Ухвала
від 26.11.2018 по справі 910/15421/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху м. Київ 26.11.2018Справа №  910/15421/18 Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон" про стягнення 3 048 240,00 грн, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон" про стягнення 3 048 240,00 грн, з яких 1 279 200,00 грн – заборгованість за договором №150907 від 07.09.2015 про надання юридичних послуг, 1 769 040,00 грн – заборгованість за договором № 151123 від 30.11.2015 про надання юридичних послуг. Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 164 ГПК України. За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Так, згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір"(далі – Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить – 1762,00 грн. З огляду на вказане, розмір судового збору за подання даного позову про стягнення 3 048 240,00 грн становить 45 723,60 грн (3 048 240,00 грн*1,5%). Проте, позивачем при зверненні з позовом до суду не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі. Водночас, позивачем разом з позовною заявою до суду надане клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав встановлення ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05.09.2018 по справі № 796/165/2018 заборони вчиняти дії з відчуження належного позивачу на праві власності рухомого та нерухомого майна. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Таким чином, у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору позивачу в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір". Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60). За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі №910/21040/17 від 23.08.2018. Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Акціонерним товариством "ВТБ Банк" було подано до суду позовну заяву від 16.11.2018 з додатками. Водночас, позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позову та доданих до нього документів долучено до матеріалів позовної заяви опис вкладення у цінний лист від 16.11.2018, зі змісту якого вбачається направлення на адресу відповідача копій позовної заяви від 18.05.2018 з додатками. Проте, відомостей стосовно направлення на адресу відповідача копії позовної заяви, датованої 16.11.2018 зазначений вище опис вкладення не містить. Таким чином, доданий до позову опис вкладення у цінний лист від 16.11.2018 не може бути прийнятий судом як належний доказ на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви 16.11.2018 з усіма доданими до неї документами, яку було подано до Господарського суду міста Києва. Будь-яких інших доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до матеріалів позовної заяви не надано. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем до позовної заяви не додано  документів, які підтверджують відправлення відповідачу в справі копії позовної заяви. Таким чином, суд відзначає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та надання документів, які підтверджують направлення на адресу відповідача копії позовної заяви від 16.11.2018, а позовна заява Акціонерного товариства "ВТБ Банк" підлягає залишенню без руху. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Керуючись статтями 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: 1. Клопотання Акціонерного товариства "ВТБ Банк" про відстрочення сплати судового збору відхилити. 2. Позовну заяву Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон" про стягнення 3 048 240,00 грн - залишити без руху. 3. Встановити Акціонерному товариству "ВТБ Банк" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СУДДЯ                                                                                                    В. В. ДЖАРТИ

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення26.11.2018
Оприлюднено28.11.2018
Номер документу78114530
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/15421/18

Рішення від 27.02.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 06.02.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 10.01.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 13.12.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 26.11.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні