ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 910/190/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс", про розірвання договору поруки від 04.11.2016 № 4А11494И/П,
за участю представників:
позивача - Шубак О.І., адвокат;
відповідача - Гелеверя Р.В., адвокат;
третьої особи - не з'явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" (далі - ТОВ "Лайк-Сіті") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс" (далі - ТОВ "Аякс"), в якому просило розірвати з 16.11.2016 договір поруки від 04.11.2016 № 4А11494И/П (далі - договір поруки), укладений між ПАТ "КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Лайк-Сіті".
1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про те, що ним, як поручителем, 09.11.2016 були виконані зобов'язання за договором поруки, у зв'язку з чим у ПАТ "КБ "ПриватБанк" виник обов'язок упродовж 5 робочих днів - до 16.11.2016 передати йому належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за переліченими у договорі поруки кредитними договорами. Проте відповідачем у порушення умов договору поруки не було передано ТОВ "Лайк-Сіті" належним чином завірені копії зазначених документів, внаслідок чого позивач фактично був позбавлений можливості використовувати ці документи для стягнення грошових коштів з підприємств-боржників, що є істотним порушенням відповідачем договірних зобов'язань та призвело до суттєвого погіршення його фінансово-майнового стану.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 04.11.2016 між ТОВ "Лайк-Сіті" (поручитель) та ПАТ "КБ "ПриватБанк" (кредитор) було укладено договір поруки № 4А11494И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Аякс" (боржник) своїх зобов'язань за кредитними договорами від 15.07.2013 № 4А13446И, від 06.12.2011 № 4А11494И та від 25.11.2014 № 4А14345И щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та у терміни, визначені в умовах цих кредитних договорів.
2.2. Згідно з пунктом 4 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитними договорами, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.
2.3. До поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договором застави, укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання (пункт 8 договору поруки).
2.4. Пунктом 10 договору поруки кредитор зобов'язався у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.
2.5. На виконання умов договору поруки 09.11.2016 позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 90 053 413,38 грн з призначенням платежів: виконання зобов'язань за кредитними договорами від 15.07.2013 № 4А13446И, від 06.12.2011 № 4А11494И, від 25.11.2014 № 4А14345И згідно договору поруки від 04.11.2016 № 4А11494И/П, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 09.11.2016 №№ 4012, 4013, 4014 та банківськими виписками з рахунку ТОВ "Лайк-Сіті", відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк" за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.
2.6. Із доданих ПАТ КБ "ПриватБанк" до матеріалів справи довідок про стан позичкової заборгованості від 16.03.2018 вбачається, що станом на 06.02.2018 будь-яка заборгованість ТОВ "Аякс" із повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними згідно з кредитними договорами від 15.07.2013 № 4А13446И, від 06.12.2011 № 4А11494И та від 25.11.2014 № 4А14345И відсутня.
2.7. ПАТ КБ "ПриватБанк" не виконало свого зобов'язання встановленого пунктом 10 договору поруки.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 (суддя Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 (колегія суддів: Зубець Л.П., Алданова С.О., Мартюк А.І.), у задоволенні позову відмовлено.
3.2. Рішення мотивовані посиланнями на те, що після виконання позивачем взятого на себе зобов'язання за договором поруки щодо сплати боргу ТОВ "Аякс" за вищезазначеними кредитними договорами у ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло зобов'язання передати ТОВ "Лайк-Сіті" належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за цими кредитними договорами, тобто як копій самих кредитних договорів, так і будь-яких інших документів і договорів, що стосуються виконання ТОВ "Аякс" грошових зобов'язань (у т.ч. їх забезпечення).
3.3. При цьому відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що вимога позивача про розірвання спірного договору поруки з 16.11.2016 є такою, що не відповідає способу захисту, визначеному у частинах 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частині 3 статті 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки у суду відсутня можливість розірвати договір із дати, яка передує даті набрання рішенням суду законної сили.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги.
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "Лайк-Сіті" посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів частини 2 статті 651 ЦК України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Водночас ТОВ "Лайк-Сіті" наголошує, що судами не враховано правову позицію Верховного Суду України , наведену в постанові від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11, де зазначено, що судом не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 , 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8 , 9 Конституції України ), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статті 16 ЦК України , але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
4.3. У касаційній скарзі ТОВ "Лайк-Сіті" просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, згідно з яким розірвати договір поруки від 04.11.2016 № 4А11494И/П, укладений між ПАТ "КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Лайк-Сіті".
4.4. У касаційній скарзі ПАТ "КБ "ПриватБанк" посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 651 ЦК України та статей 236, 238 ГПК України, просить змінити рішення суду першої інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини рішення наступних висновків:
- Таким чином, відповідачем у визначеному законодавством порядку не було доведено існування простроченого зобов'язання ТОВ "Аякс" з оплати на користь ПАТ КБ "Приватбанк" визначених ним сум винагороди та пені.
- З огляду на наведене вбачається, що з моменту перерахування ТОВ "Лайк-Сіті" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів у розмірі 90 053 413,38 грн в якості виконання зобов'язання ТОВ "Аякс" з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними за кредитними договорами від 15.07.2013 № 4А13446И, від 06.12.2011 № 4А11494И, від 25.11.2014 № 4А14345И позивачем було виконано зобов'язання за вказаними договорами в повному обсязі.
- Отже, підтвердження матеріалами справи погашення позивачем зобов'язання ТОВ "Аякс" з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними у визначених кредитними договорами від 15.07.2013 № 4А13446И, від 06.12.2011 № 4А11494И, від 25.11.2014 № 4А14345И обсягах, що підтверджується в т.ч. наданими відповідачем довідками про стан позичкової заборгованості від 16.03.2018, в яких вказується на відсутність як поточної, так і простроченої заборгованості за вказаними кредитними договорами щодо оплати суми кредиту та відсотків, свідчить про припинення зобов'язання ТОВ "Аякс" перед ПАТ КБ "Приватбанк" за такими договорами в повному обсязі шляхом його виконання ТОВ "Лайк-Сіті", а відтак, і припинення поруки, встановленої договором поруки.
- Судом, на підставі зібраних у матеріалах справи доказів та наданих представниками сторін у судових засіданнях поясненнях, встановлено, що ТОВ "Лайк-Сіті" було виконано взяте на себе зобов'язання за договором поруки з виконання зобов'язання ТОВ "Аякс" за спірними кредитними договорами в повному обсязі, а відтак, в силу приписів наведених положень у ПАТ КБ "Приватбанк" виникло зобов'язання з передачі на користь позивача належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за такими кредитними договорами, тобто, як копій самих кредитних договорів, так і будь-яких інших документів і договорів, що стосуються виконання ТОВ "Аякс" спірних зобов'язань (в т.ч. їх забезпечення).
- Отже, зобов'язання відповідача за договором поруки з передачі на користь позивача відповідних документів мало бути виконано до 16.11.2016 включно (09.11.2016 + 5 робочих днів ПАТ КБ "Приватбанк").
- Відтак, ПАТ КБ "Приватбанк" є таким, що порушило взяте на себе за договором поруки зобов'язання.
- Посилання відповідача на те, що не передача ним відповідних документів на користь позивача не може свідчити про істотність такого порушення, адже в будь-якому випадку до останнього переходять відповідні права кредитора в силу закону та факту виконання зобов'язання за боржника не в залежності від наявності у нього відповідних документів, судом відхиляються з огляду на те, що перехід до позивача прав кредитора не нівелює існування зобов'язання відповідача з передачі всіх документів, які підтверджують зобов'язання боржника, а той факт, що таке зобов'язання за наслідками сплати поручителем коштів на користь первісного кредитора фактично залишається єдиним невиконаним зобов'язанням за договором поруки, а відповідні документи безумовно сприятимуть захисту інтересів позивача внаслідок втрати коштів для виконання зобов'язання боржника, дає підстав для висновку про істотність в розумінні положень статті 651 ЦК України порушення первісним кредитором зобов'язання з їх передачі.
- Таким чином, в силу встановлених обставин, позивачем доведено існування правових підстав для розірвання договору поруки в судовому порядку.
4.5. Змінити постанову суду апеляційної інстанції шляхом виключення з її мотивувальної частини наступного абзацу: "Відтак, після виконання взятого на себе зобов'язання за договором поруки з виконання зобов'язання ТОВ "Аякс" за спірними кредитними договорами в повному обсязі, у ПАТ КБ "Приватбанк" виникло зобов'язання з передачі на користь позивача належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за такими кредитними договорами, тобто, як копій самих кредитних договорів, так і будь-яких інших документів і договорів, що стосуються виконання ТОВ "Аякс" спірних зобов'язань (у т.ч. їх забезпечення)".
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. Відзивів на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшло.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції.
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на таке.
6.2. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .
6.3. Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
6.4. Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
6.5. За змістом частин 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
6.6. Відповідно до положень статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
6.7. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).
6.8. Відповідно до пунктів 5-6 договору поруки у випадку невиконання боржником пункту 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, наведений у письмовій вимозі кредитора, упродовж 5 календарних днів із моменту отримання такої вимоги.
6.9. Втім, обставини щодо пред'явлення кредитором майнових вимог до поручителя із зазначенням обсягів порушеного боржником зобов'язання, судами попередніх інстанцій не встановлювалися.
6.10. За змістом частин 1, 2 статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
6.11. Правовий аналіз положень частин 1, 2 статті 556 ЦК України дає підстави для висновку, що наслідки, передбачені у цій нормі, настають лише у разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання.
6.12. Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не призводить до переходу до нього прав кредитора за цим договором.
6.13. Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15, від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15 та у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148 /17, від 05.07.2018 у справі № 910/20312/17 та від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18.
6.14. Частиною 1 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
6.15. Оскаржувані судові рішення містять висновки про повне виконання поручителем грошових зобов'язань боржника за вищезазначеними кредитними договорами та про припинення поруки, встановленої договором поруки.
6.16. Разом із тим, зазначених висновків суди дійшли без встановлення обставин повного виконання поручителем зобов'язань боржника перед кредитором, що могло б підтвердити або спростувати твердження відповідача про наявність заборгованості зі сплати пені станом на дату сплати позивачем грошових коштів відповідачеві.
6.17. За змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
6.18. Пунктом 14 договору поруки сторони дійшли згоди, що дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін.
6.19. Водночас обставини щодо дотримання сторонами порядку розірвання договору поруки судами не встановлювалися.
6.20. Згідно із статтею 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
6.21. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 ЦК України ).
6.22. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
6.23. У мотивувальних частинах оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій містяться висновки про наявність правових підстав для розірвання договору поруки в судовому порядку у зв'язку із виконанням поручителем зобов'язань боржника у повному обсязі та не виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі позивачеві до 16.11.2016 належним чином завірених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за переліченими у договорі поруки кредитними договорами.
6.24. При цьому судами не наведено мотивувань, які б у розумінні положень частини 2 статті 651 ЦК України свідчили про істотність порушення відповідачем умов договору поруки, а також того, що ненадання відповідачем примірників кредитних договорів є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого позивач позбавився можливості вимагати від боржника повернення сплачених ним грошових коштів.
6.25. Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
6.26. Отже, дійшовши висновків про наявність правових підстав для розірвання договору поруки в судовому порядку, суди повинні були застосувати ефективний спосіб захисту, який відповідав би змісту порушеного права.
6.27. На зазначені обставини обґрунтовано посилається ТОВ "Лайк-Сіті" у касаційній скарзі.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
7.2. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, у повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, встановити обсяг виконання позивачем зобов'язань боржника за кредитними договорами від 15.07.2013 № 4А13446И, від 06.12.2011 № 4А11494И, від 25.11.2014 № 4А14345И, а також надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, зокрема щодо істотності порушення умов договору поруки, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
8. Судові витрати
8.1. У відповідності з вимогами статті 129 ГПК України у зв'язку зі скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі № 910/190/18 скасувати.
3. Справу № 910/190/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78115405 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні