Ухвала

від 20.11.2018 по справі 910/17877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.11.2018Справа № 910/17877/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг Т"

на дії/бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В. Е.

у справі № 910/17844/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мана Трейд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмент"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Евротрейд"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойлсервіс"

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг Т"

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер нафта"

про солідарне стягнення 86 960 591,55 грн

Суддя Бондаренко Г. П.

Секретар с/з Бабаджанян М.Б

Представники учасників процесу:

Від скаржника: Бандуристий Р. С., довіреність № б/н від 05.11.2018;

Від позивача: Ковротний М. А., довіреність № 11 від 04.11.2018;

Від відповідачів - 1, 2, 3, 4, 6: не прибули;

Від ВДВС: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/17877/14 від 21.05.2015 позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мана Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Евротрейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойлсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Cолінг Т", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Нафта" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" заборгованість за кредитним договором № 211/12-KL від 17.09.2012 у розмірі 86.960.591,55 грн., яка складається із:

- заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 6620000,00 доларів США, що еквівалентно 83456724,72 грн за офіційним обмінним курсом НБУ;

- заборгованості за процентами в сумі 273040,56 доларів США, що еквівалентно 3442155,72 грн за офіційним обмінним курсом НБУ;

- пені в розмірі 56711,12 грн;

- штрафу в розмірі 5000,00 грн.

В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Мана Трейд" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" по основному боргу (тілу кредиту) за кредитним договором № 211/12-KL від 17.09.2012, а саме в розмірі 3.723.492,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 18.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., зареєстрованим в реєстрі за № 466, який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен", а саме на нерухоме майно:

Склад ПММ, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Забуяння, вулиця Жовтнева, буд. 171, який складається з наступних будівель та споруд:

Адмінбудівля, загальною площею 74,3 кв.м., Літера А;

Продуктова насосна, загальною площею 31,7 кв.м., Літера Б;

Естакада палива, загальною площею 80,6 кв.м., Літера В;

Склад, загальною площею 6,2 кв.м., Літера Г;

Вольєр, Літера К;

Вольєр, Літера Л;

Вольєр, Літера М;

Вольєр, Літера Н;

Огорожа, 1 -8 за планом земельної ділянки;

Цистерна, 9-24 за планом земельної ділянки;

Естакада, 25 за планом земельної ділянки;

Тротуар, 1 за планом земельної ділянки.

Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 61769432227.

Способом реалізації предмета іпотеки, на яке звернено стягнення, визначено застосування процедури продажу, передбаченої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а саме шляхом продажу Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору іпотеки, посвідченого 18.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., зареєстрованого в реєстрі за № 466, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця за початковою ціною в розмірі 3 723 492,00 грн.

22.12.2015 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

30.10.2018 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг Т" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:

1. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. по не зняттю арешту, накладеного на все майно боржника у межах суми звернення стягнення 86 960 591,55 грн постановою від 28.03.2016, ВП 49923905.

2. Зняти арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення 86 960 591, 55 грн, накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. від 28.03.2016, ВП 49923905.

3. Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. виконати всі необхідні дії для скасувати обтяження, а саме арешту всього нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінг Т", код ЄДРПОУ 20594504, номер запису про обтяження: 15355875 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також скасувати обтяження, а саме арешт всього рухомого майна Товаристав з обмеженою відповідальністю "Солінг Т", код ЄДРПОУ 20594504, реєстраційний номер: 15895227 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та надіслати відповідні повідомлення особам, які повідомлялися державним виконавцем про арешт цього майна.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Солінг Т" скарга обґрунтована тим, що повертаючи виконавчий документ стягувачу, державний виконавець не вчинив жодних дій щодо скасування арешту на майно боржника. Скаржник вважає, що виконання рішення припинилося в силу того, що сплив строк пред'явлення наказу до виконання, визначений в постанові про повернення виконавчого документа, відповідно підстава для накладення арешту майна (коштів) боржника відпала, а продовження дії арештів всього майна скаржника незаконно обмежує його право власності, гарантоване ст. 41 Конституції України та призводить до неможливості ведення господарської діяльності.

Розпорядженням № 05-23/1915 від 30.10.2018 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи. Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями 30.10.2018 для розгляду скарги визначено суддю Бондаренко Г. П., про що складено відповідний протокол.

Розгляд скарги на дії/бездіяльність державного виконавця призначено на 13.11.2018, про що постановлено ухвалу суду.

Ухвалою-повідомленням про дату, час і місце судового засідання від 05.11.2018 господарським судом повідомлено учасників справи, що у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці, розгляд скарги призначений на 13.11.2018 не відбудеться та про призначення розгляду скарги на 20.11.2018.

В судове засідання 20.11.2018 відповідачі - 1, 2, 3, 4, 6 та ВДВС не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивач та відповідач - 5 в судове засідання 20.11.2018 прибули та надали суду свої пояснення щодо скарги, в яких заявник (відповідач - 5) скаргу підтримав в повному обсязі, а позивач проти задоволення скарги заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За заявою позивача (стягувача) 22.11.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 22.12.2015 № 910/17877/14 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Солінг Т на корить Публічного акціонерного товариства Златабанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 86 960 951, 55 грн ВП № 49923905 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

28.03.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в якій постановлено, у зв'язку з невиконанням боржником у наданий строк рішення суду, накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 86 960 591, 55 грн. На підставі зазначеної постанови арешт накладений на все рухоме та нерухоме майно боржника (скаржника), що підтверджується копіями Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 49928118 та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 63294727, наявними в матеріалах справи.

04.10.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Згідно зазначеного в постанові, в ході вжиття виконавчих заходів було встановлено, що за боржником не зареєстровано будь - яке рухоме та нерухоме майно, рахунки боржника у фінансових установах відсутні, а всі здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку боржника або його майна виявилися безрезультатними. Враховуючи наведене, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем постановлено повернути стягувачу наказ Господарського суду м. Києва від 22.12.2015 № 910/17877/14. В постанові також зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 04.10.2017.

Станом на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначалися Законом України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження ).

При цьому, повернення виконавчого документу не тягне за собою наслідків, визначених ст. 50 Закону України Про виконавче провадження при закінченні виконавчого провадження щодо зняття арешту, накладеного на майно боржника, оскільки не відбулося фактичного виконання рішення суду.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно положень ст. 22 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року. Державним виконавцем в постанові від 04.10.2016, з огляду на положення ст. 22 та 23 вказаного закону, відповідно було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 04.10.2017.

Закон України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 05.01.2017 остаточно втратив чинність, у зв'язку з набранням чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження визнається такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом: Закон України "Про виконавче провадження", крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства наказ Господарського суду м. Києва від 22.12.2015 № 910/17877/14 може бути пред'явлений до виконання впродовж трьох років з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документу, тобто до 04.10.2019. Таким чином, станом на момент розгляду судом цієї скарги строк пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва від 22.12.2015 № 910/17877/14 до виконання не сплив.

Пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження внормовано, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження, після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визначені випадки зняття арешту з майна. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1). У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч. 2). У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч. 3). Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5).

Скаржником не надано суду доказів наявності підстав визначених ст. 59 Закону України Про виконавче провадження та доказів надання державному виконавцю відповідних документів, відтак у державного виконавця відсутні будь - які законні підстави для зняття арешту з майна боржника.

Судове рішення є обов'язковим до виконання, відповідно до ст. 129 - 1 Конституції України. Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Станом на момент розгляду скарги рішення суду у справі № 910/17877/14 не виконане, і доказів іншого суду не надано, при цьому строк пред'явлення наказу до виконання не сплив, а отже відсутні правові підстави для задоволення вимог скаржника.

Суд при цьому зазначає, що ніщо не перешкоджає скаржнику добровільно виконати рішення суду, що є його обов'язком згідно вимог ст. 129 - 1 Конституції України та ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, після чого арешт з майна буде знято згідно із законом.

Згідно положень ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Солінг Т" в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В. Е.

2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний тест ухвали складено та підписано 23.11.2018.

Суддя Г. П. Бондаренко