Рішення

від 23.10.2018 по справі 804/4751/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2018 року Справа № 804/4751/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Ковалевська М.В. Войтенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтар-Агро" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 19.04.2018 року №0009241400.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Шахтар-Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з по взаємовідносинах з ТОВ Експотехімпорт , ПП Константа-2007 , ТОВ Бінер , ТОВ Хімагромаш , ПП Пром-Комплект за період з 01.12.2013 року по теперішній час на предмет перевірки реальності настання правових наслідків від проведених (задекларованих) фінансово-господарських операцій, а також визначення розміру завданих державі збитків за результатами декларування зазначених взаємовідносин , за результатами якої складено акт перевірки №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016 року, яким встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 141602,33 грн., у тому числі у січні 2014 року - 53100,00грн., у березні 2014 року - 16232,33 грн., у березні 2015 року - 72270,00 грн. На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0009241400. Разом з тим, позивач вважає, що означене податкове повідомлення-рішення є неправомірним та прийнятим відповідачем за відсутності належних на те правових підстав.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро зареєстровано Павлоградською районною державною адміністрацією за №12321020000001653 від 18.05.2007 року.

З 22.05.2007р. ТОВ Шахтар-Агро перебуває на податковому обліку в контролюючих органах та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200094454 є платником ПДВ.

На підставі направлення від 05.12.2016р. №250 та відповідно до наказу Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області №577 від 02.12.2016р. працівником відповідача було проведено проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Шахтар-Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Експотехімпорт , ПП Константа-2007 , ТОВ Бінер , ТОВ Хімагромаш , ПП Пром-Комплект за період з 01.12.2013 року по теперішній час на предмет перевірки реальності настання правових наслідків від проведених (задекларованих) фінансово-господарських операцій, а також визначення розміру завданих державі збитків за результатами декларування зазначених взаємовідносин .

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 141602,33 грн., у тому числі у січні 2014 року - 53100,00грн., у березні 2014 року - 16232,33 грн., у березні 2015 року - 72270,00 грн.

На підставі висновків акту №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0009241400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 177002,50 грн., з яких за основним платежем - 141602,00 грн. та за штрафними санкціями - 35400,50 грн.

Не погодившись із висновками означеного акту перевірки, позивачем у встановлені законом строки було подано заперечення за вих.№153 від 30.12.2016 року, однак заперечення не були прийняті відповідачем з підстав, зазначених у матеріалах справи(а.с.32).

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, яка залишила означену скаргу без розгляду, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0009241400 не підлягає адміністративному оскарженню з наступних підстав. Так,

за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки (акт №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016 року) було також прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 року №0000021400, яке позивач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року у справі №804/1261/17 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено, а за наслідками апеляційного перегляду означену постанову суду першої інстанції було скасовано та прийнято нову. У зв`язку з означеним контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0009241400.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка ПП ТОВ Шахтар-Агро дійсно була призначена та проведена на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (т.1 а.с.34).

Згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Так, згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.11.2016 року у справі №201/15613/16-к встановлено, що невстановлені особи, перебуваючи на території Дніпропетровської області у період з 2013-2015 роки створили та придбали шляхом реєстрації на підставних осіб ряд суб`єктів підприємницької діяльності, а саме - ТОВ Експотехімпорт , ПП Константа-2007 , ТОВ Бінер , ТОВ Хімагромаш , ПП Пром-Комплект , реквізити та рахунки яких використовували для прикриття незаконної діяльності, що полягала у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку та наданні послуг по незаконному формуванню сум у складі податкового кредиту з ПДВ. Крім того, означені невстановлені особи використовували зазначені підприємства для надання зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуги з мінімізації податкових зобов`язань та вчинення пособництва в ухиленні від сплати податків.

Також згідно означеної ухвали встановлено, що 29.10.2015 року в ході допиту у якості свідка номінального директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ Експотехімпорт , який є також номінальним директором та головним бухгалтером ПП Пром-Комплект , останній повідомив про свою фактичну непричетність до фінансово-господарської діяльності означених підприємств.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог п.201.11 ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно цього Кодексу.

Згідно ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Шахтар-Агро було укладено три договори з контрагентом ТОВ Експотехімпорт , а саме:

1) договір №0114/1 від 15.01.2014р., згідно якого ТОВ Шахтар-Агро , як покупець, покупає, а ТОВ Експотехімпорт , як продавець, зобов`язується поставити товарно-матеріальні цінності у обсязі та кількості, визначено них сторонами, згідно накладних на поставку товару, які є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п.2.1 Договору ціна на продукцію та загальна вартість поставки (справедлива вартість) зазначається в накладних на поставку товару. Пунктом 3.1 та 3.2 Договору визначено, що доставка здійснюється згідно накладних на поставку товару, а передача (приймання-здача) - в пункті поставки 20 січня 2014 року. Згідно п.4.1 Договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою зарахування коштів є 22 січня 2014 року. Пунктом 5.1.2 Договору встановлено, що якість продукції повинна відповідати ТУ та ГОСТу. На виконання цього договору було виписано видаткову накладну на поставку селітри аміачної у кількості 90т(т.1 а.с.229-230);

2) договір поставки №1102-1/13-ША-ДЦ від 11.02.2015 року, згідно якого ТОВ Експотехімпорт , як постачальник, зобов`язується поставити у власність ТОВ Шахтар-Агро , як покупця, продукцію сільськогосподарського призначення - мінеральні добрива, в асортименті, кількості, строки, по ціні та якісним характеристикам, узгодженим сторонами та у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п.2.2 Договору приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості у відповідності зі звичаями ділового обороту, а саме дотримання постачальником умов даного Договору та вимог Інструкцій №П-6, П-7, затверджених Держарбітражем СРСР відповідно 15.06.1965р. та 25.04.1966р. Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якістю . На виконання цього договору було виписано видаткову накладну на поставку та специфікацію на поставку карбаміду у кількості 33т (т.1а.с.73-80).

3) договір №0305/1 від 05.03.2014р., згідно якого ТОВ Шахтар-Агро , як покупець, покупає, а ТОВ Експотехімпорт , як продавець, зобов`язується поставити товарно-матеріальні цінності у обсязі та кількості, визначено них сторонами, згідно накладних на поставку товару, які є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п.2.1 Договору ціна на продукцію та загальна вартість поставки (справедлива вартість) зазначається в накладних на поставку товару. Пунктом 3.1 та 3.2 Договору визначено, що доставка здійснюється згідно накладних на поставку товару, а передача (приймання-здача) - в пункті поставки 10 березня 2014 року. Згідно п.4.1 Договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою зарахування коштів є 14 березня 2014 року. Пунктом 5.1.2 Договору встановлено, що якість продукції повинна відповідати ТУ та ГОСТу. На виконання цього договору було виписано видаткову накладну на поставку карбаміду у кількості 23,3т (т.2 а.с.48-49);

На підтвердження реальності господарських операцій за означеними вище договорами з ТОВ Експотехімпорт позивачем надано суду у якості доказів копії документів, складених під час цих господарських операцій, а саме: подорожніх листів, актів використання мінеральних добрив, видаткових накладних, рахунків на оплату, специфікації, платіжних доручень, податкових накладних, довідки про надходження-витрати міндобрив.

Крім того, позивачем надані копії договорів зберігання мінеральних добрив, а саме:

-договір №3-11-14 від 20.01.2014 року та договір №3-5-15 від 13.03.2015 року, укладених з ПП Джалела , за умовами яких ТОВ Шахтар-Агро передає на зберігання безоплатно (згідно п.3.1 Договору) ПП Джалела добрива. Згідно п.2.1 Договору зазначено, що добрива зберігаються на належних або орендованих складах зберігача. На підтвердження виконання означених договорів позивачем надані копії прибуткових ордерів, накладних та актів видачі ТМЦ на відповідальне зберігання.

Оцінюючи означені докази в їх сукупності, суд зважає на наступне.

Щодо договорів поставки добрив, укладених позивачем з ТОВ Експотехімпорт , то з наданих на підтвердження його фактичного виконання первинних документів неможливо встановити якість та походження добрив, а також жодним чином не підтверджено транспортування означеного товару, неможливо встановити процедуру та місце навантаження та розвантаження товару. Крім того, позивачем не вказані відповідальні особи за здійснення господарської операції, а також документально не підтверджено використання придбаних мінеральних добрив у власній господарській діяльності, а отже не встановлено наявність ділової мети та економічної обґрунтованості у досліджених господарських операціях.

При цьому, у контрагента позивача ТОВ Експотехімпорт відсутній технічний персонал, не встановлено придбання товару, реалізованого ТОВ Шахтар-Агро , придбання послуг з навантаження та розвантаження, транспортування у інших суб`єктів господарювання або фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, тобто у означеного підприємства відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби, офісні, складські або виробничі приміщення.

Щодо договорів зберігання мінеральних добрив позивача, укладених з ПП Джалела , то з наданих на підтвердження його фактичного виконання документів також не можливо встановити зміст та обсяг цієї господарської операції, а також взагалі місце зберігання товару.

Так, відповідно до Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 року №1430 передбачений спеціальний порядок безпечного використання, зберігання, транспортування та утилізації добрив (у тому числі аміачної селітри та карбаміду), а саме повинен бути обов`язково дотриманий порядок підготовки до перевезення, пакування, транспортування, та наявність технічної документації на речовину та відходи промисловості, у якій наводиться інформація щодо її безпечного використання, зберігання, транспортування, утилізації, тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів транспортування товару від постачальника до покупця, як і доказів залучення для такого транспортування належних позивачу транспортних засобів.

Так, відповідно до п.2.2 договору поставки №1102-1/13-ША-ДЦ від 11.02.2015 року прийняття товару за кількістю та якістю проводиться згідно з вимогами Інструкцій № П-6, П-7, затверджених Держарбітражем СРСР відповідно 15.06.1965р. та 25.04.1966р. Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якістю . Натомість, позивачем не надано доказів вчинення дій на виконання вимог вказаних Інструкцій.

Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за договорами з ТОВ Експотехімпорт в первинних документах, складених згідно цих договорів, а також не надання позивачем інших документів, які б розкривали це питання, в своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

При цьому, будь-які документи, в тому числі договори, накладні тощо, мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова