Рішення

від 20.11.2018 по справі 921/347/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2018 року м. ТернопільСправа № 921/347/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Онуфрієнко М.П.

розглянув справу у відкритому судовому засіданні

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", юридична адреса: Грушевського,1, м. Київ, 01001 (адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094)

до відповідача 1 Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Агробудсервіс", с. Жилинці, Борщівський район, Тернопільська область, 48713

відповідача 2 ОСОБА_1, АДРЕСА_2

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 114 375,00 грн

в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін

За участі представників:

Позивача: Ваврика Ю.П. - уповноваженого, довіреність № 898-К-О від 15.03.2018

Відповідачів: не прибули

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання, з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Агробудсервіс", надалі - відповідач 1, та ОСОБА_1, надалі - відповідач 2, про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 114 375,00 грн, з яких: 75 000 грн - заборгованість за кредитом, 39 375,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Підставою позову визначено порушення відповідачем 1 умов договору банківського обслуговування б/н від 22.01.2015, зобов'язання по якому забезпечене договором поруки № POR1422433324839 від 28.01.2015, укладеним між Банком та відповідачем 2.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано: заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 22.01.2015, заяву про відкриття поточного рахунку від 22.01.2015, витяг з Умов та правил надання банківських послуг , довідку про розмір встановлених кредитних лімітів за вих. № 08.7.0.0.0/180706094935 від 06.07.2018, банківські виписки, договір поруки № POR1422433324839 від 28.01.2015, розрахунок заборгованості за договором б/н від 22.01.2018, та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2018 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 04.10.2018 о 09:15 год., запропоновано сторонам у справі надати визначені приписами ст. 251 ГПК України заяви по суті справи.

Окрім того, зважаючи на те, що позивач одним із відповідачів у даній справі визначив фізичну особу, яка не є підприємцем - ОСОБА_1, судом, на виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України, було надіслано запит до Відділу обліку і моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) вказаної фізичної особи.

Згідно одержаної на запит суду за № 921/347/18/573/2018 від 07.09.2018 відповіді Відділу обліку і моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області від 17.09.2018 (вх. №17896 від 27.09.2018), фізична особа ОСОБА_1 з 10.12.2015 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.

Враховуючи наведене вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2018 на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву б/н від 06.07.2018 було залишено без руху, встановлено АТ КБ "Приватбанк" строк для усунення недоліків позовної заяви (протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали), шляхом подання до суду доказів відправлення ОСОБА_1 позовної заяви б/н від 06.07.2018 з додатками за належною адресою: АДРЕСА_4, Харківська область (опис вкладення, фіскальний чек).

Ухвалою суду від 09.10.2018, у зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви б/н від 06.07.2018, продовжено розгляд справи № 921/347/18, призначено її розгляд по суті на 9:15 год. 02.11.2018. Ухвалою суду від 02.11.2018 розгляд справи було відкладено на 09:15 год. 09.11.2018, запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи. В судовому засіданні 09.11.2018 оголошено перерву до 16:00 год. 20.11.2018 (в межах визначених ст. 248 ГПК України строків, з врахування часу, на який позовну заяву було залишено без руху), про що постановлено відповідну протокольну ухвалу. Про судове засідання 20.11.2018 відповідачів було повідомлено в передбаченому ч. 2 ст. 120 та ч. 2 ст. 121 ГПК України порядку.

Окрім того, 02.11.2018 на адресу суду від ОСОБА_1 (відповідача 2 у даній справі) надійшла заява б/н від 30.10.2018 (вх. №20099), згідно якої остання просила провадження у справі в частині заявлених до неї вимог закрити. Вказана заява обґрунтована приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, згідно якої господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем , а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Зауважувала, що у зазначеному позивачем договорі поруки від 28.01.2015 ОСОБА_1 не є фізичною особою - підприємцем та брала участь як фізична особа. З огляду на наведене, вважає, що в даній частині позову спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та провадження по справі в цій частині підлягає до закриття згідно п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Також, зазначає, що господарським процесуальним кодексом не передбачено об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

В судове засідання 20.11.2018 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Відповідач 1 явки свого уповноваженого представника в судове засідання 20.11.2018 не забезпечив, запропонованих судом в ухвалах від 10.09.2018, від 09.10.2018 та від 02.11.2018 документів не надав, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 10 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України інформації, місцезнаходженням Українського-російського товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агробудсервіс" є: с. Жилинці, Борщівський р-н, Тернопільська область, 48713 (сформований судом витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ - в матеріалах справи). Дана адреса відповідача вказана і позивачем у позовній заяві.

Суд вважає за доцільне зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були надіслані судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України та, відповідно, вказану позивачем у позові.

Поряд із цим, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що: ухвали суду від 10.09.2018, від 02.11.2018 та від 09.11.2018 не вручені одержувачу під час доставки, із зазначенням органом поштового зв'язку причин: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення"; ухвала суду від 09.10.2018 не вручена відповідачу під час доставки, із зазначенням органом поштового зв'язку причин: "вибув".

Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пп. 5 п. 6 ст. 242 ГПК України).

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відтак, суд вважає, що відповідач 1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїм правом брати участь в судовому засіданні не скористався.

Відповідач 2 в судове засідання 20.11.2018 не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, як за повідомленою суду Відділом обліку і моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області адресою - АДРЕСА_4, Харківська область, так і за адресою вказаною ОСОБА_1 у надісланій на адресу суду заяві б/н від 30.10.2018 (вх. №20099) - АДРЕСА_1, 61001.

Окрім того, слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

За даних обставин, беручи до уваги, що усі процесуальні документи у даній справі у відповідності до вимог чинного законодавства були внесені судом до Єдиного державного реєстру судових рішень та, відповідно, оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України, що зі змісту заяви б/н від 30.10.2018 про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_1 вбачається, що остання володіє інформацією про наявність в провадженні господарського суду даного судового спору, суд зазначає, що відповідач 2 мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а відтак, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення ( ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За даних обставин, зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 (відповідача 2 у даній справі) б/н від 30.10.2018 (вх. №20099) про закриття провадження у справі в частині заявлених до неї вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ Приватбанк звернувся до господарського суду з позовом до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Агробудсервіс" (боржника за основним зобов'язанням - Договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2015) та ОСОБА_1 (поручителя за Договором поруки від 28.01.2015, предметом якого є забезпечення зобов'язання відповідача-1 за Договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2015) про стягнення заборгованості.

У випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договору поруки, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду наведена у постановах від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, від 17.04.2018 у справі №545/1014/15-ц та від 25.04.2018 у справі № 638/13998/14-ц).

Ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На думку суду, однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Слід зазначити, що позивач, обґрунтовуючи у позовній заяві суб'єктну та предметну підсудність даного спору, також посилався на зазначений вище правовий висновок суддів Великої палати Верховного суду у справі № 415/2542/15-ц від 13.03.2018.

Таким чином, зважаючи на те, що забезпечений договором поруки Договір банківського обслуговування б/н від 22.01.2015 (основне зобов'язання) укладений між юридичними особами, даний спір належить до юрисдикції господарського суду.

Відтак, заява відповідача 2 б/н від 30.10.2018 (вх. №20099) є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

22.01.2015 року Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Агробудсервіс" була підписана Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заява на відкриття рахунку, відповідно до умов яких Банк (позивач) відкрив відповідачу 1 поточний рахунок, зокрема в національній валюті НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3.

Заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що підписавши цю заяву, Клієнт висловлює свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, надалі - Умови (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши дану заяву, в порядку діючого законодавства, Клієнт засвідчив згоду на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", належним чином засвідчена копія витягу із Статуту - в матеріалах справи) документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручого підписання, так і шляхом накладення цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг. Своїм підписом Клієнт приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Сторони погодили, що відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного Договору, так і шляхом обміну інформацією/погодженням по банківському обслуговуванню з Клієнтом через wеb-сайт банка (www.pb.ua, або інший інтернет -/SMS-ресурс, вказаний Банком).

Заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг б/н від 22.01.2015 також сторони погодили, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них Банк і Клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки Банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори та угоди до них від імені Банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Згідно наявної на web-сайті банку www.privatbank.ua інформації документи, розміщені на цьому сайті - це публічна оферта, що містить умови і правила надання послуг Банком і його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні Банку.

Відповідно до п. 1.1.6. Умов і Правил зміни до цих Умов і Правил надання банківських послуг вносяться Банком щомісяця в однобічному порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, Банк повідомляє Клієнтів про внесені зміни шляхом використання наступних каналів зв'язку. Офіційний сайт Банку: www.privatbank.ua, розміщення інформації у відділеннях Банку. Підпис необхідних документів безпосередньо у відділенні Банку. Іншими каналами зв'язку у відповідності до Умов та правил. Зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями Клієнта щодо використання послуг Банку.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України)).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ст. 207 ЦК України).

Ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (чинного на момент укладення договору та виникнення спірних правовідносин) встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

В силу приписів ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Таким чином, за своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Агробудсервіс" Договір банківського обслуговування є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, в редакції чинній на момент підписання заяви, кредитний ліміт на поточний рахунок надається для поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

П. 3.2.1.1.5.-3.2.1.1.7 Умов передбачено, що кредитний ліміт стосовно до цього розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Ліміт може бути збільшений банком на суму в межах 10% від розміру Ліміту на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. 3.2.1.2.1.6, 3.2.1.2.2.14, і на суму в межах 5% від розміру Ліміту + 1000 грн. - На сплату судових витрат, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15, 3.2.1.5.8 цього розділу Умов та правил надання банківських послуг .

Згідно з п. 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умов та правил надання банківських послуг , Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умов та правил надання банківських послуг , за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу Умов та правил надання банківських послуг . Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладеного Договору банківського обслуговування б/н від 22.01.2015, Умов і Правил надання банківських послуг, Банком на поточний рахунок відповідача 1 № 26004052334794 встановлено кредитний ліміт в сумі 10 000 грн з 30.01.2015, 65 000 грн - з 06.03.2015 та 75 000 грн - з 13.05.2015. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи: довідкою Банку № 08.7.0.0.0/180706094935 від 06.07.2018 та банківською випискою з рахунку відповідача.

Ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ч. ч. 1-2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Водночас, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.3. Умов, в редакції чинній на момент підписання заяви та виникнення кредитної заборгованості, Клієнт зобов'язується виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11.

П. 3.2.1.1.11 Умов, в редакції чинній на момент підписання заяви, та п. 3.2.1.1.11 Умов, в редакції чинній з 01.05.2015, передбачено, що за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. Для пільгового користування лімітом (розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості) клієнт повинен: - У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця. - У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не було обнулити згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36 % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів.

Згідно п. 3.2.1.4.1. Умов, в редакції чинній на момент підписання заяви та виникнення кредитної заборгованості, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів (п. 3.2.1.4.1.1. Умов).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних (п. 3.2.1.4.1.2. Умов).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів * з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го * дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань. * - Банк залишає за собою право продовжити період , в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню , і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват- 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів * з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го * дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості . У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань. * - Банк залишає за собою право продовжити період , в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват- 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно (п. 3.2.1.4.1.3. Умов).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).

П. 3.2.1.4.9 Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

П. 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

В силу приписів ст. ст. 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач 1 користувався встановленим йому позивачем кредитним лімітом починаючи з лютого місяця 2015 року. Проте, зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними в порядку та в сумах, визначених Умовами не виконував, у зв'язку із чим з 09.06.2015 кредит в сумі 75 000 грн був винесений позивачем на прострочку.

04.12.2017 Банк звернувся до Позичальника (відповідача 1 у справі) з претензією за вих. № 50122 HAMAS032, згідно якої повідомив, що станом на 04.12.2017 прострочена заборгованість за Договором банківського обслуговування від 22.01.2015 становить 325 550,17 грн, з якої: 75 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 113 625 грн - прастрочена заборгованість по відсотках, 18 504,63 грн - заборгованість з комісії за користування кредитом та 118 420,54 грн - пеня, просив негайно погасити останню та зазначив, що у разі її несплати буде змушений звернутись з відповідним позовом про примусове стягнення кредитної заборгованості.

Однак відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись до суду із даним позовом.

Так, згідно розрахунку позивача станом на 06.04.2018 заборгованість відповідача 1 за Договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2015 становить 363 293,61 грн, в т.ч: 75 000 грн - заборгованість за кредитом; 129 000 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 09.06.2015 по 06.04.2018; 140 038,98 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 14.04.2015 по 06.04.2018; 19 254,63 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 29.05.2015 по 06.04.2018.

Разом з тим, предметом судового розгляду є вимога Банку про стягнення заборгованості в загальній сумі 114 375,00 грн, з яких: 75 000 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 39 375,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом у період з 26.05.2017 по 06.04.2018.

Ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт надання відповідачу 1 кредитних коштів, їх використання останнім та наявності перед позивачем боргу в сумі 75 000,00 грн підтверджено долученою до матеріалів справи банківською випискою з поточного рахунку УР ТОВ Фірми "Агробудсервіс".

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, далі - Положення, передбачено, що Банк здійснює операції протягом операційного дня з обов'язковим формуванням оборотно-сальдового балансу/оборотно-сальдової відомості, регістрів аналітичного обліку та інших регістрів за операціями, що здійснюються з використанням відповідного програмного забезпечення. Операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні. Операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Банк має забезпечити безперервність процесу збору, оброблення та зберігання первинних документів, навіть під час передавання їх з однієї підсистеми до іншої в межах системи автоматизації банку. Відповідна інформація має бути цілісною, достовірною і несуперечливою.

Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на наведене вище, долучені позивачем до матеріалів справи виписки по рахунках відповідача 1 є первинними документами, а відповідно приймаються до уваги судом як належні і допустимі докази.

Окрім того, зважаючи на доведений матеріалами справи факт наявності у відповідача 1 заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2015 в сумі 75 000 грн, суд перевірив правильність здійснених позивачем нарахувань заявленої до стягнення за період з 26.05.2017 по 06.04.2018 суми заборгованості по процентах за користування кредитом в загальній сумі 39 375 грн та прийшов до висновку, що позивачем остання визначена вірно, а відтак до стягнення заявлена правомірно.

Окрім того, ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

П. 3.2.1.3.2 Умов визначено, що забезпеченням виконання зобов'язань по поверненню Клієнтом кредиту є надання поруки Поручителем/ями, або зазначеними у "Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитками печатки" або надавшими згоду на поруку через системи електронного зв'язку Клієнта та Банка (зокрема, система інтернет клієнт-банк "Приват24" або інші), за виконання Клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18 цих Умов.

Поручитель/і відповідає перед Банком за виконання зобов'язань Клієнта в тому ж розмірі, що і Клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п.3.2.1.3.2.3 Умов).

Згідно з п.3.2.1.3.2.4 Умов у випадку невиконання Клієнтом зобов'язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель/і відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Так, 28.01.2015 між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є позивач (надалі - кредитор), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - поручитель/відповідач-2 у справі) в забезпечення виконання зобов'язань Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Агробудсервіс" укладено договір поруки № POR1422433324839 (надалі - Договір поруки).

Згідно з п. 1.1 предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ Українсько-російське Фірма "Агробудсервіс" зобов'язань за угодами-приєднання, зокрема, до роздiлу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1 по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.1. Угоди 1 - 0 % річних;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 36 % річних;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 56 % річних;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць ;

г) кредиту в розмірі 10 000 грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

П. 1.2 Договору поруки сторони передбачили, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку смерті або банкрутства Боржника та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання Угоди за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим Боржником зобов'язань за Угодою у розмірі і порядку, визначеному умовами Угоди1 і /або Угоди 2 . При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

У випадку невиконання Боржником зобов'язань за Угодою, Боржник та поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 Договору поруки).

Пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не перешкоджає та не позбавляє права Кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов'язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Угодою, незалежно від факту направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання Боржника, зазначені в направленій Кредитором вимозі згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Договору (п. 2.4 Договору поруки).

Згідно з п. 4.1. Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей Договір припиняє свою дію. Дострокове розірвання цього Договору здійснюється за письмовою згодою сторін (п. 4.3.Договору).

04.12.2017, зважаючи на допущене відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, Банк направив на адресу Поручителя претензію за вих. № 50122 HAMAS032, згідно якої повідомив про стан заборгованості відповідача 1 за Договором банківського обслуговування від 22.01.2015, просив негайно погасити останню та зазначив, що у разі її несплати буде змушений звернутись з відповідним позовом про примусове стягнення кредитної заборгованості.

Однак Поручителем вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов'язанням, передбачені у главі 50 ЦК України, а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

За своєю юридичною природою порука є договірним зобов'язанням, адже виникає на підставі договору.

За нормами ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК України, має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідачі станом на день розгляду справи в суді належними та допустимими доказами доводів позивача не заперечили, як і не надали доказів належного виконання договірних зобов'язань, а саме - погашення кредиту та сплати процентів.

За даних обставин, зважаючи на те, що станом на день звернення позивача з даним позовом до суду та, відповідно розгляду спору в суді, заборгованість Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Агробудсервіс" за Договором банківського рахунку б/н від 22.01.2015 не погашена, зобов'язання за вказаним правочином забезпечені Договором поруки строк тривалості якої сторонами визначено у 15 років, докази розірвання, внесення змін до Договору поруки в матеріалах справи відсутні, суд прийшов до висновку, що вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів 75 000 грн заборгованості за кредитом та 39 375 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, нарахованим за період з 26.05.2017 до 06.04.2018, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачами, а відтак такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. ст. 123, 129 п. 2 ч. 1 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762, 00 грн покладаються судом на відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 91, 123, 129, 165, 236, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з боржника - Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Агробудсервіс" (с. Жилинці, Борщівський район, Тернопільська область, 48713, ідентифікаційний код 24668932) та поручителя - ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, Харківська область, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (юридична адреса: Грушевського,1, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570):

- 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп. заборгованості за кредитом;

- 39 375 (тридцять дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять) грн 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом;

-1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.11.2018

Суддя І.М. Гирила