Рішення

від 21.11.2018 по справі 1240/2827/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2827/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Михайлова Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Михайлова Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, в якому позивач просив суд:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області щодо припинення нарахування і невиплати пенсії за віком позивачу з 01.08.2014;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області поновити нарахування пенсії позивачу з 01.08.2014 та виплатити нараховану пенсію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером за віком. Пенсію отримував в управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області. Під час проведення антитерористичної операції на сході України, пенсійні та соціальні виплати на непідконтрольній території України були припинені. Позивач не є внутрішньо переміщеною особою та продовжує мешкати за місцем своєї реєстрації на тимчасово окупованій території України в м.Зоринськ. В травні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії з 01.08.2014. В червні 2018 року отримав відповідь за змістом якої позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії. З посиланням на Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач вважає дії щодо припинення виплати пенсії за віком протиправними і такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою суду від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с.1-2).

10.10.2018 від відповідача надійшов відзив на позов (арк. спр. 27-28), в обґрунтування якого зазначив, що по 31.07.2014 року ОСОБА_2 отримував пенсію в управлінні Перевальського району Луганської області.

Відповідно до Постанови управління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 № 9-1 Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Фонду, що тимчасово не здійснюють на в повному обсязі свої повноваження, на період антитерорестичної операції, зокрема здійснення платежів, що надходять на рахунки органів Пенсійного фонду України, прийняття звітності, передбаченої законодавством. Відповідно до ст. 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи, організації, які виплачують заробітну плату для осіб зазначених у пунктах 7-9,12-14 статті 11 Закону.

Просив звернути увагу суду на те, що ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа - одержувач пенсійних виплат, в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, на обліку не перебуває та за переведенням пенсії до управління позивач не звертався. Оскільки позивач, не є страхувальником, а є одержувачем пенсії, то для отримання пенсії як внутрішньо переміщена особа, ОСОБА_2 повинен особисто звернутися до будь - якого органу Пенсійного фонду України, який знаходиться на території підконтрольній державній владі України, та надати довідку внутрішньо переміщеної особи. Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області вважає безпідставними.

17.10.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с.33-35), в якій, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 отримував пенсію по 31.07.2014 в УПФУ Перевальського району Луганської області, але не з його причин виплата припинена. Він і залишається мешкати в м.Зоринську Перевальського району Луганської області та не має наміру покидати своє житло та докладати додаткових дій не передбачених Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Тому посилання відповідача на реєстрацію внутрішньо переміщеною особою необхідно відхилити, оскільки це не передбачено вказаним Законом.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відкладено судове засідання у зв'язку з витребуванням доказів (а.с.38-39).

Ухвалою суду від 05.11.2018 відкладено судове засідання у зв'язку з витребуванням доказів (а.с.54-55).

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є пенсіонером за вислугою років, що підтверджено копіями паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, пенсійного посвідчення від 18.07.2000 НОМЕР_3 (арк. спр. 10-12).

Листом від 12.06.2018 № 186/Б-7 управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області повідомило позивачу, що оскільки позивач не є страхувальником, а є одержувачем пенсії, то для отримання пенсії як внутрішньо переміщеній особі запропоновано особисто звернутись до органу Пенсійного фонду України, який знаходиться на території підконтрольній державній владі України, та надати довідку внутрішньо переміщеної особи, паспорт (оригінал та копія), ідентифікаційний номер (оригінал та копія) й заяву про відкриття рахунку в АТ Ощадбанк , так як відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України' від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (арк. спр. 13).

Згідно з довідкою № 3395 від 02.10.2018, наданою відповідачем, вбачається, що позивач не перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (арк.спр.29).

На виконання ухвали суду від 24.09.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано інформацію, що згідно Центральної бази даних одержувачів пенсій Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як отримувач пенсії перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (дата останнього нарахування липень 2014 року). Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснило зміну юридичної адреси та на теперішній час передислоковано за адресою: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Свердлова (Сосюри), будинок 347. В світлі положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085 управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області є органом державної влади, що тимчасово не здійснює свої повноваження, а згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 № 9-1 - управлінням, що тимчасово не здійснює або здійснює не в повному обсязі свої повноваження. Окрім того, на сьогоднішній день керівний склад та всіх працівників управління звільнено (арк.спр. 43).

Листом від 30.10.2018 № 14810/07 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило суд, що розпорядником інформації про те, де знаходяться матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 станом на час розгляду справи є управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (арк.спр. 47-48).

Листом від 16.11.2018 № 15980/07 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило суд, що відповідно до наказу головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №11 від 12 листопада 2014 управління Пенсійного фонду України в м.Перевальську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792593) здійснило зміну юридичної адреси та на теперішній час зареєстроване за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347. Керівний склад управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі м. Перевальськ (начальник та його заступники) та працівники звільнені. Документація управління, у тому числі пенсійні справи, залишились в приміщенні установи в м.Перевальськ. Електронні пенсійні справи осіб, які не звертались за відновленням виплати пенсій, як переміщені особи, до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та управління Фонду в м.Перевальськ не передавались. За таких обставин, управління Пенсійного фонду України в м.Перевальськ Луганської області не має на сьогодні умов для забезпечення функціонування та здійснення в повному обсязі повноважень з питань призначення(перерахунку) та виплати пенсій.

Зазначив, що питання подальшого здійснення соціальних виплат було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (арк.спр. 62-63).

Крім того, судом встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.11.2018 за № 1004699486 до ЄДР 27.11.2014 за № 13731070013000543 внесений запис про зміну місцезнаходження УПФУ в Перевальському районі Луганської області, починаючи з 27.11.2014 місцезнаходженням УПФУ в Перевальському районі Луганської області є: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Свердлова, будинок 347; в ЄДР відсутні відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, а також щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (арк. спр. 66-69).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до норм частин першої та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної, нарахованої та невиплаченої пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким іншим строком.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 47 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, у частині першій цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

У позовній заяві позивач зазначає, що нарахування та виплату йому пенсії здійснювало УПФУ в Перевальському районі Луганської області, однак, починаючи з серпня 2014 року виплата пенсії припинена.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з частиною третьою статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у яких у розділі "Луганська область" включено м. Зоринськ (Перевальский район), де зареєстрований позивач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Порядок) та зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Відповідно до пункту 2 Порядку у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади; казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2016 року, визнаний незаконним та не чинним з моменту прийняття пункт 2 зазначеного Порядку.

Разом з тим, пунктом 8 Порядку, який не визнаний незаконним та нечинним, передбачено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, суд зазначає, що 06.08.2014 Правління Національного банку України прийняло Постанову № 466, якою встановлено: ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України "Про Національний банк України", статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про боротьбу з тероризмом", розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", Правління Національного банку України постановлено: 1. Банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. 2. Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.

Банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування.

Згідно листа в.о. директора Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.10.2017 № 594 з 07.11.2014 УДППЗ "Укрпошта" зупиняє приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою, зокрема, у Перевальський район.

Суд звертає увагу позивача на те, що право на пенсійне забезпечення здійснюється не тільки шляхом нарахування пенсії, а й фактичним отриманням нарахованих сум, що не можливо без відновлення роботи банківської системи на території населених пунктів, які не контролюються українською владою.

Відповідно до пункту 9 Заяви Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" (схвалена Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII) Україна користується своїм правом на відступ від зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в окремих районах Донецької та Луганської областей України, визначених Антитерористичним центром при Службі безпеки України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України та повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй та Генеральному секретарю Ради Європи про продовження застосування у повному обсязі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У вказаній заяві відсутнє посилання на те, що Україна відступає від зобов'язань, визначених статтями 1, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однак, у цій Заяві зазначено про те, що в Україні склалася надзвичайна ситуація, яка становить суспільну небезпеку та загрожує життю нації в розумінні пункту 1 статті 4 Міжнародного пакту, пункту 1 статті 15 Конвенції.

Статтею 15 Конвенції передбачено, що під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що органами Пенсійного фонду України не було порушено вимог Конституції України та Закону № 1058-IV під час зупинення виплати пенсії позивачу, починаючи з серпня 2014 року, оскільки на даний час відсутній порядок виплати пенсій без використання банківської системи України.

Разом з тим, позивач не позбавлений права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території.

Так, Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Статтею 14 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Зазначений Закон є чинним, вказані положення Закону № 1706-VII неконституційними не визнавались.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта") з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Тобто, за приписами вищенаведених норм умовами призначення та продовження виплат пенсій особам, які проживають в населених пунктах, на території яких здійснюється антитерористична операція, є: отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою, та наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Таку правову позицію неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 234/11937/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72287934).

Судом встановлено, що позивач не перемістився з тимчасово окупованої території України на територію, підконтрольну українській владі, не отримав статусу внутрішньо переміщеної особи, тобто не вчинив законодавчо визначених дій для належного отримання пенсії в установленому законом порядку. Відповідно, судом встановлено, що на даний час відсутні правові підстави для поновлення нарахування та виплати пенсії позивачу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною другою статті 49 Закон № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначено перелік документів, необхідний для поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на поновлення виплати раніше призначеної пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Правову позицію, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку висловлено Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 425/1867/16-а (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72089028).

Натомість, з вищеописаних наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за поновленням виплати раніше призначеної пенсії, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про взяття на облік та переведення пенсії, а відтак Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області не має законних підстав для прийняття рішення про поновлення виплати ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та у їх задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що ухвалою суду від 24.09.2018 позивачеві було відстрочено сплату судового збору в сумі 704,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір належить стягнути з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Михайлова Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 року.

Суддя В.С. Шембелян