Постанова

від 19.11.2018 по справі 917/1079/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р. Справа № 917/1079/17

Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - за наказом (керівник); ОСОБА_6 - за довіреністю (адвокат); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг , м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2018 року (повний текст складено 18.06.2018 року у м. Полтаві) у справі№ 917/1079/17 (суддя Гетя Н.Г.) за позовом до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг , м. Полтава Товариства з обмеженою відповідальністю Метангазавто , м. Гадяч, Полтавська область простягнення 292641,79 грн. В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг , м. Полтава (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Метангазавто , м. Гадяч, Полтавська область (далі - Відповідач) про стягнення 292641,79 грн.- суми основної заборгованості.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.06.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також при неповному з'ясуванні обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що акти приймання виконаних робіт підписані ним в одностронньому порядку та були направлені на адресу Відповідача. За відсутності зауважень з боку Відповідача вони є належними доказами на підтвердження факту виконання робіт за спірними правочинами. Часткова оплата та встановлення експертом факту використання Відповідачем обладнання, встановленого Позивачем, також підтверджує обґрунтованість позовних вимог, однак наведені обставини залишились поза увагою суду, що призвело до прийняття неправомірного рішення у справі. Також, на думку скаржника, відсутні правові підстави для відмови у прийнятті заяви про доповнення (уточнення) позовних вимог по справі №917/1079/17, оскільки Позивачем не було змінено підстав позову.

Представник Позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені обставини укладення між сторонами наступних Договорів підряду, зміст яких має аналогічний характер:

-договору підряду на будівництво №21/10-15 ОМКК від 21.10.2015 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснити влаштування системи вентиляції відділу фасування №4 на виробничому комплексі Відповідача за адресою: Житомирська ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» , а Відповідач- прийняти та оплатити виконані належним чином роботи. Загальна ціна визначена в кошторисній документації орієнтовно становить 1066825,20 грн. у тому числі ПДВ 177804,20 грн. (далі - Договір - 1);

- договору підряду на будівництво № 52 від 29.09.2015 року, за умовами якого, Позивач зобов'язався здійснити улаштування системи опалення, вентиляції та автоматики приймально-мийного відділення ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» , а Відповідач- прийняти та оплатити виконані належним чином роботи. Загальна ціна визначена в кошторисній документації орієнтовно становить 1 563 651,49 грн. у тому числі ПДВ 260 608,58 грн. (далі - Договір - 2);

- договору підряду на будівництво №21/10-35-2 ОМКК від 21.10.2015 року, за яким Позивач зобов'язався здійснити влаштування системи електропостачання відділу фасування на виробничому комплексі Відповідача, за адресою: Житомирська ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» , а Відповідач - прийняти та оплатити виконані належним чином роботи за орієнтовною загальною ціною 556132,80 грн. у тому числі ПДВ 92 688,80 грн. (далі - Договір - 3);

За умовами п. 1.2. Договорів - склад, обсяг та вартість робіт, місцезнаходження об'єкта - визначені Договірною ціною, яка складається на окремі види робіт та прописується в додатку до даного Договору, що його є невід'ємною частиною.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договорами в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим просив суд стягнути з Відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 292 641,79грн.

Враховуючи приписи діючого законодавства, Позивачем заявою від 20.03.2018р. б/н на суму заборгованості нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, сума яких в розмірі 63 209,00грн. заявлена до стягнення.

В рішенні суду зазначено про неприйняття до розгляду зазначеної заяви, оскільки вона за своєю правовою природою є заявою про одночасну зміну предмету та підстав позову, подання якої нормами ст.46 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Відповідач у суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи, що оскільки Позивачем не надано доказів підписання Замовником документів, що підтверджують виконання робіт, то і обов'язок оплати виконаних робіт не настав. Також посилався на відсутність проектно-кошторисної документації, без якої важко оцінити обсяг будівельних робіт, їх вартість та об'єм. Стверджував, що матеріали справи не містять доказів, що на момент підписання Договорів підряду сторони дійшли згоди щодо вартості та обсягу робіт, які необхідно виконати підряднику.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з мотивів їх недоведеності з огляду на відсутність в матеріалах справи погодженої сторонами відповідної проектно-кошторисної документації, якою б сторони погодили об'єм, характер, вартість матеріалів та робіт, а також відсутність будь-яких доказів наявності документів, згідно вимог ст.ст. 875, 877 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 1.2. Договорів, склад, обсяг робіт, місцезнаходження об'єкта, вартість робіт, визначені Договірною ціною, яка складається на окремі види робіт, що доручаються на виконання Підряднику, прописується в додатку до даного Договору та є невід'ємною його частиною.

Вимогами п.п. 2.1., 2.2. Договорів передбачено орієнтовну ціну робіт, а фактична ціна визначається після закінчення будівництва на підставі локальних кошторисів. Замовник фінансує виконання робіт будівництва об єкта згідно ОСОБА_6 виконаних робіт №КБ та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

Зі змісту укладених Договорів вбачається, що сторони погодили виконання наступного переліку робіт, зокрема:

за Договором 1 - влаштування системи вентиляції відділу фасування №4 виробничого комплексу Відповідача за адресою: Житомирська ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» ;

за Договором 2 - улаштування системи опалення, вентиляції та автоматики приймально-мийного відділення ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» ;

за Договором 3 - влаштування системи електропостачання відділу фасування №4 виробничого комплекса Відповідача, за адресою: Житомирська ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» .

В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами додатки «Договірна ціна» (а.с. 131-135 т.1), які не прийняті судом першої інстанції до уваги у якості доказу узгодження договірної ціни в розумінні вищезазначених умов Договорів, через відсутність посилання на реквізити цих Договорів.

Проте, як вбачається зі змісту зазначених документів, вони складені саме у якості передбачених в п.1.2. Договору додатків «Договірна ціна» , оскільки збігаються зі змістом Договорів за найменуванням та місцем виконання робіт, часом складення та загальним розміром договірної ціни.

Отже судова колегія вважає обґрунтованим доводи Позивача, що зазначені документи є відповідними додатками до Договорів та доказом узгодження ціни підрядних робіт.

Відповідно до змісту п. 3.2. Договорів, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі ОСОБА_6 виконаних робіт форми КБ-2 та Довідки про вартість виконаних робіт №КБ-3.

Остаточний розрахунок за виконані роботи з будівництва Об'єкта проводиться Замовником не пізніше 10 робочих днів після підписання Замовником останніх актів форми КБ-2 та Довідки КБ-3(п. 3.9.Договорів).

В свою чергу, згідно зі статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З сукупного аналізу наведених норм вбачається, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за Договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивачем 05.04.2017 надіслано на адресу Відповідача розрахунок заборгованості на суму 292641,79грн. та акти приймання виконаних робіт. Направлення спірних актів на адресу Відповідача підтверджується фіскальним чеком поштового відділення зв'язку та описом вкладення у цінний лист (т.1 а.с. 8-9).

Відповідно до роздруківки з сайту «Укрпошта» поштове відправлення за номером 3600016124085 отримане Відповідачем 12.05.2017р.

Проте, Відповідач наведені вище акти не підписав, мотивованої відмови на адресу Позивача не направив.

Оскільки роботи за Договорами було виконано Позивачем та акти прийняття виконаних робіт були направлені Відповідачу, а Відповідач не скористався своїм правом негайно заявити про наявність недоліків в виконанні обов'язків Позивачем, суд апеляційної інстанції розцінює акти прийняття робіт, підписані в односторонньому порядку зі сторони Позивача належними та допустимими доказами виконання робіт та прийняття їх Відповідачем.

З актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в за Договором №21/10-15 ОМКК від 21.10.2015р. в розмірі 129 500,40 грн., за Договором №52 від 29.09.2015р. в розмірі 176 612,59 грн. та за Договором №21/10-15-2 ОКМ від 21.10.2015р. в розмірі 361 528,80 грн. вбачається, що Позивачем виконувались роботи з улаштування системи електропостачання та системи вентиляції на об'єкті Відповідача.

Отже, погоджені сторонами в Договорах перелік і обсяг робіт відповідає роботам, вказаним в актах приймання виконаних робіт, Позивачем було виконано саме замовлені Відповідачем роботи без відступів від умов укладених Договорів.

Як стверджує Позивач, загальна сума виконаних робіт за Договорами підряду склала 667641,79грн. Вказана заборгованість сплачена Відповідачем частково у сумі 375 000,00грн., про що свідчать копії банківських виписок, які наявні в матеріалах справи (а.с. 53-62 т. 1). Період сплати цих коштів відповідає вимогам п. 2.2. Договорів щодо здійснення авансового платежу на придбання необхідних матеріалів, а також оплату роботи машин та механізмів.

Доводи Відповідача, що таким чином він оплачував частину проведених та прийнятих робіт - не підтверджується жодними доказами та протирічать змісту п. 3.2. Договорів.

Відтак, загальна вартість виконаних робіт з урахуванням часткових оплат склала 292641,79грн., яка станом на час звернення до суду Відповідачем не сплачена.

Враховуючи наведені положення законодавства та умови Договорів (п. 3.9), факт виконання Позивачем підрядних робіт, строк оплати вартості виконаних робіт за наведеними вище актами приймання виконаних робіт (у тому числі з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України) на дату звернення Позивача з позовом до суду є таким, що настав.

Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_7 №1503 підтверджено належне виконання робіт згідно заявленого предмету спору підтверджується в сумі 655 699,79 грн. з урахуванням ПДВ.

При цьому, як вбачається з мотивувальної (дослідницької) частини висновку, констатація експертом факту неможливості встановлення відповідності обсягів та вартості виконаних робіт з будівництва обсягам та вартості визначених поектно-кошторисною документацію пов'язана не з відсутністю узгодження сторонами істотних умов спірних Договорів (об'єм, характер, вартість матеріалів та робіт), а ненадання Відповідачем, як замовником, певного окремого виду робіт за Договорами на власному загальному будівництві об'єкту повного пакету документів щодо будівництва цього об'єкту (робочого проекту), а саме: завдань на проектування, рахунків категорії складності об'єкта будівництва та техніко-економічних показників.

Однак, суд першої інстанції наведених обставин не дослідив, обмежившись лише висновком про відсутність проектно-кошторисної документації, якою сторони б погодили об'єм, характер, вартість матеріалів та робіт, а також будь-яких доказів наявності документів згідно вимог ст.ст. 875, 877 Цивільного кодексу України.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно у своєму рішенні посилався на Постанову Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві кошторисна документація, оскільки вказаний розпорядчий акт стосується Договорів підряду в капітальному будівництві та до не може бути застосований до спірних правовідносин за Договорами, предмет яких стосувався не будівництва об'єкту взагалі, а виконання окремих робіт з його улаштування, зокрема встановлення вентиляції та електрообладнання у приміщеннях Відповідача.

Отже висновок суду щодо неукладеності спірних Договорів через неузгодження їх істотних умов протирічить матеріалам справи.

Досліджуючи розбіжності в частині різниці в 11942грн. вартості підтвердження виконання робіт ніж зазначені в актах прийнятих робіт та висновку експерта, які стосуються відсутності на момент проведення дослідження двох ламп у світильнику, відсутність 2,1кв.м. листової сталі при прокладанні повітроводів та наявність механічних пошкоджень на час проведення експертизи, колегія суддів бере до уваги обсяг виконання робіт з урахуванням кількості встановленого обладнання, що зазначений в актах приймання- передачі виконаних робіт, оскільки роботи виконувались у 2015році, Відповідач не висловив зауваження щодо обсягу проведених робіт, а обстеження проводилось експертом на початку 2018року, тобто зі спливом значного проміжку часу.

За таких обставин, оскільки доказів повної оплати виконаних Позивачем робіт за вказаними актами приймання виконаних робіт станом на дату звернення з позовом до суду Відповідач не надав, доводи Позивача щодо наявності боргу за виконані роботи у сумі 292641,79 грн. шляхом надання належних доказів не спростував, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, Позивач в апеляційній скарзі не погодився з відмовою суду першої інстанції у розгляді заяви про уточнення позовних вимог в якій Позивачем на суму заборгованості нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Наведена заява судом першої інстанції не була прийнята, оскільки за висновком суду першої інстанції заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Інжиниринг" про уточнення позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про одночасну зміну предмету та підстав позову, подання якої ст.46 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, Позивачу надано право на зміну предмету або підстав позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.03.2018р. поновлено провадження у даній справі та надано можливість сторонам подати суду заяви та клопотання, пов'язані з розглядом справи, оскільки розгляд даної справи було розпочато за нормами попередньої редакції Господарського процесуального кодексу України.

Зазначена заява подана Позивачем 20.03.2018р. під час проведення підготовчого засідання, в якому оголошено перерву до 05.04.2018р., тобто з дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої Позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою Позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Дослідивши зміст поданої Позивачем заяви, судом апеляційної інстанції встановлено, що Позивачем фактично змінено тільки предмет позову, але обставини, якими Позивач обґрунтовував вимоги на момент звернення до суду, а саме - порушення Відповідачем обов'язку за Договорами у вигляді оплати за виконані та прийняті підрядні роботи - не змінились.

Заявлені до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних є наслідком порушення Відповідачем грошового зобов'язання, що є предметом розгляду в межах даної справи, а останні ії складові навіть є частиною боргу у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.05.2018р. наведену заяву прийнято судом першої інстанції до розгляду (а.с. 8 т.2)

Колегія суддів вважає, що Позивачем дотримано вимоги ст. 46 Господарського процесуального кодексу України щодо строків та підстав звернення з відповідною заявою до закінчення підготовчого засідання в межах даної справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції при прийнятті рішення безпідставно повернув без розгляду заяву Позивача та допустив порушення норм процесуального права, а тому позовні вимоги розглядаються судом апеляційної інстанції з урахуванням заявлених розмірів сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Позивачем на суму боргу у розмірі 292 641,79грн. нараховано пеню у розмірі 37 434,00грн. за період 13.06.2017р. по 13.12.2017р., 3% річних у розмірі 4402,00грн. та інфляційні втрати у розмірі 20439,00грн. з червня по грудень включно.

Перевіривши розрахунок Позивача, судовою колегією встановлено, що він не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому з урахуванням умов п. 15.3.2 Договорів про встановлення відповідальності у вигляді нарахування пені та приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає вимоги Позивача в цій частині також законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведених вище підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у зв'язку з чим стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 292641,79грн., сума пені у розмірі 37 434,00грн., 3% річних у розмірі 4402,00грн. та інфляційні втрати у розмірі 20439,00грн.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг , м. Полтава підлягає задоволенню, рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2018р. про відмову у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 1, 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України через неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та через порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати про стягнення судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають віднесенню на Відповідача.

Витрати за проведення судово будівельно-технічної експертизи у розмірі 8928,00грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг , м. Полтава -задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2018 у справі № 917/1079/17- скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг , м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю Метангазавто , м. Гадяч, Полтавська область -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метангазавто (37300, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 82, офіс 1, ЄДРПОУ 33574377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг (36004, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 36984872) 292641,79грн. - основної заборгованості, 37 434,00грн. -пені, 4402,00грн. - 3% річних, 20439,00грн. - інфляційних втрат та 5323,63грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метангазавто (37300, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 82, офіс 1, ЄДРПОУ 33574377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПСВ-Інжиніринг (36004, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 36984872) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 8105,44грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 26.11.2018р.

Головуючий (суддя- доповідач) О.В. Стойка

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай