12.02.2018 Виконавчим комітетом Великодимерськї селищної ради Броварського району Київської області за підписом селищного голови направлено відповідачеві повідомлення №155, яким повідомляв ТОВ Маядо про те, що Розпорядженням селищного голови №16-1 від 09.02.2018 створено тимчасову комісію з питань визначення та відшкодування розміру збитків за несплату пайової участі у розвиток соціальної і інженерної інфраструктури населених пунктів Великодимерської селищної ради, у зв'язку із чим просив відповідача добровільно у місячний термін сплатити пайову участь, яка відповідно до проведених розрахунків та висновку комісії становить 194 025,00 грн або укласти договір про реструктуризацію заборгованості по сплаті пайової участі (а.с. 14-18, 26).

Як стверджував прокурор, відповідач не звертався до позивача із заявою про намір укладання договору про пайову участь у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка, тому вказаний договір не укладено, кошти для створення і розвитку інфраструктури вказаного населеного пункту від замовника - ТОВ Маядо до бюджету селищної ради не надходили.

У зв'язку з тим, що відповідач, як замовник будівництва, всупереч імперативних вимог закону, не уклав з Великодимерською селищною радою договір про пайову участь, Броварська місцева прокуратура звернулася до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ Маядо вищезазначеної суми пайового внеску, як збитків на користь бюджету Великодимерської селищної ради.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи скаржника вважає безпідставними та такими, що не спростовують правильності висновків суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України (надалі - ГК України) збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язань другою стороною.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, місцевий господарський суд правильно зазначив, що для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданими збитками є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що збитки стали об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та збитками.

Правові підстави сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів врегульовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 40 вказаного Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (ч. 5 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

З системного аналізу положень вказаного Закону вбачається, що обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту покладається саме на відповідача, як замовника будівництва.

Замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Так, рішенням Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 10.10.2013 №413XXI-VI затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка та типову форму договору про пайову участь, положення якого встановлюють критерії визначення розміру та порядку сплати пайового внеску фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка. Дія цього порядку поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності, які здійснюють в адміністративних межах населених пунктів Великодимерської селищної ради будівництво (реконструкцію) об'єкту будь-якого призначення.

Рішенням Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області за №86V-VII від 08.02.2018 вирішено встановити розмір пайової участі (внеску) ТОВ Маядо у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка у розмірі 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта Будівництво адміністративно-побутового корпусу, складу сировини ПВХ, дробильного цеху та станції технічного обслуговування, розташованого по вул. Промислова (Радгоспна), 38 в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області (перша черга будівництва) ; укласти договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка між Великодимерською селищною радою та ТОВ Маядо ; контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Великодимерської селищної ради з питань планування, бюджету, фінансів, цін та соціально-економічного розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як встановлено місцевим господарським судом, Відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області відповідачеві видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Радгоспна, 38.

Пунктом 13 вказаних містобудівних умов та обмежень передбачено необхідність замовнику перерахування коштів пайової участі для створення і розвитку зазначеної інфраструктури до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем, останній з відповідною заявою до Великодимерської селищної ради чи до Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав, що свідчить про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Великодимерської селищної ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки.

При цьому, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи відповідача щодо виникнення обов'язку сплати пайової участі до введення об'єкта в експлуатацію та припинення цього обов'язку після введення в експлуатацію збудованого об'єкта.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка, затвердженого рішенням сесії Великодимерської селищної ради від 10.10.2013, договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви замовника, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі. Типова форма договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка Броварського району Київської області затверджена в Додатку 4 даного Порядку.

Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконавчий комітет міської ради за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Отримання відповідачем декларації про початок будівельних робіт об'єкту є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього зобов'язання фінансового характеру в частині сплати коштів пайової участі у розвиток інфраструктури смт. Велика Димерка та зобов'язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Як було зазначено вище, положеннями ч.ч. 8, 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування. Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Відповідно до містобудівного законодавства, органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію. Відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі №909/946/15.

Таким чином, визначений законом строк для укладення договору пайової участі у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлений саме для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 16.11.2016 у справі №922/5937/15, від 30.11.2016 у справі №922/6409/15, від 01.02.2017 у справі №922/753/16, від 25.05.2017 у справі №922/387/16.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з декларацією Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №КС143151120503 про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво адміністративно-побутового корпусу, складу для сировини ПВХ, дробильного цеху, станції технічного обслуговування по вул. Радгоспній, 38, смт. В. Димерка, Броварський район, Київська область кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1 940 250,00 грн.

Згідно з розрахунком величини пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Великодимерської селищної ради на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації, розмір пайової участі ТОВ Маядо під час будівництва об'єкта становить 10 % від загальної вартості будівництва, тобто 194 025,00 грн.

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок заподіяних збитків, у зв'язку з неукладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Великодимерської селищної ради (а.с. 18), колегія суддів визнає його правильним та таким, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п. 2.1, 2.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №1222 від 23.10.2017 Великодимерська селищна рада направляла примірник проекту договору Про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка на адресу відповідача для підписання, однак, відповідачем даний договір не підписано.

Враховуючи ту обставину, що договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ТОВ Маядо , колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначена сума є збитками у вигляді упущеної вигоди, яку б Великодимерська селищна рада могла отримати при укладанні відповідного договору.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Виходячи з вищенаведених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає, що прокурором в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області було належним чином доведено наявність складу цивільного правопорушення в діях ТОВ Маядо , а саме:

- протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Велика Димерка всупереч вимогам статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідачем не укладено;

- збитки: внаслідок невиконання відповідачем вимог статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності територіальна громада смт. Велика Димерка в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області не отримала кошти у розмірі 194 025,00 грн;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками: внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді смт. Велика Димерка завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 194 025,00 грн;

- вина: відповідач, не зважаючи на наявність у нього встановленого законом обов'язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до уповноваженого органу з приводу укладення договору та не перерахував 194 025,00 грн пайового внеску на створення та розвиток інфраструктури смт. Велика Димерка.

Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 908/6327/15, від 07.05.2018 у справі № 908/6328/15, від 17.05.2018 у справі №918/708/17, від 25.05.2018 у справі №903/736/17, від 06.08.2018 у справі №918/666/17, від 12.11.2018 у справі №918/933/17.

При цьому, доводи апелянта про те, що судом у відповідності до ст. 623 ЦК України не було враховано чи були вжиті позивачем заходи для одержання відповідних доходів, колегія суддів відхиляє, оскільки даною нормою визначений обов'язок відшкодування збитків боржником, завданих порушенням зобов'язання, проте, у відносинах, що виникли між сторонами у даній справі внаслідок не укладення договору на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Великодимерської селищної ради, не виникло зобов'язальних правовідносин, а відповідач не є боржником по відношенню до позивача.

Крім того, колегією суддів відхиляються посилання апелянта на відсутність процесуальних підстав для представництва Броварською місцевою прокуратурою інтересів Великодимерської селищної ради з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

В обґрунтування підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах Великодимерської селищної ради прокурором зазначено, що Великодимерською селищною радою самостійно цивільно-правові заходи щодо надходження коштів пайової участі до бюджету не вживаються, що свідчить про неналежне здійснення селищною радою захисту інтересів держави в сфері залучення коштів пайової участі до бюджету та інтересів держави в сфері регулювання спірних правовідносин, що і стало підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Великодимерської селищної ради.

Оскільки позивачем неналежним чином виконувались повноваження щодо здійснення заходів по стягненню заборгованості, такі дії органу місцевого самоврядування, на думку прокурора, спричиняють державі і територіальній громаді економічні збитки.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку, згідно пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення містобудівної діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки несплата відповідачем коштів пайової участі свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, прокурор правомірно звернувся з даним позовом саме в інтересах селищної ради.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що контроль за сплатою коштів пайової участі покладається на Виконавчий комітет Великодимерської селищної ради, а тому саме виконавчий комітет, а не селищна рада здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення таких коштів, колегією суддів відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

При цьому, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

З огляду на викладене, вимоги керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо стягнення з ТОВ Маядо збитків у сумі 194 025,00 грн є обґрунтованими, належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2018 у справі № 911/508/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Маядо має бути залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2018 у справі № 911/508/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2018 у справі № 911/508/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/508/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.11.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська