Рішення

від 27.02.2019 по справі 910/15421/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2019Справа № 910/15421/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон"

про стягнення 3 048 240,00 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 27.02.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2018 року Акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - позивач, Банк) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 3 048 240,00 грн, з яких 1 279 200,00 грн - заборгованість за договором №150907 від 07.09.2015 про надання юридичних послуг, 1 769 040,00 грн - заборгованість за договором № 151123 від 30.11.2015 про надання юридичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами № 150907 від 07.09.2015 та № 151123 від 30.11.2015 про надання юридичних послуг в частині надання обумовлених договором послуг в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просить стягнути частину грошових коштів, сплачених на рахунок відповідача як попередню оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 по справі № 910/15421/18 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 підготовче судове засідання відкладено на 06.02.2019.

За наслідками судового засідання 06.02.2019 судом була постановлена ухвала, якою було закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 27.02.2019.

Під час судового засідання 27.02.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Відповідач не направив свого представника для участі в призначеному судовому засіданні. Щодо повідомлення відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення Товариства про розгляд справи судом неодноразово були направлені направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, Товариство направлені судом рекомендовані листи з ухвалами суду не отримував, про що свідчать повернуті до суду рекомендовані листи із зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно приписів частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частина 3 стаття 202 ГПК України).

З огляду на наведені приписи ГПК України, беручи до уваги відсутність будь-яких повідомлень Товариства та його представників про причини їхньої неявки в судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Філії.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом, не подав до суду відзиву на позов, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв'язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2015 між Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк (далі - Банк), у подальшому 01.10.2018 відбулась зміна повного найменування на Акціонерне товариство ВТБ Банк , та Товариством з обмеженою відповідальністю Магнуссон (далі - Товариство, Виконавець) укладено Договір № 150907 про надання юридичних послуг (далі - Договір № 150907).

Відповідно до пункту 1.2. Договору № 150907 у зв'язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством Креатив (код ЄДРПОУ 31146251) обов'язку щодо викупу облігацій згідно Проспекту емісії, опублікованого у офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Відомості Національного комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 вересня 2014 року № 183 (1936), Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати наступні юридичні послуги на території Великобританії та Республіки Кіпр:

1.2.1. Комплексне супроводження розгляду справи, включаючи підготовку/подання всіх необхідних процесуальних документів і представництво інтересів Замовника в суді. Залучення баррістера, солісторів, експертів для надання юридичних висновків по імперативним нормам;

1.2.2. Комплексне супроводження процесу по накладенню арешту на активи та грошові кошти боржника в Республіці Кіпр;

1.2.3. Визнання і виконання рішення англійського суду в Республіці Кіпр.

Строк дії Договору № 150907 встановлений до 31 грудня 2017 року (пункт 1 Додаткової угоди № 8 від 01.09.2016 до Договору № 150907).

30.11.2015 між Банком та Товариством було укладено Договір № 151123 про надання юридичних послуг.

Згідно з п. 1.1. Договору № 151123 у зв'язку з неналежним виконанням ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ АЛГОЛ-2003 (ідентифікаційний номер: 32761156) зобов'язань перед Замовником за кредитним договором № 100.2.3-01/262к-08, за іпотечними договорами, посвідченими приватним нотаріусом КМНО Латанюк І. А. 18.11.2011 та 27.09.2013, зареєстрованими в реєстрі за № 6356 та за № 3985 відповідно, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати юридичні послуги на території України.

Пункт 1.2. Договору № 151123 зазначає, що надання послуг за цим Договором здійснюється на підставі Додаткових угод до Договору, у яких Сторони узгоджують:

- мету (ціль), яку вважається за необхідним досягнути у зв'язку із ситуацією, що склалася;

- зміст (суть) доручення (доручень) Замовника;

- строки, у які бажано виконати це (ці) доручення (за можливості їх виконання);

- розмір, спосіб та строки сплати винагороди Виконавцю.

11.04.2016 між Замовником та Виконавцем була укладена Додаткова угода № 4 до Договору від 30.11.2015 № 151123 про надання юридичних послуг.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди Виконавець зобов'язується надати наступні юридичні послуги на території України в рамках розгляду касаційної скарги Приватного підприємства АЛГОЛ-2003 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 922/5040/15, яка перебуває на розгляді у Вищому господарському суді України, а саме:

1.1. Підготовка та подача в Суд пояснень/відзиву на касаційну скаргу Приватного підприємства АЛГОЛ-2003 .

1.2. Представництво інтересів Замовника в Суді під час розгляду касаційної скарги Приватного підприємства АЛГОЛ-2003 .

Метою надання послуг є винесення Судом судового рішення у справі № 922/5040/15, відповідно до якого Судом буде залишено без змін Постанову (пункт 2 Додаткової угоди).

Згідно з пунктом 3.1. Договору № 150907 та Договору № 151123 Виконавець не пізніше наступного робочого дня після надання пакету документів достатніх для початку надання Послуг та сплати Послуг приступає до виконання робіт (надання Послуг).

Відповідно до умов Договору № 150907 Замовник зобов'язався здійснити перерахування грошових коштів в сумі 170 000,00 доларів США, згідно курсу ПрАТ Українська міжбанківська біржа (міжбанківський курс) продажу доларів США на момент закінчення торгів за день, що передує дню платежу, розміщений на сайті http://minfin.com.ua/ (без ПДВ) за юридичні послуги згідно п. 1.2.1. в розмірі гривневого еквівалента 120 000,00 (сто двадцять тисяч) доларів США, згідно п. 1.2.2. в розмірі гривневого еквівалента 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) доларів США, згідно п. 1.2.3. в розмірі гривневого еквівалента 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) доларів США (п. 2.5., 2.6., 2.7. Договору № 150907).

У відповідності до умов Договору № 151123 та Додаткової угоди. Замовник зобов'язався протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку Виконавцем здійснити перерахування грошових коштів в сумі 60 000,00 доларів США згідно курсу ПрАТ Українська міжбанківська біржа (міжбанківський курс) продажу доларів США на момент закінчення торгів за день, що передує дню платежу, розміщений на сайті http://minfin.com.ua/ (без ПДВ) за надання юридичних послуг передбачених Додатковою угодою (п. 4.1.3. Договору № 151123 та п. 5. Додаткової угоди).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставлених Товариством рахунку-фактури № СФ- 0000105 від 07.10.2015 на суму 4 349 280,00 грн за Договором № 150907 та рахунку № 50 від 11.04.2016 на суму 1 846 800,00 грн за Додатковою угодою до Договору № 151123, на виконання своїх зобов'язань за даними договорами здійснило стовідсоткову оплату вартості послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 33474 від 09.10.2015 та платіжним дорученням № 22682 від 18.04.2016.

06.10.2017 сторони підписали Акт надання послуг № 5, яким підтверджено надання/отримання юридичних послуг згідно п. 1.2.1. Договору № 150907 на загальну суму 3 070 080,00 грн. (еквівалент 120 000,00 доларів США) з ПДВ.

29.05.2017 Замовник та Виконавець підписали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою зараховано зустрічні однорідні вимоги на суму 77 760,00 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 4.2.1. Договору № 150907 та Договору № 151123, Виконавець зобов'язаний надати Послуги Замовнику відповідно до умов цих договорів.

Разом з тим, в порушення умов Договору № 150907, Договору № 151123 та Додаткової угоди у строки та відповідно до мети, визначені цими договорами, Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо надання Послуг в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.3. Договору № 150907 не підтверджені Актами приймання передачі Послуг суми передоплати по вартості послуг підлягають поверненню не пізніше п'яти робочих днів з дати направлення повідомлення Замовником про припинення Договору.

Відповідно до п. 7. Додаткової угоди у випадки недосягнення мети, вказаної у п. 2. цієї Додаткової угоди, Виконавець зобов'язується повернути отримані від Замовника кошти.

Тому, враховуючи, що термін дії Договору № 150907 встановлений сторонами до 31.12.2017 та приймаючи до уваги невиконанні Відповідачем послуги, що зазначені в п. 1.2.2. та п. 1.2.3. Договору № 150907, Позивачем направлена на адресу Виконавця Претензія № 1521/1-3 від 27.02.2018 щодо невиконання умов договору № 150907 від 07.09.2015 про надання юридичних послуг з вимогою повернути сплачені Банком грошові кошти в сумі 1 279 200,00 грн протягом 5 (п'яти) календарних днів, з дня отримання даної претензії.

Також, беручи до уваги, що мета Додаткової угоди до Договору № 151123 не досягнута (Вищий господарський суд України у справі № 922/5040/15 прийняв постанову від 26.04.2016 про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2016), Позивачем направлена на адресу Виконавця Претензія № 1521/1-4 від 27.02.2018 щодо невиконання умов Додаткової угоди № 4 від 11.04.2016 до договору № 151123 від 30.11.2015 про надання юридичних послуг з вимогою повернути сплачені Банком грошові кошти в сумі 1 769 040,00 грн протягом 5 (п'яти) календарних днів, з дня отримання даної претензії.

Оскільки вказані вище претензії залишені з боку Товариства без виконання, протягом тривалого часу договірні послуги надані не були, акти виконаних робіт підписані сторонами не були, Банк звернулось з даним позовом до суду, в межах якого просить стягнути 3 048 240,00 грн, що складається з 1 279 200,00 грн - борг за Договором № 150907 про надання юридичних послуг від 07.09.2015 та 1 769 040,00 грн - борг за Договором № 151123 про надання юридичних послуг від 30.11.2015 та Додаткової угоди № 4 від 11.04.2016.

Відповідач своїм правом на надання відзиву або інших заперечень не скористався.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, суд відзначає, якщо у договорі про надання послуг сторони визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, то договір як джерело матеріального права у вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 08.04.2014 у справі № 911/27/25/13-г.

Таким чином, оскільки умови укладених договорів між сторонами мають імперативний характер щодо обов'язку виконавця виконати роботи та направити акт виконаних робіт в обумовлений строк, то такий обов'язок сторони не може бути підмінений вчиненням інших дій.

Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 3048240,00 грн перерахованої Товариству попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останнє на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Банку до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 74, 76-80, 123-129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон" про стягнення 3 048 240,00 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон" (04070, місто Київ, Подільський район, вулиця Щекавицька, будинок 30/39, офіс 27; ідентифікаційний код 38778563) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, місто Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 3 048 240,00 грн (три мільйони сорок вісім тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) заборгованості та 45 723,60 грн (сорок п'ять тисяч сімсот двадцять три гривні 60 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26.03.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ